Все пішло не за планом: три приклади, коли ідеї Трампа зазнали краху

Дональд Трамп провів на посаді майже десяту частину свого другого президентського терміну — понад чотири місяці з чотирьох років. Вони видалися насиченими, хаотичними та вкрай турбулентними. Не все складається так легко й чудово, як би цього хотілося американському лідеру.

Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова розповідає про основні проблеми, з якими вже стикається 79-річний президент США.

Примарні угоди

"Ми вимірюватимемо наш успіх не лише битвами, які виграли, а й війнами, які завершили — і, можливо, найважливіше, тими війнами, у які нам так і не довелося вступати", — сказав Дональд Трамп під час своєї інавгураційної промови в січні.

Трьома проголошеними цілями його адміністрації з того часу було укладання "мирної угоди" між Росією та Україною, досягнення миру на Близькому Сході, й не менш важливо — угоди, яка змусить Іран відмовитися від створення ядерної зброї.

Зупинімося на кожній цілі окремо. Очевидно, жодного "закінчення війни в Україні за 24 години" досягти не вдалося. Тепер в адміністрації Трампа воліють віджартовуватися: він не уточнював, в якому місяці чи році це станеться.

Так, США всіма способами (в тому числі — тиском на Україну) змогли підштовхнути Київ та Москву до поновлення переговорного процесу. Однак для росіян зустрічі в Стамбулі є радше фікцією для затягування часу; дипломатичною ширмою для Заходу та насамперед США — мовляв, якщо діалог триває, то немає потреби в постачанні зброї українцям. На сьогодні найважливішим аспектом переговорів є гуманітарний, а саме — масштабні обміни, які дозволяють повертати додому українських захисників.

Навіть в уряді США визнають: американські переговорники намагалися досягти припинення вогню в Україні, "але з обмеженим успіхом". Росіяни так і не прийняли пропозицію тиші на землі, в небі та на морі, яку запропонували американці, і на яку погодилися українці. Натомість — висунули свій меморандум, де вчергове йдеться про нейтралітет України, окупацію чотирьох областей та захист російської мови.

Хоча в Дональда Трампа залишаються інструменти тиску на Володимира Путіна, як-от серйозні санкції проти російської нафти й країн, які її купують — готовності ввести їх у дію він поки що не демонструє. Ба більше, зі Штатів лунають сигнали про можливе згортання участі в переговорному процесі.

Навіть за результатами останнього телефонного дзвінка з кремлівським диктатором 14 червня Трамп визнав: вони "говорили значно менше" про Росію та Україну. Мовляв це — справа наступних тижнів. Насправді здається, що американського президента більше хвилює інша проблема.

13 червня Ізраїль розпочав превентивну операцію та завдав авіаударів по цілях в Ірані, серед яких ключові ядерні та військові об’єкти. Було знищено кількох високопоставлених іранських генералів і ядерних науковців.

Тегеран у відповідь випустив понад сотні балістичних ракет та безпілотників по ізраїльських містах, в тому числі Тель-Авіву. Обмін ударами між сторонами відбувається щодня на даному етапі.

Трамп заявив, що США не мають жодного стосунку до атаки Ізраїлю. Натомість заговорив про… угоду, яку мають укласти сторони. Як колишній девелопер, він вважає кількість укладених угод показником успіху.

"Іран та Ізраїль повинні укласти угоду, і вони її укладуть, так само, як я змусив Індію та Пакистан укласти… Зараз відбувається багато дзвінків і зустрічей. Я багато роблю, і ніколи не отримую визнання, але нічого страшного, це розуміє народ", — написав президент США у Truth Social.

Примітно, що днями мав відбутися черговий раунд переговорів Тегерану з Вашингтоном щодо згортання іранської ядерної програми, однак його було скасовано.

Це ще одна складна й багаторічна історія. 2015 року було укладено Спільний всеосяжний план дій між Іраном та групою країн 5+1 — США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Росією і Китаєм. Угода обмежувала іранську ядерну програму в обмін на зняття міжнародних санкцій.

