Час екологічної відповідальності: т.в.о. голови Держекоінспекції Ігор Зубович розповів, що чекає на бізнес у 2025 році

Т. в. о. Голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович дав інтерв'ю порталу Офіс сталих рішень.

Війна змінила все: і пріоритети, і правила. Український бізнес виживає, пристосовується, бореться за ринки і людей. У цих умовах екологічна відповідальність іноді сприймається як щось відкладене «на потім». Але саме зараз вона стає тестом на зрілість, фактором довіри для інвесторів, партнерів і держави.

Постанова КМУ № 303, що з березня 2022 року заморозила планові перевірки, за два роки зазнала понад 15 змін. Правила державного нагляду буквально пишуться на ходу. А 2024-й і початок 2025 року принесли нові сигнали:

• оновлено критерії ризику
• затверджено план перевірок на 2025 рік
• з’явився проєкт оновленої уніфікованої форми акта перевірки

Що все це означає для підприємств? Як змінюється система екологічного контролю? І чи справді варто готуватися до її повноцінного повернення? Ми поставили ці запитання напряму т. в. о. Голови Державної екологічної інспекції України Ігорю Зубовичу.

❓ У бізнес-середовищі поява проєкту оновленої уніфікованої форми акта перевірки сприймається як сигнал: держава готується до системного повернення екологічного контролю. Це справді так? Чи йдеться лише про технічне вдосконалення документа?

Прийняття проєкту наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» є нормативно-правовим забезпеченням діяльності Державної екологічної інспекції та її територіальних і міжрегіональних органів під час здійснення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері.

Зокрема, внесення змін до уніфікованої форми акта є необхідним для реалізації повноважень Держекоінспекції у сфері державного нагляду (контролю) відповідно до вимог нових законів України, а саме:

• «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;
• «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами»;
• «Про управління відходами»;
• «Про водовідведення та очищення стічних вод»;
• «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією»,
  а також інших підзаконних нормативно-правових актів.

Таким чином, Державна екологічна інспекція здійснює приведення нормативно-правових актів, які застосовуються під час заходів державного нагляду (контролю), у відповідність до чинного законодавства.

❓ Маємо оновлені критерії ризику, затверджений план перевірок на 2025 рік і, схоже, поступове відновлення повноважень. Чи варто підприємствам уже сьогодні готуватися до повноцінного повернення екологічного контролю?

25 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1211, якою внесено зміни до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що здійснюється Державною екологічною інспекцією. Ці критерії затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 182.

Документ розроблено, зокрема, для виконання положень євроінтеграційних рамкових законів України — «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» і «Про управління відходами» — та є важливим інструментом планування заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання.

Затверджені зміни до постанови передбачають впровадження чітких механізмів:

• визначення ступеня ризику від провадження господарської діяльності;
• встановлення періодичності проведення планових перевірок у сферах:
• забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;
• запобігання утворенню та управління відходами;
• моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
• поводження з генетично модифікованими організмами, пестицидами та агрохімікатами;
• обігу озоноруйнівних речовин і фторованих парникових газів.

Запровадження ризик-орієнтованого підходу до перевірок у сфері охорони навколишнього природного середовища сприятиме вдосконаленню системи державного нагляду (контролю), підвищенню об’єктивності, прозорості та неупередженості проведення контрольних заходів, а також забезпечить їх ефективність і прогнозованість.

Такі зміни дадуть змогу оптимально перерозподілити ресурси органів державного нагляду (контролю), зосередивши увагу на суб’єктах господарювання з підвищеним рівнем ризику.

❓ Хоча дія постанови Кабінету Міністрів України № 303 формально триває, її вже понад 15 разів змінювали. Нещодавно Держгеонадра анонсувала оновлення 303-ї постанови, передбачивши можливість перевірок надрокористувачів. А які повноваження Держекоінспекція реально може реалізувати вже сьогодні?

Відсутність належного державного нагляду (контролю) призводить до систематичних порушень екологічних норм та вимог природоохоронного законодавства.

Протокольним рішенням наради з питань актуальних загроз водній безпеці України та шляхів їх подолання в особливий період, що відбулася 17 квітня 2025 року під головуванням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Литвиненка, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерству розвитку громад та територій України, а також Державній екологічній інспекції України доручено опрацювати питання щодо підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України стосовно внесення змін до постанови КМУ № 303. Зокрема, йдеться про обмеження дії пунктів 1 і 2 цієї постанови щодо планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення.

З огляду на складну безпекову ситуацію, існує реальна можливість проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на територіях, де не ведуться бойові дії. Керуючись принципом пропорційності, доцільно відновити природоохоронні перевірки саме в цих безпечних регіонах. Такий підхід дозволить зберегти баланс інтересів: з одного боку — дотримати режиму воєнного стану в зонах активних бойових дій, а з іншого — забезпечити належний рівень екологічної безпеки та ефективний природоохоронний контроль у регіонах, де це можливо здійснювати без загроз для учасників перевірок і цивільного населення.

Посилення відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, завдану довкіллю, набуває стратегічного значення у контексті відбудови країни та гармонізації з європейськими практиками охорони довкілля.

