Україна зробила перший крок до реалізації ресурсної угоди зі Сполученими Штатами

Більш ніж за місяць після підписання історичної угоди, яка надає Сполученим Штатам частку в українських мінеральних ресурсах, Київ прагне продемонструвати адміністрації Трампа, що ця угода може принести швидкі та відчутні результати, пише The New York Times.

У понеділок Україна схвалила перші кроки до того, щоб дозволити приватним інвесторам розробляти велике державне родовище літію, повідомили двоє урядовців. Цей проєкт може стати першим, схваленим у рамках домовленостей зі США.

За словами цих двох посадовців, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, уряд погодився почати розробку рекомендацій для проведення конкурсу серед компаній на розробку родовища літію «Добра» в центральній Україні. Це одне з найбільших в Україні родовищ літію — мінералу, що має критичне значення для виробництва електричних батарей.

Серед ймовірних претендентів — консорціум інвесторів, до якого входять компанія TechMet, частково належна уряду США, а також мільярдер Рональд Лаудер — давній друг президента Трампа. Ця група давно виявляла зацікавленість у  родовищі, і закликала президента України Володимира Зеленського наприкінці 2023 року оголосити конкурс на розробку.

Відповідно до ширшої угоди, половина доходів, які український уряд отримає від видобутку мінералів, надходитиме до спільного американсько-українського інвестиційного фонду. Ці кошти потім реінвестуватимуться в українську економіку, хоча частку отримають і США. Дональд Трамп представив цю домовленість як спосіб компенсації за попередню допомогу США воюючій країні.

Підготовка рекомендацій, ймовірно, триватиме кілька тижнів, і український уряд усе ще може вирішити не відкривати тендер. Наразі уряд не зробив жодної публічної заяви щодо ухваленого в понеділок рішення.

Водночас це рішення є чітким сигналом та прагненням Києва показати Дональду Трампу, що угода зрушила з місця — на тлі побоювань, що Білий дім може відсторонитися від війни, оскільки переговори про припинення вогню з Росією заходять у глухий кут.

Наразі Україна та Росія обмежуються лишеобмінами полоненими та тілами загиблих. У понеділок Київ повідомив, що отримав останню партію тіл — загалом близько 6 тисяч — у межах домовленості, досягнутої цього місяця в Стамбулі.

З метою активізації проєктів у межах мінеральної угоди делегація України на чолі з міністеркою економіки Юлією Свириденко цього місяця відвідала Вашингтон, щоб представити проєкти з освоєння родовищ літію, графіту та титану.

«Саме такі стратегічні ініціативи демонструють, що співпраця США й України може приносити взаємну користь», — заявила Свириденко після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

Сполучені Штати виявляють особливу зацікавленість у використанні українських стратегічних мінералів як способі зменшити залежність від Китаю, який домінує у глобальних ланцюгах постачання. Пекін використовувавобмеження експорту таких мінералів як важіль тиску на Трампа у торговельних переговорах.

Українська влада заявляє, що на території країни є родовища майже половини з 50 мінералів, які США вважають критичними для своєї економіки та національної безпеки, зокрема літію, графіту і титану. За даними Київської школи економіки, Україна володіє найбільшими в Європі запасами титану і третиною запасів літію на континенті.

Втім, галузеві аналітики застерігають, що більшість проєктів у межах цієї угоди, ймовірно, запрацюють не раніше ніж через десятиліття. Це означає, що спільний інвестиційний фонд навряд чи принесе вагомі прибутки у найближчі роки і може вийти на самоокупність вже після завершення президентського терміну Трампа.

Експерти попереджають, що шлях до видобутку мінералів буде складним. Застарілі геологічні дослідження можуть спотворювати реальну цінність українських надр; енергетична інфраструктура, необхідна для видобутку, потребує відновлення; а війна робить будь-які інвестиції надзвичайно ризикованими.

Інвестори також остерігаються заходити в країну, де корупція тривалий час супроводжувала продаж державного майна.

«Ми сподіваємося, що Україна здійснить відкриту, чесну та прозору процедуру», — заявив минулого тижня генеральний директор TechMet Браян Менел.

Для зниження ризиків Менел та інші інвестори пропонують використовувати інструмент, відомий як угода про розподіл продукції — це контракт, який дозволяє інвесторам добувати мінерали в обмін на передачу частини продукції уряду України.

Такий формат приваблює інвесторів, оскільки, зазвичай, укладається на десятки років, забезпечує довгострокову стабільність, податкові стимули та можливість вирішення спорів у міжнародному арбітражі.

Конкурс, який Україна розпочала в понеділок на розробку родовища «Добра», також проходить у рамках угоди про розподіл продукції.

У намаганні швидше отримати прибутки, міністерка економіки Свириденко запропонувала цього місяця, щоб спільний інвестфонд також підтримував проєкти в оборонній промисловості України. У країні діє багато заводів, які виробляють дрони, снаряди й артилерію за значно нижчими цінами, ніж у США та Європі, проте їм бракує капіталу для розширення виробництва.

Американські компанії могли б надати цей капітал, а прибутки від майбутніх продажів озброєння зміцнили б фонд, вважає Наталія Шаповал, керівниця Інституту Київської школи економіки.

«Йдеться про те, щоб зробити фонд привабливішим для США», — сказала вона. — «Де сьогодні вкладати гроші в Україні, щоб отримати віддачу? В оборону».