Виробники БпЛА залишають Україну: три головні кроки, які має терміново зробити держава

Українська оборонна промисловість має можливість випускати 10 млн БпЛА щороку. Проте мати можливість і забезпечувати випуск — не тотожні поняття. Державі потрібно підтримувати дронову індустрію та мінімізувати чинники ризику, що заважають українським підприємствам наростити обсяги виробництва дронів.

Посилення українського ВПК — це насамперед увага до проблем виробників і державні рішення, які сприятимуть їх розв’язанню якомога швидше. За даними міністра з питань стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна, 2024 року в Україні зібрали 2,2 млн FPV-дронів. А 2025-го вітчизняні виробники ще більше наростили обсяги. Загалом підприємства можуть виготовляти 10 млн FPV-дронів щороку — виробництвом БпЛА в Україні займаються понад 500 компаній, з яких майже 150 збирають саме FPV. Фактично Україна під час повномасштабної війни стала виробником номер один у світі за виробничою спроможністю саме дронової галузі.

Перелічу лише кілька головних питань, які турбують виробників і стримують розвиток обсягів виробництва БпЛА.

Ще минулого року виробники зауважували, що замислюються над релокацією або ж уже розпочинають релокацію до європейських країн, зокрема до Польщі й Чехії, а також до США. Головна причина — нестача фінансування, адже держава не в змозі запропонувати всім компаніям повноцінне контрактування обсягів, до того ж відсутні потрібні виробникам тривалі контракти з Міноборони. Недостатня прибутковість бізнесу й відсутність державного оборонного замовлення — проблема для приблизно 40 % компаній дронової індустрії. Тож розвиток галузі без регулярного притоку фінансування — абсолютно неможливий, а експорт, що міг би надати гроші для обігового капіталу підприємств, закритий.

Ще один стимул для підприємств переміщувати виробництва за кордон — труднощі з бронюванням співробітників. Особливо гостро це питання стоїть перед виробниками деталей для комплектування до БпЛА — компаній, які не мають прямих контрактів з державою, але робота яких критично важлива для функціонування дронової галузі загалом.

Проблемою, на яку вказують підприємства, є й тиск із боку держави — незручне та важке оподаткування зокрема, а також корупційна, бюрократична складові. Але й це ще не все — понад 30 % виробників повідомляли минулого року про тиск із боку силових структур.

Це все в комплексі, звісно, змушує підприємства обирати найкращий для них шлях — шлях релокації в іншу країну, де відсутні воєнні ризики для виробництва, де є можливості експортувати продукцію в різні країни світу, де реалістичним є масштабування бізнесу.

Потрібна стратегія: які кроки допоможуть вітчизняній дроновій індустрії та до чого тут держава

Нині, коли вітчизняний ВПК має дедалі більше значення для обороноздатності України та, звісно, для її економіки, держава повинна будувати системні відносини з оборонними підприємствами, всіляко сприяючи їхньому розвитку.

Для дронової індустрії насамперед має бути створена окрема стратегія з детальними даними щодо учасників ринку та глибоким аналізом усіх потенційних і реальних загроз розвитку цього напрямку. Найголовнішим завданням вбачаю забезпечення виробників БпЛА сталим фінансуванням — як через державні замовлення, так і через доступне кредитування з компенсацією ставки за позиками. Надходження фінансів дасть змогу підприємствам ефективно планувати свої обсяги, інвестувати в нове обладнання, вкладати кошти в розроблення інновацій, зокрема новітніх моделей з використанням можливостей ШІ. Держава повинна провести реформу контрактної системи, гарантуючи виробникам дронів стабільність фінансових потоків. Саме система тривалих контрактів з державою дасть змогу виробникам дронів інвестувати, у такий спосіб масштабуючи виробництва. Відомо, що третину дронів ЗСУ передають волонтери, ще 30 % БпЛА закуповують самостійно підрозділи, інші 30% — це надходження дронів у межах державних контрактів. Якщо Україна прагне виграти багаторічну війну на виснаження, яку веде Росія, то частка держави в постачаннях ЗСУ має бути не нижче 60 %. Саме держава тут повинна стати лідером й основним постачальником БпЛА на фронт.