Ураховуючи вищезазначене, з метою проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на територіях України, де не ведуться бойові дії, з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану та за дотримання всіх вимог безпеки, Державна екологічна інспекція розробила проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303». Відповідний лист від 14 травня 2025 року № 2301/5/4-25 скеровано до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України для погодження Міністром.

Необхідність відновлення перевірок також підтримана Головою Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондаренком.

На сьогодні проєкт постанови підписано Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Гринчуком і направлено на погодження до заінтересованих органів державної влади відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою КМУ від 18 липня 2007 року № 950.

❓Постанова Кабінету Міністрів України № 303 допускає позапланові перевірки в разі загрози для життя, здоров’я людей чи довкілля. Хто саме ухвалює рішення, що така загроза справді існує? Який алгоритм таких дій?

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас, згідно з пунктом 2 цієї ж постанови, у разі наявності загроз, що негативно впливають на права, законні інтереси, життя і здоров’я людини, довкілля або державну безпеку, а також для виконання міжнародних зобов’язань України, протягом дії воєнного стану дозволено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування державної політики у відповідних сферах.

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль) визначено підстави для проведення позапланових перевірок.

Рішення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі матеріалів, поданих Державною екологічною інспекцією, ухвалюється Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Територіальні та міжрегіональні органи Держекоінспекції, керуючись статтею 6 Закону про контроль та відповідно до методичних рекомендацій, розроблених Держекоінспекцією, готують пакет документів із обґрунтуванням негативного впливу на права, законні інтереси, життя і здоров’я людини та навколишнє природне середовище. Надалі ці матеріали опрацьовуються центральним апаратом Держекоінспекції та надсилаються до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України для ухвалення відповідного рішення.

На підставі прийнятого рішення Міністерства щодо проведення перевірки суб’єкта господарювання, Держекоінспекція надає відповідне доручення територіальному або міжрегіональному органу для здійснення такої перевірки.

❓Ресурс «ЕкоЗагроза» декларується як інструмент швидкого реагування на екологічні інциденти. Чи дійсно повідомлення через цю систему стають підставою для позапланових заходів контролю?

«ЕкоЗагроза» — це офіційний вебресурс і мобільний застосунок Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, який дає змогу кожному користувачу отримати інформацію про стан повітря, води, ґрунту та інші довкіллєві показники.

У першу чергу, «ЕкоЗагроза» призначена для фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, а також збройної агресії Російської Федерації.

З метою активного та практичного використання застосунку громадянами, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища проводять роз’яснювальну та методичну роботу під час перебування на території територіальних громад.

Станом на 1 червня 2025 року, з моменту запуску електронного ресурсу Міндовкілля «ЕкоЗагроза», до Державної екологічної інспекції надійшло 4 211 звернень, з яких:

• 3 466 передано на опрацювання до територіальних органів;
• 745 звернень відхилено (через причини: неавторизований користувач, невідповідність вимогам Закону України «Про звернення громадян», відсутність суті порушеного питання, дублювання звернень, розбіжність геолокації з описовою частиною тощо).

Стан обробки електронних звернень щодо фактів заподіяння шкоди довкіллю, переданих територіальним органам Держекоінспекції:

• видано наказів — 2 813;
• проведено огляди (обстеження) та складено акти — 2 718;
• направлено матеріали на позапланові заходи — 205;
• верифіковано (підтверджено факт заподіяння шкоди) — 616;
• розраховано збитків — 30 млрд 298 млн 085 тис. грн, з них:
• 28 млрд 841 млн 458 тис. грн — збитки, завдані внаслідок збройної агресії РФ.

Не верифіковано — 2 593 звернення, з яких:

• не підтверджено факт заподіяння шкоди — 1 463;
• відкрито кримінальні провадження — 66;
• вжито заходів з ліквідації наслідків — 121;
• надіслано листи до органів місцевого самоврядування та підприємств щодо ліквідації наслідків — 251.

Важливо❗️ Позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання здійснюються виключно відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Подача повідомлення через застосунок «ЕкоЗагроза» не є підставою для автоматичного проведення перевірки суб’єкта господарювання, складання уніфікованої форми акта чи застосування заходів реагування з боку Держекоінспекції.

❓Наскільки активно сьогодні проводяться позапланові перевірки? Які галузі найчастіше потрапляють у поле зору інспекції та з яких причин?

У 2024 році Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України було прийнято 267 наказів про проведення перевірок. З початку 2025 року прийнято ще 57 таких наказів.

Найчастіше громадяни та громадські організації повідомляють про факти:

• забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і водних об’єктів;
• незаконної вирубки лісів;
• знищення зелених насаджень;
• порушення режиму на об’єктах і територіях природно-заповідного фонду.

Ці порушення, як правило, завдають значної шкоди довкіллю, порушують екологічну безпеку та спричиняють істотні збитки державі. Вони потребують відповідного реагування з боку Державної екологічної інспекції.

Окремо слід наголосити, що Держекоінспекція активно співпрацює з правоохоронними органами. Її посадові особи залучаються як спеціалісти у межах кримінальних проваджень за фактами екологічних правопорушень.

