Криминал для Навроцкого: что даст расследование дел нового президента Польши

Перший президент Польщі, який вступає на посаду з відкритою кримінальною справою.

Саме таке "досягнення" встановив переможець президентських виборів Кароль Навроцький.

Розслідування справи, де він фігурує як підозрюваний, було відкрите вже після завершення виборів.

І справа геть не дрібна – новому президенту Польщі загрожує до восьми років ув’язнення.

Щоправда, довести цю справу до кінця буде майже неможливо – після інавгурації новообраний президент матиме імунітет від переслідування.

А варіант, що ця кримінальна справа, яку доведеться "заморозити", буде активізована після завершення президентської каденції, виглядає вкрай малоймовірним.

Втім, той факт, що лише посадовий імунітет захищає голову держави від кримінального переслідування, може стати фактором, який впливатиме весь час перебування Кароля Навроцького на цій посаді.

А разом із тим – його президентство може супроводжуватися підозрами, що перемога була досягнута не зовсім чесно – адже польський Центрвиборчком зафіксував порушення, здатні вплинути на результат виборів.

Справа з акцентом на вибори.

"Після ознайомлення з надісланими матеріалами та проведення допиту..

прокурор встановив, що існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину", – йдеться в офіційному повідомленні прокуратури Гданська, оприлюдненому 16 червня.

У прокуратурі відзначають, що під час президентської виборчої кампанії отримали три повідомлення "про можливість вчинення злочину у зв'язку з придбанням кандидатом на посаду Президента Республіки Польща квартири, розташованої в Гданську".

Одне повідомлення про злочин надіслала віцемаршалок Сенату Магдалена Беят, друге – мерія Гданська, а третє – приватна особа.

Йдеться про історію з "квартирою пана Єжи", яка стала відома напередодні першого туру президентських виборів.

І яка, як здавалося, має повністю знищити шанси на перемогу Кароля Навроцького.

Проте ЗМІ довідалися про існування ще одного помешкання, яке кандидат у президенти отримав від 80-річного "пана Єжи" в обмін на догляд за ним.

Втім, обіцяного піклування пенсіонер так і не отримав, на момент виборів він перебував у будинку соціального забезпечення, тобто – на муніципальному фінансуванні.

Тож вивчивши обставини справи та провівши допит свідка з мерії Гданська, у прокуратурі вирішили дати хід цій справі.

Прокурор Маріуш Душинський пояснює: пан Єжи міг бути введений в оману "під час укладання попереднього договору купівлі-продажу нерухомості".

Цю справу прокуратора трактує як можливе шахрайство.

А це, відповідно до польського законодавства, карається позбавленням волі на строк від 6 місяців до 8 років.

Звичайно, якщо після проведення розслідування прокуратура прийме рішення висувати офіційні звинувачення.

Або, що актуальніше в даному випадку – якщо це розслідування вдасться провести.

Адже в цьому є чималі сумніви.

Розслідування з обмеженнями.

Інавгурація Кароля Навроцького запланована на 6 серпня.

Звичайно, теоретично ще існує опція про визнання виборів недійсними (про це мова піде далі).

А відповідно, у прокуратури є лише півтора місяця на розслідування.

Впоратися за цей час неможливо.

А вже після інавгурації Навроцький буде захищений посадовим імунітетом – президента Польщі можна викликати до суду лише як свідка, а не звинувачуваного.

Саме тому ані юристи, ані політологи не вірять у судову перспективу цієї справи.

Попри те, що польське законодавство передбачає за такими справами (в яких покарання може перевищувати 3 роки ув’язнення) термін давності 15 років, а відповідно, цей термін не спливе навіть до кінця президентської каденції Навроцького, замороження справи щонайменше на п'ять років здатне повністю зруйнувати її.

А якщо новий президент буде переобраний у 2030 році – шансів на поновлення справи не залишиться й поготів, адже термін давності буде вичерпаний.

Інша річ – потужний іміджевий удар.

Заява прокуратури про наявність "обґрунтованої підозри у скоєнні злочину" є важливою політичною перемогою нинішньої коаліції.

