Дроти й габіони Тігіпка․ Як бюджет міг втратити 5,4 мільйона на тендері Укрнафти – розслідування

Укрнафта – одна з небагатьох українських компаній, яка не потребує представлення: це найбільша нафтогазовидобувна корпорація України, понад 50 % якої належать державі. Після початку повномасштабного вторгнення, коли для української енергетики настали важчі часи, Укрнафті довелося перевинаходити системи захисту, щоб прикривати критичну інфраструктуру від ворожих дронів і ракет.

Саме про ці захисні споруди йтиметься в розслідуванні. Журналісти 24 Каналу проаналізували один із тендерів Укрнафти на встановлення модульних фортифікаційних габіонів.

Чому компанія не зекономила 5,4 мільйона гривень, а обрала найдорожчу пропозицію від фірми Сергія Тігіпка? Як могли відсікти справжніх конкурентів за, ймовірно, надуманими причинами? І до чого тут дріт, що виявився тоншим за потрібний всього на пів людської волосини?

Габіони проти дронів: що саме купує Укрнафта

Розпочнімо з того, що таке модульні фортифікаційні розбірні габіони, тендер на які Укрнафта оголосила у квітні 2025 року. Простими словами, це захисні блоки з металевої сітки, які потрібно розкласти, зафіксувати, а потім заповнити піском, землею або камінням. У підсумку з'являється міцна стіна, що захищає від куль, уламків і вибухів.

Такі габіони легко перевозити, швидко монтувати на місці й об'єднувати для укріплення важливих об'єктів.

Який вигляд мають фортифікаційні габіони / Світлини взято з OLX та Gabion Group

Сам прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповідав, наскільки габіони важливі. За його словами, вони підтвердили свою ефективність у прикритті об'єктів критичної інфраструктури від російських атак дронами.

Габіони витримують навантаження під час ударів. До речі, сьогодні вночі (24.05.2024 – 24 Канал) такий рівень захисту спрацював, врятувавши один трансформатор, у який прилетів Shahed. Загалом протягом усього періоду такий вид захисту відпрацював найбільше,
– зауважував голова уряду.

Ще рік тому прем'єр констатував, що правильним буде продовжувати створювати конструкції пасивного захисту для всіх об'єктів, які можливо захистити в такий спосіб. Тому й не дивно, що Укрнафта вирішила оголосити закупівлю на купівлю відповідних габіонів на цілих 86,9 мільйона гривень.

Судячи з тендеру, ідеться про величезну партію блоків, які захищатимуть інфраструктуру корпорації, до якої входять десятки тисяч конструкцій. Усі вони мають бути постачені до кінця 2025 року, як уже зрозуміло після оголошення переможця, ТОВ "Дніпрометиз ТАС", що прямо пов'язане із Сергієм Тігіпком. Побачити цей зв'язок не так уже й важко.

Чи була змова учасників і до чого тут Тігіпко

Уже з назви "Дніпрометиз ТАС" очевидними є два моменти: компанія зареєстрована в місті Дніпрі, вона належить до групи "ТАС".

Як каже нам сервіс YouControl, "ТАС" є однією з найбільших фінансово-промислових груп України, до сфери інтересів якої входять абсолютно різні галузі. Засновник і основний акціонер групи – український бізнесмен, фінансист, народний депутат України III, IV та VII скликань Тігіпко Сергій Леонідович.

І саме цей Тігіпко зазначений як кінцевий власник-бенефіціар "Дніпрометиз ТАС", що виграла тендер від Укрнафти, представивши найдорожчу пропозицію. Хоча й були фірми, які пропонували менші та набагато менші суми.

Власне, в закупівлі з очікуваною вартістю 86,9 мільйона гривень взяли участь ТОВ "Дніпрометиз ТАС", ПАТ "Завод Фрунзе" і ТОВ "Гарант Метиз Інвест". Для зручності ми оформили інформацію таблицею.

До "Заводу Фрунзе", який був, на нашу думку, єдиним справжнім конкурентом "Дніпрометиз ТАС", – ми ще повернемося. А поки зосередимося детальніше на компанії "Гарант Метиз Інвест", яка запропонувала підозріло низьку ціну – усього 60,2 мільйона.

