В жіночій сукні, лісом або вплав: що чекає на тих ухилянтів, хто повернеться в Україну після втечі

Від початку повномасштабного вторгнення чимало військовозобов’язаних чоловіків намагаються нелегально перетнути кордон України. Журналісти видання The Page з’ясовували у юристів, яка відповідальність за це загрожує і що чекає на тих, хто повернеться в Україну після незаконної втечі.

Як карається спроба незаконного перетину кордону

Тільки протягом 2024 року ДПСУ затримала 24,7 тис. чоловіків віком 18-60 років, які намагались незаконно перетнути державний кордон.

Богдан Коваль, адвокат АО Leshchenko & Partners, зазначає, що незаконний перетин кордону в принципі може відбуватися тільки у двох формах:

• перетин кордону поза межами пункту пропуску;
• перетин кордону в пункті пропуску, але на підставі підроблених документів.

За словами Коваля, досить поширеним натепер є саме перший спосіб незаконного перетину кордону, який, на жаль, досить часто закінчується трагічно. Адже в річці Тиса, яку намагаються перепливти громадяни України, щоб перебратися за кордон, прикордонники вже виявили близько 50 потопельників.

• Релігійні організації можуть перетворитися на легальні схеми для уникнення мобілізації

Військовослужбовці Мукачівського прикордонного загону під час патрулювання на українсько-румунському кордоні в Закарпатській області. Фото: УНІАН

«Напевно, найпоширеніший спосіб – перетинання державного кордону поза пунктами пропуску, наприклад, через ліс, у багажнику авто, через річку вплав тощо, – продовжує адвокат Поліна Марченко, керуюча «Адвокатського бюро Поліни Марченко». – З того, що мені відомо, найбільш незвичайними є випадки, коли чоловіки перевдягаються у жінок, ховаються у причепах разом зі свійськими тваринами тощо. Випадків загалом дуже багато, і щоразу вони дивують своєю винахідливістю».

Наприклад, прикордонники повідомили 7 травня 2025 року, що викрили 26-річного чоловіка у жіночому вбранні, який прямував до кордону з Молдовою.

• Суди все частіше звільняють від кримінальної відповідальності ухилянтів, бо у них… «змінилися обставини»…

Затриманий порушник у жіночому вбранні. Фото: ДПСУ

За словами Марченко, в усіх таких випадках адміністративна відповідальність передбачена статтею 204-1 КУпАП: незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.

Порушнику загрожує штраф у розмірі від 3,4 до 8,5 тис. грн або адміністративний арешт на строк до 15 діб з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Якщо людина намагається втекти крізь кордон повторно протягом року, або у складі групи – штраф становитиме від 8,5 до 13,6 тис. грн.

До речі, повторні спроби – поширене явище. Адже штраф, вочевидь, не лякає ухилянтів так, як можлива мобілізація. Наприклад, Західне регіональне управління Держприкордонслужби України 12 червня 2025 року повідомило у соцмережах про затримання киянина, який втретє намагався незаконно перетнути кордон. Виявили його у Самбірському районі на Львівщині за допомогою технічних засобів спостереження. Справа скерована до суду.

• Яка законодавча «лазівка» дозволяє мобілізації стати схемою для корупціонерів й наскільки вона масштабна?

Прикордонники з затриманим порушником. Фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби України

«Судова практика у цих питаннях двояка: або справи про незаконний перетин державного кордону закривають за відсутності події й складу адміністративного правопорушення, або особу визнають винною у вчиненні адміністративного правопорушення», – повідомляє Поліна Марченко.

За приклад можна навести одну з постанов Рахівського районного суду Закарпатської області, який вирішив, що громадянина, якого затримали прикордонники поблизу кордону з Румунією, не можна визнати винним у спробі незаконного перетину. Адже жодних переконливих доказів, що людина дійсно мала намір перетнути державний кордон, суду не надали. Отже, суд дійшов висновку – складу правопорушення за ст. 204-1 КУпАП немає. Справу закрили.

