Україна знає слабкі місця Росії, РФ може завалитися раніше, ніж усі думають – Загородній

Втрати Російської Федерації у живій силі у війні проти України перевищили мільйон осіб убитими і пораненими. Загубивши понад мільйон своїх солдатів, Росія за три з половиною роки не досягла жодної стратегічної мети в цій війні.

Політичний та економічний експерт Тарас Загородній розповів Главреду, чому колосальні людські втрати Росії у війні з Україною – не проблема для Кремля, скільки ще мільйонів росіян Путін здатний пригнати на фронт, по яких слабких місцях Росії Україна може вдарити й обрушити її, як без допомоги США українці та європейці вже до кінця року можуть перекрити кисень РФ, а також що поховає путінський режим і яка роль Москви в цьому процесі.

Дивлячись на карту фронтів, на те, наскільки російським військам вдалося просунутися вглиб території України від 24 лютого 2022 року, і бачачи цифри людських втрат російських окупантів за цей час – більше мільйона вбитими й пораненими, як ви вважаєте, чи адекватна ціна, яку платить Росія за болючі амбіції свого вождя щодо України?

Для Росії це не вперше. Для Кремля головне – досягти своїх цілей, а кількість людей, яку доведеться покласти при цьому, – просто пил. При цьому російська влада організувала ефективну систему придушення волі тих, хто приходить на фронт. Там діє навіть не сталінська система, за якої розстрілювали за відмову йти в бій, а система, яку вигадав Троцький, а він вивів формулу: боєць має отримувати гарантовану смерть у тилу і можливу смерть на фронті. Так вони виграли громадянську війну, а потім закидали німців трупами, зокрема трупами українців.

Тому немає нічого дивного в такій кількості жертв.

Однак накладається відбиток ХХІ століття: росіян на війну заганяти виходить тільки за гроші. Російське суспільство готове це терпіти: раз тобі заплатили, значить, ти – найманець, а смерть або каліцтво – це частина твоєї роботи. Поки у Росії є ресурс, його будуть використовувати, і російські війська будуть і далі йти в бій.

Скільки мільйонів людей Путін може покласти в цій війні без наслідків для себе? Чи існує якась межа, яка змусить російське населення обуритися і вийти на протести проти війни?

Судячи з того, що в Росії не оголошують нової хвилі мобілізації і не гребуть людей в армію насильно, все-таки певна межа існує. Поки у Кремля є гроші, він і без мобілізації вербує людей для війни, зокрема й за кордоном.

Однак нам потрібно не рахувати, скільки в Росії мільйонів людей, здатних воювати, а використовувати слабкі місця російської економіки, щоб паралізувати її, позбавивши РФ можливості продавати нафту і вільно перевозити залізницями або автомобільними дорогами будь-які вантажі. Якщо не буде грошей, російська влада буде змушена проводити мобілізацію. А це для Росії складно, оскільки мобілізація, по-перше, позначиться на роботі економіки, а, по-друге, судячи з російської соціології, стане слизькою темою для російської влади – все-таки зараз не 1941 рік.

Нам важливо розуміти, що Росія здатна пригнати на війну ще мільйон людей, але ми повинні зробити все, щоб позбавити її цієї можливості.

Дивіться відео, в якому Тарас Загородній назвав слабкі місця РФ і розповів, як Україна може перекрити кисень Росії вже до кінця 2025 року:

Чому, на ваш погляд, навіть ті бунти солдатських матерів та інші спроби протестів проти війни, які відбувалися в деяких регіонах Російської Федерації, зараз абсолютно зійшли нанівець? Чому росіяни мовчать із цього приводу?

Так було ще в Другу чеченську війну. Російська влада врахувала уроки Першої чеченської війни, коли були комітети солдатських матерів, коли матері ще бігали і забирали своїх синів із частин, коли ще існувало незалежне телебачення, яке все це висвітлювало. А Друга чеченська війна пройшла вже за іншим сценарієм: влада притиснула всіх цих солдатських матерів, і зараз вони взагалі мовчать, у РФ зробили все, щоб усе це не існувало.

