Київ під ударом сотень дронів: скільки ще Росія може "кошмарити" столицю

Обстріл Києва, який стався в ніч на вівторок, 17 червня, став одним із наймасовіших та найкривавіших ударів. За даними Повітряних сил ЗСУ, росіяни запустили 440 БПЛА — серед них 280 – ударні типу Shahed та 160 – безпілотники-імітатори. На момент публікації відомо про 99 постраждалих та 14 загиблих внаслідок атаки людей.

"Телеграф" з’ясував, скільки ще часу Росія зможе продовжувати атакувати українські міста в такому ж темпі та чи є в України системне бачення протидії цій загрозі.

Річна статистика ударів

За останній рік Росія різко наростила інтенсивність атак дронами типу Shahed. Якщо ще торік удари зазвичай налічували кількадесят БпЛА, то в травні-червні 2025 року їх кількість почала обчислюватися сотнями за ніч.

Так, у червні 2024 року типовий обстріл складався з 22-47 ударних безпілотників. У серпні відбулись перші масовані комбіновані атаки — наприклад, у ніч на 26 серпня росіяни випустили 109 Shahed одночасно, з яких ППО знищила 99. У жовтні та листопаді зафіксовано кілька ударів із залученням 80–90 дронів, часто разом із ракетами.

Починаючи з грудня 2024 року, інтенсивність атак стрімко зросла. У ніч на 25 грудня Росія застосувала вже 106 Shahed, із яких лише половину вдалося збити. А вже у січні-лютому 2025 року кількість дронів у повітрі щоразу перевищувала 140, а подекуди — 185 одиниць.

У березні-травні атаки стали регулярними, і практично щотижня фіксувалися нічні обстріли за участі 200+ ударних БпЛА. Наприклад, у ніч на 21 березня — 214 дронів, на 23 травня — 175, на 25 травня — майже 300. Зростала також кількість знешкоджених цілей — українська ППО фіксувала до 385 уражень за одну ніч.

Абсолютний пік був зафіксований у ніч на 9 червня 2025 року — тоді противник випустив 499 засобів повітряного нападу, з яких 479 — дрони Shahed. І лише за вісім днів, у ніч на 17 червня, Росія знову атакувала Київ рекордними 440 дронами, з яких 280 були ударними.

У березні 2025 року аналітики повідомили, що Росія змогла не лише перейняти технології виробництва іранських дронів-камікадзе Shahed, але й значно розширити їхню номенклатуру та масштабувати виробництво. Завдяки цьому агресору вдається щомісяця запускати по території України понад 1300 безпілотників, а в окремі місяці — понад 2000.

Як повідомляло видання "РБК-Україна" з посиланням на джерела в Силах оборони, за останній рік Росія поступово розгорнула масове збирання не лише базових "Гераней-2" (Shahed-136), але й менш потужних "Гераней-1", модернізованих "Гарпій-А1" і нових дронів типу "Пародія" та "Гербера".

За оцінками видання, щомісячні обсяги виробництва станом на березень 2025 року становили:

• приблизно 900 "Гераней-2" (Shahed-136);
• не менш як 1000 дронів типу "Пародія";
• понад 2000 "Гербер" і "Гарпій", при цьому 80% — це "Гербери".

Росія щомісяця виготовляє понад 5000 далекобійних безпілотників, з яких половина — це ударні "Shahed-136" ("Герань-2"), а решта — імітатори, призначені для омани української ППО. Про це йдеться у відповіді Головного управління розвідки Міноборони на запит Forbes Ukraine.

За інформацією ГУР, станом на кінець травня 2025 року темпи виробництва "Shahed-136" досягли 2700 одиниць на місяць. Імітаторів типу "Гербера" Росія випускає приблизно 2500 на місяць. Це означає п’ятикратне зростання виробництва в порівнянні з серпнем 2024 року, коли співрозмовники Forbes Ukraine оцінювали темпи на рівні 500 дронів щомісяця. У грудні 2024 року, за оцінками Defense Express, обсяги вже могли сягати 2000 одиниць.

Імітатори "шахедів" почали активно застосовуватись з осені 2024 року. Як пояснили в ГУР, "Гербери" виготовляють із дешевих матеріалів — ці апарати або взагалі не мають бойової частини, або несуть мінімальний заряд. Їх використовують для розвідки, а головне — для створення перевантаження системи протиповітряної оборони України.