З метою запобігання знищенню, незаконному добуванню та реалізації об’єктів рослинного і тваринного світу Держекоінспекцією щорічно проводяться такі природоохоронні акції та операції:

• «Новорічна ялинка»,
• «Першоцвіт»,
• «Нерест»,
• «Сезон тиші»,
• «Сезон полювання».

❓До повномасштабного вторгнення обговорювалася ґрунтовна реформа системи еконагляду, зокрема розмежування функцій контролю і перевірки, новий закон поза ЗУ № 877. Чи збереглася ця ініціатива, і якщо так – якими є її ключові пріоритети сьогодні?

Сьогодні, масштабні руйнування пов’язані з війною спричиняють значну загрозу безпечності довкілля та призводять до нищівного впливу на нього.

Один із безпекових пріоритетів держави є ефективна система екологічного контролю. Головною ціллю для реформування Держекоінспекції є запобігання забрудненню довкілля, а також встановлення відповідальності за його відновлення.

Державною екологічною інспекцією України спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розроблено проєкт Стратегії реформування державного екологічного контролю. Відповідно до якої українська система екологічного контролю має перебудуватись за європейським зразком.

Проєкт стратегії встановлює такі цілі:

• Орієнтованість системи державного екологічного контролю на попередженню погіршенню стану навколишнього природного середовища;
• Створення системи пропорційної та невідворотної відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу та алгоритму усунення наслідків завданої шкоди;
• Висока інституційна спроможність та доброчесність органів державного екологічного контролю;
• Подолання наслідків збройної агресії російської федерації для навколишнього природного середовища, відновлення екосистем України під час війни та у повоєнний період, забезпечення відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу та відновлення втрачених екосистемних послуг.

❓Як Ви оцінюєте рівень екологічної відповідальності українського бізнесу сьогодні? Чи бачите реальні зрушення – і які приклади підприємств можна наводити як зразкові?

Порушення вимог природоохоронного законодавства та недотримання вимог екологічної безпеки суб’єктами господарювання можуть призвести до серйозних негативних наслідків — як для довкілля (іноді й незворотних), у якому ми всі живемо, так і для здоров’я людини.

Бізнес має впроваджувати заходи, спрямовані на мінімізацію власного впливу на довкілля. Зокрема, йдеться про ефективний щоденний внутрішній контроль з боку підприємства.

Саме налагоджене внутрішнє екологічне планування, управління, контроль, системність і комплексність підходів дають підстави говорити про свідому екологічну політику та відповідальну діяльність суб’єктів господарювання.

Досягати таких цілей можна різними способами, зокрема шляхом впровадження екологічно безпечних технологій, які сприяють:

• скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
• зменшенню скидів у водні об’єкти;
• зниженню обсягів утворення відходів;
• забезпеченню якісної та належної їх переробки тощо.

Ми повинні усвідомлювати, що саме ті суб’єкти господарювання, які дбають про довкілля, роблять реальний внесок у його збереження, раціонально використовують природні ресурси, активно співпрацюють із місцевими громадами, підвищують власну репутацію, впроваджують сучасні рішення та ефективно реагують на екологічні виклики — саме за ними майбутнє українського бізнесу.

В Україні вже існує чимало екологічно орієнтованих підприємств, і навіть попри війну ми спостерігаємо стійку тенденцію до зростання їх кількості.

❓Чимало підприємств працюють у надзвичайних умовах: руйнування, релокація, нестача фахівців. Чи готова Держекоінспекція адаптувати свої підходи до контролю, враховуючи реалії часу?

Державна екологічна інспекція також зазнала наслідків, спричинених війною — руйнування адміністративних будівель, нестача фахівців, участь багатьох співробітників у бойових діях. На жаль, деякі з них загинули.

Слід наголосити: війна призводить не лише до критичного впливу на навколишнє природне середовище (масштабні пожежі, вибухи, забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, знищення об’єктів флори та фауни), але й суттєво впливає на виробничу діяльність бізнесу — зокрема через часткове або повне руйнування промислових об’єктів підприємств.

Ми усвідомлюємо, що суб’єкти господарювання, які продовжують виробничу діяльність, сьогодні працюють у надскладних умовах та щоденно стикаються з викликами, пов’язаними з війною.

Зі свого боку держава вжила низку заходів для полегшення ведення господарської діяльності в умовах воєнного стану. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» встановлено, що у цей період суб’єкти господарювання можуть набувати право на провадження діяльності шляхом подання декларації, без необхідності отримання документів дозвільного характеру.

Водночас хочемо наголосити: підприємства, які забезпечували екологічну безпеку до війни, як правило, продовжують дотримуватись відповідної політики й у період воєнного стану. Адже вони усвідомлюють масштаб потенційної шкоди довкіллю та її незворотні наслідки для здоров’я людей і навколишнього середовища.

Державний екологічний контроль є одним із ключових механізмів захисту навколишнього природного середовища. Екологічна безпека — це складова національної безпеки країни. Тому Держекоінспекція наголошує та закликає суб’єктів господарювання навіть у надскладних умовах війни дотримуватись вимог екологічної безпеки та природоохоронного законодавства.