Другий момент. Кремль придумав хитрість, про яку ми часто забуваємо. Наприклад, на Першу чеченську війну гнали строковиків, і мобілізація 18-річних пацанів була слизькою темою. У цю війну Росія використовує так званих контрактників. "Так званих" – тому що це можуть бути ті самі строковики, які підписали контракт. А в Росії зовсім інше ставлення до людей, яким платять за те, щоб вони воювали: ти – найманець, і, якщо тебе вб'ють або відірвуть ноги – це частина твоєї роботи.

Деякі російські жінки організували цілий бізнес, побувавши за час війни чотири рази одруженими і відправляючи чоловіків воювати. Вони міркують так: "А чого він сидить удома, все одно або зіп'ється, або сяде у в'язницю. Нехай краще піде воювати: здохне, але хоч якісь гроші будуть". І, як не дивно, це стало способом розвитку багатьох депресивних російських регіонів, де навіть стали відкриватися нові магазини. Усе впирається в гроші.

А от питання строковиків – болюче для росіян. Були скандали в Росії, на протести виходили матері, і це так чи інакше впливало. Але – вони не були проти війни з Україною, а були проти того, щоб воювати відправляли непідготовлених. Потрібно розуміти подвійну мораль росіян.

Коли Україна наступала в Курській області, наші війська взяли в полон кілька строковиків, але їх обміняли. Це свідчить про те, що больовий поріг у російського суспільства є: це строковики, тому що відразу виникає алюзія до Афганістану, коли насильно "одружують". Якщо ж підписано контракт, нехай навіть при цьому російська держава "нагнула" того ж строковика, це сприймається інакше, це інше.

Тож усе впирається в економіку. Поки у Росії є гроші, Кремль діятиме через контрактників і хитрувато обходитиме складні питання моралі російського суспільства.

Але – болі у росіян є. Інакше російська влада вже давно оголосила б мобілізацію, погнала на війну мільйон людей і наступала б більш значними силами. І вже точно в цьому випадку Росія не вела б переговори з північними корейцями, щоб ті надали своїх солдатів. Очевидно, що у Росії з людським ресурсом не так все красиво, як на папері, і як вона намагається показати.

Про Росію ми дуже часто чули і чуємо, що вона володіє необмеженим людським ресурсом. Чи так це, на ваш погляд? Якщо дійсно такий ресурс у Росії є, чому тоді довелося залучати північнокорейських військових, і при цьому не оголошується мобілізація?

Мобілізація не оголошується тому, що це питання стабільності режиму, а також трудових ресурсів (адже багато людей виїхало з Росії). А, крім того, росіяни не дуже добре можуть відреагувати на мобілізацію. Путін усе-таки боїться бунтів. Адже заколот Пригожина показав, що достатньо всього кількох тисяч людей, щоб знести владу.

А що стосується "необмеженого людського ресурсу" – чи згодні ви з тим, що Росія таким володіє?

Росіяни суттєво просунулися в питаннях ВПК, врахували помилки і масштабують виробництво. Крім того, росіяни масштабують багато наших рішень і застосовують те, що придумала Україна. Вони – не дурні, зокрема, розуміють значення дронів, мають ресурси, щоб їх створювати, і активно працюють у цьому напрямку.

Для наступу у Росії людський ресурс є. Для повільного і в'язкого наступу. Якби зберігалася висока ціна на нафту, як за попередньої американської адміністрації, то у війні Росія б вигравала, тому що у неї був би ресурс, який би поступово просувався, були б гроші, щоб купувати контрактників, заплатити тому самому Кім Чен Ину та іншим. Такого ресурсу в Росії явно більше.

