Цивільна конфіскація. Як держава вилучає мільйони незаконних статків посадовців

Пам’ятаєте історію із жомовою ямою вже покійного Іллі Киви? Колишній нардеп і зрадник України намагався обдурити виборців, стверджуючи, що отримує 1,25 млн грн від надання в оренду такої ями на Полтавщині.

За кілька місяців до вторгнення — 2021 року — для держави ця історія закінчилася «хепі-ендом». Гроші від «оренди ями» в Киви конфіскували за рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС). У травні 2022 року це рішення остаточно підтвердила апеляція.

Це стало можливим завдяки спеціальному механізму, впровадженому в Україні 2019 року, — цивільній конфіскації. Тоді Центр протидії корупції брав участь у його розробленні й адвокації.

Кейс Киви став першим успішним застосуванням цього інструменту. А нині цивільна конфіскація щороку приносить мільйони до державного бюджету. І рік у рік ця сума зростає. Але найближчим часом ситуація може змінитися.

Однак почнімо спочатку.

У чому головні переваги цивільної конфіскації?

Цивільна конфіскація — це інструмент, завдяки якому ВАКС може вилучати активи, нерухомість та інше коштовне майно посадовця, якщо буде доведено, що останній не мав відповідних законних доходів.

Водночас прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) не має доводити провину посадовця — лише факт того, що в чиновника не було достатньо законних підстав для придбання певного майна.

Це дає змогу відносно швидко (в середньому — протягом року) стягнути вкрадені кошти до державного бюджету. І швидко забезпечити, щоби посадовець не мав фінансової вигоди від свого злочину вже зараз. Адже справи про складні корупційні схеми суди (як в Україні, так і за кордоном) можуть розглядати роками.

Водночас конфіскувати можуть і дохід родичів чиновника та будь-яких інших осіб, на яких записано майно. Адже часто корупційні активи записують на мам, братів, дружин тощо. Головне — встановити чіткий зв’язок між посадовцем і незаконним активом.

Коли держава може ось так швидко конфіскувати майно посадовця?

Конфіскувати майно в межах інструмента цивільної конфіскації можна, якщо:

• встановлено чіткий зв’язок між активом і посадовцем;
• чиновник не мав законних доходів для набуття активу;
• різниця між вартістю активу та законними доходами чиновника становить від 1 млн грн до 9,8 млн грн.

У разі, якщо сума перевищує 9,8 млн грн, настає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. Тобто конфіскувати актив за швидкою процедурою, якщо ця різниця — понад 9,8 млн грн, не можна.

Цивільна конфіскація також сприяє очищенню органів влади від недоброчесних посадовців. Адже в разі визнання їхніх активів необґрунтованими вони в обов’язковому порядку звільняються з посади.

Скільки корупційного майна вже збираються конфіскувати?

Перший позов щодо цивільної конфіскації було заявлено 2021 року (вже згаданий кейс Іллі Киви). Відтоді кількість і вартість майна, яке прокурори САП у співпраці з іншими органами знаходять для конфіскації, щороку збільшується в рази.

Так, прокурори САП заявили:

• 2021 року — два позови на суму понад 8,2 млн грн;
• 2022 року — три позови на суму понад 11,3 млн грн;
• 2023 року — сім позовів на суму 19,4 млн грн;
• 2024 року — 12 позовів на 54,8 млн грн;
• за першу половину 2025 року — 21 позов на 118 млн грн.

Загалом — понад 211,7 млн грн, більшу частину з яких уже стягнуто з посадовців і пов’язаних осіб.

Важливим для цілей цивільної конфіскації є моніторинг способу життя, який проводить Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Адже саме в результаті моніторингу способу життя часто й знаходять незаконні активи, які підлягають конфіскації. Про такі знахідки НАЗК повідомляє САП.

Кількість і вартість активів, які вдалося стягнути завдяки моніторингу способу життя від НАЗК, теж невпинно зростає:

• 2023 року НАЗК скерувало до САП матеріали щодо 33 осіб за ознаками необґрунтованості активів на суму 97,46 млн грн. За цими матеріалами заявлено чотири позови на 13,4 млн грн;
• 2024 року НАЗК скерувало матеріали щодо 20 осіб на загальну суму 89,8 грн. На їх основі заявлено дев’ять позовів на суму 41,94 млн грн;
• у першому кварталі 2025 року НАЗК скерувало до САП щонайменше дев’ять матеріалів на суму 51,3 млн грн. У результаті — мінімум вісім позовів на 32,2 млн грн.

У кого з посадовців уже конфіскували активи?

ВАКС задовольнив уже 19 позовів про цивільну конфіскацію на суму понад 60 млн грн. У частині справ — на 33 млн грн — наразі триває розгляд у судах вищих інстанцій.

Проте в багатьох випадках суди вже завершено, а активи — конфісковано.