Від чого залежить збільшення атак

На початку квітня 2025 року видання The Telegraph повідомило, що кількість дронових атак Росії на Україну зросла на 52,5% після початку мирних переговорів за участі США та РФ. За даними зведень Повітряних сил ЗСУ, з 18 лютого — дати першої зустрічі сторін в Ер-Ріяді — за 30 днів росіяни запустили 4776 дронів, тоді як упродовж попереднього місяця — 3148.

Журналісти видання зазначали, що Москва навмисне посилила удари, щоб змусити Київ до поступок і водночас захопити якомога більше територій до будь-якого потенційного припинення вогню. Цей тиск, на думку аналітиків, був відповіддю на заяву Дональда Трампа про намір швидко завершити війну.

Російські атаки посилювалися і через інформаційні приводи. 28 лютого, після заяви Трампа про "невдячність" Зеленського, Росія здійснила 208 дронових атак (на 42 більше, ніж напередодні). 7 березня, у день призупинення обміну розвідданими між США та Україною, Кремль запустив 252 дрони — на той час це була друга за інтенсивністю атака у 2025 році.

Чому система ППО не здатна впоратися з атаками

Після чергової атаки Україна знову опинилась перед запитанням: чому російські Shahed долітають до столиці, і що не так з системою ППО? Експерт з авіації Костянтин Криволап в коментарі "Телеграфу" пояснив: причина — у відсутності єдиної концепції боротьби з дронами, хаотичній системі управління й неузгодженості між структурами, які відповідають за перехоплення повітряних цілей.

"Повинна взагалі бути якась концепція боротьби проти "шахедів". Було б розумно, якби вона була затверджена, прийнята, щоб її обговорювали. Але у нас такого не було. У нас як: дрони полетіли — будемо збивати. Чим збивати? Кулемет поставимо на пікап, причепимо, будемо збивати".

Криволап наголосив: на початку етапу застосування цих дронів вони були ще відносно "наївними", а росіяни — недосвідченими. Але з часом тактика РФ ускладнилася, вони почали вдосконалювати програмування, планування маршрутів, використання антен, що дозволяє уникати дії українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

"Спочатку РЕБ справді працював — це було видно навіть по наших навігаторах. Але такої картини я давно не бачив. Росіяни збільшили кількість антен CRPA, і Shahed стали менш чутливі до нашого РЕБу — почали його ігнорувати", – зауважив експерт.

Відсутність чіткої відповідальності — ще одна фундаментальна проблема. За словами Криволапа, раніше половину дронів збивали гвинтокрили армійської авіації, частково долучалися ДФТГ, ППО, мобільні вогневі групи, сухопутні війська. Але кожен діяв сам по собі, без координації, і ніхто не відповідав за загальний результат.

"ДФТГ стріляли з Browning, не влучили? Ну, буває. ППО радіолокацію давало, де змогло – кажуть "у нас не вистачає радарів, щоб виявляти цілі". Армійська авіація щось пропускала — "так не вистачає гвинтокрилів". А ще тепловізорів нема".

Попри критику, Криволап визнає: раніше ППО працювала ефективно — іноді збивала 90–100% цілей. Але росіяни адаптувались, а Україна — ні. Концепція не переглядалась, нових принципів організації оборони не запроваджено.

"Те, що залишилось у нас, уже не відповідає новим викликам. Я пів року кажу: треба переглянути концепцію, виробити принципи — як будувати оборону, що нам потрібно, які виклики нас чекають попереду. Зараз у нас працює система відпрацьовування викликів", – зауважив експерт.

Костянтин Криволап зазначив, що урядова постанова щодо використання дронів-перехоплювачів і легкомоторної авіації, ймовірно, з’явилась після наради у президента. За його словами, в документі є три ключові пункти: по-перше, закріплюється, що дрони треба збивати дронами; по-друге — що легкомоторна авіація може використовуватись для таких завдань; і по-третє — що за реалізацію відповідають ДФТГ, які мусять взаємодіяти з військовими адміністраціями.

"Не зовсім зрозуміло, чому за це тепер будуть відповідати ДФТГ, які будуть приходити до військової адміністрації, щось просити, щось узгоджувати. Будуть приписані до якоїсь військової частини, причому з погодження командира буде виписуватись бойове розпорядження. Хто буде надавати боєприпаси? Хто буде забезпечувати?".

Криволап акцентував, що в таких умовах ефективним засобом може бути легкомоторний літак, оснащений мікроракетами, наприклад, естонськими Mark-1 або дронами-перехоплювачами.

"Такий літак може досить довго патрулювати повітря. Він оснащений тепловізором. Він візьме свій радар, або йому його причеплять, або буде радар із землі, тому що Link-16 (ред. — військова тактична мережа обміну даними) ми вже використовуємо — для передачі даних, для наведення", – наголосив експерт.