Військове планування завжди виходить із найгірших варіантів. От і ми повинні виходити з того, що ресурсів у Росії багато, умовно кажучи, ресурси не обмежені, і вибудовувати свою стратегію оборони відповідно до цього. Наше завдання – підірвати російську економіку. Адже якщо Україна, наприклад, паралізує залізничний транспорт, то наявність у РФ необмеженого ресурсу вже не буде відігравати великої ролі, оскільки вона не зможе вчасно підвезти солдатів і озброєння на поле бою. Ну і що, що в Росії є ресурси, якщо немає можливості їх підвезення?

Згадайте історію Другої світової війни. Коли американці і британці почали системно бомбити Німеччину, вони дійшли висновку, що просто бомбити міста і промислові підприємства не раціонально. Хоча, здавалося б, у американців начебто необмежений ресурс на той час був. Але вони вирішили, що ресурс має використовуватися більш раціонально. Для цього американці визначили головні точки, які могли обламати Німеччину – заводи з виробництва підшипників і синтетичного палива, і сконцентрувалися саме на них. У результаті в німців ще був людський і навіть технічний ресурс (вони виробили зброї під бомбардуваннями навіть більше, ніж у 1943 році), але проблема була в тому, що палива вже не було. Так, наприклад, зробили німці гарний літак, але бензину, щоб доставити його на поле бою, вже не було, не кажучи вже про те, що не було палива для того, щоб він міг злетіти. Плюс уже не було пілотів.

Необмежений ресурс, якщо його розділити на частини і вибити з нього ключові "вузькі" місця, не грає ролі.

Інший приклад – лютий 1917 року, революція. Адже все починалося з хлібних бунтів у столиці. Але – в тодішній Росії на той момент не було проблем із хлібом, натомість була проблема з підвезенням цього хліба до столиці. Чому? Тому що було недостатньо залізниць, а ті, що були, – забезпечували насамперед військові вантажі, цивільні ж вантажі йшли в другу чергу. Відповідно, просто не було можливості вчасно підвезти хліб. Детонатор спрацював, і ситуація вибухнула. Чим закінчилося – ми знаємо.

Загалом, те, що у Росії є ресурс, ми розуміємо. Наше завдання – знайти слабку точку, удар по якій перетворить цей ресурс з активу на пасив.

Тобто просто знецінити цей ресурс.

Звичайно.

Слабкі точки Росії очевидні. По-перше, це порти Балтики і Новоросійська, куди вже дістають українські дрони і ракети. По-друге, залізниця, і операція СБУ "Павутина" продемонструвала, як легко можна зупинити залізницю і рух фур по Росії. А ви уявіть, що означатиме, якщо в Москву цілий тиждень нічого не буде підвозитися. Тоді Москва чудово відчує війну і почне переглядати оцінку ситуації в Росії.

Ви кілька разів під час нашої розмови наголосили, що все впирається в економіку і наявність у Росії грошей, які дають їй змогу вербувати людей для війни. На ваш погляд, якщо оцінювати нинішню ситуацію в російській економіці і ті несприятливі тенденції, які для неї складаються, на скільки ще років у Росії вистачить грошей, щоб підганяти нових людей на фронт?

Ми повинні говорити про інше: що ми повинні зробити, щоб до кінця 2025 року в Росії вже не було грошей. А виходити ми повинні з того, що в неї є ресурс на нескінченну війну. Що ми повинні для цього зробити? Наприклад, потрібно домогтися того, щоб Європа нарешті припинила купувати російський газ, зупинила танкери, які йдуть з Балтійського моря, щоб Україна забезпечила блокаду портів Новоросійська, а також ударила по нафтохімічних підприємствах, які виробляють вибухівку та добрива, забезпечила параліч нафто- і газопроводів. І потрібно шукати ресурси для вирішення цих завдань.

Адже Росія - настільки глиняна структура, що вона і раніше може завалитися.

Чи правильно я вас зрозуміла: навіть до кінця цього року за умови правильних зусиль із нашого боку в Росії можна вибити здатність воювати?