"Гарант Метиз Інвест" і "Дніпрометиз ТАС" – пов'язані між собою. Обидві компанії є чинними засновниками галузевого об'єднання метизних заводів України "Укрметиз". За даними YouControl, через це об'єднання перетинаються інтереси двох великих корпоративних груп:

• "Група родини Перцевих", якій належить "Гарант Метиз Інвест";
• "Група ТАС", що належить Сергію Тігіпку і контролює "Дніпрометиз ТАС".

Це якби на перегони вийшли спортсмени, які тренуються в одній команді й мають спільного тренера. Вони публічно нібито конкурують, але за лаштунками можуть узгоджувати кожен крок.

Як "Гарант Метиз Інвест" і "Дніпрометиз ТАС" пов'язані між собою / Інфографіка зроблена 24 Каналом за допомогою YouControl

Вимальовується цікава ситуація: дві пов'язані між собою компанії беруть разом участь у тендері від Укрнафти. Виграє фірма "Гарант Метиз Інвест", яка запропонувала дуже низьку на фоні інших ціну, але її відхиляють через цілу низку "невідповідностей".

З огляду на ці "невідповідності" постає логічне питання: чи не зумисне це все було зроблено? Адже мовиться не про дрібні помилки, а про те, що серед поданих документів є гарантія, у якій зазначений взагалі інший тендер (і той навіть не від Укрнафти, а – від військової частини в Ніжині).

Компанія "Гарант Метиз Інвест" подала Укрнафті банківську гарантію на інший тендер / 24 Канал

Або, скажімо, "Гарант Метиз Інвест" у технічній специфікації вказувала дріт з цинковим покриттям, хоча замовник чітко писав, що йому потрібен дріт з алюмоцинковим покриттям.

Фірма "Гарант Метиз Інвест" пропонувала Укрнафті дріт із цинковим, а не алюмоцинковим покриттям / 24 Канал

Після відхилення пропозиції "Гарант Метиз Інвест" відхилили також середню пропозицію ПАТ "Завод Фрунзе" за формальними причинами. Урешті-решт переможцем стала фірма "Дніпрометиз ТАС" із найдорожчою пропозицією.

Ми звернулися до голови Антикорупційного штабу і експерта з тендерних питань Сергія Миткалика з проханням пояснити, чи справді в цій ситуації можна говорити про змову двох учасників – "Гарант Метиз Інвест" і "Дніпрометиз ТАС". І для чого це тоді було зроблено.

Фахівець підтвердив, що участь в одному галузевому об'єднанні двох компаній може бути ознакою змови, але потрібно детально аналізувати тендерні пропозиції учасників.

Справді, інколи учасники для створення видимої конкуренції заходять на тендер парами. Якщо є ознаки антиконкурентних узгоджених кроків, то варто звертатись до АМКУ і просити перевірити ознаки можливих антиконкурентних дій,
– сказав Миткалик.

Наше журналістське припущення полягало в тому, що "Гарант Метиз Інвест", будучи пов'язаним із "Дніпрометиз ТАС", свідомо запропонувало дуже низьку ціну, знаючи, що пропозицію відхилять через грубі помилки. Імовірно, потрібно було це для того, аби потім відхилити пропозицію незалежного конкурента і на цьому фоні легалізувати перемогу найдорожчого з пов'язаних учасників.

Голова Антикорупційного штабу Сергій Миткалик акцентував, що саме в компетенції Антимонопольного комітету – проводити перевірки та визначати, чи були ознаки дій, які могли призвести до спотворення результатів торгів.

Водночас юрист Центру протидії корупції та тендерний експерт Олексій Бойко зазначив, що участь пов'язаних компаній у тендері вже є окремим порушенням законодавства про публічні закупівлі, незалежно від того, чи узгоджували вони свої дії. А якщо виявити схожі помилки, однотипне оформлення документів або підозрілу синхронність подання – це може бути підставою для висновку про узгоджені антиконкурентні дії.

Бойко також звернув увагу на дивну поведінку компанії-переможця: вона подала найдорожчу пропозицію, не намагаючись знизити ціну, хоча вже знала, що інші учасники будуть відхилені.

