Історія позивного “Гепи”: у 17 років — французький Іноземний легіон, у 24 — снайпер 3-ї штурмової

Ще тінейджером він пішов у знаменитий французький Іноземний легіон, а після початку повномасштабного вторгнення став добровольцем і бився у найгарячіших точках війни. На замовлення United24 Media Юрій Марченко у виданні PLATFOR.MA розповідає про легіонера, боксера і снайпера 3 штурмової бригади — позивного Гепи з історією, як умістити ціле життя до 24 років.

— І от батько мені каже: будеш спортивним реабілітологом. Я його питаю — а скільки заробляє звичайний спортивний реабілітолог? Тобі б самому вистачило цих грошей? Не думаю. Тоді батько продовжує: так, а ким будеш, що, в Іноземний легіон поїдеш служити?! Мабуть, на понт мене брав. Ну, а я взяв і поїхав.

24-річний позивний Гепа — нині боєць 3 штурмової бригади ЗСУ. Він переповідає розмову зі своїм батьком, коли йому було лише 17 років. Гепа родом із Луганська. Ходив у спортивний інтернат, займався боксом, вигравав великі турніри. У 2014 році росіяни окупували його рідне місто, але тренер зміг вивезти своїх підопічних на підконтрольну Україні територію.

Коли Гепі виповнилося 17,5 років, він дійсно відправився у Францію, щоб подати заявку на вступ в Іноземний легіон. Це — гранична межа, у легендарний підрозділ не приймають людей молодше 17,5, та й те лише з дозволу батьків.

Звернули увагу на слово «легендарний»? Воно виправдане.

• «Kойот», командир взводу снайперів ДШВ: армія з меншим ресурсом не має права на помилки

Найкращий у світі корпус найманців

Іноземний легіон був заснований французьким королем Луї-Філіппом ще у 1831 році. Тоді у Франції скупчилося багато іноземців, а цей підрозділ став для них варіантом потрапити на службу — у регулярну армію приймали лише французів.

Після того Іноземний легіон із найманцями з усього світу брав участь у десятках кампаній по всій планеті. Одне з ключових місць слави — 1863-й, Мексика, Битва при Камероні, в якій 65 легіонерів дві доби оборонялися проти майже 3 тис. супротивників. Коли закінчилися боєприпаси, кілька бійців, що ще лишалися живими, пішли в штикову. Вражені цією хоробрістю, противники припинили стріляти й врешті відпустили трьох вцілілих. Тепер дерев’яний протез руки капітана Данжу, який очолював той французький загін, — головна реліквія Іноземного легіону.

• Снайпер із позивним «Бігун», сержант ЗСУ: «Чи рахував я кількість ліквідованих росіян? Це важко, коли ти б’єш у їхнє скупчення»

До речі про командирів — зараз головує в корпусі Кирило або Сіріл Ющенко, етнічний українець. В останні десятиліття легіон продовжує брати участь у різноманітних миротворчих і військових операціях в Афганістані, Африці, Південно-Східній Азії та багатьох інших місцях по всьому світу. Для цього в складі підрозділу — близько 8 тис. бійців, які проходять жорсткий відбір.

— Етап відбору в мене тривав два місяці, — каже Гепа. — Далі чотири місяці учебка, ну і потім служба.

Девіз підрозділу — «Легіон — наша Батьківщина» (лат. Legio Patria Nostra). Життя в ньому жорстко регламентувалося, а контакти із зовнішнім світом обмежували. Часто вступ був порятунком для специфічних людей, яких, наприклад, розшукував Інтерпол. У легіоні боєць отримував нову особистість, а за кілька років міг офіційно стати громадянином Франції.

Зараз ці правила пом’якшені в нюансах. Людей із важкими злочинами за спиною вже не приймають, дозволено спілкуватися з родичами та друзями, можна мати навіть мобільний телефон. Щоправда, на одруження чи купівлю машини все ще діють певні обмеження. А кожен легіонер обов’язково отримує нову особистість — це так званий Anonymat, що містить нові ім’я та прізвище, імена батьків, місце і дату народження.

Окремо обговорюється питання татуювань: нацистські й расистські заборонені. Спеціально також просять не турбувати легіон кандидатам із «дурними татуюваннями»: «Якщо у вас маленька сльозинка біля ока, то ви можете спробувати доєднатися. Якщо у вас тату вагіни між очима чи зображення пеніса на руці, краще лишайтеся вдома».