Так. Звичайно!

Це можуть зробити Україна і Європа разом, навіть без США. Тобто українці та європейці можуть перекрити кисень Росії, і тоді розмова піде про те, як швидко драпатимуть російські війська з української території.

Але поки що Росія будує амбітні плани – як заявили в Офісі президента, РФ у 2026 році планує захопити всю лівобережну Україну, аж до Дніпра. Чи здатна Росія реалізувати такий план, на ваш погляд?

Так, усе так. Але кому це було сказано?

Це було сказано у Вашингтоні, а точніше – у посольстві України у Вашингтоні.

Ось! Це називається "взяти на понт" американців. Ця заява була зроблена для американців, щоб вони відчули, що таке другий Афганістан. Це натяк на те, що США будуть теж у цьому винні, що їх будуть тикати носом у лайно, яке вони залишили.

Президент про це не заявляв для української аудиторії, тому ця інформація була не для нас.

Мета цієї заяви у Вашингтоні полягала в тому, щоб змусити американців спритніше бігати і виділити більше грошей Україні.

З огляду на те, що Росія свого часу була налаштована взяти Київ за три дні, цілком можна припустити, що вона може планувати і захоплення лівобережжя у 2026 році.

Безумовно. Поза всяким сумнівом, у Росії є план відрізати Україну від моря. Україна повинна це усвідомлювати, але використовувати те, що можна, у своїх інтересах.

У Росії кажуть, що вони здатні "воювати вічно".

Брехня.

На ваш погляд, скількома місяцями або роками обмежується здатність Росії "воювати вічно"?

Давайте розглянемо песимістичний і оптимістичний сценарії для нас.

Песимістичний – навіть якщо ми нічого не будемо робити, проблеми з бюджетом у Росії є вже зараз. І в такому форматі Росія не вічно, але роки два ще протягне і зможе воювати. Тим більше, Китай може допомогти. Або, може, Північна Корея надасть ще солдатів. Тобто ми не знаємо факторів, які можуть втрутитися.

Ми маємо зробити все, щоб росіяни не воювали вічно. Повертаємося до того, про що ми говорили вище: Україна має визначити вузькі точки Росії, по яких потрібно вдарити, щоб до кінця цього року російські війська почали просити нас: "Не бий мене, мамо, мокрими трусами! Відпустіть нас додому", або щоб Путіна знесли еліти.

Усі ці питання має вирішувати Україна. Адже тільки ми зацікавлені в перемозі нашої країни, звільненні всіх наших територій, поверненні всіх наших людей і виплаті Росією репарацій. Всіх інших нинішній темп війни влаштовує, ніхто на Заході не гине, а європейці неспішно переозброюються.

У Німеччині вже говорять, що очевидні ознаки підготовки Росії до війни з НАТО.

Капітан очевидність. Тільки все буде не протягом п'яти років, як Рютте говорив. Росія хоч сьогодні ввечері може захопити, наприклад, Нарву і подивитися, як руйнується НАТО.

Якщо Путіну не загрожують жодні внутрішні катаклізми через колосальні людські втрати, то що сьогодні може підірвати і поховати путінський режим?

Військова поразка і параліч країни, наприклад, хоча б залізниць. Та навіть якщо в Москву тиждень не заїжджатимуть фури з продуктами, це вже дасть результат. Якщо при настанні холодів бити по російській енергетиці, газорозподільних станціях Москви, це теж дасть результат. Москва може стати тригером, тому що зараз вона взагалі не відчуває війни, у неї все добре.

Зараз стало активно прилітати по Підмосков'ю, а там знаходяться важливі підприємства і наукові міста. Одночасно потрібен параліч логістики, удари по хімічній промисловості та іншому будуть багато чого вирішувати.

Більше аналітики та корисної інформації від Тараса Загороднього знайдете на його YouTube-каналі.