Чоловіків мобілізуватимуть з 18 років, жінки теж потрібні? Що про це кажуть військові та влада

Мобілізація жінок, зниження віку мобілізації чоловіків, ізраїльський досвід — ці теми дедалі гучніше звучать у публічному просторі. Але попри тиск і дискусії, українська влада не поспішає ухвалювати рішення, які можуть змінити саму логіку формування війська.

"Телеграф" зібрав останні заяви про залучення жінок до армії та зменшення призовного віку.

Мобілізація жінок: що кажуть у ЗСУ та владі

Радниця з гендерних питань ЗСУ Оксана Григор’єва в ефірі "Радіо Культура" у березні цього року заявила, що жінки мають бути готові до захисту України, однак примусова мобілізація наразі не на часі.

"Закидають, що права й обов’язки мають бути однаковими, бо це записано в Конституції. Але наші жінки не були включені у систему підготовки, не піддавались призову. Це не було узаконено", — заявила представниця ЗСУ.

Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки Роман Костенко у квітні підтвердив, що питання мобілізації жінок не розглядалося на засіданнях комітету і не стоїть на порядку денному. За його словами, згідно із законом, жінки можуть проходити військову службу лише добровільно.

"Ця тема не розглядалась у нас в комітеті… Ми вже прийняли закон. Я думаю, ми на цьому поставили крапку", — сказав Костенко на брифінгу.

А от заступник керівника Офісу президента України з оборонних питань та екскомандир 93-ї бригади ЗСУ "Холодний Яр" Павло Паліса виступав за запровадження обов’язкової військової служби для всіх громадян. У коментарі BIHUS.Info він зазначив, що Україна могла б взяти приклад з Ізраїлю.

"Як би це дико зараз не звучало, можливо, нам слід вивчити досвід Ізраїлю. Якщо громадянин — дійсно громадянин і претендує на те, щоб отримувати від держави посаду, освіту, взагалі претендує на якісь виплати з державного бюджету, він має служити", — сказав Паліса.

За його словами, це може бути мінімальний контракт як для чоловіків, так і для жінок, оскільки у сучасній армії є "купа різної роботи для всіх людей". Водночас, додав полковник, наразі питання жіночої мобілізації "так гостро не стоїть".

"Жіноча служба в армії — це більш така добровільна справа, мені здається. Але надалі, як я вже казав, мені здається, доцільно було б розглянути оцей варіант ізраїльського досвіду розгортання Збройних сил з урахуванням українських особливостей", — зазначив представник ОП.

"Жінки обов’язково підуть в армію"

Обов’язкова мобілізація жінок до війська стане можливою лише після глибоких змін у державній політиці щодо гендерної рівності. Таку думку в інтерв’ю "Телеграфу" висловила правозахисниця, ЛГБТ-активістка та голова організації "Інсайт" Олена Шевченко.

За словами Шевченко, фемінізм передбачає не лише рівність прав, а й рівність обов’язків — зокрема й на службі в армії. Але це має бути симетрично:

"Коли дівчата в школі будуть проходити допризовну підготовку, у них будуть ті самі права, що і в чоловіків, коли чоловіки будуть брати декретні відпустки, брати на себе половину хатньої роботи, коли у нас буде рівна ситуація по оплаті праці, звичайно, — ми за рівні права і обов'язки. Тоді буде обов'язкова мобілізація", — заявила вона.

Шевченко наголосила, що сьогодні Україна ще не готова до обов’язкової жіночої мобілізації, бо жінки не мають достатньої бази підготовки й захисту з боку держави. За її словами, перш ніж вимагати від жінок обов’язкової служби, суспільство має гарантувати рівні стартові умови:

"Спочатку давайте почнемо готувати жінок, а вже потім вони підуть в армію обов'язково", — підсумувала активістка.

Берлінська: "До мобілізації має готуватися все доросле населення"

Волонтерка і засновниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська в інтерв’ю LB Live нещодавно зазначила, що країна наближається до межі, коли мобілізація має охопити все доросле населення. Вона наголосила, що йдеться не про негайний призов, а про системну підготовку, включаючи базову військову освіту, тактичну медицину та навички керування дронами для всіх громадян.

"Ми вже на тому моменті, де і жінки, і люди з 18 років мають готуватися. Узагалі все доросле населення, без винятку. Я дуже не хочу, щоб служили вчорашні школярі. Я так само не хочу, щоб служили жінки. У нас ще є мобілізаційний ресурс, можливість рекрутувати іноземців. Є люди, котрі ніколи ніяк не були задіяні в обороні, але можуть", – заявила вона.

Політики відповіли на заяви Берлінської

Нардеп від "ЄС" Олексій Гончаренко іронічно запропонував мобілізувати саму Берлінську, перш ніж говорити про мобілізацію жінок.

"Можливо їй спочатку потрібно мобілізуватися, а вже потім розповідати кого мобілізовувати. Також хочу ще раз наголосити. МОБІЛІЗАЦІЇ ЖІНОК НЕ БУДЕ", – дописав він.

Максим Бужанський зі "Слуги народу" також розкритикував заклики мобілізовувати жінок і молодь, натомість нагадав про значну кількість чоловіків, які досі не брали участі в обороні.

"Як автор закону про те, що жінки не повинні в обов'язковому порядку ставати на військовий облік, хочу заспокоїти всіх жінок, ви не закриватимете собою безбідне життя рукопожатної тусовки", – дописав він.