З цих та інших, ймовірно, більш важливих, ніж тату, причин зі 100 кандидатів у легіон пробиваються лише 10-15. В результаті у нього все ще репутація найкращого у світі корпусу найманців.

• Самий дальній постріл снайпера. Новий рекорд побив українець на передовій у Херсонській області

— Дійсно, прям жорстких злочинців у легіон вже не приймають. Хоча теж є нюанси. Але зараз все трошки по-іншому, ніж раніше. Досить багато бюрократії. І дуже багато людей із Росії. Служити з ними — ще те задоволення. Якщо ти патріот своєї країни, то вони прям давлять на це. Але через конфлікт це вирішити неможливо, у легіоні все спеціально для цього побудовано. Фізичні й моральні випробування і тренування — нас так ганяють, що немає часу ні на що, тим паче на конфлікти. Вам буквально доводиться бути одним колективом, однією командою. Якщо ні — обидва бійці просто вилітають з легіону.

До речі щодо тренувань. Для прикладу: легіонери віком від 18 до 21 року повинні робити 45 віджимань. Віком від 22 до 37 років — 50.

— Я вдячний Іноземному легіону, що мене навчили. Саме там я став повноцінною бойовою одиницею.

Через певний час у французькому підрозділу Гепа отримав поранення — і повернувся в Україну. Працював у культовому київському клубі на Кирилівській і митним брокером.

А потім знання з Іноземного легіону йому дуже знадобилися.

• Радянська або новітня зброя – з якими гвинтівками воюють українські снайпери?

Закрити ворота в Київ

— Коли почалося повномасштабне вторгнення, я був повністю готовий, вже сидів на сумках з формою, бронею, повністю заряджений. Було зрозуміло, що все станеться. Ще за пару місяців до цього я поїхав записуватися в одну з бригад. Мені кажуть: будеш водієм мінометного відділення. Я їм: хлопці, ну де міномет, а де я, а водійські права я взагалі ледве отримав. І вернувся додому. А після 24 лютого один день побув із дівчиною — і поїхав.

За словами Гепи, він почав дзвонити всім знайомим у всіх можливих підрозділах. Врешті один із них відгукнувся: друже, через дві години буде машина, сідай у неї. Гепа приїхав на певний об’єкт, показав документи про службу в Іноземному легіоні: «Ого, все, підходиш. Ось зброя, готуйся».

Так Гепа потрапив в спільноту, яка згодом виросла у 3 штурмову бригаду.

— Я ще у французькому легіоні добре стріляв. Я був єдиний, хто від початку до кінця лишався на полігоні. Я б взагалі звідти не йшов, не їв би, не спав, тільки стріляв. Мені дуже подобалося. Тому і в ЗСУ я став снайпером.

Під час оборони столиці Гепа бився у Мощуні. Аналітики констатували, що це невеличке село стало ключовим у Битві за Київ.

— Ми працювали в складі снайперської групи протитанкової роти. У нас були великі серйозні гвинтівки, що пробивають навіть броньовану техніку. Але і по людях ми теж били. Ну, ми були дуже злі і якщо не бачили техніку, то стріляли по піхоті. Зазвичай снайпінг — це така професія, коли довгий час можеш просто кудись дивитися — і не бачити цілі. А тут вони бігли просто на нас.

Тоді на київському напрямку Сили оборони працювали в основному зі Snipex Alligator. Це снайперська гвинтівка української розробки масою 25 кг і калібром 14,5 мм. Щоправда, за словами Гепи, стріляти доводилося патронами ще 1932 року випуску, прорахувати балістику яких було майже неможливо, тож близькість ворога була своєрідним плюсом.

— Але загалом у Мощуні ми попали у саме пекло, коли по нас працювали й фосфором, і авіабомбами, і артою. Завдяки тому, що в мене був певний досвід, інші бійці орієнтувалися на мене. Було багато людей, які ще не вміли воювати. Але я думаю, що саме ті, хто згодом стали 3-ю штурмовою бригадою, зробили дуже багато, щоб втримати Київ.

На Київщині Гепа отримав поранення.

— Я якраз виглянув з приміщення — і побачив прихід міни 80-мм. Дуже гарне пластикове вікно вилетіло мені прямо в обличчя. Очима кліпати було пекельно боляче. Мені кажуть: йди ось туди кілометр, там евакуація. Ну, я й пішов. Я Мощун запам’ятав надовго. У мене була дуже велика злоба на росіян ще з 2014-го й окупації рідного Луганська. Тепер злоби ще більше — після того, що я побачив під час боїв на київському напрямку. Це була моя посвята у війну. І, думаю, ця посвята показала, що я готовий.