Адже всю виборчу кампанію там наполягали на небезпеці обрання президентом особи, яку звинувачують у низці кримінальних злочинів (щонайменше, Навроцького також звинувачували у зловживаннях під час керування Музеєм Другої світової війни).

І от у найгучнішій справі прокуратура підтверджує обґрунтованість звинувачень.

І це кидає тінь і на нового президента, і на його майбутні дії.

Особливо зважаючи на те, що це не єдиний удар по іміджу новообраного президента.

Ще одним ударом, і не менш потужним, є звинувачення у фальсифікації результатів підрахунку голосів на президентських виборах.

Оскаржити вибори.

Остаточне рішення про визнання (чи невизнання) результатів президентських виборів має бути озвучено Верховним судом не пізніше 2 липня – тобто за 30 днів після завершення виборів.

Вже відомо, що до суду було подано рекордну кількість скарг – біля 30 тисяч (для порівняння, за результатами виборів 2020 року скарг було у рази менше – близько 5 тисяч).

Перші перерахунки голосів вже вказують на істотні помилки.

Так, під час підрахунку результатів голосування у другому турі виборів президента в одному з округів міста Бєльсько-Бяла на півдні Польщі було виявлено підміну голосів, "що призвело до помилкового висновку, що більшу кількість голосів у цьому окрузі отримав Кароль Навроцький, тоді як насправді вони були віддані за Рафала Тшасковського".

На порушення вказується і у фінальній резолюції Центрвиборчкому.

Більш того, там стверджується, що ці порушення мали вплив на результат виборів.

Попри все це, ймовірність сценарію невизнання виборів виглядає відверто нереалістичною.

По-перше, наразі не йдеться про свідому фальсифікацію – в більшості випадків фіксуються технічні помилки з боку членів виборчих комісій.

А по-друге, озвучена кількість голосів, яку Кароль Навроцький міг отримати помилково, все одно не перевищує розриву між ним та його опонентом Рафалом Тшасковським.

І нарешті, у польському суспільстві немає запиту на повторні вибори.

Як показують дані соціологічних опитувань, більшість поляків підтримують перерахунок голосів на проблемних дільницях, але не скасування загальних результатів.

Щоправда, увага до підрахунку голосів показала проблему, яку досі ігнорували.

На останніх виборах значну кількість спостерігачів складали представники кандидатів, не допущених до участі у виборах.

Колізія полягає у тому, що для реєстрації кандидатом необхідно зібрати лише тисячу голосів, тоді як для допуску до участі у виборах вже потрібно 100 тисяч голосів.

Проте навіть кандидати, що не були допущені до виборів, мають право направляти своїх спостерігачів на виборчі дільниці – і активно користувалися цим правом.

На вибори 2025 року було допущено рекордну кількість таких спостерігачів, причому ЗМІ вже знаходять серед них осіб, що можуть бути пов’язані з РФ.

І хоча немає підстав казати, що ці спостерігачі працювали на чиюсь користь, така нестандартна ситуація є проблемою сама по собі – адже це завдає ще одного удару по суспільній легітимності виборів.

* * * * *.

Нинішні скандали стають проблемою не тільки і не стільки переможця виборів, а всієї Польщі, адже під сумнів ставиться легітимність однієї з ключових інституцій країни.

На щастя, польські політики розуміють цей ризик.

"Я сказав обом президентам (чинному Анджею Дуді та новообраному Каролю Навроцькому.

– Ред.), що всі сумніви (щодо порушень під час підрахунку голосів.

– Ред.) мають бути розвіяні, щоб ніхто в країні чи за її межами не міг поставити під сумнів результати виборів… Не може бути, щоб хтось, через свої підозри, вважав ці вибори недійсними або щоб їх потрібно було повторити", – заявив 18 червня прем’єр Дональд Туск.

Тож політична криза у Польщі залишиться політичним протистоянням і не призведе до ще більшого розколу в суспільстві.

Проте вихід Польщі з нинішнього виборчого протистояння виявився як ніколи складним.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".