Катаріна Файн – про нові ролі, розставання з бойфрендом, зміну прізвища та акторські амбіції

Катаріна Файн зізнається, що приваблива зовнішність не завжди є запорукою успіху у її професії. Адже зазвичай кастинг-директори запрошують акторку грати однотипні ролі звабниць, коханок або пафосних дівчат. Однак, як інтригує Катаріна, скоро ми побачимо її на екрані в абсолютно іншому амплуа.

В інтерв’ю Коротко про Катаріна Файн розповіла про перші зйомки після початку повномасштабної війни, роботу з Олександром Рудинським, які ролі їй подобається грати, чому вирішила розійтися зі своїм бойфрендом, яке прізвище має в паспорті та що її мотивує у житті.

На початку повномасштабної війни дуже переживала, чим мені займатися

- Катю, ви знімалися у двох сезонах серіалу «Зв’язок». У 2023-му це були перші зйомки після початку повномасштабної війни?

- Так. Серіал «Зв'язок» - один із перших проєктів, які запустилися після повномасштабного вторгнення. І я цьому дуже раділа. Адже спочатку була тотальна невідомість, ніхто не знав, чи будуть взагалі зніматися якісь проєкти. Бо зйомки - це не першочергове завдання під час війни.

Дуже переживала, чим взагалі займатися. Не хотілося виїжджати, тому що все-таки тут мій дім, тут все знайоме, а десь треба було б життя вибудовувати заново.

І поки я була на роздоріжжі - їхати або залишатись вдома, – прийшла пропозиція зніматися у серіалі «Зв'язок».

Це були нелегкі зйомки, адже серіал має певний формат – всі події відбуваються по відеозв'язку. Ти один заходиш в кадр на повний знімальний день, тобі дають стос тексту, і ти відіграєш свої сцени. Дуже складно грати, коли поруч немає твого партнера, немає зворотної реакції, обміну енергією. Ти маєш сам спрогнозувати, як він буде реагувати на якісь події, відчути ці інтонації і всю цю сцену загалом.

До того ж, був дуже великий виробіток. У мене навіть був рекорд проєкту, здається, - 37 чи 38 хвилин (кількість відзнятого екранного часу, середній виробіток - 5-10 хвилин фільму за день. - Авт.) за один знімальний день. Це дуже багато.

Тому це один із найскладніших проєктів, в яких я знімалась. Але була дуже щаслива потрапити в цей проєкт і знову працювати на знімальному майданчику.

- Ви кажете, що складно грати, коли не бачиш партнера. У серіалі ви граєте сімейну пару з Олександром Рудинським. Були знайомі раніше?

- Ні. Це наш перший проєкт, де ми разом знімалися. У першому сезоні був, здається, один знімальний день, коли ми удвох працювали в кадрі. І це був такий кайф! Сашко, всі ми знаємо, дуже талановитий, класний актор. З ним дуже комфортно. Він – прекрасний партнер, завжди купу всього запропонує, і все влучно. Обдарована людина, одним словом.

Тому це був один із найкайфовіших днів і - найсмішніший.

- Ваша героїня у «Зв’язку» вагітна. Це теж вперше такий образ?

- Так. У першому сезоні моя героїня чекала дитину. У мене немає дітей, тому не маю такого досвіду. Але мені дуже допомогла наша режисерка Міла Погребиська. Я взагалі по життю спокійна людина. Якщо б, можливо, була більш емоційна, мені було б легше грати. Але вже на пробах Міла мене розкачала: тут - сльози, тут – сміх. Навіть коли десь провалювалась емоційно, Міла допомагала вийти на потрібний стан моєї героїні.

Увесь час у стосунках відчувала, що мене стримують

- Ви казали, що залежні від своєї роботи, бо вона наповнює, надихає. 2022 рік – війна, немає роботи, чого тільки ми всі не відчували і не переживали… Як ви жили той рік?

- Морально було дуже важко. Я ще в цей час розійшлася зі своїм хлопцем, з яким ми були в стосунках 10 років. Це були мої перші стосунки, моє перше кохання. Тому одне наклалося на інше. Навіть не знаю, за що більше переживала: за те, що зупинилася моя кар'єра, чи за те, що ми розійшлися.

Проходила медитативні практики, працювала внутрішньо над собою, бо розуміла: якщо буду переживання чимось заїдати, то в кар'єрі далі не піду. Адже я акторка і не маю права за два місяці набрати 10 кілограмів. А все до того йшло - стрес, я погладшала. Тому почала працювати над своїм ментальним здоров'ям.

