Війна додала нові ризики. Як не потрапити на гачок торгівців людьми?

Розв’язана Росією війна додала нові ризики щодо торгівлі людьми, констатує в ефірі Українського Радіо віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна” Катерина Бороздіна. І додає: “Більшість із нас стереотипно уявляють собі торгівлю людьми, як ситуацію, коли жертву зловили на вулиці, одягнули кайданки і кудись запроторили. Такий сценарій можливий. Але переважно все не так.

Коли особу вербують, все може виглядати досить красиво – з надією на покращення рівня життя в майбутньому”. Бороздіна дала поради – як не потрапити на гачок торгівців людьми? Експертка наголошує: варто пам’ятати елементарне правило: безкоштовний сир буває тільки в мишоловці. І відповідального роботодавця не повинно цікавити твоє житло, квартира, родичі, знайомі, друзі.

Торгівля людьми: “людина фактично є товаром”

Ризики торгівлі людьми значно зросли, починаючи з 2014 року, і зокрема під час повномасштабної війни. Про це йдеться в доповіді щодо України групи експертів з питань боротьби з торгівлею людьми, яка діє в рамках Ради Європи. Почнімо розмову з термінології. Що вважається в сучасних умовах торгівлею людьми?

Торгівля людьми, як явище і як термінологія, закріплена законодавчо, на сьогоднішній день незмінна. Торгівля людьми – це злочин, об’єктом якого є людина, котру вербують або переміщують з метою використання цієї людини заради наживи. Тобто сам термін “торгівля людьми” свідчить про те, що людина є фактично товаром. І не тільки з метою трудової експлуатації. Хоча таких випадків в Україні досить багато. Це може бути і сексуальна експлуатація, це може бути і втягнення в жебрацтво, це може бути примус до праці в неадекватних умовах тощо.

На першому етапі, коли особу вербують, все може виглядати досить красиво

Проявів торгівлі людьми дуже багато. Більшість із нас стереотипно уявляють собі торгівлю людьми, як ситуацію, коли людину зловили на вулиці, одягнули кайданки і кудись запроторили. І після цього, мовляв, відбувається якась експлуатація. Насправді такий сценарій теж можливий. Але в переважній більшості випадків все відбувається зовсім не так.

На першому етапі, коли особу вербують, все може виглядати досить красиво – з надією на покращення рівня життя в майбутньому. Тобто типова картинка з кайданами, як ми переважно уявляємо торгівлю людьми – це поодинокі випадки. Злочинці використовують те, що відбувається в соціумі, шукають слабкі місця і виробляють досить складні схеми, щоб спіймати людину на гачок. А вже в подальшому може бути і залякування, і погрози, і страх. Для того, щоб людина якомога довше була у торгівців людьми на гачку. І щоб людину експлуатували.

Війна додала нові ризики

В 1990-х роках у засобах масової інформації було більше інформації про жінок, котрі потрапляли до рук торгівців людьми, їдучи на заробітки за кордон. При цьому вони дуже часто потрапляли в сексуальне рабство. А зараз, відповідно до доповіді, яку я згадувала, жертвами торгівлі людьми в Україні є чоловіки. Їх 57%. Чи сприяла цьому війна? Полон?

Так. Цей фактор також цьому сприяє. Тому що війна додала нові ризики, нові категорії, які є в групі ризиків. І якщо говорити про випадки торгівлі людьми в Україні, то йдеться переважно саме про трудову експлуатацію. І від цього справді страждає більше чоловіків. Але коли ми говоримо саме про наше сьогодення, на яке впливає війна, ми також не повинні забувати про ту величезну кількість українок, котрі були змушені переїхати за кордон в пошуках фізичної безпеки.

Там також було дуже багато ризиків потрапити саме в сексуальну експлуатацію. Людина, яка переходить кордон у такій ситуації, в якій ми всі були в лютому 2022 року, через стрес може втрачати певні навички самоконтролю, критичного мислення тощо. Через сильний стрес людина налякана, вона не знає, що з нею буде завтра.

Якщо під тиском жертва говорить “так”, це “так” не є добровільним

Більшість жінок виїжджали з дітьми. А це також додатковий елемент, який додає психіці навантажень. В такій ситуації часто важко сконцентруватися. В такій ситуації ризики потрапляння в сексуальне рабство дуже великі. Коли необхідне житло, необхідна робота для того, щоб забезпечити себе і дітей. Не всі знають, що таке торгівля людьми. Не всі розуміють: якщо навіть в якійсь ситуації сама постраждала дала згоду, приміром, надавати сексуальні послуги, ця згода не має значення.

Це все одно втягнення в торгівлю людьми. Тому що людина може говорити “так” під тиском або боячись за власне життя. Якщо в таких умовах людина говорить “так”, це “так” не є добровільним. Це не вважається згодою. Є припущення, що через нерозуміння того, що таке торгівля людьми, ми на сьогоднішній день не знаємо реальної ситуації щодо тих, хто перебував або перебуває в цій ситуації, зокрема за кордоном.

