БПЛА майбутнього чи дорогі іграшки: яку загрозу для України несуть "Шахеди" з ШІ й що про них відомо

У середу, 18 червня фахівець із систем РЕБ та зв'язку Сергій "Флеш" Бескрестнов повідомив про перший знайдений зразок "Шахеда" із штучним інтелектом.

"Сьогодні вперше було виявлено "Шахед" із камерою, системою прямого радіоуправління з РФ і модулем штучного інтелекту (машинний зір). Про розробку такого "Шахеда" було відомо давно, але перше застосування зафіксовано тільки зараз", — зазначив у своєму дописі експерт.

За його словами, цей дрон оснащено також радіомодемом, який дозволяє керувати апаратом на відстані до 150 км від російського кордону або лінії фронту. У разі використання повітряних ретрансляторів дальність управління може бути ще більшою.

Тим часом Росія посилила повітряні атаки на Україну, збільшуючи кількість дронів і ракет. За оцінками експертів, країна-агресор щодоби виробляє 140–150 ударних БПЛА типу "Шахед", "Герань" та їх модифікацій, хоча одночасно для атак використовує 80–100 одиниць. Це може свідчити про накопичення запасів для майбутніх масованих ударів.

ЗСУ також фіксують зміну тактики: дрони запускаються на висоті 2–5 км, що ускладнює їхнє знищення стрілецькою зброєю та змушує застосовувати ракети. Атаки концентруються на 2–3 регіонах одночасно, аби завдати максимальної шкоди й виснажити українську систему ППО, особливо там, де її менше. Додаткову загрозу становлять уламки збитих дронів, які падають у населених пунктах.

Хоча частота атак може знизитися через обмеження постачань дронів з Ірану, Росія, за наявними даними, налагоджує співпрацю з Північною Кореєю для їх виробництва.

"Шахед" зі ШІ: як він працює

Військовий експерт Павло Нарожний у коментарі Фокусу пояснив, як працює модернізований дрон "Шахед" із вбудованим штучним інтелектом.

"Такий "Шахед" може летіти в заданий квадрат за допомогою інерційної системи наведення, на яку РЕБ не впливає. Там він теоретично здатен приймати рішення на основі того, що бачить. Наприклад, якщо дрон запрограмований на розпізнавання танків за їхніми зображеннями, він може самостійно ідентифікувати ціль і вдарити по ній. Або ж, наприклад, летіти до об’єкта інфраструктури, як-от теплоелектростанція, і самостійно атакувати, скажімо, трансформаторну підстанцію. Це становить велику небезпеку, адже в такому разі засоби РЕБ стають неефективними, і кожен такий дрон доведеться збивати фізично", — каже експерт.

Також, на його думку, знайдені на зразку радіомодеми можуть працювати на відстані до 150 км. Ця дистанція охоплює багато українських міст, зокрема Кривий Ріг, Запоріжжя, Суми, Чернігів і навіть Київ, адже від Києва до кордону з Білоруссю лише 140 км.

"Розумний "Шахед": яку загрозу несе для України модернізований дрон

Попри технологічний прорив, використання таких "Шахедів" наразі є поодиноким, зазначає Павло Нарожний. За його словами, дрони з елементами штучного інтелекту поки що не становлять реальної загрози для Сил оборони України та цивільного населення, бо армії РФ поки невигідно масово застосовувати такі дрони через їхню високу вартість. Це одиничні експериментальні зразки, які більше виконують роль випробувань нових технологій, ніж елементів постійної тактики.

Окрім високої вартості модуля штучного інтелекту, додатковим стримувальним фактором для масового застосування таких «Шахедів» є ефективна робота українських систем радіоелектронної боротьби. Як зазначає Нарожний, дрони часто стикаються з активним впливом РЕБ, які або глушать GPS-сигнали, або транслюють хибні координати, ускладнюючи наведення на ціль.

"Щоб обійти наші РЕБ, росіянам доводиться встановлювати дорогі чотири- або навіть шістнадцятиканальні антени. Одна така антена коштує десятки тисяч доларів. Це суттєво здорожчує виробництво дрона, роблячи його масове застосування економічно невигідним", — пояснив експерт.

Павло Нарожний також зазначив, що Україна завдала удару по заводу в Чебоксарах, де виробляли систему "Комета", яка дозволяла дронам обходити українські РЕБ. Через це російський ВПК доведеться купляти подібні системи закордоном, ймовірно у Китаї.

Також заважає масштабувати виробництво російських дронів з ШІ обмеження по чіпах. Адже чіпи зі здатністю відтворювати штучний інтелект виробляють поки лише американські чи тайванські компанії, на зразок NVIDIA. Наразі такі чіпи перебувають під суворими санкціями з боку США і це не дозволяє російський ВПК їх масово закуповувати через контрабанду або "паралельний імпорт".

Нагадаємо, росіяни провели на полігоні в Херсонській області перші практичні випробування прототипулазерної гармати від компанії LazerBuzz.

Також Північна Корея стрімко нарощує свій арсенал безпілотників, копіюючи ізраїльські Harop, американські RQ-4 Global Hawk і навіть іранські "Шахеди". Фокус розбирався, чи стане КНДРновим "дроновим цехом" для Росії, і які загрози несе її співпраця з Москвою для України.