Закон, який не працює: чому онлайн-казино обходять заборону на рекламу азартних ігор

Однією з причин шалених надприбутків, які заробляють в Україні онлайн-казино, є абсолютно неконтрольоване державою поширення їх реклами в мережі інтернет. Саме через неї онлайн-гемблінг найчастіше проникає в мізки українців, оселяється там і змушує витрачати на себе все більше і більше грошей.

Ані тогорічний указ президента, спрямований на обмеження такої реклами, ані новий закон, що набув чинності з 1 квітня 2025 року, ситуацію кардинально не змінили. Усюдисуща онлайн-"ігорка" знаходить все нові й нові лазівки заявити про себе. Попри пряму заборону, під приціл рекламних гемблінг-атак продовжують потрапляти військові, на захист яких, власне, і були спрямовані останні активності держави у цій сфері.

"Телеграф" дослідив, скільки загалом можуть витрачати на рекламу онлайн-казино в Україні та у чому полягають основні проблеми боротьби з засиллям такої реклами, зібрав приклади декількох показових схем, за допомогою яких онлайн-гемблінг заманює до себе нові "жертви", та поговорив з фахівцями щодо можливих засобів протидії гральній експансії.

А ви кажете, гроші на оборону…

У 2024 році українці, за даними народного депутата Ярослава Желєзняка, загалом витратили на поповнення гральних рахунків 160 мільярдів гривень. Для розуміння: це сьома частина усього бюджету Міноборони за минулий рік. Звісно, якась частина цих коштів потім повернулася гравцям у вигляді виграшів, ще частина (16,9 млрд грн) — опинилися у вигляді податків у бюджеті. Але все інше – сформувало доходи онлайн-казино. І це лише ті зароблені ними гроші, про які відомо офіційно.

Так, лише перша десятка лідерів грального ринку, за даними ресурсу Опендатабот, офіційно заробила на українцях 55,6 мільярда гривень. Дев’ять із десяти цих компаній, згідно з даними держаних реєстрів, є саме казино у мережі інтернет. Загалом же у цьому секторі грального бізнесу працює 21 суб’єкт (28 зареєстровано, але у 9 ліцензії наразі вважаються анульованими). Відтак, можна говорити про офіційні доходи усього сегменту онлайн-казино в Україні за минулий рік на рівні близько 60 млрд гривень.

В плані видатків сегмент онлайн-казино досить відрізняється від інших дозволених в Україні видів грального бізнесу. Він, наприклад, не потребує, як "класичні" казино з рулеткою, окремих коштів на організацію місця для проведення діяльності. Чи необхідності додаткового ліцензування і потім обслуговування апаратної частини, як гральні автомати.

Все, що потрібно онлайн-"ігорці", – оплатити одну ліцензію, забезпечити роботу платформи грального софту та виплачувати зарплату персоналу. Ну а левова частка доходів онлайн-казино йде на найголовнішу статтю їх видатків – просування, тобто на ту саму рекламу, яка заманює нових гравців.

Enemy Unknown

Скільки конкретно коштів витрачають українські онлайн-казино на своє просування (як в цілому, так і кожен бренд окремо), наразі достеменно невідомо. Як немає точних даних і щодо принципів розподілу рекламних витрат грального бізнесу, пріоритетів та механізмів рекламування. Самі вони цих даних не розкривають, а публічних досліджень, які могли б це прояснити, схоже, просто не існує. Або якщо й існують, то у закритому форматі.

Чому це питання важливе? Тому що, використовуючи військові аналогії, виходить, що держава наразі намагається боротися з "ворогом" (тут маємо на увазі засилля реклами онлайн-казино), не маючи жодного поняття ні про його ресурсну базу, ні про стратегію й тактику його "наступів". Відтак будь-які кроки щодо протидії такій рекламі нагадують хрестоматійну боротьбу з вітряками і, скоріше за все, матимуть такий самий результат (про це нижче).

"Телеграф" звернувся з проханням про коментар щодо обсягів витрат на просування такого бізнесу до представників відразу кількох найвідоміших профільних агенцій, пов’язаних з моніторингом у сфері реклами (Всеукраїнська рекламна коаліція (ВРК), IAB Ukraine, Kantar та інших), та жодна з них не змогла прокоментувати це питання. Основною причиною відмови називалася відсутність моніторингу саме щодо цього сектору.

