Вихід з НАТО заради перемоги: навіщо прем'єр Словаччини ризикує безпекою країни

Членство у НАТО більше не є найкращим шляхом для Словаччини.

З такою сенсаційною заявою 17 червня несподівано для багатьох виступив прем'єр-міністр Роберт Фіцо.

Коментуючи необхідність збільшення витрат на оборону, він підтримав ідею нейтралітету Словаччини.

Тобто – виходу країни зі складу НАТО.

Більш того – сказав, що вже вів відповідні перемовини.

Це викликало дуже гучну критику не лише від опозиції, а й від президента країни.

Причому вкрай різкий тон відповіді президента Пеллегріні сам по собі став сенсаційним – досі глава держави ніколи так не критикував прем'єра Фіцо.

То навіщо Роберт Фіцо зробив таку скандальну заяву?.

Чи дійсно він планує вивести Словаччину з Альянсу? І що стоїть за несподівано різкою критикою Пеллегріні?.

А головне – як це стосується планів словацької влади вже незабаром провести дострокові парламентські вибори?.

Спробуємо з усім цим розібратися.

"Якщо говорити про мене особисто, то скажу вам, що в ці безглузді часи озброєння, коли зброярські компанії потирають руки так само, як це робили фармацевтичні компанії під час COVID, нейтралітет дуже пасував би Словаччині", – сказав Роберт Фіцо 17 червня, відвідуючи Міністерство економіки.

Це була відповідь на запитання журналіста про ставлення голови словацького уряду до нових вимог Альянсу збільшити оборонні витрати до рівня 5% від ВВП країни-члена.

Фіцо і раніше критикував плани НАТО вимагати збільшення оборонних витрат, проте про більшу користь нейтралітету (тобто – про доцільність виходу з Альянсу) він сказав уперше.

Тим більше, очільник словацького уряду відразу додав, що.

питання нейтралітету країни він ставив "дуже офіційно та дуже чітко".

Що це означає – коли, кому, за яких обставин та в якій формі він казав про "нейтралітет" – Фіцо не уточнив.

І хоча словацький прем'єр одразу додав, що рішення про вихід з Альянсу "на жаль, не в моїх руках", його слова стали справжньою сенсацією.

Досі вимоги вийти з НАТО у Словаччині асоціювалися насамперед з ультраправими партіями на кшталт відверто фашистської "Народної партії – Наша Словаччина" Маріана Котлеби або партією "Республіка", заснованою вихідцями з попередньої політсили.

Щоправда, поодинокі прихильники виходу Словаччини з НАТО є і в урядовій коаліції.

Насамперед – у Словацькій національній партії (СНП) Андрея Данко, проте подібні заяви звучали і від окремих членів партії Фіцо Smer-SD.

Однак сам Фіцо досі ніколи не ставив під сумнів доцільність перебування Словаччини у НАТО.

"Роберт Фіцо шаленіє від думки про нейтралітет Словаччини.

Давайте насамперед скажемо, що це означає насправді – вихід з НАТО", – прокоментував слова прем'єра лідер опозиційної партії "Прогресивна Словаччина" Міхал Шимечка.

"За кілька хвилин я йду на круглий стіл із президентом Словацької Республіки, де ми маємо обговорити позицію держави щодо саміту НАТО.

І в той самий момент прем'єр-міністр Фіцо де-факто каже про вихід з оборонного альянсу, що є абсолютно вирішальним для безпеки Словаччини.

Він цим самим ставить під сумнів усю нашу зовнішньополітичну орієнтацію, розриває наші відносини з ключовими партнерами та кидає нас до Путіна", – уточнює опозиціонер.

Курс на вибори?.

Варто зазначити, що заява про нейтралітет цілком відповідає загальній риториці очільника словацького уряду за останні тижні.

Наприклад, Фіцо публічно підтримав проведення референдуму щодо скасування санкцій проти РФ.

"Як ми можемо в час, коли ведуться переговори про мир, готувати масивний пакет санкцій проти Російської Федерації? Це тільки підтверджує, що ті розмови, які я чую на Заході, абсолютно нещирі", – заявив він місяць тому.

Або ініціатива про внесення змін до конституції, що визначають родиною союз чоловіка та жінки (про неї мова піде нижче).

І це не кажучи вже про скандальний візит словацького прем'єра (єдиного серед лідерів ЄС) до Москви на парад 9 травня.

Іншими словами, Фіцо активно заграє з малоосвіченим, консервативним, скептичним до ЄС та лояльним до РФ виборцем.

Традиційно такі виборці голосували за ультраправі сили.

Проте зараз Фіцо (який досі позиціонує ідеологію своєї партії як соціал-демократичну) намагається "перетягнути" їх до себе.

Тож не виключено, що активізація антизахідних заяв є частиною підготовки до дострокових парламентських виборів.

