Не лише через Іран: чому в Україні подорожчало пальне

Не думаю, що є прямий зв’язок між зростанням цін на паливо в Україні саме з операцією Ізраїлю проти Ірану. Це може очікувати нас згодом. Бо за перші дні ціна на нафту піднялася до 13%, але ринок нафтопродуктів, зокрема європейська біржа (а саме звідти та за її цінами ми отримуємо ресурси) може відреагувати за декілька тижнів.

На кожному заводі ще є запаси. А те, що ми бачимо зараз — це зростання цін на ф’ючерси. І я думаю, що це навіть не на липень, а вже на серпень. Це, швидше, перестраховка з боку операторів. Адже ми розуміємо, що почався літній сезон, а в цей час завжди зростає попит. І співвідношення "попит-пропозиція" грає на користь зростання цін. Але вони підіймають ціни незначно.

Я не можу коментувати, чому підвищують ціни преміальні мережі АЗС, тому що насправді в них маржа, тобто різниця між закупівлею й продажем, досить суттєва. Ми ж розуміємо, що ми з вами можемо купити бензин і за 49, і за 56 гривень. І, коли споживання збільшилося, вони можуть підвищувати ціни.

Втім, об’єктивних причин для зростання менше, ніж елементів перестраховки. Але те, що відбуваються військові дії, або, простіше кажучи, локальна війна в країні, яка займає важливе місце в експорті нафти й транспортних маршрутах — зокрема, якщо брати до уваги Ормузьку протоку, — ні до чого доброго не призведе.

Перш за все, зростання ціни на нафту — це на користь Росії, бо в неї збільшується дохід і з’являється більше можливостей фінансувати війну. А з іншого боку, ми маємо розуміти, що через Ормузьку протоку проходить третина всього світового експорту нафти.

Тобто можуть виникнути логістичні проблеми, адже якщо зміниться маршрут постачання, то і кінцева вартість нафти. А далі вже будемо бачити, як це вплине на ціни на нафтопродукти. Зараз якраз такий період — за місяць-два почнуться жнива — тому казати, що є якісь передумови до зниження цін, я б не став.

Подальша ціна на нафту дуже залежить від масштабу конфлікту на Близькому Сході. Якщо конфлікт буде короткочасним і вже цього тижня завершиться — то зростання обмежиться тими 11–12%. Але якщо конфлікт буде тривалим, із блокадою Ормузької протоки, а для цього Ізраїль має знищити експортну інфраструктуру Ірану, — то ситуація стане серйознішою.

Я не впевнений, що в країнах ОПЕК є достатні запаси, щоб компенсувати нестачу іранської нафти. У такому разі барель може подорожчати ще на 30 доларів. А якщо конфлікт переросте у повномасштабну війну за участіСаудівської Аравії, США й інших країн регіону, то ми можемо побачити нафту і по 100, і навіть по 150 доларів за барель. Усе буде залежати від рівня ескалації та розвитку подій.

Хоча, якщо абстрагуватися від подій на Близькому Сході, мушу зазначити, що червень — це не той місяць, який створює передумови для зниження цін на нафтопродукти. Немає прямої залежності між ціною на нафту і цінами на нафтопродукти. На ціноутворення впливає багато інших факторів. Наприклад, курс національної валюти до основних іноземних валют. А він змінюється дуже швидко і дуже суттєво.

І, можливо, саме коливання курсу і спонукає деякі мережі піднімати ціни. Хоча це не є характерним для всього ринку, тому що на ринку працюють різні компанії, різні бренди, і в кожної з них — своя економіка, своя логістика. Тобто вони не можуть діяти синхронно в ціновому плані.

До того ж, партнери, в яких ми імпортуємо нафтопродукти, часто-густо додають так звану премію, яка може становити як 30, так і 70 доларів на тонні. І це ще один інструмент, завдяки якому експортери намагаються заробити більше. Тому можна, звісно, намагатися щось спрогнозувати, ґрунтуючись на аналогічних періодах — наприклад, червні 2024 року. Але життя показує, що такі порівняння не завжди виявляються точними. Разом з тим хочу зазначити, що в торговельних мережах, особливо в преміальному сегменті, є значний ціновий запас. Саме ціною вони регулюють обсяги продажів. А кількість проданих літрів дуже суттєво впливає на економіку бізнесу. Бо обсяг продажів стоїть у знаменнику — в той час як у чисельнику — умовно постійні витрати на утримання АЗС та всієї інфраструктури. І саме тому, якщо при тих самих витратах продавати вдвічі більше пального, то економічна ефективність АЗС теж зростає.

Леонід Косянчук, президент Асоціації "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України", бізнесмен нафтогазової сфери, спеціально для Главреду