Війна в Ірані - що далі? Як Росія втрачає ключового союзника, а світ отримує головний біль

В світі люблять сильних. Це я про Ізраїль. І у них ще є чимало "сильних карт".

Схоже, перший раунд Ізраїль виграв:

• погасив ППО Ірану, відкривши небо;
• знищив ключових лідерів іранської армії:
• генерала-майора Хосейн Саламі — Головнокомандувача Корпусом вартових ісламської революції (КСІР);
• генерала-майора Мохаммад Багері, Начальника Генштабу збройних сил Ірану;
• генерала-майора Голам Алі Рашид, Координатора операцій між військовими силами Ірану;
• бригадного генерала Амір Алі Хаджізаде, Командувача аерокосмічними силами КСІР;
• Алі Шамхані, колишнього секретаря Вищої ради національної безпеки;
• (!) знищив провідних вчених ядерників.

Спроби Ірану завдати хоч скільки болючого удару Ізраїлю не мали успіху.

Іран вже заявляє про готовність відмовитись від ядерної програми.

Чому?

Тому, що крім уражених військових об'єктів, знищення кількох виробничих центрів "близькосхідної бензоколонки" може занурити Іран на десятиліття в темряву і в хаос.

Що далі може бути у списку знищення?

Іран, як і Росія – це дуже велика бензоколонка: видобуток та експорт енергоресурсів становлять близько 80% експорту (за даними 2009 року) та приблизно 18-20% ВВП (за даними 2006 року (на жаль, свіжіших даних немає).

Тепер за можливими найбільш пріоритетними цілями "іранської безнзоколонки":

1. Газопереробний завод у Кенгані: забезпечує до 70% газопереробки, що є важливим для енергетики:

• обробляє значну частину газу з Південно-Парського родовища, забезпечуючи до 70% газопереробки Ірану;
• газ є ключовим джерелом енергії для електроенергії, водопостачання та промисловості;
• знищення призведе до енергетичного колапсу, з каскадним відключенням електромереж, зупинкою водопостачання та критичних систем;
• як фіксований об'єкт, він уразливий для авіаударів, особливо за відсутності ППО.

2. Нафтовий термінал на Харку: обробляє 90% нафтових експортів, становлячи основу бюджету:

• обробляє понад 90% нафтових експортів Ірану, забезпечуючи доходи у розмірі $60-100 млн на день;
• нафта становить 70% державного бюджету (джерело: World Bank);
• знищення зупинить експорт нафти, спричинивши фінансовий крах та гіперінфляцію. Екологічні наслідки (нафтові розливи) можуть посилити міжнародну ізоляцію (джерело: Reuters);
• термінал є зосередженою метою, легкою для поразки за відсутності ППО.

3. Порт Шахід Раджаї: ключовий для імпорту, включаючи продовольство та медикаменти:

• найбільший комерційний порт Ірану, який обробляє 80% контейнерного вантажу;
• імпорт включає продовольство (30% пшениці), медикаменти (70% фармацевтичної сировини) та промислові компоненти (джерело: Wikipedia);
• знищення викличе торгівельну блокаду, дефіцит критичних товарів та гуманітарну кризу протягом 2-4 тижнів;
• як портова інфраструктура, він уразливий для авіаударів.

4. Абаданська нафтопереробна установка: забезпечує паливо для внутрішнього споживання.

• одна з найбільших у Близькому Сході, з потужністю 400 000 барелів на день;
• забезпечує паливо для внутрішнього споживання та експорту нафтопродуктів (джерело: Wikipedia);
• знищення порушить постачання палива для транспорту, промисловості та армії, посиливши економічний та транспортний хаос;
• як великий промисловий об'єкт, він зазнає поразки за відсутності ППО.

…

Для реалізації ударів знадобиться, за оцінками війскових:

• до 150 високоточних боєприпасів, таких як JDAM GBU-31/38;
• до 40 винищувачів-бомбардувальників (F-15I, F-16I) з можливістю дозаправки у повітрі;
• організація операції займе 3-4 тижні, включаючи розвідку та планування, хоча при вже наявних планах це може бути скорочено до 1-2 тижнів (впевнений, що вони вже готові).

Важливо "Пакують валізи": влада Ірану домовляється з Кремлем про втечу до РФ, — ЗМІ

Довгострокові наслідки

Для Ірану:

• економічний колапс. Втрата нафтових експортів та газопереробки призведе до гіперінфляції, дефіциту бюджету та нездатності платити зарплати;
• гуманітарна криза. Голод, епідемії та масова міграція (5-10 млн осіб);
• політична нестабільність. Режим може зіткнутися з безладами та втратою контролю;
• відновлення. 10-15 років навіть із міжнародною допомогою.

Для глобальної економіки:

• енергетичний ринок. Втрата 3% глобальної пропозиції нафти (2.5-3 млн барелів на день) може збільшити ціни на нафту на $10-20 за барель (джерело: IEA) і призвести до зростання глобальної інфляції;
• міграційні процеси: масова міграція. Вихід з Ірану через гуманітарну катастрофу — 5-10 млн осіб створить тиск на Туреччину, Ірак та Пакистан (джерело: UNHCR).;
• стабільність на Близькому Сході: ескалація. Можливі удари у відповідь від проксі Ірану ("Хеззбола", хусити), що призведе до регіонального конфлікту;
• вплив на Росію: трата союзника. Іран постачав Росії дрони (наприклад., Shahed-136). Знищення Ірану припинить ці поставки, послабивши Росію в Україні (джерело: The Kyiv Independent);
• світові економічні втрати: зростання цін на нафту може негативно позначитися на економіках союзників Ізраїлю та США.

Що це означає для України?

• втрата Росією союзника це плюс;
• зростання цін на нафту — мінус, тому що зростуть доходи Росії та зростуть витрати України (ми імпортували у 2024 році на $7 млрд);
• зниження допомоги від США Україні та пріоритезація допомоги Ізраїлю;
• зростання хаосу у світі через енергетичну кризу та міграцію. І зниження пріоритетності допомоги Україні.

Ну а подібні атаки – це приклад для України.

Ми, на відміну від країни-агресора, знищуємо військову інфраструктуру, а не громадянську.

Спецоперація СБУ "Павутина" — чудовий приклад асиметричного удару, і нам доведеться зробити ще не один десяток разів подібні операції, ідентифікувавши ключові "болючі" точки російського ВПК та економіки.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Іран готовий підписати відмову від ядерної зброї: заява глави МЗС країни