Я зрозуміла, що в моєму житті відбувається певна трансформація, і я можу або це сприйняти, над цим працювати і виходити на новий рівень, або зайти в якусь дуже глибоку депресію і просто поставити на собі хрест.

Я обрала перший варіант. Прийняла цей виклик долі і вірила, що далі все одно все буде добре. Я розуміла, що мені треба достойно пройти цей етап. Розуміла, що не могла вплинути на ці процеси. Все – вже сталася війна, все – ми розійшлися, треба йти далі.

Я дала собі час пережити цей біль, потім сказати «стоп» - і почала виходити з цього важкого стану. І в мене вийшло.

- Прикро, що так. У багатьох стосунки зруйнувала війна, різні є причини на те. Ви були 10 років разом, чому у вас не вийшло?

- Думаю, війна стала для нас остаточним каталізатором. Бо в нас були певні складнощі в стосунках. Він не сприймав повністю мою професію, десь ревнував, щось йому не подобалось. А я – Водолій, і якщо вірити в знаки, я людина, яка дуже любить свободу. І свободу не в плані, що можна зраджувати чи ще щось подібне.

Я не люблю, коли мене заганяють в якісь рамки – це тобі можна, а це тобі не можна. Мене це дуже пригнічує, в мене зникає натхнення щось робити. А моя професія - це про натхнення. І коли мені кажуть, що можна, що не можна, - це вже не професію і не про стосунки.

Я знала, що все одно прийде час, і, скоріш за все, ми не будемо разом. Було в мене таке внутрішнє відчуття. Просто як люди, які вже стали дуже рідними за стільки років разом, ми намагались врятувати ці стосунки і відтягували час.

Але увесь час у стосунках відчувала, що мене стримують. Я можу і могла б і в тому проєкті зіграти, і в тому, але там треба роздягнутися, там - є відверті сцени з партнером, там - пристрасні поцілунки… Я чудово розуміла, що йому це боляче, людина не може це прийняти. І це нормально, не кожен чоловік може сприймати те, що його жінка на знімальному майданчику з кимось цілується чи роздягається. Його можна зрозуміти. Тому не хотіла робити і йому боляче, і себе стримувати не хотіла, бо люблю свою професію. Я не можу жити без своєї роботи, без ролей. Тому було прийнято таке рішення.

- Ревнощі - це велике зло у стосунках. Але це реально робота. Всі актори і цілуються, і грають кохання, маючи пару.

- Звісно. Але є різні чоловіки, є більш владні. Я не ревнива. Але, наприклад, не впевнена, що змогла б бути у стосунках з актором. Актори – емоційні, у них бувають різні психологічні стани. Адже ще в університеті нас навчають, щоб ми могли на раз-два заплакати чи засміятися. Тому і жити з актором важко. Та й взагалі з творчою людиною. Бо у творчих людей то злети, то падіння, то немає натхнення творити…

Звісно, коли тебе вже з головою накриють почуття, нічого не вдієш. Але свідомо я б не обирала чоловіка творчої професії (сміється).

Кайфую від того, що можу бути різною

- Нещодавно бачила у вас в сторіз фото з Юрієм Горбуновим. Воно свідчить про новий проєкт?

- Я проходжу проби в новий проєкт, але ще не затверджена. Для мене Юра Горбунов, та й взагалі вся команда, яка працювала над «Скаженим весіллям», - наче сім'я. Вони для мене стали рідними людьми, я - для них.

Не можу сказати, що точно буду в тому проєкті, я пробуюсь, як і всі актори. І це не означає, якщо вони мене люблять, як людину, то я маю зніматись у кожному їхньому проєкті. Ні. Все одно є певний характер персонажа, і я маю в нього попадати, щоб спрацював весь акторський ансамбль. Є купа нюансів.

Але мені приємно, що вони мене запрошують. Мені приємно завжди їх бачити, поспілкуватися, обмінятися якимись думками. Тому поки що це просто проби, але все можливо.

- Часто кличуть на проби?

- Торік чомусь було менше пропозицій, хоча знімали вже доволі багато. А в цьому році відзнялась в одному дуже крутому проєкті. На жаль, поки що не можу про нього розповідати. Скажу лише, що граю там головну роль і геть на себе не схожа. У мене абсолютно інша зовнішність.

Вважаю, ця роль - одна із найцікавіших, таких ролей у мене ще не було. Адже частіше за все мене запрошують грати коханок, звабниць, меркантильних дівчат. А тут дуже цікаве перевтілення. Навіть у знімальній групі думали, що це дві різні акторки. Це просто роль мрії для кожного актора.

- Зовнішність часто грає проти вас? Актори дуже часто мені розповідають, що є типаж – і все. Але ж, наприклад, можна нафарбувати, змінити зачіску – і це вже буде інша людина.