Якщо одна компанія заходить із завідомо дешевшою, але дефектною пропозицією, а інша з найдорожчою – і виграє, не знижуючи ціни, це може свідчити про попереднє узгодження та спробу легалізувати перемогу потрібного учасника,
– пояснив фахівець.

На думку Олексія Бойка, вся картина – від складу учасників до послідовності їхніх дій – заслуговує окремої уваги АМКУ та може бути підставою для накладення санкцій.

Коли 0,05 міліметра коштують бюджету мільйонів

Ознаки змови учасників тендеру – це, звісно, цікаво, однак справжньою родзинкою цього тендеру від Укрнафти є уже згаданий дріт з алюмоцинковим покриттям.

З ним не все так просто. І, вивчивши це питання детальніше, можна дійти висновків, що "Завод Фрунзе" був незалежним конкурентом конкретно в цьому тендері, і його могли відхилити за сумнівними причинами, відмовившись від того, аби зекономити цілих 5,4 мільйона гривень.

До кожного тендеру, який розміщений на Prozorro, можна публічно ставити запитання та отримувати такі ж публічні відповіді. Зокрема, один учасник торгів скористався цією можливістю на етапі подання пропозицій та запитав в Укрнафти, чи справді їй треба дріт саме з алюмоцинковим покриттям.

За його словами, Генштаб рекомендує використовувати для інженерного захисту об'єктів критичної інфраструктури також дроти з просто цинковим покриттям, і це набагато дешевше, адже їх ширше виготовляють в Україні.

Натомість дроти з алюмоцинковим покриттям у більшості випадків завозять з-за кордону – на це потрібно більше часу та ресурсів. І навіть якщо шукати компанії-виробників усередині нашої держави, то список буде не такий уже й довгий. Але в ньому на чільному місці, як ви вже могли здогадатися, буде та сама компанія "Дніпрометиз ТАС", пов'язана із Сергієм Тігіпком.

Виробництво алюмоцинкового дроту є монополією єдиного українського виробника, що ставить у нерівні умови інших учасників та утискає конкурентне середовище національних виробників і є основою для звертання в Антимонопольний комітет,
– пише учасник закупівель.

"Завод Фрунзе" у тендерній документації чітко зазначив, що планує закупити потрібний дріт в італійської компанії TecnoFil – і навіть додав рамковий договір на постачання.

Проте Укрнафта відхилила пропозицію, обґрунтувавши це двома пунктами:

• Завод нібито не підтвердив матеріал, із якого виготовлено дріт, бо подав документ Test Certificate 3.1 замість сертифіката або паспорта якості, які прямо вимагались у тендерній документації.
• У договорі з постачальником був зазначений діаметр дроту 5,00 міліметрів із допустимим відхиленням у 0,05 міліметра, що, на думку замовника, є порушенням, адже в технічних вимогах було вказано рівно 5,00 міліметрів без будь-яких відхилень.

Перше зауваження, на наш журналістський погляд, виглядає безпідставно. Серед поданих документів є файл із назвою "Паспорт якості", де чорним по білому написано: "Покриття дроту: цинк-алюмінієве (Zn95% – Al5%) сталевого дроту відповідно до класу покриття B (EN 10244). Сертифікат EN 10204 3.1. Не менше 60 г/м²".

І матеріал, і тип покриття, і навіть посилання на конкретний стандарт – усе в наявності. Відповідно до вимог тендерної документації, цього мало б бути достатньо для підтвердження технічних характеристик.

Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко, який проаналізував документацію, також підтверджує, що поданий "Заводом Фрунзе" документ відповідає формальним вимогам:

Це не просто довідка – це повноцінний протокол випробувань із технічними характеристиками, який підпадає під визначення документа контролю якості за чинним ДСТУ. Його відхилення виглядає необґрунтованим.

Натомість документ компанії-переможця, ТОВ "Дніпрометиз ТАС", за словами експерта, не є сертифікатом якості у повноцінному розумінні, а нагадує звичайну видаткову накладну, в яку вписано загальні параметри виробу.

Друге зауваження виглядає ще дивніше. Вимога, щоб дріт мав діаметр рівно 5,00 міліметрів – без жодного відхилення – виглядає нелогічною навіть для людини, яка ніколи не працювала в будівництві. Допуск у 0,05 міліметра – це буквально пів людської волосини (середній діаметр волосини – близько 0,1 міліметра). Чи може така мікроскопічна похибка реально вплинути на міцність фортифікаційної конструкції?

