Війна дронів: наскільки далеко зможуть залетіти FPV до кінця року?

Безпілотники за кілька останніх років до невпізнання змінили поле бою. Проєкт «Донбас Реалії» української служби Радіо Свобода розбирається, як у сфері використання дронів конкурують Росія та Україна? Чи з'явиться штучний інтелект на невдовзі на війні і на яку дальність зможуть полетіти FPV вже до кінця цього року?

Світанок – час, коли на наближених до фронту районах дороги заповнені автівками. Усі вони мчать якнайшвидше. Хоча до лінії фронту близько 15 км, але тут у безпеці себе ніхто не почуває.

Згорілий армійський джип на узбіччі додає хвилювання тим, хто проїздить повз – він тут з’явився лише кілька годин тому.

На даху у нього видніються залишки установки радіоелектронної боротьби. Вочевидь, захист йому не допоміг. Як кажуть військові, авто, найімовірніше, уразив російський дрон на оптоволокні.

Залишки котушок від таких БПЛА постійно трапляються вздовж дороги – вона веде до Костянтинівки – зараз це один із найгарячіших напрямків на лінії фронту. Місто, колись великий залізничний вузол, руйнують ударами. А небо тут – наповнене дронами противника.

«Вони вже і по цивільних [б’ють] – вони цілі особливо і не обирають – по всьому «шмалять» дронами цими. Тут і маршрутки катаються з людьми, повністю набиті битком. І таксистів тут купа. Було таке, що ми збивали дрон – відпрацьовували по дрону, а людям усе одно. Вони навіть не звертали уваги. Вони йшли на той ринок, щоб купити собі якихось продуктів», – розповів боєць 93-ої окремої механізованої бригади ЗСУ Володимир.

У Давида, напарника Володимира на чергуванні, на шоломі action-камера. Він показує один із записів, зроблених на неї, де зафіксований момент збиття дрона. Трохи замислившись каже що в таких випадках це і удача, і прицільна стрільба:

«З хлопцями. Ну, хто збив – вже ж не дізнаєшся. Хтось збив. Метрів… плюс-мінус за 300, мабуть. Буває, що просто [до них] не дістаєш. Дуже багато [дронів], і якщо їх так не збивати – то вони почнуть тут як удома літати».

І Володимир і Давид, насправді, танкісти. Зараз займаються збиттям БПЛА тому, що виїздів «на бойові» на танку доволі мало. Знову ж таки – через загрозу дронів.

«Зараз так, [танк] цілий. Ми на кацапському Т-80 катаємося. Це той, що в Харкові «ленд-лізом» нам подарували кацапи. І ми на ньому досі катаємося», – каже боєць 93-ої окремої механізованої бригади ЗСУ Володимир.

«Танкістом бути краще. Бо впевненіше почуваєш себе. Набагато. Захищений великим бронежилетом», – додає Давид.

Уважно вдивляючись в небо бійці ведуть до мосту над залізничними коліями. По ньому вже кілька разів влучали авіабомби. Та й для операторів БПЛА це місце, де легко можна «прив’язатися» до місцевості. Тут на минулому чергуванні військові збили «Молнію» – російський БПЛА-камікадзе.

«До речі, низько. На диво низько – «Молнії», звично, високо літають. [Збили] з нашими побратимами «азовцями» – летіла низько і відкрили вогонь. Вийшло збити. Ну вона у повітрі не вибухнула, а почала отак от… [падати]», – розповідає боєць 93-ої окремої механізованої бригади ЗСУ Володимир.

Поки ж танкісти вивчають і вистежують усе нові російські БПЛА – кажуть, українські тут не літають. Крім повсюдного використання FPV є ті ж «Молнії», баражуючі боєприпаси як «Ланцет» і багато іншого.

«Росія змогла мобілізувати свою оборонну промисловість, свою економіку, щоб інвестувати багато ресурсів у військове виробництво. Є багато військових БПЛА, які виробляються російською оборонною промисловістю для ведення бойових дій: ударних, камікадзе, для спостереження та розвідки.

Обидві сторони часто скаржаться в соціальних мережах і Telegram, що інша сторона, супротивник, має кращі технології, кращі системи або більше систем і БПЛА, але насправді на багатьох ділянках фронту існує відносний паритет між українськими та російськими можливостями, особливо на тактичному рівні, і саме тому війна все ще залишається виснажливою, переважно статичною з дуже поступовим просуванням сторін», – розповідає науковий співробітник Center for Naval Analyses Семюель Бендет, який спеціалізується у сфері БПЛА.

У січні їх налічували від двох до двох з половиною тисяч за той самий проміжок часу. Число дронів, що використовуються, зростає з обох сторін. Якщо раніше ставку робили на кількість, то тепер критерії вже інші.