Тому вкрай важливе інформування і підтримка зв’язку з нашими родичами і знайомими, які нині за кордоном. З ними обов’язково потрібно поговорити на цю тему. Для того, щоб максимально донести інформацію про те, що такі ситуації справді трапляються. І в такому випадку необхідно шукати допомогу.

Якщо говорити про ситуацію в Україні, дуже часто особи, які отримують статус постраждалих від торгівлі людьми – це цивільні й військові, які перебували в полоні або люди, котрі якийсь період проживали на тимчасово окупованій території і яким вдалося звідти виїхати. Цим людям надається комплексна допомога і відбувається ретельне опитування щодо втягнення людей росіянами або колаборантами саме в ситуацію торгівлі людьми з будь-якою метою.

Катерина Бороздіна. Автор фото: Климентій Семенюк

Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці

Ми знаємо, що злочинці часто – це непогані психологи. Вони вміють маніпулювати і психологічно тиснути на людину. На які слова чи фрази варто звертати увагу людям, коли вони чують якісь пропозиції доволі ласі щодо майбутнього, допомоги тощо?

Насамперед варто пам’ятати елементарне правило про те, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці. Якщо ви приміром бачите пропозицію про високооплачувану роботу без досвіду – це перше, на що необхідно звернути увагу. Досить підозрілою є ситуація, коли ми не можемо нагуглити сайт цієї організації. В об’яві нібито все добре, ми починаємо шукати цю організацію, але бачимо, що сайту немає.

Також не є нормальним, якщо роботодавець одразу пропонує переходити на спілкуватися в якийсь месенджер. Є абсолютно усталені алгоритми пошуку роботи. Звісно, що не всі роботодавці на сайтах пошуку роботу є злочинцями. Але ті, хто займаються торгівлею людьми, вони вміло маскуються.

Вони завжди будуть намагатися міняти спосіб комунікації. Тобто сьогодні в одному месенджері, завтра – в іншому. Відповідальний роботодавець так не робить. Відповідальний роботодавець спочатку спілкується на платформі, згодом – через офіційну пошту.

Обов’язково варто звернути увагу, якщо просять надіслати копії документів. Або замислитися, якщо зовсім не запитують про освіту. Або коли просять все робити швидко, надсилати документи і “не прогаяти свій шанс”. Коли починають психологічно тиснути і розповідати, що на цю посаду є величезна черга.

За допомогою цього прискорення шахраї створюють ілюзію, що ця посада існує тільки для тебе і тільки зараз. Також підозрілими є оголошення, в яких використовуються заборонене законодавством вікове обмеження. Наприклад, робота для молодих жінок і дівчат, яких забезпечимо безкоштовним житлом. І повний соцпакет, і робота 2000 умовних одиниць, і… жодного досвіду.

Вербувальники вміють дуже добре психологічно тиснути. І ті особи, які пройшли через торгівлю людьми, згодом в 99,9% говорили про те, що відбувався саме такий психологічний тиск. Також ризикованими є пропозиції, особливо багато їх було в перший рік війни, коли внутрішньо переміщеним особам в Україні або тим, хто виїхав в пошуках тимчасового прихистку за кордон, пропонується безкоштовне житло. Приміром, “тільки для українок з дітьми безкоштовне житло”. Як би не хотілося, щоб це було правдою, а правдою це не буде. Неможливо надати прихисток мільйону жінок, і це все буде безкоштовно.

“Роботодавця не повинно цікавити твоє житло, квартира, родичі, знайомі, друзі”

А яку інформацію категорично не можна розповідати про себе самим пошуковцям і житла, і роботи?

Свою персональну інформацію: сімейний стан, інформацію про членів родини, документи. Категорично не можна надсилати копії своїх документів: і електронні, і ксерокс. Або навіть начитану своїм голосом. Все це може використовуватися потім в якості шантажу. Загалом відповідального роботодавця не повинно цікавити твоє житло, квартира, родичі, знайомі, друзі.

Роботодавця має цікавити тільки освіта, досвід і спроможність працювати. Все. Коли вербувальники намагаються дізнатися щось індивідуальне, наприклад, фотографії, це може бути ознакою того, що вас намагаються втягнути в сексуальну експлуатацію. Тому індивідуальну інформацію, особливо, якщо спілкування відбувається в месенджері, ніколи і нікому не можна надсилати.

Українки й українці стали освіченішими в цьому питанні

Чи стали українці більш грамотними, більш освіченими в питаннях, як вберегти себе в кризових умовах? Чи й досі залишаються наївними і потрапляють на гачок тих, хто на них полює?

За зверненнями, які надходять на національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства і торгівлі людьми, яка діє на базі нашої організації, я бачу, що українки й українці стали більш освіченими в цьому питанні. Тому що про ці явища зараз багато говорять.

На гарячу лінію спочатку повномасштабного вторгнення надходить більше інформації про те, що людей або намагаються залучити в торгівлю людьми, або вони туди вже потрапили. Кількість таких звернень поступово зростає. Зростає кількість звернень від людей, які хочуть отримати консультацію, перш ніж обрати, наприклад, роботу за кордоном. Для мене це великий показник, оскільки люди починають ставити запитання.