Але 2018 року Дональд Трамп вийшов з угоди, адже вважав її нездатною запобігти появі ядерної зброї в іранського режиму в недалекому майбутньому.

Після цього Іран поступово почав порушувати домовленості із Заходом: збагачувати уран до рівнів, які значно перевищують дозволені, та накопичувати ядерні матеріали. Вашингтон, зі свого боку, повернув жорсткі економічні санкції, які сильно вдарили по іранській економіці.

За другої каденції Трампа за результатами п’яти раундів "конструктивних" переговорів і США, і Іран висловлювали зацікавленість у досягненні нової угоди. Для Трампа це було б політичною та дипломатичною перемогою, яку не змогла здобути адміністрація Байдена. Для Ірану — шанс на вкрай необхідне послаблення санкцій. Тепер такий сценарій виглядає менш імовірним.

10 червня Трамп зробив заяву, що Іран став агресивнішим у переговорах, а Тегеран пригрозив ударом по американських базах у разі зриву домовленостей. Врешті, за три дні стається згадана превентивна атака з боку союзника США Ізраїлю.

При цьому помічником Штатів у врегулюванні вибухонебезпечної ситуації на Близькому Сході може стати… Москва. Трамп заявляє, що "відкритий" для Путіна в якості посередника між Ізраїлем та Іраном. І якщо "друг Владімір" допоможе Трампу — важко спрогнозувати, що взамін вимагатиме російський диктатор. Але це точно не буде на користь Україні.

З іншого боку — не виключено, що мета, яку США переслідують в справах з Іраном — набагато глобальніша. Нашумілий "Проєкт 2025", який містив настанови для перших 180 днів Трампа на посаді, включав пропозиції посилити тиск на іранську теократію, де ключову роль відіграє релігійний лідер Алі Хаменеї, і підтримати іранський народ у боротьбі проти нього. Мета — аби іранці мали демократичний уряд. Для цього варто використовувати свої та чужі економічні й дипломатичні інструменти, йшлося у документі.

Власне, днями прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу звернувся до народу Ірану із закликом повстати проти ісламського режиму, який "десятиліттями пригноблює власний народ".

Так чи інакше світ стає усе небезпечнішим, і замість закінчення війн бачимо нові витки ескалації, які загрожують не лише регіональній, а й глобальній безпеці.

Драма всередині адміністрації

А саме — конфлікт президента США з найбагатшою людиною у світі.

Мільярдер Ілон Маск підтримав Трампа на виборах фінансовими та іншими засобами, а надалі отримав створену спеціально під нього посаду — глави Департаменту ефективності уряду США або DOGE. Орган мав відповідати за скорочення державних витрат і зменшення кількості держслужбовців.

Щонайменше 120 тисяч працівників федеральних структур звільнили або скоротили в перші сто днів роботи Департаменту, ще тисячі людей погодилися на компенсацію за добровільне звільнення. Багатьох американців змусили повернутися до офісів або переїхати, щоб зберегти роботу. Було ліквідовано програми, які Трамп і Маск вважали непотрібними — зокрема ті, що стосувалися різноманіття та інклюзії.

Урядові структури швидко наповнилися "людьми Маска", які часто не мали державного досвіду, але мали широкі повноваження.

Суди заблокували частину ініціатив DOGE, а деяких звільнених працівників повторно поновили на посадах, коли з’ясувалося, що їхня робота є критично важливою.

Маск конфліктував з іншими членами команди Трампа, які вважали, що він перевищує свої повноваження. Зокрема, відомо про сварку між опальним мільярдером та Державним секретарем США Марко Рубіо. Останній був розлючений на Маска за те, що його команда фактично закрила ціле відомство — Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) — яке традиційно перебувало під контролем Держдепу.