Що з віком мобілізації

Питання зниження мобілізаційного віку в Україні наразі не розглядається парламентом. Замість цього влада робить ставку на добровільне залучення молоді до війська шляхом контрактної служби.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" заявив народний депутат від "Слуги народу", заступник голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Єгор Чернєв. За його словами, Кабінет міністрів ініціював ідею залучити людей віком 18–24 років до ЗСУ на контрактній основі, пропонуючи їм підвищене грошове забезпечення.

"Ця ініціатива викликала певний резонанс всередині війська: чому молодим платять такі великі гроші, а нам, які пішли добровольцями, ці гроші не платять. Я — не Міністерство оборони, яке розробляло цю ініціативу, але я так розумію, що вони виходили з двох альтернатив: або зниження мобілізаційного віку, або ж надати стимули людям в проміжку 18–24 років, щоб вони самостійно прийшли", — пояснив Чернєв.

Він підкреслив, що остаточне рішення щодо мобілізаційного віку в Раді наразі відсутнє і обговорення цього питання не ведеться.

На сьогодні в Україні мобілізації підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років. Призовний вік було знижено з 27 до 25 років навесні 2024 року. Можливість його подальшого зниження активно обговорюється, однак конкретних рішень не приймалося.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в травні цього року запевнив, що парламент "не буде гратися з віком" і не планує знижувати його до 18 років. За його словами, українська молодь — це "золотий фонд" нації, який має відбудовувати країну після війни.

"Я думаю, що парламент не буде повертатися до цього питання — щодо зниження віку мобілізації", — запевнив Стефанчук.

Цю позицію підтвердила і нардепка Соломія Бобровська, зазначивши, що ні парламентський комітет, ні уряд не розглядають ініціатив щодо мобілізації 18-річних.

Все залежить від ситуації на фронті

Питання зниження мобілізаційного віку в Україні залишається актуальним, але наразі його реалізація не планується. Усе залежить від динаміки бойових дій на фронті та завдань Генерального штабу.

Про це повідомив BBC News голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки, представник партії "Слуга народу" Олександр Завітневич. За його словами, деякі військові командири вважають, що потреба у зниженні віку існує, однак це питання поки не винесене на порядок денний.

"У нас же все відбувається, повторюся, залежно від ситуації на фронті. Зараз є одна ситуація і є завдання Генерального штабу для всіх складових Сил оборони – конкретна цифра по мобілізації, яка доводиться і вона виконується", — пояснив Завітневич.

Він наголосив, що розгляд змін до мобілізаційної політики розпочнеться лише у разі погіршення ситуації на передовій. За потреби будуть проаналізовані статистичні показники: кількість мобілізованих, втрат і поранених. Тому питання про зниження мобілізаційного віку з 25 років до нижчого порогу наразі відкладається, але остаточне рішення залежатиме виключно від обстановки в зоні бойових дій.

Невикористаний резерв і тиск партнерів

Нардеп Сергій Євтушок зазначив, що зниження віку на один рік (з 25 до 24) може дати додатково близько 100 тисяч військовозобов’язаних. Проте зараз, за його словами, такого рішення немає, а тиск партнерів радше кулуарний, ніж офіційний.

"По-перше, дуже добре, що президент визнає, що є проблеми в цьому законі і в цьому процесі. По-друге, потрібно захищати країну однозначно. І треба буде, то всі підуть її захищати. І по-третє, ми, як політична сила, намагалися навіть у чинному законі про мобілізацію зберегти позицію про 27 років, а не 25 для можливості мобілізації. Зараз напряму таких вимог немає від наших партнерів. Проте лунають у кулуарах розмови, що, мовляв, саме наші партнери вимагають мобілізації від 18-ти років, на що наразі президент не дає згоду, відповідно і вся більшість, і вся влада сформована по вертикалі, включно з монобільшістю в парламенті, навіть не розглядають це питання", – зауважив він.

Радник голови ОП Михайло Подоляк прямо заявив, що президент Зеленський категорично проти мобілізації з 18 років. Він також розкритикував ідею обумовлювати санкції Заходу проти РФ готовністю України мобілізувати молодь, назвавши це "дивним підходом".

"Президент категорично наполягає на неможливості реалізації такого сценарію, тобто суттєвого зменшення термінів мобілізації до 18 років", – запевнив Подоляк.

На початку 2025 року Володимир Зеленський прокоментував заклики партнерів щодо зниження мобілізаційного віку в Україні до 18 років. На його думку, перш ніж говорити про нову хвилю мобілізації, слід забезпечити діючі бригади необхідною технікою та зброєю.

Про це глава держави заявив під час зустрічі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. За словами Зеленського, на фронті діють понад сто бригад, і кожна з них щоденно потребує оновлення оснащення.

"У нас понад сто бригад на полі, і кожна з них щодня потребує укомплектованості. Ми повинні укомплектувати свої бригади відповідною технікою. Всі ці запити є у наших партнерів", — заявив він.

Зеленський також наголосив, що сьогодні одним із головних викликів є дефіцит техніки, оскільки значна частина озброєння або виходить з ладу, або вимагає ремонту під час бойових дій. Він підкреслив, що перед розширенням складу ЗСУ держава має забезпечити захист кожного бійця.

"Людина має бути захищена. Не просто захищена, а мати відповідну зброю та знання. Це те, чим наші партнери повинні насичувати українську армію", — наголосив Зеленський.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у 2025 році українські університети суттєво зменшили кількість бюджетних місць в аспірантурі — з близько 7 тисяч до 5 тисяч. Водночас скорочення не пов’язане з наданням відстрочки від мобілізації.