«Він (розвиток, – ред.) так само рухається. Але він більше перейшов у формат зміни тактики. І вже від зміни тактики, від зміни цілі – як ми хочемо застосувати, частково, трохи, змінюється фізичне наповнення. Але вже не зростання заради зростання – щоб краще долетіти, щоб далі долетіти, а вже залежно від завдання – що ми хочемо виконати. Тут важко сказати, що ворог використовує три тисячі, а ми дві тисячі – отже, ми в гіршому становищі. Потрібно оцінювати з іншого боку. Потрібно дивитися з точки зору ефективності», – пояснює консультант Фонду «Повернись живим» Інокентій Разумов.

Разумов каже, є кілька критеріїв, за якими можна визначити, хто лідирує в умовних перегонах розвитку БПЛА: технологічність виробів, масовість виробництва, наявність дронів у військах і тактика їх використання. Більшість БПЛА і Росія, і Україна збирають із комплектуючих, закуплених у Китаї, і вже розгорнули масове виробництво. Ціна – важлива, але вона не основний показник.

«Чи є кращі деталі? Так, але виробники постійно балансують на межі «якісний виріб, але доступний». Не за всі кошти світу. І тут є куди рости, і виробники над цим працюють постійно. Тому основна боротьба зараз в першості йде саме в тактиці застосування. І ось тут ми боляче отримали [російським] оптоволокном і тактикою засідок. Але ворог зараз дуже боляче отримав тактикою «дронопаду» – перехопленням FPV або літакового типу ворожих розвідників», – додає Разумов.

«Уряд і військові повинні бути гнучкими, коли йдеться про випробування нових рішень і нових можливостей. Приклад, який я зазвичай наводжу – це російський оптоволоконний дрон «Князь Вандал Новгородський», який був запущений в серпні 2024 року. Він не був виготовлений на великому російському оборонному підприємстві. Його створили в технологічному акселераторі, який очолювали волонтери.

Зараз підприємство, яке виробляє ці БПЛА – «Ушкуйнік», може отримувати державну та військову допомогу, але технологічний акселератор був створений майже рік тому. Вони хотіли отримати щось, що могло б подолати патову ситуацію і вивести на ринок те, чого насправді не мала жодна зі сторін. [...] Росія була першою і мала початкову перевагу у виробництві керованих оптоволоконних БПЛА і їхнього запуску в серпні 2024 року. Очевидно, що українська оборонна промисловість не стоїть на місці – вона також випробовує, оцінює і розгортає власні оптоволоконні БПЛА», – каже Бендет.

Якщо раніше FPV-дрони уражали лише наземні цілі як камікадзе, то тепер із них роблять скиди боєприпасів, полюють за розвідувальними і ударними безпілотниками на постійній основі – і вдень, і вночі.

З російського боку FPV із тепловізійною камерою активно шукають і уражають вночі великі агродрони-бомбери. Як похідна технології FPV з'явилися БПЛА із аеродинамічною схемою «крило» – вони, за рахунок цього, мають більшу дальність, але електроніка всередині – майже та ж сама.

У рамках проєкту «Дронопад» фонд «Повернись живим» передає українським військовим обладнання, щоб збивати розвідувальні БПЛА – завдяки цьому станом на червень уразили майже 1900 бортів.

Ще 1400 бортів збили FPV, які українським військовим відправив волонтер Сергій Стерненко. На російські БПЛА навіть почали ставити камеру, щоб вони автоматично ухилялися від атаки. Але їх продовжують збивати, хоч це тепер робити складніше.

Перед тим як будь-який дрон стане ефективним, минає певний час – 2-3 місяці – вони необхідні розробнику, щоб відточити виріб. Саме тому військові раз на кілька місяців відзначають зміни на полі бою. І цей цикл повторюється з разу в раз.

«Тут важко когось обігнати. Тому що якщо засіб, якщо він камікадзе, не здетонував, тоді одразу відбувається зворотна інженерія. Технологічний розвиток софтовий – ось тут ми боремося, йдемо в різне вирішення різної проблематики, але тут важко виміряти, хто кращий, а хто гірший», – пояснює Інокентій Разумов.

«Три роки тому ми не розглядали FPV як тактичну зброю, яку можна виробляти мільйонами. Чотири роки тому ми не думали, що квадрокоптерами DJI Mavic зможуть користуватися десятки тисяч людей по всьому фронту. Минулого року в червні ми не говорили про оптоволоконні БПЛА, які почали використовувати ще через два місяці – у серпні.

Знову ж таки, є куди рости, тому що технології є вже сьогодні. Або ми можемо зіткнутися з технологіями, які поки розробляються, і ми не розглядаємо їх як проривні. Так, безумовно, є куди рости, особливо в суспільствах, які мають доступ до технологій з усього світу», – вважає експерт у сфері БПЛА Семюель Бендет.