Проте ці спроби зустріли неочікувано різкий опір з боку президента Словаччини.

"Нейтралітет означає, що ви не є частиною якихось великих міжнародних інституцій, але тоді ви повинні все гарантувати самі.

І тоді, можливо, йшлося би про сім, вісім, десять (відсотків від ВВП на оборону.

– Ред.), і ми б уже взагалі не впоралися", – заявив президент Петер Пеллегріні.

Понад те, Пеллегріні вперше критикує Фіцо особисто та надзвичайно гостро.

Звернувши увагу на те, що підтримка членства в НАТО є частиною програмної заяви уряду, президент назвав слова Фіцо "провокативною ідеєю, яка переповнює публічний простір".

"Я вважаю це суто його (Фіцо.

– Ред.) особистою позицією, можливо, знову якоюсь політичною темою", – резюмує Пеллегріні.

Така критика від президента може свідчити про наявність суттєвих конфліктів у словацькій владі.

І не виключено, що загострення цих конфліктів викликане саме планами дострокових виборів.

"Перевзування" у консерватори.

Аргументи, чому Роберт Фіцо зацікавлений у дострокових парламентських виборах, "Євро.

Правда" детально розглядала в окремій статті.

Якщо коротко, то попри те, що Фіцо вдалося подолати конфлікти всередині коаліції та повернути їй парламентську більшість, проблеми нікуди не поділися.

Керувати такою строкатою коаліцією стає дедалі складніше.

І це стає все більш небезпечним викликом, особливо зважаючи на те, що уряду вже незабаром доведеться урізати бюджетні видатки.

Саме тому є підстави вважати, що прем’єр не просто розмірковує про вибори, а й готується до них.

Проте остаточне рішення Фіцо прийме, лише маючи вагомі підстави очікувати перемоги.

Натомість наразі дані соціології виглядають для Фіцо невтішно: у разі нових виборів нинішня коаліція не має шансів зберегти більшість.

І хоча партія прем'єра Smer-SD зберігає високі рейтинги (в тому числі завдяки залученню ультраправих виборців), суттєво просіли показники коаліційних партнерів Фіцо: пов’язаної з президентом Пеллегріні партії "Голос" (її рейтинг впав майже вдвічі і зараз коливається біля 8%) та Словацької національної партії (яка наразі не має шансів подолати 5-відсотковий бар’єр).

Але у Фіцо є план, як вирішити цю проблему.

Наразі в уряді розглядають можливість збільшення прохідного бар’єра з 5% до 7%.

Такий крок може залишити поза парламентом більшість опозиційних партій, що може забезпечити перемогу чинній коаліції.

Проте проблема полягає в тому, що молодші коаліційні партнери Smer-SD явно не в захваті від такого плану.

Адже у разі підняття прохідного бар’єра поза парламентом може опинитися навіть "Голос", а шанси СНП на проходження до парламенту падають до нуля.

Водночас ці партії не влаштовує пропозиція йти на вибори єдиним блоком.

Адже це посилить вплив Фіцо на коаліційних партнерів і може призвести до "розчинення" цих партій у Smer-SD.

Такий ризик виглядає особливо актуально для "Голосу" – там є як група, що орієнтується на Фіцо (до неї входить новий лідер партії Матуш Шутай Ешток), так і противники такого зближення (вони орієнтуються на президента Пеллегріні).

Тож не виключено, що гостра критика Петера Пеллегріні на адресу Фіцо в першу чергу є частиною політичної боротьби – спробою захистити статус-кво та уникнути дострокових виборів.

Проте для загального успіху плану Фіцо потрібне ще дещо.

17 червня словацький парламент мав голосувати за проєкт змін до конституції, запропонованих урядом.

Ці зміни стосуються визначення родини як союзу чоловіка та жінки.

Ця ініціатива потрібна Фіцо не лише заради загравання з консервативними виборцями.

Уряд вніс цю пропозицію, знаючи, що у коаліції немає голосів для схвалення конституційних змін.

Натомість в уряді від початку сподівалися залучити для цього депутатів опозиційного Християнсько-демократичного руху (ХДР), тим самим послабивши опозицію.

Втім, далеко не всі депутати ХДР погодилися голосувати за проєкт Фіцо, нехай навіть він відповідає ідеології партії.

Як наслідок – голосування за внесення змін до конституції було перенесене на осінь.

Але такий формальний провал скоріше грає на руку Фіцо.

Нинішній конфлікт всередині ХДР суттєво зменшує шанси руху у разі проведення дострокових виборів.

А разом із тим – дає надію Фіцо залучити частину електорату християнських демократів.

І якщо цей план спрацює – вже восени Фіцо може зважитися на оголошення дострокових виборів.

А поки він продовжить розширювати свій електорат, граючи на ультраправому полі.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".