Заробляти на катастрофі чи запобігати їй: бізнес та зміни клімату

З поверненням Дональда Трампа до Білого дому Сполучені Штати взяли курс на одночасне й повсюдне порушення усталеного порядку як у себе вдома, так і на міжнародній арені.

Серед перших цілей опинилися зобов’язання у сфері клімату та сталого розвитку. Трамп негайно підписав указ про вихід США з Паризької кліматичної угоди, а його адміністрація скасувала фінансування проєктів чистої енергетики в межах Закону про зниження інфляції (Inflation Reduction Act) та двопартійного інфраструктурного закону. На цьому тлі деякі компанії тихцем згортають або відмовляються від раніше задекларованих екологічних і кліматичних ініціатив.

Проте жодна кількість політичних потрясінь у якійсь одній країні не зрівняється зі збуренням, що його спричиняє кліматична криза.

Уже зараз очікується, що фінансові втрати від порушених глобальних ланцюгів постачання через нестачу води, втрату біорізноманіття та деградацію ґрунтів можуть сягнути $25 трлн до 2060 року.

Компанії, які не здатні впоратися з цими ризиками, зіштовхнуться з вищими витратами, пильнішою увагою з боку регуляторів і репутаційними втратами. Наприклад, автовиробники, які зволікають із переходом на електромобілі, можуть виявити, що не встигають за законодавчими ініціативами багатьох країн, спрямованими на відмову від двигунів внутрішнього згоряння. Згодом традиційні автомобільні бренди можуть опинитися під таким самим тиском, як нині нафтові та газові компанії.

Натомість компанії, які проактивно підвищують стійкість своїх бізнес-моделей і ланцюгів постачання, мають більшу довіру інвесторів і, відповідно, доступ до дешевшого капіталу. Так, бренд шампанського Taittinger відкрив виноградник у графстві Кент, щоб убезпечити себе від кліматичних ризиків, які загрожують виробництву у Франції.

Однак через надмірну зосередженість галузі кліматичного фінансування на досягненні нульового рівня викидів фізичні ризики й потреба в адаптації до клімату залишаються в тіні. Унаслідок цього банки, керуючі активами та особливо страхові компанії фактично сидять на "бомбі сповільненої дії" потенційних зобов’язань.

Адаптація до світу з втратою біорізноманіття, дефіцитом води та іншими ризиками стає ключовою умовою для збереження прибутковості бізнесу в довгостроковій перспективі.

Далекоглядні держави й компанії зрозуміють, що ці зрушення відкривають і нові можливості. За окремими оцінками McKinsey Sustainability та Світової бізнес-ради зі сталого розвитку (WBCSD), економічна вигода від переходу до сталої моделі розвитку може сягати $12 трлн щорічно до 2030 року.

Так само, згідно з оцінками Kantar BrandZ, сприйняття бренду як "зеленого" підвищує його капіталізацію (цінність в очах споживачів), стимулює продажі й дозволяє формувати цінову премію. І хоча сталий імідж може додавати до 10% вартості до сотні провідних брендів, ці компанії все ще залишають "на столі" близько $600 млрд. Наступне десятиліття бізнесу визначатиметься тими, хто сприйме сталий розвиток не як нормативну вимогу, а як економічну необхідність.

До того ж економічна влада швидко змінюється через міжпоколінне передання капіталу. Лише в США перехід багатства від покоління бебі-бумерів (народжені 1946–1964) до міленіалів (1981–1996) і покоління Z (1997–2012) може сягнути $84,4 трлн упродовж наступних 20 років.

У міру того як міленіали й покупці "покоління Z" дедалі активніше визначають правила ринку, вони шукають бренди, що відповідають їхнім цінностям.

Однією з головних є орієнтація на взаємність, а не індивідуалізм — відчуття спільності й колективної відповідальності за спільне благо в умовах очікуваної нестабільності. У цьому контексті такі компанії, як Airbnb, Vinted чи IKEA, виходять вперед завдяки комунікації, що апелює до співпраці, спільності та приналежності. Наприклад, місія Airbnb звучить як "створювати світ, у якому кожен може відчувати себе як удома будь-де".

Більшість бізнес-спільноти вже усвідомлює масштаб виклику. У спільному дослідженні Kantar і Climate Governance Initiative 88% членів рад директорів заявили, що кліматичні зміни потребують нового мислення і нових форм лідерства — від топменеджменту до пересічних працівників, а 84% розглядають кліматичні виклики як можливості для бізнес-інновацій.

У міру того як глобальні бізнес-лідери дедалі глибше усвідомлюють потребу в зміні мислення, більше брендів починають впроваджувати циклічні моделі бізнесу — такі як повторне використання, ремонт і оренда, — щоб виділятися на ринку, зміцнювати лояльність клієнтів і відкривати нові джерела доходів. Ініціатива CIRKULÄR від IKEA, наприклад, заохочує клієнтів продавати й купувати вживані речі IKEA, використовуючи грошові бонуси, гумор і "зелену" візуальність — тим самим розриваючи залежність зростання від виробництва нових товарів.

З посиленням інтересу до стійкості та довгострокових інвестицій, а також на тлі відновлення індустріальної політики, саме ті компанії, які встигнуть адаптуватися до поколіннєвих змін, опиняться в авангарді нової індустріальної революції. Ми маємо справу з набагато більшим, ніж просто шок від політики США.

Щоб залишатися авторитетними в очах споживачів та інвесторів, бренди мають серйозно інтегрувати кліматичну стійкість у свою діяльність – будь то усунення слабких ланок у ланцюгах постачання чи запровадження дієвих планів реагування на кризу.

Необхідність адаптуватися до кліматичних змін не зникне. І так само не зникне споживчий попит на сталі рішення. У глобальному масштабі 85% опитаних усе ще хочуть робити більш "зелені" покупки. Компанії, які ігнорують, відкладають або відмовляються від кліматично орієнтованих стратегій, ризикують власним майбутнім.

Колонку Political Changes Don’t Weaken the Case for Green Business надано проєктом Project Syndicate для публікації у межах партнерської угоди з LIGA.net
Copyright: Project Syndicate, 2025