Стрімка карʼєра та скелети у шафі нового генпрокурора Руслана Кравченка

У понеділок 17 червня, Верховна Рада України призначила голову Державної податкової служби Руслана Кравченка генпрокурором. Він є наймолодшим, 35-річним генеральним прокурором за всю історію України.Ця структура була без очільника з кінця жовтня 2024 року - сім з половиною місяців, відколи парламент і президент прийняли нібито добровільну відставку Андрія Костіна – той вирішив піти з посади після гучного скандалу з фіктивною інвалідністю прокурорів у Хмельницькій обласній прокуратурі.Увесь цей час за лаштунками владних сценаріїв за кандидатуру генпрокурора був тривалий бій, бо офіс президента не зміг оперативно визначитись із фаворитом на цю посаду.Водночас, ще в минулому році вважалось, що серед усіх фаворитів найбільші шанси очолити генеральну прокуратуру були саме в Руслана Кравченка. На той час він очолював Київську державну адміністрацію.Подейкують, що його призначення лобіював заступник голови офісу президента Олег Татаров, якого вважають негласним "куратором" правоохоронної системи від імені Банкової.За фахом Руслан Кравченко спеціаліст з військової юстиції. З 15 років він навчався у Київському військовому ліцеї імені Богуна, а з 17-ти в Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Після завершення навчання отримав направлення на роботу слідчим у Севастопольську військову прокуратуру та за півтора роки з початком російської окупації покинув півострів і перевівся до Львова. В 2014-2015 роках уже на посаді військового прокурора служив у Дебальцевому та Бахмуті. Тож Кравченко - учасник бойових дій.Навесні 2015 року Руслана Кравченка перевели у Київ - прокурором Головної військової прокуратури. Попри, здавалося б, очевидну спеціалізацію на злочинах всередині армії та амбіції тогочасного керівника військової прокуратури Анатолія Матіоса, молодий прокурор перебирав на себе чимало інших гучних розслідувань: від зловживань домайданівської влади до актуальних правопорушень під час АТО на Донбасі. І це були чи не найрезонансніші справи. Скажімо, вже восени 2015 він виступив обвинувачем у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, захоплених українськими військовими в полон під Щастям на Луганщині. Процес над російськими гру-шниками Євгенієм Єрофеєвим і Олександром Александровим став для Руслана Кравченка першою резонанансною справою.Та крім російських, Кравченку доводилось обвинувачувати і українських військових, зокрема, бійців спецроти МВС "Торнадо", яким закидали низку тяжких злочинів проти мирного налесення на його рідній Луганщині.Однак справжнім викликом для 31-річного прокурора стало кримінальне переслідування Віктора Януковича. Він спочатку керував слідством, а з весни 2017 року в суді обвинувачував експрезидента у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни проти України через лист-звернення до російської влади ввести війська після своєї втечі з Києва.У ході резонансних процесів і кар'єра Кравченка стрімко йшла вгору. Вже в 2018 році він став начальником відділу, а в 2019-му - заступником військового прокурора всього Центрального регіону.Невдовзі нова влада взагалі розформувала інститут військової прокуратури. Кравченка звільнили з військової служби і поставили на чолі вкрай непублічного управління з розслідування злочинів в оборонно-промисловому комплексі. Вже звідти в березні 2021 року він вперше перейшов до повністю цивільного кримінального права - очолив Бучанську окружну прокуратуру на Київщині.І згодом Кравченко знову опинився у полі зору журналістів, як вітчизняних, так і закордонних. Після звільнення Бучі від російської окупації він координував оперативний збір доказів і розслідування масових злочинів проти мирного населення в районі: вбивств, катувань та мародерства.Попри певну незлагодженість дій різних правоохоронних органів в ті дні, як запевняє близьке до генпрокуратури джерело, Кравченко впав у око керівництву Офісу президента своєю витримкою та слухняністю. У серпні 2022 року Зеленський нагородив Кравченка орденом "За заслуги".Згодом його призначили головою Київської обласної військової адміністрації. На цій посаді колишній прокурор пропонував змінити герб області, водночас запроваджуючи перевірку численних тендерів з повоєнної відбудови.Крісло очільника Київської обласної адміністрації Кравченко покинув так само несподівано, як і зайняв. У переддень Нового 2025 року Кабінет міністрів призначив його новим головою Державної податкової служби. До речі, уперше за три з половиною роки повноцінним керівником, а не виконувачем обов'язки. Прикметно, що й посада генерального прокурора тоді була вакантною уже два місяці.Тоді це призначення пов'язували зі зміною контролю над Державною податковою службою. Утім неповні пів року під керівництвом Кравченка ДПС не продемонструвала якихось помітних реформ. Сам він натомість звітував про стабільне перевиконання плану податкових надходжень та антикорупційні заходи всередині податкової.Важливий штрих. Перебуваючи на різних високих посадах, на котрі його приводила Банкова, паралельно Руслан Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Однак невдало - комісія мала сумніви щодо його доброчесності, закидаючи йому приватизацію службової квартири та необґрунтоване збагачення родини батька.

Поділитися

Поділитися сюжетом

Джерело матеріала

Gazeta UA

Оригінальна версія

Згадувані персони