Крім того, експерти наголошують на тому, що збільшилася висота польоту ударних дронів, через що вражати їх стало складніше.

Темпи виробництва "шахедів"

Авіаційний експерт обережно ставиться до заяв про нібито масове виробництво дронів у Росії. Він зазначає, що наразі немає підтверджених даних, які б свідчили про випуск понад 90 Shahed-136 на добу. Цю оцінку, за його словами, озвучив і керівник української військової розвідки. Таку ж цифру назвав і авіаексперт Валерій Романенко в коментарі "Телеграфу".

Водночас Криволап наголосив: важливо оцінювати не щоденні пікові показники, а середні за місяць. За його словами, об’єктивніше — рахувати у форматі "запусків на місяць" і вже тоді виводити реальні цифри.

"Я завжди кажу — треба рахувати за місяць. У цьому році середній показник — 80–85. Президент мене поправив: за 5 місяців було випущено 11 200 "шахедів". Якщо поділити — виходить 73-74 на добу. От це реальні цифри. Вони накопичують, концентрують, а потім завдають удару. Вчора нічого не було? Сьогодні вдарили", — пояснив Криволап.

Окремо експерт прокоментував нещодавнійудар по заводу в Єлабузі, де, за його оцінками, виробляють 40–50% усіх російських Shahed. Якщо пошкодження суттєві — кількість атак має помітно знизитися. Іншу частину дронів випускає завод "Купол" в Іжевську.

При цьому, за словами експерта, західні ЗМІ та політики часом поширюють необґрунтовані твердження про те, що удар Ізраїль по заводу з виробництва дронів в Ірані якось вплине на ситуацію з атаками по Україні:

"Іранці вже завершили контракт. Те, що збиваємо зараз — це все або російське, або китайське. Двигуни — китайські. Комплектація — в основному китайська. Ізраїльтяни вдарили по заводу в Ірані? То при чому тут він? Ніяк не пов’язано", — наголосив експерт.

Ресурси Росії обмежені, Китай — обережний

Криволап скептично оцінив перспективи суттєвого нарощування виробництва без нових заводів і розширеної логістики. За його словами, для подвоєння темпів випуску Росії потрібно збудувати ще один завод. Щоб вийти на п’ятикратне зростання — щонайменше п’ять. І що не менш важливо — знайти додаткові потужності для постачання комплектуючих.

"Щоб збільшити виробництво дронів у п’ять разів, треба п’ять заводів. І п’ять китайських заводів, які видаватимуть поршневі двигуни. Китайці, до речі, не дурні — вони більше ніж на 30% виробництва під одного клієнта не сядуть. Вони будуть диверсифікуватися", — пояснив експерт.

Чому "шахеди" долітають до Києва

На шляху до столиці дрони пролітають сотні кілометрів через інші області. За словами Криволапа, головна причина — відсутність повноцінного радіолокаційного покриття та чергова, а не постійна система ППО.

"У нас в городах стоять мобільні вогневі групи? Або засоби ППО там стоять? Ні. У нас чергове ППО. У нас нема навіть повного радіолокаційного покриття", — констатував експерт. За його словами, коли дрони пролітають через Сумщину, Полтавщину чи Чернігівщину, їх виявляють лише фрагментарно.

Експерт наполягає на необхідності підняти радари на висоту — або на бортах літаків, або на прив’язних аеростатах. Це — просте рішення, яке працює в багатьох країнах. Проте, за словами Криволапа, українські фахівці з ППО мають іншу позицію. Окремо він пояснив, чому стало важче збивати ворожі дрони. По-перше, тому що Росія адаптує тактику, а українська сторона — відстає. По-друге, через залежність від дорогих засобів ураження: "Вчора збивали їх ракетами. Але як накопичити стільки ракет? Вартість ураження стає надто висока", – підсумував він.

Ключовим чинником, що визначає ефективність ОТРК "Сапсан"/"Грім-2" та його вплив на перебіг війни з Росією, є налагодження серійного виробництва. Про це виданню "Телеграф" розповіли військові експерти, які також уточнили необхідну Україні кількість ракет.

Зазначимо, раніше "Телеграф" писав, що Кабінет Міністрів Українирозпочав масштабний експериментальний проєкт із залучення добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) до системи протиповітряної оборони. Це стало відповіддю на зростаючу загрозу з боку Росії, яка активно застосовує ударні дрони проти цивільних об'єктів та критичної інфраструктури.