Загалом набрали законної сили рішення на понад 27,5 млн грн. Йдеться про 12 кейсів. Найбільші суми стягнуто з таких трьох посадовців:

• голови Васильківського суду Київської області Максима Ковбеля. Суд стягнув частину вартості столичної квартири площею 142 кв. м, записаної на тещу посадовця. Конфіскували 3,6 млн грн, оскільки саме такої суми бракувало для купівлі квартири, загальна вартість якої — понад 4,6 млн грн;
• експосадовця Нацполіції Андрія Аносова. Конфіскували 3 млн грн готівки, яку Аносов вносив на свої рахунки вже після звільнення з посади;
• начальника відділу контролю над обігом зброї поліції міста Києва Юрія Неруха. Конфіскували активи вартістю 3,3 млн грн.

В апеляції перебувають справи на 10,8 млн грн трьох посадовців: начальника одного з управлінь Державної міграційної служби в місті Києві Андрія Донскова, начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції Євгена Жука та інспектора сектору реагування патрульної поліції в Харкові Ігоря Заброди.

Ще три справи на загальну суму 21,2 млн грн перебувають у касації Верховного суду. Вони стосуються начальника одного з управлінь Міграційної служби в Одеській області Андрія Морару, працівника Державного бюро розслідувань (ДБР) Андрія Чапчая і його дружини-прокурорки Юлії Аполоніної та працівника сектору митного оформлення «Фастів» Київської митниці Руслана Фірсова.

Чиї активи можуть конфіскувати найближчим часом?

Ось лише кілька кейсів посадовців, активи яких були знайдені НАЗК завдяки моніторингу способу життя, і тепер їх просять визнати необґрунтованими:

• Міністр агрополітики Віталій Коваль

САП за матеріалами НАЗК і НАБУ просить конфіскувати частину квартири, оформлену на тещу міністра Коваля. За версією прокуратури, матір дружини Коваля 2021 року придбала за 300 тис. дол. квартиру площею 170 кв. м у Києві, хоча не мала достатньо коштів, аби повністю сплатити вартість цієї нерухомості. Сама теща стверджує, що взяла позику на майже 5,5 млн грн, але зібрані САП матеріали це спростовують.

• Ексначальник Запорізького обласного ТЦК Геннадій Яременко

САП за матеріалами ДБР і НАЗК заявила позов про визнання необґрунтованими активів Яременка на суму понад 5,5 млн грн. За даними порталу «Слово і діло», конфіскувати можуть будинок площею 148,5 кв. м поблизу острова Хортиця (власність дружини Яременка), земельну ділянку в Запорізькій області площею 2 га й квартиру площею 66 кв. м (власність доньки Яременка), а також автомобілі Mazda CX-5 і Peugeot 308.

• Начальник відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції Сергій Лосич

Сестра дружини посадовця 2021 року стала власницею квартири на 71 кв. м і двох нежитлових приміщень в одному зі столичних ЖК загальною вартістю майже 2,5 млн грн, хоча в сім’ї не було змоги набути ці активи законним шляхом. Після купівлі нерухомості Лосич уклав фіктивний договір оренди квартири з родичкою та перераховував їй щомісячно 7 тис. грн. А вона наступного дня повертала ці кошти на картку Лосича.

• Співробітники Одеської митниці Сергій та Галина Гринчишини

НАЗК і САП з’ясували, що 2021 року Гринчишини стали власниками квартири в Одесі площею 103,8 кв. м, а їхній син (заступник голови Обухівської райради) — квартири в Києві площею 105,5 кв. м та автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid 2018 року. Водночас право власності зареєстрували на близьку родичку 1937 року народження. Цікаво, що після початку моніторингу способу життя родини митників ці активи були терміново продані. Загальна вартість активів, які можуть конфіскувати, — 8,5 млн грн.

Які загрози наразі є для інструмента цивільної конфіскації?

Вище ми показали, як у цілого ряду посадовців ефективно конфісковують активи на мільйони гривень.

Інструмент довів свою дієвість. А отже, не подобається тим, хто розуміє: за певний час і їхні активи можуть бути конфісковані в цей спосіб. Серед цих осіб — і деякі народні депутати.

Найближчим часом у Верховній Раді планують розглянути законопроєкти №13271-1 і №13271-2. Вони, зокрема, передбачають і суттєве послаблення як механізму цивільної конфіскації, так і моніторингу способу життя.

Обидва законопроєкти встановлюють, що перевірка активів може проводитися лише щодо активів, доходів, витрат і послуг, набутих чи наданих лише в той період, коли посадовець перебував на державній посаді. Тобто якщо посадовець украв кілька мільйонів, але витратив їх на «Лексус», і виявили це після звільнення, знайти та конфіскувати ці мільйони просто не вдасться.

Крім того, НАЗК не зможе аналізувати випадки, коли чиновник свідомо оформлює майно на третіх осіб або використовує активи без формального набуття права власності. Моніторинг перетворюється на формальну перевірку дат, а не аналіз доброчесності посадовця.

Чи вдасться депутатам поховати ефективний інструмент конфіскації корупційних активів — зможемо побачити вже найближчими тижнями.