Укриття без правил: чи мають право власники паркінгів диктувати свої умови під час тривоги

Жителі Києва скаржаться на труднощі з доступом до укриттів, облаштованих у підземних паркінгах. Під час повітряної тривоги людей виганяють з місць для паркування, обмежують у пересуванні всередині укриття або взагалі не дозволяють заходити. У законі передбачено, що порядок використання захисних споруд має встановлюватись військовими адміністраціями. Але в багатьох регіонах, зокрема у Києві, такі документи або не розробили, або не оприлюднили. Через це навіть офіційно внесені до реєстру укриття часто функціонують за неофіційними "інструкціями" від власників чи керівників ОСББ.

У Києві чимало паркінгів та підземних стоянок внесено до офіційного списку укриттів, але на практиці потрапити та сховатися там може бути не так просто. Журналіст "Телеграфа" зафіксував ситуацію, коли мешканцям багатоквартирного будинку на Оболоні заборонили перебувати у паркінгу на місцях для машин – дозволили лише перебувати у проїзді – про це повідомляється у відповідній "інструкції".

То що ж насправді має регулювати поведінку людей в укритті, якщо вони розташовані у приватних паркінгах? Чи мають право власники самостійно встановлювати обмеження?

Правове регулювання та реальність

Відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", саме військові адміністрації повинні визначати порядок використання споруд цивільного захисту. Цей порядок має поширюватися на всі укриття незалежно від форми власності — державної, комунальної чи приватної — та регламентувати правила доступу, утримання та експлуатації таких об’єктів. Зокрема, має бути забезпечено:

• готовність укриттів до використання відповідно до законодавчих вимог;
• цілодобовий та безперешкодний доступ до них під час повітряної тривоги;
• відповідальність власника або балансоутримувача за утримання споруди у належному стані.

Якщо об’єкт, зокрема паркінг, внесений до офіційного переліку укриттів, він автоматично стає частиною системи цивільного захисту. Його власник чи балансоутримувач зобов’язаний забезпечити доступ та утримання споруди відповідно до вимог, які має визначити військова адміністрація. На підставі такого порядку свої внутрішні правила можуть розробляти й інші відповідальні сторони — державні установи, місцева влада, ОСББ або компанії, що управляють, у власності або користуванні яких знаходяться ці приміщення

.

Однак у разі Києва цей базовий документ досі не затверджений або не оприлюднений, тому більшість укриттів фактично функціонують за неформальними правилами, які не мають чіткої нормативної підстави.

Коментар юриста

Юрист Ростислав Кравець у коментарі "Телеграфу" пояснив, що порядок перебування людей в укриттях, розташованих у приватних приміщеннях, зокрема паркінгах, наразі не врегульовано жодними окремими нормативними актами.

"Щодо перебування у приватних паркінгах та приміщеннях, які переобладнані або використовуються як укриття, все це регулюється внутрішніми правилами тієї організації, ОСББ або компанії, яка ними керує", — сказав Кравець.

За його словами, існує загальний Кодекс цивільного захисту, але він не містить конкретних норм щодо правил перебування в укриттях у приватній власності. Отже, всі вимоги, які встановлюють такі організації, як правило, стосуються базових речей — не смітити, не вживати алкоголь, не створювати загрози для інших. Це відповідає загальним принципам безпечної поведінки, але не є окремо визначеними державою нормами.

"Жодних обмежень щодо самого факту перебування людей у таких приміщеннях немає і не може бути. Ні щодо того, де саме стояти в паркінгу, ні щодо наявності, наприклад, засобів пожежогасіння чи запасів води — все це не врегульовано жодним нормативним актом ", — додав юрист.

Кравець наголосив, що ОСББ чи інші уповноважені структури мають право інформувати мешканців про правила поведінки під час перебування у сховищах – зокрема вивішувати відповідні повідомлення. Але такі внутрішні розпорядження не повинні обмежувати доступ до укриття та суперечити правам інших громадян.

Ситуації із життя: відсутність регулювання створює колізії

Журналіст "Телеграфа", який особисто користується укриттям у вигляді підземного паркінгу, також підтверджує: жодного затвердженого порядку дій у Києві досі немає. І саме це, за його словами, створює колізії у реальних ситуаціях.

"Я шукав — і не знайшов жодного чинного порядку від Київської міської військової адміністрації. А він мав би бути першим кроком — базовим документом, на який уже могли б орієнтуватися ОСББ або приватні компанії. А поки що його немає, всі ці "внутрішні правила" — це просто папірець без юридичної сили", — розповів він.

Саме через відсутність регулювання виникають ситуації, коли адміністрація паркінгу забороняє перебування людей на місцях для паркування під час тривоги. За словами журналіста, раніше мешканці відходили з місць для паркування, якщо приїжджала машина, — все вирішувалося домовленістю на місці. Але тепер охорона зганяє людей на проїжджу частину — із формулюванням, що "місця приватні".

"Якби існував чіткий порядок, де було б сказано: не можна займати паркувальні місця — тоді все зрозуміло, і ніхто не сперечався б. Але поки такого документа немає, адміністрація приймає свої правила на свій розсуд. При цьому сама ж не забезпечує води, елементарних умов або безпеки. А ми не розуміємо, що нам дозволено, а що — ні", — сказав він.

Окремий конфлікт виник, за його словами, під час чергової атаки дронів на Київ. Люди перебували в укритті, деякі — поряд із автомобілями. Одна з власниць авто заявила, що чоловік, який користувався ноутбуком поблизу її машини "зчитує дані з бортового комп’ютера", викликала охорону — і з укриття виставили трьох осіб, у тому числі сім’ю з дитиною.

Журналіст також звернув увагу: у Києві є становище, яке регулює доступ до укриття для людей з інвалідністю, але навіть воно виконується не завжди. А для більшості мешканців жодного чинного порядку щодо умов перебування в укритті досі не затверджено.

"Четвертий рік повномасштабної війни, а ми досі не знаємо, що зобов’язаний надати паркінг, що дозволено мешканцям, що заходять в укриття, і за що відповідає адміністрація", — підсумував він.

Посилення відповідальності за порушення правил утримання

Водночас із 2025 року набули чинності зміни до законодавства, які передбачають підвищену відповідальність за порушення правил утримання укриттів. Відповідно до закону № 4200-IX та оновлених положень Кодексу України про адміністративні правопорушення:

• за недопуск громадян в укриття передбачено штраф у розмірі 1700–3400 грн ;
• за порушення вимог до утримання захисних споруд — 2250-5100 грн ;
• за повторне порушення — від 5100 до 8500 грн.

Крім того, стаття 270 (2) Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років у разі, якщо через такі порушення особа отримує середню тяжкість або тяжкі тілесні ушкодження, або гине.

У Департаменті муніципальної безпеки КМДА наголосили: всі власники, користувачі та балансоутримувачі укриттів, включених до офіційного фонду захисних споруд цивільного захисту, зобов’язані забезпечити цілодобовий та безперешкодний доступ до них під час повітряної тривоги. У разі недопуску або виявлення інших порушень мешканцям рекомендують повідомляти про це за номером 102.

Раніше "Телеграф" писав, що внаслідок російського обстрілу Києва 16 червня було пошкоджено торговий павільйон та зафіксовано попадання у приватний сектор. Попри це, окупаційні війська продовжують поширювати брехню про те, що завдають ударів виключно з військових цілей.