/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F133%2F571727cff82d29bee2e60c350c7a20ef.jpg)
НАЗК розповіло про корупційну схему чиновників з декларування завищеної суми готівки у першій декларації
Антикорупційне відомство повідомило, що навчилося ефективніше виявляти схему, коли чиновники вказують у своїй першій декларації при вступі на посаду багато готівки, якої насправді нема, а потім цими грошима пояснюють великі статки.
За десять років існування інститут електронного декларування в Україні деякі декларанти напрацювали схему, завдяки якій потім пояснюють джерело набуття дороговартісних активів. Подаючи свою першу електронну декларацію до Реєстру декларацій, вони вказують наявність у себе та/або членів сім’ї значної суми готівки. Саме її вони потім пояснюють як джерело походження коштів, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
У деклараціях:
- за 2022 рік задекларовано готівки на 40,1 млрд грн, 2,46 млрд дол. США, 398 млн євро;
- у деклараціях за 2023 рік – 46,9 млрд грн, 2,97 млрд дол. США та 457 млн євро;
- за 2024 рік – 51 млрд грн, 3,12 млрд дол. США та 529 млн євро.
“Ще пару років тому виявлення брехні у декларації щодо розміру готівки, а тим паче притягнення декларантів до відповідальності за це, здавалось нереальним. Але НАЗК постійно працює над удосконаленням процедур здійснення заходів фінансового контролю, розширенням обсягу інформації, яка аналізується при їх здійсненні”, – зазначила керівниця Управління проведення повних перевірок НАЗК Юлія Кулікова.
За її словами, завдяки цьому наразі стало можливим не лише виявляти факти недостовірного декларування відомостей про готівку, але й отримати перші судові рішення про притягнення до відповідальності декларантів за штучне завищення розміру готівки в деклараціях.
За результатами повних перевірок декларацій НАЗК виявило факти штучного завищення сум готівки.
Судові рішення
Вироком суду колишнього депутата Турбівської селищної ради Вінницької області визнано винним у декларуванні недостовірної інформації (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) та призначено штраф 51 тис. грн із забороною обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік.
У декларації за 2021 рік він вказав неправдиві дані про наявність у його членів сім’ї (матері та дружини) грошових коштів, у тому числі готівки, на суму понад 5,5 млн гривень.
Іншим рішенням районного суду Одеси визнано винним завідувача Подільського сектору – старшого державного інспектора з енергетичного нагляду Управління Держенергонагляду в Одеській області у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У виправленій декларації за 2022 рік він зазначив недостовірні відомості про наявність у нього та дружини готівки на понад 1,1 млн грн. Під час перевірки було встановлено, що посадовець і його дружина не могли заощадити на кінець року готівку в задекларованому розмірі, оскільки кошти були витрачені на придбання криптовалюти.
Повідомлено про підозру
Повідомлення про підозру у зазначенні в декларації за 2023 рік завідомо недостовірних даних про готівку у розмірах 100 тис. євро та 200 тис. дол. США (еквівалент понад 11,8 млн грн) отримав від Державного бюро розслідувань (ДБР) службовець, який обіймав посаду начальника одного з управлінь Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Розпочаті розслідування
ДБР здійснює досудові розслідування у кримінальних провадженнях стосовно колишнього заступника начальника відділу Закарпатської митниці, який у декларації за 2022 рік зазначив відомості про наявність у дружини готівки у розмірах 3,1 млн дол. США, 2,7 млн євро та 67 млн грн (еквівалентно сукупно 287 млн грн), а також власну готівку в розмірі 216,6 тис. дол. США, 140 тис. євро (еквівалентно сукупно 13,4 млн грн). Законність джерел походження цих коштів він не підтвердив під час повної перевірки декларації, а у декларації за 2023 рік додатково збільшив розмір готівки дружини ще на 10,5 млн грн, також не підтвердивши законність їх походження.
НАБУ за матеріалами повних перевірок НАЗК розпочало кримінальні провадження стосовно:
- колишнього начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, який у декларації за 2022 рік зазначив готівку на понад 23,3 млн грн. Дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 (недостовірне декларування), ст. 368-5 (незаконне збагачення) КК України;
- депутата Запорізької обласної ради, який у декларації за 2022 рік зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про наявність у дружини понад 1,27 млн євро готівки (еквівалент 49,6 млн грн);
- депутата Закарпатської обласної ради, у якого в декларації за 2023 рік зазначені неправдиві відомості про наявність у нього 387 тис. євро, 10 тис. дол. США та 760 тис. грн (що сукупно еквівалентно 17,4 млн грн) готівки.
Щодо низки інших декларантів кримінальне переслідування здійснює і Національна поліція України.
Йдеться про:
- депутата Хмільницької міської ради Вінницької області, у якого в декларації за 2023 рік зазначено неправдиві відомості про наявну готівку в розмірі понад 13,7 млн грн;
- депутата Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, який у виправленій декларації за 2022 рік зазначив 2 млн грн та 40 тис. дол. США готівки (еквівалент понад 3,46 млн грн), а у декларації за 2023 рік про понад 1,4 млн грн та ті самі 40 тис. дол. США (еквівалент понад 2,9 млн грн), які не підтверджено під час перевірки;
- депутата Шепетівської міської ради Хмельницької області, який у виправленій декларації за 2022 рік завищив розмір готівки на понад 2,5 млн грн;
- головного спеціаліста відділу Управління Держенергонагляду в Одеській області, який не підтвердив достовірність зазначення у декларації за 2022 рік готівки на понад 2,7 млн грн;
- директора комунального підприємства «Стадіон «Спартак», який не підтвердив правдивість декларування у 2022 році відомостей про готівку у розмірі, що перевищує 9,8 млн грн.
Серед найпоширеніших пояснень декларантів щодо джерел походження готівки без надання жодних підтвердних документів:
- отримання членом сім’ї подарунків від осіб з попередніх особистих стосунків, часто іноземців, без зазначення прізвищ і імен;
- подарунки від батьків, які вирощували овочі, фрукти тощо і заощаджували кошти, хоча при цьому не були підприємцями;
- подарунки родичів, які працювали за кордоном, без підтвердження розміру отриманих ними доходів і факту передачі коштів декларантам чи членам їх сімей.