Україні варто вийти з ООН? Чому після обстрілів не завжди скликається засідання Радбезу

Через останній російський обстріл українських міст, зокрема нещодавньої комбінованої атаки на Київ, внаслідок котрої понад 100 людей отримали поранення, Україна надіслала запит щодо скликання термінового засідання Ради Безпеки ООН. Про це Укрінформу повідомив постпред України Андрій Мельник. За його словами, російські обстріли є злочинами проти людяності, які потребують не лише засудження, а й рішучої реакції та практичних дій з боку міжнародної спільноти, насамперед Ради Безпеки ООН

Втім, російські обстріли різних регіонів України відбуваються щодня, але не кожного разу це питання виноситься на обговорення в Радбезі. "Телеграф" звернувся до політологів та народних депутатів, аби дізнатися, яких результатів Україна може очікувати від цього засідання.

Чому Україна не може сама скликати засідання Радбез ООН

Народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко зазначив, що формально Україна не має права самостійно ініціювати засідання Ради безпеки ООН, оскільки не є постійним членом Радбезу. Раніше це питання ініціювали союзники з-поміж числа постійних членів – США, Франція, Велика Британія. За словами депутата, така практика є можливою і зараз. Втім, основна проблема полягає не лише в процедурах.

"Росія атакує нас кожної ночі. По суті, через це нам треба було б скликати засідання щодня? Чому цього не роблять, сказати важко, але ймовірно, причини не лише процедурні, а й політичні. Бо світ, на жаль, почав звикати до нашої війни. Крім того, війна в Судані, питання Ірану та Ізраїлю – на тлі цих конфліктів наша війна, яка йде вже четвертий рік, відходить на другий план", – заявив Мережко.

Крім того, за його словами, Рада безпеки зараз фактично наслідує долю Ліги Націй – перетворюється не в орган, який приймає рішення, а в дискусійний клуб, оскільки членами органу є Росія та Китай, які постійно блокують рішення.

"Всі це розуміють.Скликати можна, обговорити можна, але що це дасть? Послухати в черговий раз Небензю, його брехню та пропаганду, дати йому трибуну? Знаєте, я не бачу в цьому сенсу. Треба приймати інше рішення – реформувати Ради безпеки ООН. Але, на жаль, це неможливо, оскільки статут органу передбачає, що будь-які зміни можуть бути лише за згоду постійних членів, а отже ми знову впираємося в глухий кут", – зауважив народний депутат.

Чи є сенс для України залишатися в організації

На питання – а що ж Україні робити з таким розкладом сил в Радбезі ООН, Мережко заявив, що відповіді у нього немає. На його думку, варто заявити, що це дійство вже перетворилося на Лігу Націй, що перспективи цей орган не має.

"Треба або щось міняти або, можливо занадто радикально це пролунає, виходити з цієї організації, але точно варто протестувати. Ми намагалися і обговорювали питання про те, щоб усунути Росію з Ради безпеки, оскільки вона протиправно займає місце СРСР, але жодних дій чи спроб я поки не бачу", – прокоментував нардеп.

На його думку, агресії Росії проти України продемонструвала безпорадність Ради безпеки – проблема в самій організації, яка просто втратила сенс існування.

"Навіщо взагалі існує Рада безпеки? Яке у неї завдання? Згідно зі статутом, підтримувати міжнародний мир і безпеку, боротися з актами агресії. Але вона не здатна це робити", – заявив Мережко.

За словами нардепа, участь у засіданнях, де Росія не лише присутня, а й використовує ці майданчики для поширення пропаганди, є проблематичною. "Коли ми сидимо поруч із російськими дипломатами і слухаємо їхні повчання, ми фактично легітимізуємо їхню присутність у Раді безпеки й ООН загалом", – зазначив експерт.

Він також нагадав про історичний приклад Ліги Націй, яка була розпущена саме через нездатність запобігати війнам, і яка, втім, мала бодай інструмент виключення агресора – чого ООН позбавлена. Зокрема, СРСР свого часу було виключено з Ліги Націй після агресії проти Фінляндії. Мережко вважає, що Ліга Націй в окремих аспектах була навіть ефективнішою, ніж теперішня ООН.

