Велике будівництво вітроелектростанцій у Карпатах: "зелена" енергія чи сіре майбутнє природи?

Екологи б’ють на сполох: задля будівництва вітроелектростанцій вбивають Карпати. Кореспондентка Коротко про навідалася на полонину Руну (інша назва - Рівна) на Закарпатті, де зараз проходить масштабне будівництво. Про те, що побачила на власні очі, а також чи є вітроелектростанції у Карпатах «меншим злом» і як зміняться українські гори, забудовані вітряками, - у матеріалі Коротко про.

Руну заливають бетоном

Їх видно здалеку. Величезні вітряки біліють на зелених схилах гір. Саме зараз будівельники працюють на полонині Руна (Рівна), що на Закарпатті (Тур’я-Реметівська громада). Планують звести 30 вітряків. Інвестором цього проєкту є ТОВ «Вітряний парк Турянський».

Але навколо карпатських вітроелектростанцій крутиться не вітер, а скандали. Значна частина мешканців місцевих громад разом з екологами-активістами виступають проти зведення вітряків. Кажуть, що будівництво відбувається без погоджень, місцева влада маніпулює з документами і дозволами, проєкти подаються шматками, щоб уникнути належної оцінки впливу на довкілля (ОВД).

- Дешева вітроенергія? Та ви поїдьте і на власні очі погляньте, на що перетворили Руну! – обурюються мешканці Тур’є-Реметівської громади.

І ми поїхали. Отож, полонина Руна, або Рівна. З назвою місцеві влучили, як то кажуть, у яблучко: цей величезний гірський масив рівнесенький, наче знаходиться не в Карпатах, а десь на Поділлі. Донедавна на Руні були сінокоси, тут же випасали худобу місцеві. А ще тут є руїни старої військової бази часів СРСР.

Екологи кажуть, що на цьому величезному лузі зібране цілісіньке багатство, або по-науковому - різноманітна рослинність. Але зараз по Руні пересувається важка техніка, риють котловани, заливають бетоном - триває будівництво вітроелектростанцій (ВЕС). Тобто знищують рослинність.

Цікаво, що забудовники працюють всупереч тому, що Руна входить до Смарагдової мережі Європи - це міжнародно визнані природоохоронні території, що мають особливу цінність для збереження біорізноманіття. Згідно з українським та міжнародним законодавством будь-яке будівництво, яке може зашкодити цій місцевості, має бути або скасоване, або суттєво змінене.

- У випадку будівництва ВЕС (вітрових електростанцій) на полонині Рівній (Руна) розчищення природної території та заливання фундаментів розпочалось попри призупинену процедуру через оцінку впливу на довкілля, - пояснила Коротко про фахівчиня відділу енергетики Громадської організації Центр екологічних ініціатив «Екодія» Дарина Ярошовець. - Локація будівництва є проєктованою територією Смарагдової мережі - «Полонинський хребет», а для будівництва дороги було незаконно зрубано офіційно погоджені праліси, які мають охоронятись на рівні держави.

До речі, про праліси. Зараз за фактами незаконної вирубки лісу, здійсненої для прокладання дороги до ВЕС, відкриті кримінальні провадження. Тому що праліси охороняються державою. Пояснюємо: праліс - це унікальний ліс, який зростає вже більше століття. Насадження сформувалися без втручання людини, виключно під впливом природних стихій. В такій місцевості багато червонокнижних рослин і тварин.

Пастка для флори і фауни

Повернімося до вітряків. Відверто кажучи, білі величезні лопаті не прикрашають краєвиди Карпат. Але будьмо об’єктивними: це заради дешевої вітрової енергії.

Використовувати вітер для отримання електроенергії люди почали лише у ХІХ столітті після появи електричного генератора. Робота ВЕС виглядає так: лопаті турбіни вітряка обертаються під дією вітру, що обертає вал, який, у свою чергу, обертає генератор. Саме останній перетворює механічну енергію на електричну. Виробництво такої енергії має значну кількість переваг:

• Нульові викиди CO₂ під час роботи. Це ж не ТЕС на вугіллі, газі чи мазуті.
• Не потрібна вода для охолодження, як на АЕС чи ГЕС.
• Відносно дешеве обслуговування після встановлення.
• Можливість швидко нарощувати потужності.

Тому з кожним роком все більше країн світу залучають вітер на допомогу. Україна не виняток. Ще до війни більшість вітрових електростанцій в Україні знаходились на узбережжях Чорного та Азовського морів. Зараз активно забудовують вітряками Карпати.

- Енергія вітру дійсно дешева та необхідна для нас, адже вона дозволяє швидко замінити частину втрачених потужностей та зменшити залежність від імпортного викопного палива, - пояснюють Дарина Ярошовець і її колега, фахівець зі збереження екосистем Громадської організації Центр екологічних ініціатив «Екодія» Богдан Кученко. - Проте розвиток відновлюваної енергетики має відбуватися відповідально, з дотриманням принципів сталості, які передбачають мінімальний негативний вплив на довкілля та врахування потреб місцевих громад.

Екологи кажуть, що Карпати займають менше 5% від території України і є найскладнішим регіоном для будівництва інфраструктури для енергетичних об'єктів, тож не дивно, що плани зосередити тут велику кількість вітроенергетичних проєктів викликають занепокоєння.