Поступово державна служба стала тягарем для Маска та його бізнесу. В певний момент по Америці прокотилася серія нападів на автівки Tesla на знак протесту проти політичної діяльності гендиректора компанії. Наприкінці травня Маск полишив роботу в DOGE.

Попри ці негаразди, "броманс" Дональда Трампа й Ілона Маска певний час був міцним. Президент США няньчив маленького сина Маска X AE A-XII в Овальному кабінеті, робив промо його електрокарам; мільярдер же долучався до засідань уряду та навіть дзвінків президента зі світовими лідерами. Як розповідають джерела "Телеграфу", доходило до того, що ніхто не мав права заходити до кабінету Трампа, якщо там був Маск.

За даними ЗМІ, Трамп навіть закривав очі на залежність Маска від кетаміну — потужного анестетика, по суті наркотика, який останньому призначили для лікування депресії.

У їх чи то дружбі, чи то діловій співпраці йшлося про суміш бізнес-інтересів, гіперего та політичних амбіцій. У певний момент ця суміш мала вибухнути. Це сталося, коли Маск виступив з різкою критикою "Одного великого, прекрасного законопроєкту" (One Big Beautiful Bill англійською — Ред.), який активно просуває президент США.

Як описує аналітичний центр Chatham House, закон пропонує масштабні податкові пільги та збільшує витрати на військові потреби й охорону кордону. Натомість передбачено безпрецедентні скорочення соціальних виплат, що позбавлять мільйони американців медичного страхування та допомоги з харчуванням. На думку експертів, у поточній формі законопроєкт погіршує становище найбідніших, тоді як більшість вигод отримує найзаможніша п’ята частина населення, особливо найбагатші американці. За оцінками непартійного Бюджетного управління Конгресу, закон додасть близько 3,8 трильйона доларів до державного боргу США.

"Цей масивний, обурливий, наповнений корупційним марнотратством законопроєкт Конгресу — огидна мерзота", — заявив Маск.

На переконання Маска, його ухвалення призведе до збільшення дефіциту бюджету США. Та справжня причина публічного зриву, ймовірно, криється в закладеному у законопроєкті скороченні субсидій на зелену енергетику, зокрема податкових пільг на електромобілі виробництва компанії Маска.

Через ЗМІ та соцмережі Трамп і Маск обмінялися купою "люб'язностей". Президент США, заявив, що Маск "збожеволів", назвав бізнесмена "завзятим наркоманом" і запропонував відкликати мільярдні державні контракти для компаній мільярдера. Останній же заявив, що Трамп не зміг би виграти вибори без його допомоги та ретвітнув пост людини, яка запропонувала оголосити президенту США імпічмент і віддати владу Джей Ді Венсу.

У ході суперечки навіть пролунали натяки на зв'язок Трампа з гучною справою фінансиста Епштейна, якого звинувачували у залученні неповнолітніх дівчат до проституції. Врешті Маск видалив відповідний пост, і принаймні зараз між ним і Трампом запанувало перемир’я. Мільярдер заявив, що шкодує про деякі свої дописи, бо "вони зайшли надто далеко".

Головна проблема у тому, що Маск все ж у перспективі може відвернутися від підтримки Республіканської партії. Це становитиме ризик для республіканців на проміжних виборах до Конгресу в листопаді 2026 року, адже вони мають всі шанси втратити більшість. Від цього — і карт-бланш на реалізацію порядку денного Трампа.

За даними Reuters, Маск серйозно розглядає можливість створення нової партії, яка може змінити політичний ландшафт у Штатах.

Гнів американців

Поки Дональд Трамп у День свого народження приймав військовий парад до 250-річчя армії, Америкою прокотилися багатотисячні марші під гаслом "Жодних королів" ("No Kings" англійською — Ред). Учасники акцій прагнули привернути увагу до того, що, на їхню думку, Трамп поводиться радше як диктатор, а не як президент. ЗМІ вже назвали суботні мітинги "наймасовішою хвилею загальнонаціонального спротиву політиці Трампа".