Важливо "Об'єктова ППО": Україна впроваджує нове покоління дронів-перехоплювачів

Системний підхід до інновацій — це окремий напрямок, який потребує уваги. Так, в Україні вже є досвід створення інноваційних технологій, а також успішного застосування їх на полі бою. Але як багато справді нових розробок профінансовано державою? Чи може на грант від держави претендувати маленька компанія? Вважаю, якщо в державному бюджеті не передбачені кошти на фінансування розробок, то варто звертатися до країн-партнерів і започатковувати спільні проєкти співфінансування спеціальних конструкторських бюро. Нам потрібні не просто 10 млн БпЛА на рік, а такі БпЛА, що здатні вирішувати важливі та складні завдання на лінії фронту та на території країни-агресора.

Роль держави вбачаю і в стимулюванні розвитку науково-технічного потенціалу. Дедалі більше значення у виробництві БпЛА відіграє наукомістка складова. Тому що технології змінюються дуже швидко, виробникам часто доводиться удосконалювати моделі БпЛА, наприклад, розробляти нові моделі FPV-дронів, якими керують та передають відеосигнал через оптоволоконний кабель, а не просто радіосигнал. Для кропіткої роботи над інноваційним удосконаленням моделей необхідні й фінансові вливання, й організаційні зусилля, які спрямовуватимуться на створення новітніх наукових розробок у сфері виробництва БпЛА.

Сприятиме розвитку дронової індустрії й міжнародна співпраця. В цьому держава справді має досвід, і тому повинна продовжувати комунікувати насамперед з європейськими країнами щодо спільних програм саме в напрямку дронів. Такі проєкти дадуть змогу отримати і фінансування, і досвід, і доступ до сучасних технологій, які вже є в ЄС. І говорячи про міжнародні проєкти, ми також говоримо про мету — зміцнення конкурентоспроможності нашої продукції на світовому ринку. Дуже добре, що міжнародні проєкти вже з’являються, і нещодавно міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що французька компанія у співпраці з оборонним підприємством запустить виробництво безпілотників в Україні. Сподіваюся, цей проєкт стане одним з кількох сотень важливих прикладів успішної співпраці України та ЄС в оборонному напрямку.

Не забуваймо і про надважливе рішення, яке здатне стимулювати приплив мільйонів доларів до дронової індустрії, — це частковий експорт. Нестача фінансування, особливо в умовах обмеженого державного бюджету, негативно впливає на галузь, стримуючи нові розробки й обмежуючи випуск продукції. Але після відкриття часткового експорту більшість підприємств отримає "нове дихання" завдяки фінансуванню замовлень, додатково це стимулюватиме й економіку України, впливаючи на зростання валютної виручки.

Серед важливих рішень, яких потребують наші виробники дронів і які може реалізувати держава, бачу й подолання бюрократії та корупції, а для цього маємо продовжувати цифровізацію, спрощення процедур, скасування зайвих дозволів і довідок. Уніфікація технічних вимог до БпЛА, наприклад, посприяє закріпленню єдиних стандартів оцінки продукції компаній та спрощенню процедури державних закупівель. Крім того, вже після завершення війни потрібні прозорі й відкриті тендери та залучення професійних експертів до оцінки пропозицій виробників. Оборонні замовлення — це мільярди, і там не має бути "тіньових" схем та зловживань, і це точно в межах впливу державних інституцій. Проте поки що проводити повністю прозорі тендери небезпечно з огляду на ризики нових атак на підприємства ВПК, що подаватимуть заявки на участь. Тому потрібно дочекатися завершення воєнного стану. Але це не означає, що корупційні оборудки мають продовжуватись, вважаю, що державні правоохоронні та антикорупційні органи мають ретельно працювати з будь-яким, навіть мінімальним порушенням.

БпЛА вже нині є не лише важливою складовою сучасної війни, а й тією перспективою, де Україна здатна й має зарекомендувати себе як якісного й професійного учасника світового ринку ВПК. Дрони можуть використовувати й невдовзі використовуватимуть у більшості економічних напрямків, не лише у воєнних операціях, а й для вирішення завдань у промисловості, секторі видобутку корисних копалин, у логістиці, агровиробництві, на будівництві. Майбутні інновації в дроновій індустрії можуть бути пов’язані з безпілотниками зі штучним інтелектом, що має вплинути і на воєнні операції, і на різні сфери цивільного життя. Конкурувати у сфері технологій нам потрібно вже зараз. І для цього слід підтримати нашу дронову галузь, яка має неймовірний потенціал розвитку та можливість отримати статус серйозного гравця на світовому ринку продукції оборонного значення.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Важливо Можуть бити по РФ на 1 800 км: Україна наростила виробництво далекобійних БПЛА