Попри засилля дронів у небі і збільшення дальності їхнього польоту, наявність оптоволоконних FPV, які не здатен подавити РЕБ, розвиток дронів і надалі прогресуватиме. Бендет каже, що важко лише визначити, як швидко відбуватиметься черговий технологічний крок. Зараз, за відгуками військових, це 3-4 місяці.

«Квадрокоптери і FPV, оснащені технологіями машинного зору і захоплення цілі, а також технологіями розпізнавання зображень і місцевості. Є багато можливостей, і я думаю, що обидві армії інвестують в них, щоб подолати протидію засобів радіоелектронної боротьби і зробити свої безпілотники більш ефективними. Ці процеси йдуть паралельними шляхами.

Безпілотники з оптоволоконним управлінням, швидше за все, залишаться у цьому конфлікті, особливо на тактичному рівні, але кращі досягнення в технологіях штучного інтелекту можуть дозволити обом сторонам також використовувати БПЛА зі штучним інтелектом на тактичному, оперативному і навіть стратегічному рівнях», – вважає Семюель Бендет.

Попри те, що зараз доволі багато розмов про швидкий прогрес штучного інтелекту, Інокентій Разумов вважає, що поки розмови про його інтеграцію на дрони – більше маркетинг, ніж реальний повноцінний алгоритм.

«Чи є в нас круїз, коли ти клацаєш стік, і дрон летить прямо? Так. Утримує висоту, більш-менш утримує напрямок. Авжеж є. Навіть коли відвалюється зв’язок. Чи є у нас дрони, які при прицілюванні, клацаєш стік, переходять у Fire mode, в атаку, і вражають ціль? Якщо рухома – то з певною погрішністю, але, буває, рухомі вражають. Так. Чи є дрон, який може сам, автономно злетіти? Так. Але немає цього всього разом.

Немає можливості, щоб я під’єднав дрон до компа USB-модемом або Wi-Fi, завантажив йому супутникову мапу або в реальному часі з іншого БПЛА показав стрім, тицьнув і сказав: уразь оце. Клацнув кнопку – і він сам ініціалізувався, злетів, долетів до цілі, вибрав кращу позицію і вразив. Немає. Оце штучний інтелект. Автономне виконання задачі: злетіти, долетіти до цілі, вразити, знищити. Ось це буде штучний інтелект. Зараз є… Я не знаю, як хочете називайте: скрипти, задачі, частини функції, які воно виконує», – пояснив консультант Фонду «Повернись живим» Інокентій Разумов.

Водночас дальність застосування тих самих FPV тільки зростатиме – завдяки ретрансляторам і так званим дронам-маткам, які несуть на собі менші БПЛА і теж передають сигнал.

«До кінця цього літа побачимо 30–40–50. І, можливо, до кінця року, десь впремося в 70 км. Можливо, трохи менше. Можливо, в 50. Я впевнений, що 50 в цьому році FPV-шка покаже таку дистанцію. Коли «дрономатка» занесла це на 50 км і там відбулося ураження. Та зона, в якій ми маємо вогневий вплив на ворога – вона буде тільки збільшуватися. Немає потенціалу до зменшення, є тільки потенціал до збільшення», – додав Інокентій Разумов.

Останніми місяцями все частіше публікують матеріали про використання наземних роботизованих комплексів – НРК.

Їх використовують для перевезення вантажів і поранених, як камікадзе, для мінування та встановлення інженерних загороджень і ще в інших різних ситуаціях. Але розвиток НРК йде складніше, хоча б тому, що FPV, як повністю цивільна технологія, існували до війни. Для наземних дронів усе необхідно робити з нуля.

«Зробили виріб. Перше – а чи він нам треба саме такий? Чи його треба змінювати? А що він саме має забезпечувати? Які виконувати задачі? І наскільки він має бути уніфікованим? Чи є необхідність у військах, щоб дрон, який віз сьогодні 200 кг провіанту або дерево віз, щоб перекрити бліндаж, щоб він, по дорозі назад, захопив розряджені батареї від БПЛА або пораненого бійця відвіз. Наскільки вони мають бути уніфіковані, хто це має застосовувати? Вони зараз переживають такий процес устаканення, я би сказав. І от коли воно відбудеться – тоді НРК зріст стане простіший. Він відбуватиметься суто в технологічній площині», – пояснив консультант Фонду «Повернись живим» Інокентій Разумов.

У наступні місяці на дрони буде покладено все більше завдань, якими раніше займалися військові. Зі свого боку українська армія має визначити – як і що використовувати, щоб випереджати супротивника, адже в Росії є ті самі технології. І з кожним місяцем з'являтимуться дедалі нові моделі дронів: літаючі, наземні, надводні чи підводні, а їхня кількість і дальність використання збільшуватимуться – бо цього вимагає поле бою.

Роман Пагулич, «Донбас.Реалії»