Інструктор БЗВП про проблеми курсантів: Стандартне – вони гублять зброю

Серед проблем, з якими найчастіше стикаються курсанти, потрапляючи на базову загальновійськову підготовку, "стандартне" – те, що вони гублять зброю. Про це розповів інструктор четвертої бригади оперативного призначення "Рубіж" Максим Чех у коментарі для розбору LIGA.net"На БЗВП було гірше". Пояснюємо, як змінилась підготовка мобілізованих і що це дало".

"Коли ми виходимо в поле, ми – інструктори – дуже обожнюємо, коли люди засинають. Особливо, коли це відбувається на бойовому чергуванні. Тому що тоді ми можемо спокійно підійти, забрати в нього гвинтівку чи автомат", – поділився інструктор.

Він розповів, що в одного із курсантів вони так і забрали його автомат, відійшли в бік. Після цього в його групи відбувся контакт – він побіг зі всіма, забувши про свою зброю, а згадав про неї тільки через два дні.

"Ми реально сиділи і чекали, коли він нарешті згадає. Ну і, відповідно вчили, що зброю залишати не можна. Найкращим його другом стала 20-кілограмова колода, з якою він жив, замість автомата. Він з нею ходив, спав, їв. І ця колода ні в якому разі не мала впасти на землю", – розповів інструктор.

Курсант мав бути зі своєю колодою завжди: навіть коли ходив зі всіма снідати, обідати і вечеряти.

"Уявіть: маленький намет. Під час обіду всі розступаються і в неї заходить величезна колода. Десь секунд за 10 за нею з’являється боєць. Він пробує на цю колоду якось примостити свій супчик і другу страву – бо за один стіл з усіма з колодою сісти він не може. Їсть. І так само з колодою виходить. При цьому – чому він ходить з колодою ми йому не пояснюємо", – розповів інструктор.

Під час шикування перевірялась зброя практично кожного з курсантів, які знаходилися в його підрозділі.

"Отак два дні він ходив. А ми чекали, коли ж він згадає про автомат. Лише за два дні він до нас підійшов і сказав, що в нього проблема – він десь загубив автомат", – додав Чех.

Він переконаний, що навчити можна у будь-якого, головне – знайти підхід. Інструктор повинен мати авторитет, вміти як підбадьорити, так і "добре жахнути" бійця, і знати коли це робити.

"І найбільш ключове – зробити все, щоби твій особовий склад, твої курсанти завжди думали, що ти поряд і за ними дивишся. Далі вже починаєш шукати безпосередній підхід. В більшості випадків він зводиться до формулювання: я від тебе не відстану, допоки я не побачу результат", – сказав інструктор.

Він зазначив, що ніколи не змушує курсантів робити те, на що сам не готовий, або читати про те, чого сам не знає.

"Для цього я і готуюся до кожного заняття. Навіть якщо я щось не знаю – я це вивчу, щоб їм розповісти. Якщо вони мене запитають те, чого я не знав, я не буду брехати. Я скажу прямим текстом: хлопці, гарне питання, я дізнаюсь і дам відповідь. І я зобов'язаний прийти і їм дати відповідь", – додав Чех.

• Інший інструктор на ім'я Євген дав поради, як зробити своє життя на БЗВП "трохи легшим".
• БЗВП змінює 95% людей, бо це постійна насичена робота, переконаний інструктор.