На думку екологів, ВЕС можуть зруйнувати традиційний вигляд ландшафту, вплинути на кліматичні умови регіону і порушити міграційні маршрути птахів. Вітряки створюють шум, вібрації та інфразвук - усе це негативно впливає на фауну. Особливо потерпатимуть хижі птахи, які ширяють у повітрі саме на висоті лопатей турбін. Вітряки стають для них смертельною пасткою.

Також на ділянках, де будують ВЕС, уже зафіксували знищення червонокнижних рослин. Та й мальовничі краєвиди зміняться назавжди.

- Окрім вже згаданої полонини Руна, під загрозою також перебувають Вододільний хребет, Боржава та Свидовець - відомі туристичні масиви, які є одними з найбільш збережених у всіх Карпатах, - кажуть фахівці Громадської організації Центр екологічних ініціатив «Екодія». - Всі згадані території мають міжнародний природоохоронний статус згідно з Бернською конвенцією про охорону диких видів та середовищ їх проживання у Європі, до якої долучилась і Україна. Забудова цих територій будь-якими величезними об'єктами, будь то ВЕС чи гірськолижні курорти, неминуче призведе до деградації цих територій, погіршення екологічної ситуації в громадах, де вони розташовані.

Крім цього, з часом фанатам Карпат доведеться забути про активний туризм на цих локаціях. Улюблені пішохідні та велопоходи, дельтапланеризм, зимовий фрирайд, бьордвочинг тут стануть неможливими. Відповідно, місцеві громади втратять своїх туристів. Зате стануть залежними від великого бізнесу, який ще й нещадно експлуатує їхню місцевість.

Вітрова енергетика стає екологічною лише за умов правильного розміщення та планування. Якщо розміщати турбіни у міграційних коридорах птахів, у гірських екосистемах, на природоохоронних територіях, то навіть «зелена» енергія перетворюється на екологічну загрозу.

До речі

З одного вітряка – 1,5 мільйона гривень на рік для громади

Усяка проблема завжди має дві сторони. Кореспондентка Коротко про дізналася про побоювання екологів та активістів. І звернулася за коментарями до ТОВ «Вітряний парк Турянський» - компанії, що будує вітроелектростанції у Карпатах.

Перш за все, цікавлять дозвільні документи на будівництво і оті оцінки впливу на довкілля.

- Ми працюємо виключно на підставі чинних дозвільних документів, виданих ДІАМ (Державна інспекція архітектури і містобудування. – Авт.) для підготовчих робіт на полонині Руна, - пояснила Коротко про заступниця директора зі зв'язків із громадськістю ТОВ «УК «Вітряні парки України» Ольга Поштак. - Це дає нам підстави продовжувати роботи, які ми зараз там ведемо. Це облаштування під’їзної дороги, яка ще є з радянських часів. Колись там (на полонині Руна. – Авт.) знаходився радянський воєнний об’єкт. Цю дорогу ми зараз облаштовуємо і модернізуємо. А щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД), то вона зараз призупинена у зв’язку з тим, що є поданий позов до суду.

Дійсно, на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України є інформація про те, що розгляд документів забудовника зупинили, поки Закарпатський окружний суд розглядає позов Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) до Тур’є-Реметівської сільської ради. Активісти вимагають скасувати рішення депутатів сільради від 23 травня 2024 року, яким вони дозволили зведення на гірському хребті полонини Руна 30 вітряків.

- Це означає що про монтаж самих вітротурбін на сьогодні не йдеться, - уточнює Ольга Поштак. - Монтувати їх ми зможемо тільки після отримання позитивного висновку ОВД. І лише після завершення судової справи Міндовкілля винесе рішення. Як то кажуть, або… або.

- Цікавить і те, що ж отримають від вітростанцій на своїй землі місцеві громади. Чи передбачені якісь бонуси? – запитуємо.

- Наш бізнес соціально відповідальний, і це не лише слова, - каже Ольга Поштак. - Наприклад, у тих громадах, де ми (вітростанції ТОВ «УК «Вітряні парки України». - Авт.) знаходимося, пропонуємо чесний договір соціального партнерства. Пропонуємо 3% з генерації, тобто з продажу електроенергії, генерованої вітряками, які встановлені на території громади, в бюджет саме тієї громади. З поміткою, що ці кошти можуть використовуватися тільки на розвиток громади, на інфраструктуру, на будівництво доріг, шкіл, а не на якісь премії чи зарплати. Фактично громада стає таким собі співвласником цієї вітроелектростанції. От в Нижньоворітській громаді вже діє цей договір, і громада отримує кошти. Підрахували, що з одного вітряка це близько півтора мільйона (гривень на рік. – Авт.). Врахуйте, що ціна змінюється, і громада отримує 3% від тієї ціни, яка існує на ринку. Бо ж самі знаєте, вартість електроенергії зростає. В Нижніх Воротах працюють 16 вітряків. Прошу, помножте - і дізнаєтеся, скільки отримуватиме громада за рік (24 мільйони грн. – Авт.).

Такий же договір про соціальне партнерство забудовники заключили і з Тур’є-Реметівською громадою. Обіцяють, що там діятиме така ж схема. До того ж представники вітроелектростанцій уточняють, що вже активно допомагають тамтешнім жителям. Наприклад, з ремонтом шкіл, облаштуванням у цих закладах класів безпеки тощо.