Інший приклад: у червні 2025 року Глибоцький суд Чернівецької області визнав чоловіка винним у спробі незаконного перетину кордону у складі групи (ч. 2 ст. 204-1 КУпАП). Прикордонники затримали його у вечірній час поза населеними пунктами під час руху тиловими підступами до лінії державного кордону з Румунією. Чоловік стверджував, що просто йшов на роботу, але плутався в місцевій географії і назвав село, якого у цьому районі немає. Суд дійшов висновку, що це була спроба незаконного перетину кордону і призначив штраф – 10,2 тис. грн.

Щоб там не було, але серед чоловіків існують великі упередження щодо мандрівок у прикордонні області заради активного відпочинку. Адже вони побоюються, що їх там можуть схопити, наче ухилянтів і потенційних втікачів під час мандрівки природою.

• «Зелений коридор» в Молдову для ухилянтів: як чоловіки призовного віку тікають з України і хто їм допомагає

Військовослужбовці Чопського прикордонного загону патрулюють ділянку кордону. Фото: УНІАН

Якщо в усіх вищезгаданих випадках порушники найчастіше отримують штраф, за фальшування документів для виїзду за кордон санкції погрожують більш суворі – можна потрапити за ґрати.

«У разі спроби перетину кордону на підставі підроблених документів передбачена кримінальна відповідальність, встановлена ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа). Санкція передбачає штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк», – розповідає Богдан Коваль.

Співрозмовник The Page додає, що зважаючи на запровадження інформаційної системи «Оберіг», кількість перетинів кордону на підставі підроблених документів значно знизилась, хоча інколи такі випадки трапляються, що можна побачити зі статистики вироків.

• Як та хто заробляє мільйони на ухилянтах й як уникають відповідальності через “мирові угоди”

Чи відповідатимуть військовозобов’язані за незаконний перетин кордону при поверненні в Україну

Чимало військовозобов’язаних чоловіків так чи інакше зуміли нелегально перетнути кордон України. Дехто шкодує через свій вчинок, як-от двадцятитрирічний Дмитро (ім’я змінено), який перейшов кордон поза межами пункту пропуску. Поневіряння у кількох країнах не виправдало сподівань. Але Дмитро переконаний, що дороги назад в Україну вже немає, адже на батьківщині його очікує неминуче покарання.

«Для юридичної відповідальності має значення строк, впродовж якого особу може бути притягнуто до юридичної відповідальності. Тобто часовий проміжок від дня вчинення правопорушення до дня притягнення особи до юридичної відповідальності, який не може тривати вічно, – пояснює Богдан Коваль, адвокат АО Leshchenko & Partners. – Відповідно до ст. 38 КУпАП, у разі незаконного перетину кордону поза межами пункту пропуску особу можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 КУпАП, а стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше року з дня вчинення».

Співрозмовник The Page наголошує, що після спливу одного року від дня незаконного перетину кордону поза межами пункту пропуску особу не можна притягнути до адміністративної відповідальності.

«Дещо інша ситуація у разі перетину державного кордону на підставі підроблених документів, оскільки це вже кримінальне правопорушення і строки притягнення до відповідальності більш тривалі, – продовжує Богдан Коваль. – Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки – у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років».

Плакат на вокзалі із закликом повертатися в Україну. Фото: УНІАН

Отже, юрист доходить висновку, що після спливу трьох років від дня перетину кордону на підставі підроблених документів людина звільняється від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності.

• Заочні штрафи й арешти рахунків для ухилянтів пропонується в новому законопроєкті

Тобто для тих чоловіків, хто незаконно перебрався за кордон під час воєнного стану, шлях додому не означає неминучої відповідальності за скоєне. Але не все так однозначно. Адже Коваль попереджає, що у разі якщо особу оголосили у розшук, перебіг строків давності призупиняється до моменту затримання правопорушника чи його добровільного зʼявлення до органу досудового розслідування.

Розшук може тривати роками, але, зазвичай, не довічно. Людину можуть зняти з розшуку через низку різних причин, зокрема після закриття справи через закінчення строку давності. Отже, якщо є підозри, що певна людина може перебувати у розшуку через незаконний перетин кордону, варто перевірити це у реєстрі МВС або з допомогою онлайн-сервісу «Опендатабот». Останній пропонує відповідну платну послугу, яка коштує 99 грн.

Авторка: Марія Бабенко

Джерело: The Page