- Можна все зробити. І я відкрита до таких пропозицій. У мене немає страху грати без макіяжу, наприклад, чи з якимось спеціальним гримом. Я на перше місце ставлю свою професію, а не свою зовнішність. Я кайфую від того, що можу бути різною.

Але, справді, чомусь у нас кастинг-директори дуже типажно мислять. Немає бажання, наприклад, відкрити в акторові щось нетипове для нього. І це трішки прикро.

Вважаю, в мене досить широке амплуа, я можу грати різні ролі, але немає можливості навіть спробувати. От бачать, що я граю коханок, мене і запрошують грати коханок. Але оця роль, про яку я розповідала, виключення.

Давно змінила прізвище у паспорті

- Файн – це ваш псевдонім. Буває, зірки настільки уживаються зі своїм новим іменем, як Тіна Кароль, Злата Огнєвіч, що міняють його і офіційно – в паспорті. Ви у паспорті Файн чи Чугай?

- Я вже давно змінила прізвище у паспорті. Оскільки у мене є амбіції зніматися в європейських та голлівудських проєктах, вирішила це зробити. Адже документально це створює складнощі і незручності. Все одно я своїм прізвищем ніде не користуюсь і вже навіть з ним себе не асоціюю. Тому офіційно – Катаріна Файн.

- Тато не був проти?

- Тато досі не в курсі (сміється). У мене є два мої рідні брати, двійнята, вони носять татове прізвище. Тому буде продовження роду, продовження прізвища, тато не переживає. І мені добре.

- Які з українських фільмів, які дивилися останнім часом, вам настільки сподобалися, що ви б самі мріяли там зіграти?

- Сподобалися «Песики». Ми знайомі з Лесею Нікітюк, я знімалася у шоу «єПитання», «Хто зверху?», і вона для мене відкрилась з іншого боку. Адже бути ведучою - це одне, а бути актором - це зовсім інше. Але Леся прийняла цей виклик долі, проявила сміливість. Я надихаюсь такими людьми. Це класна легка комедія, мені реально зайшло.

«Будинок «Слово» дуже сподобався. Дмитро Олійник прекрасно зробив свою роботу. Ходила кілька разів сама і знайомих запрошувала. Реально крута робота.

- Вам що легше грати - серйозне кіно чи комедію?

- Мабуть, комедію, незважаючи на те, що всі кажуть, що складніше грати комедію. У комедії важливо створити характер, цікавий і смішний образ, і далі вже його «обживати».

А коли мова йде про драматичні ролі, більше концентруєшся на важких життєвих обставинах і непростій долі героїні. Адже все це треба прожити, пронести через себе, щоб глядач вірив та співпереживав.

Це зовсім різний підхід. Але і те, і те цікаво. Хоча в мене так виходить, що мені пропонують більше комедію.

- Що вам сьогодні допомагає не розкисати, читаючи новини, мотивує у житті?

- У кожній, навіть дуже складній ситуації, намагаюся шукати якесь світло, позитив. Навіть у банальних речах. Є сьогодні смачна їжа – це класно. Є можливість прочитати цікаву книгу – супер. Радію, що мої близькі поруч. Мені це дуже допомагає.

Я не концентруюся на тому, що в мене щось може не вийти чи буде погано. Я взагалі оптимістично налаштована людина. От прокидаюся зранку - і дивлюся у вікно, налаштовую себе на прекрасний день, класні події, кажу собі, що я не сама, що Всесвіт мене любить. Щодня у мене такий ранковий ритуал. І це мені теж дуже допомагає.

Зараз ми переживаємо події, на які я не можу сильно вплинути. Я не можу закінчити цю війну. Я можу допомагати, чим можу, і не дозволяти собі впадати в депресивні стани, намагатися жити і шукати позитив.

- А про що мрієте?

- Вважаю, людина живе стільки, скільки живе її мрія. Не пам'ятаю, хто це сказав, але це стовідсотково про мене.

Всі мої масштабні мрії, звісно, пов'язані з моєю акторською кар'єрою. І, знаєте, я навіть не сумніваюся, що вони здійсняться. У мене дійсно невеличкими кроками здійснюється все, про що я мрію. Не знаю, як це працює. Можливо, через мій позитивний настрой.

Я навіть робила дошку бажань – і в мене це також працює. Мені дуже допомагають аскези. Брала аскези від цукру і від солодкого, бо хотіла потрапити в один проєкт, і моє бажання здійснилося. Кожен сам знаходить те, що йому допомагає. Це все дуже індивідуально. Мені обов'язково треба мріяти, і тоді ці мрії будуть здійснюватися.