Скандальний "цифровий" закон: в українців хочуть забрати все за копійчані борги

У Верховній Раді спалахнув серйозний конфлікт навколо урядового законопроекту №9363, спрямованого на цифровізацію виконавчого провадження. З різкою критикою виступила народний депутат Юлія Тимошенко, заявивши, що документ "нашпигований забаганками силовиків", пише "ТСН".

За її словами, у разі ухвалення закону державні органи — податкова, поліція, ТЦК та прикордонна служба — отримали б можливість автоматично вносити громадян та компанії до реєстру боржників навіть за незначні борги без рішення суду чи слідства.

"Борг може бути мінімальним — буквально копійки, а під арешт потрапить все майно", — застерегла Тимошенко, закликавши депутатів заблокувати ухвалення закону.

Заклик спрацював: законопроект не пройшов друге читання і не був ухвалений парламентом .

Що мав змінити законопроект №9363?

Депутат Ігор Фріс, який брав участь у розробці поправок до закону, висловив подив щодо критики на його адресу. За його словами, жодних нових обмежувальних заходів проект не запроваджував.

"У документі не додавали жодної нової підстави для арешту майна. Усі правила, про які говорить пані Тимошенко, вже діють з 2016 року згідно із законом про виконавчі провадження", — прокоментував він.

Фріс пояснив, що мета проекту полягала в автоматизації процедури зняття обтяжень, особливо у випадках, коли заборгованість вже була погашена.

Як працює арешт майна за штраф зараз?

За словами депутата, вже зараз за несплату штрафу можна потрапити до реєстру боржників. Якщо людина не сплатила, наприклад, штраф за порушення правил дорожнього руху протягом 10 днів, то інформація автоматично передається державному виконавцю. Той відкриває виконавче провадження, вносить дані до реєстру та накладає арешт на все майно боржника.

Щоб зняти арешт, потрібно сплатити штраф, а потім особисто звернутися до виконавця, який вручну закриває справу та виключає людину з реєстру. Процедура трудомістка та часто затягується.

Що змінилося б після "цифровізації"?

Законопроект №9363 пропонував підключити усі банки України до реєстру виконавчих проваджень. Це означало б, що після сплати штрафу — у будь-якому банку — інформація про це автоматично передавалася б у систему, і людина автоматично виключалася б зі списку боржників. Це мало спростити і прискорити процес.

Що із арештами майна?

Фріс підтвердив, що перебування у реєстрі боржників обмежує право розпоряджатися власним майном . Зокрема неможливо зареєструвати або продати автомобіль, а також зняти з нього реєстрацію. Також запроваджуються обмеження на зняття сум понад 20 тисяч гривень, депозитів та операцій із цінними паперами.

Проте проект передбачав диференціацію арештів: на нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права арешт справді накладався б, а за іншими видами власності, наприклад, транспортними засобами, дані вносилися б до реєстру без автоматичного арешту.

При цьому, як наголосив Фріс, обмеження на використання коштів до 20 000 гривень на банківських рахунках не застосовуються Законом "Про виконавчі провадження".

Чому законопроект все ж таки не ухвалили?

Незважаючи на заяви авторів та запевнення в тому, що документ спрямований на спрощення існуючої системи, багато депутатів залишилися стурбованими потенційними ризиками зловживань та надмірною автоматизацією процесів, пов'язаних із арештом майна. Саме ці побоювання, мабуть, і стали причиною провалу голосування.