Через похибку в 5 мікроміліметрів Укрнафта відхилила пропозицію "Заводу Фрунзе" / 24 Канал

Сама Укрнафта у тендерній документації дозволяє відхилення до 2 % для параметрів різних виробів, але чомусь не дроту. Варто сказати, що 0,05 міліметра – це лише 1 % від 5 міліметрів.

Крім того, іронія в тому, що на сайті компанії-переможниці – "Дніпрометиз ТАС" – є її технічна специфікація відповідного дроту, де вказано, що граничне відхилення діаметра може сягати 0,08 міліметра. І це навіть більше, ніж у "Заводу Фрунзе".

А тепер – по пунктах: що з цим тендером не так

Вишенькою на торті є ситуація з файлами, які Укрнафта завантажила в систему Prozorro. У цьому разі можна навіть говорити про ознаки підробки, коли документ оформлюється заднім числом для легалізації вже ухваленого рішення.

Ідеться про два основні файли: протокольне рішення про продовження строку укладення договору (датоване 06.05.2025) та сам договір (датований 06.06.2025). Обидва документи були завантажені в систему в один і той самий момент – 11 червня о 11:30, хоча й ухвалені з різницею рівно в один місяць.

Укрнафта завантажила договір із "Дніпрометиз ТАС" і рішення про продовження строків укладання договору в однаковий час / 24 Канал

Ми звернулися до ПрАТ "Укрнафта" з проханням пояснити логіку ухвалених рішень у цьому тендері:

• чому перемогла найдорожча пропозиція;
• за яких умов були відхилені інші учасники (і чи є вони справедливими);
• чи бралися до уваги можливі ознаки пов'язаності компаній між собою;
• чому договір із "Дніпрометиз ТАС" і рішення про продовження строків укладання договору були завантажені в систему в однаковий час.

Окремі звернення також були надіслані до ТОВ "Дніпрометиз ТАС", яке виграло тендер, та до ПАТ "Завод Фрунзе", чию пропозицію було відхилено через формальні зауваження.

Ми запитували, чому "Дніпрометиз ТАС" не знижувала ціну, як компанія коментує можливу пов'язаність з іншим учасником тендеру та які саме документи було подано як підтвердження якості. У "Заводу Фрунзе" ми поцікавилися, чи вважають його фахівці відхилення обґрунтованим і чому не оскаржували результати.

Станом на час публікації цього матеріалу ні замовник, ні учасники тендеру не відповіли на наші запитання.

Захист об'єктів енергетичної інфраструктури під час війни – критично важливе завдання. Але не менш важливо, аби кожна гривня, витрачена на цю оборону, використовувалася ефективно, без зловживань, змов і сумнівних рішень. Адже йдеться не лише про захист труб і резервуарів, а про довіру суспільства до того, як держава розпоряджається спільними ресурсами у воєнний час.

Коли підбити підсумки цього насправді важливого тендеру на 86,9 мільйона гривень, маємо таке:

1. Перемогу компанії Тігіпка з найдорожчою пропозицією, яка взагалі не знижувала ціну від очікуваної вартості закупівлі.
2. Дві пов'язані між собою фірми, одна з яких подала "помилкову" пропозицію і, ймовірно, створила видимість конкуренції.
3. Відхилення дешевшого учасника з різницею в 5,4 мільйона гривень через мікропохибку діаметра дроту (0,05 мм) і начебто відсутність сертифіката (хоча документ із назвою "Паспорт якості" був наданий).
4. Прийняття сумнівного сертифіката якості від переможця, який за формою нагадує звичайну накладну.
5. Ознаки підроблення, а саме – завантаження до Prozorro рішення про продовження строку укладення договору та самого договору в один і той самий момент.

Редакція 24 Каналу і надалі стежитиме за ситуацією довкола цієї закупівлі. У разі потреби ми звертатимемося до уповноважених органів – АМКУ, ДАСУ, – щоб домогтися перевірки та пояснень. Бо під час війни особливо важливо, щоб державні кошти витрачалися чесно, а захист об'єктів інфраструктури був справді ефективний.