"Якщо організація не піддається реформуванню, то давайте створимо нову організацію, яка буде більш ефективною. Так само як колись ООН була створена, коли Ліга Нація довела свою неефективність. Як жертви агресії, ми маємо принаймні моральне право, політичне право представити свій проєкт нової організації колективної безпеки, яка буде більш ефективною, ніж ООН", – підсумував Мережко.

Політолог-міжнародник Роман Єделєв зауважив, що відсутність системного скликання Радбезу ООН після кожного масованого російського обстрілу України має кілька причин — і не всі з них суто дипломатичні.

Чи варто Україні змагатися за увагу світу

За його словами, нинішня міжнародна ситуація є надзвичайно напруженою. Гострі конфлікти на Близькому Сході, зокрема ескалація між Ізраїлем та Іраном, об’єктивно відвертають увагу світової спільноти від України. У таких умовах важко зберігати постійний фокус на одній війні, навіть якщо вона залишається масштабною і руйнівною.

"При цьому треба розуміти, що увага світу – це не зовсім те, за що варто конкурувати. Постачання зброї, фінансова підтримка, накладення санкцій — це наше основне завдання. А увага може переключатися", — підкреслив Єделєв.

Крім того, політолог звернув увагу на зміщення дипломатичних пріоритетів самої України. Влада, за його словами, все більше концентрується на європейських інституціях як на ефективніших партнерах, тоді як механізми ООН часто демонструють слабкість. У такому контексті Україна, замість апелювати до ООН щоразу після нової атаки, активніше шукає шляхи двосторонньої дипломатії — зокрема, в межах Глобального Півдня.

Є ще й інформаційний аспект. Єделєв нагадав, що останнє засідання Радбезу ООН щодо України, яке відбулося 29 травня, майже не висвітлювалося в українських медіа в частині його змісту та результатів. Новини стосувалися лише факту скликання. Це, на думку експерта, свідчить про зменшення ваги таких подій у сприйнятті як української, так і міжнародної аудиторії.

Окрему увагу Єделєв приділив позиції США. З огляду на поточний курс Вашингтона, ймовірніше очікувати заяв про необхідність досягнення політичного компромісу, а не жорсткого засудження дій Росії. В умовах, коли навіть найближчі союзники обирають стриману риторику, формальне скликання Радбезу не гарантує Україні політичної підтримки на потрібному рівні.

Що робити, поки союзники вагаються

Попри це, адвокаційна робота триває. Експерт зазначив, що вона ведеться як на державному рівні, так і силами громадянського суспільства. Вона не завжди помітна, не завжди дає негайний результат, але є критично необхідною.

"Жахливо це усвідомлювати, але кожен подібний обстріл перетворюється просто у черговий рядок переліку жахливих злочинів росіян, а жертви такого обстрілу просто оновлюють кількість загиблих", — наголосив Єделєв.

На завершення фахівець наголосив: завдання України – фіксувати кожен злочин, кваліфікувати його юридично, ідентифікувати винних, навіть якщо це не одразу дає результат. Без цієї роботи, переконаний Єделєв, шансів на справедливість не буде взагалі.

"Наше завдання — зафіксувати ці злочини, встановити їхні обставини, правильно кваліфікувати і за нашим кримінальним правом, і за міжнародним кримінальним правом, намагатися ідентифікувати осіб, які їх вчинили, зробити цих злочинців "відомими" і притягнути їх до відповідальності спершу заочно, а потім вже і очно. Багато роботи, яка довгий час залишається невидимою, але яка може дати результат. Якщо ж її не робити, то результату точно не буде", – підсумував експерт.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у мережі з’явилася публікація від імені китайського лідера Сі Цзіньпіна, в якій стверджується, що "світ здатен рухатися далі без Сполучених Штатів". У дописі, опублікованому на неофіційному акаунті, США порівнюються з історичними імперіями, які втратили свій вплив.