• Выстрел в спину Украине. Снайперы рашистов получают винтовки и патроны из ЕС и США вопреки санкциям

• Як воюють снайпери Збройних Сил України проти рашистів: «Ми по них стріляємо, а вони лізуть і лізуть. Це було схоже на тир»

Як порівняти Іноземний легіон і 3 штурмову

У відповідь на питання про різницю між 3 штурмовою й Іноземним легіоном Гепа ненадовго замислюється.

— У деяких речах ми лише виходимо на подібний рівень. У плані тренування бійців, розвитку, етапів, думаю, у них все дуже грамотно зроблено. Але в 3 штурмовій бригаді все заточено саме під війну, під реальні повномасштабні бойові дії, якими вони є зараз. Чесно — я не знаю, як би показав себе сучасний Іноземний легіон у таких обставинах.

Гепа продовжує:

— Я не хочу нікого образити, але проти кого останні рази воював Захід? У що були взуті ці люди, на чому вони їздили — максимум на пікапах? Проти України воюють літаки, танки, РЕБ, ракети. Проти нас зокрема Військово-космічні сили, розумієте, космічні, Росія буквально воює з нами із космосу. А ми все ж зупиняємо їх.

Після відновлення Гепа бився також на Миколаївському напрямку.

— У мене там був перший підтверджений ліквідований офіцер. Відстань — 960 метрів. Бачу, що ходить якась людина з пістолетом в кобурі на нозі, бронежилет, мультикам, розмахує руками. Для мене це одразу сигнал: мій. Патрон .338 Lapua Magnum — цей тіп падає. Я чекаю, що може хтось кинеться йому допомагати, але ні, всі розбіглися, ніхто навіть не спробував. Ну, я «знявся» і пішов. А вранці мені кажуть: це якийсь майор був, його з почесним караулом вивозили.

• Один із найкращих снайперів України про свою роботу: ворогам я можу сказати – ми вас всіх знайдемо

Після Мощуна, де цілі самі бігли на стрільців, робота на інших напрямках значно відрізняється. Зазвичай робочий день снайпера — це не день, а дні або навіть тижні. Кілька діб команда розвідує місцевість, щоб знати її досконально. Окремо перевіряють всі маршрути дронами. Хоча попри всю підготовку робота снайпером в будь-якому випадку надзвичайно важка.

— Коли ти сам знаходишся в посадці, це впливає на голову. Дуже сильно морально давить. В принципі, з усіх боків на тебе може вийти ворог, а в тебе одна гвинтівка. Щоб зекономити вагу, ми часто навіть пістолет не брали. Тільки гранату, щоб не здаватися. Бо ми всі бачили багато фото і відео, як росіяни катують полонених. А якщо до них потрапить снайпер, то тут вже навіть вони такі фото викладати не будуть.

• Учасник оборони гостомельського аеропорту: “Мотивація в бою – набити побільше русні”

Щоправда, згодом Гепа снайпінг покинув.

— У мене в мої 24 роки вже великі проблеми зі здоров’ям. Три контузії. Багато обморожень — специфіка роботи така. І зараз вже війна дронів. Я для оператора БПЛА просто тепла пляма на землі, яке лежить із гвинтівкою Accuracy International за 15-20 тис. доларів. Я просто ласа ціль, яка навіть втекти не зможе. Біжи — не біжи, результат один, просто загинеш втомленим, для оператора твій забіг — це посунути стік на сантиметр. Тому снайпінг стає дещо неактуальним.

Одне з поранень Гепи — від наїзду на міну.

— Який би ти крутий Рекс не був, в якій би снарязі не ходив, які б знання не були, наїхав на міну — і все. Ми були просто на Mitsubishi L200, без бронекапсули. До того ж машина була на газу, все вибухнуло. Двоє людей загинули. Взагалі стільки хороших хлопців загинуло за ці три роки. Це важко.

Зараз Гепа відновлює здоров’я й допомагає підрозділу в кадровій сфері. Полишати армію не збирається. Про плани після завершення війни особливо не думав, але на ходу розмірковує, що може працювати у сфері охорони або розробляти операції десь за кордоном.

А на питання про те, що хотів би передати росіянам, відповідає:

— Чого мені з ними розмовляти. Я не за слова, я за діло. І я його роблю.