Мітинги відбувалися на тлі тижня протестів проти рейдів Міграційної та митної правоохоронної служби США (ICE) в Лос-Анджелесі. Білий дім, за даними джерел Reuters, наказав відомству різко збільшити кількість арештів осіб, які перебувають у країні нелегально, щоб досягти норми в три тисячі затримань на день.

Боротьба з незаконною міграцією була одним зі стовпів передвиборчої кампанії Трампа, та входить до списку пріоритетних проблем, які турбують його виборців.

У Лос-Анджелесі усього за три дні було заарештовано щонайменше 118 людей, частину з них — просто на робочих місцях. За умов, коли іммігранти є невіддільною частиною місцевої культури, затримання такої кількості людей та твердження уряду, ніби багато з них є злочинцями, викликали обурення громади. Для розуміння: в окрузі Лос-Анджелес, де мешкає понад 10 мільйонів людей, кожен третій — іммігрант.

Тисячі людей вийшли на вулиці протестувати проти рейдів із депортації. Далі — сутички з правоохоронцями, розгін та арешти протестувальників та навіть введення комендантської години в центральній частині міста.

Дональд Трамп розпорядився направити до Каліфорнії понад чотири тисячі бійців Національної гвардії у відповідь на протести, а пізніше наказав морській піхоті США підтримати гвардію. Мета — придушення демонстрацій, які Трамп розцінив як потенційну "форму заколоту". Для розуміння: Національна гвардія перебуває під контролем губернатора штату, але президент може взяти її під свій контроль у разі надзвичайної ситуації.

"Колись велике американське місто Лос-Анджелес було захоплене та окуповане нелегальними мігрантами та злочинцями. Нині насильницькі, повстанські натовпи атакують наших федеральних агентів, намагаючись зупинити операції з депортації — але ці беззаконні заворушення лише зміцнюють нашу рішучість", — написав Трамп 9 червня.

На даний момент федеральний суд визнав, що президент перевищив свої повноваження, коли вдався до введення гвардійців, і постановив повернути контроль над цими силами губернатору штату. Наразі триває розгляд апеляції, яку подав Білий дім.

При цьому губернатором Каліфорнії виступає політичний опонент Трампа, демократ Ґевін Ньюсом. До слова, один із потенційних кандидатів у президенти на виборах 2028 року.

Ньюсом звинуватив Трампа у свідомому внесенні хаосу у ситуацію, яку місцева влада контролювала. Дії Трампа він назвав "божевіллям" і "явним кроком у напрямку авторитаризму". Трамп, своєю чергою назвав губернатора "повністю некомпетентним" і натякнув, що Ньюсома слід арештувати.

"Каліфорнія може бути першою — але це явно не кінець. Наступними будуть інші штати", — стверджував губернатор Ньюсом. "Демократія наступна".

"Він не король, і йому слід припинити поводитися так, ніби він ним є", — заявив також політик.

Якщо для переважної більшості демократів те, що відбувається — абсолютно неприйнятно, на думку багатьох прихильників Трампа це — необхідний крок, аби відновити порядок і захистити країну від "нелегальних прибульців", які загрожують безпеці американців.

Дані опитування, проведеного NBC News Decision Desk, свідчать: більшість американців схвалює дії Трампа в сфері безпеки кордону та імміграції — щоправда, з мінімальним відривом: 51% підтримують, а 49% — проти. Навіть у цій, відносно сильній для республіканця темі, країна залишається глибоко розділеною.

Це чергова історія про поляризацію американського суспільства. Процес, який лише посилюється й створює для Трампа додаткові проблеми, особливо в контексті майбутніх проміжних виборів.

Загальний рейтинг підтримки Трампа залишається в "мінусовій зоні": 55% дорослих американців заявили, що не схвалюють дії політика на посаді президента, і лише 45% висловили підтримку.