У цьому контексті найгірше те, що розуміння, скільки конкретно онлайн-казино витрачає на свою рекламу та які шляхи вибирає для її поширення, — відсутнє в держави. У будь-якому разі таких даних не публікує ні один із державних органів. Немає жодної згадки про аналіз реальних обсягів і каналів реклами онлайн-"ігорки" і в пояснювальній записці до нового закону, покликаного забезпечити її обмеження.

Втім, раніше у тій же ВРК про це питання побіжно згадували, нехай у досить загальних рисах. Так, голова організації Максим Лазебник у недавньому коментарі ДМ, зокрема, підкреслював, що до введення з 1 квітня 2025 року законодавчих обмежень реклама гральних закладів (ймовірно, лише офіційна реклама) посідала третє місце за об’ємами, поступаючись тільки рекламі медикаментів та товарів широкого вжитку. Також він зазначав, що гральний бізнес витрачав на рекламу у соціальних мережах, інтернет-медіа та контекстну рекламу близько 40% своїх бюджетів, ще 30% йшло на ТБ, по 10-15% на радіо та зовнішню рекламу, а інша частка (приблизно до 10%) діставалася ОТТ-платформам, спортивним трансляціям та спонсорським проєктам.

Ці дані, звичайно, мало що говорять про конкретні суми, але хоча б дають загальне розуміння про загальні принципи розподілу рекламних бюджетів гемблінгу за каналами.

Якщо ж хочемо хоча б приблизно оцінити, скільки онлайн-казино витрачають на рекламу, можна спробувати використати емпіричний метод. За мінімум візьмемо традиційні 10% від річних доходів, які, як вважається, має витрачати на просування звичайний бізнес. Ну а верхню планку — з одкровення нинішнього власника та СЕО компанії Parimatch (відома своїм агресивним маркетингом, наразі перебуває під санкціями і позбавлена в Україні ліцензії. — Ред.) Сергія Портнова який вважає, що для успішної діяльності гральної компанії та забезпечення зростання на ринку ця стаття видатків має становити третину доходів.

Відштовхуючись від цих показників та вже згаданої суми доходів (60 млрд грн за минулий рік), можемо говорити, що видатки на просування усіх українських онлайн-казино у 2024 році могли становити від 6 до 20 млрд грн. Для порівняння, минулого року на закупівлю дронів для ЗСУ через систему Prozorro було витрачено близько 15 млрд гривень.

Нормативні ініціативи: багато красивих і порожніх слів

Рік тому надмірним розповсюдженням гральної реклами нарешті почала перейматися влада. Головним приводом стали численні випадки лудоманії серед військових. 20 квітня 2024 року президент України підписав указ 234/2024, яким увів у дію рішення РНБО "Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі інтернет". Рішення, зокрема, передбачало і невідкладні дії урядових структур щодо обмеження активності у сфері реклами гральних закладів, у тому числі серед військових.

А вже у грудні 2024 року Верховною Радою було прийнято Закон 4116-IX, спрямований на боротьбу з лудоманією, який з проміж іншого також мав би суттєво обмежити поширення реклами "ігорки". Положення цього закону, якими, зокрема, вносяться зміни до закону "Про рекламу" та низки інших законодавчих актів, набули чинності з 1 квітня 2025 року і є обов’язковими для усіх суб’єктів господарювання, дотичних до грального бізнесу і його реклами.

Отже, що наразі говорять законодавчі норми про регулювання реклами азартних ігор? Вони говорять, що відтепер в Україні заборонені усі рекламні прояви у сфері реклами грального бізнесу, окрім передбачених законом 7 окремих випадків. Реклама "ігорки" наразі дозволена лише:

• у лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 23 години до 6 години;
• у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм та/або спорту, призначених для осіб старше 21 року;
• безпосередньо у приміщеннях гральних закладів;
• на вебсайтах організаторів азартних ігор та/або в мобільних додатках організаторів азартних ігор, через які провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, а також на вебсторінках організаторів азартних ігор на платформах спільного доступу;
• у зареєстрованих відповідно до Закону України "Про медіа" онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року;
• у зареєстрованих відповідно до Закону України "Про медіа" нелінійних аудіовізуальних медіа, за умови застосування технічної можливості щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року;
• на платформах спільного доступу до інформації, платформах спільного доступу до відео, пошукових системах (пошукових сервісах), за умови застосування технічної можливості таких платформ та систем (сервісів) щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року.

Окрім згаданих "дозвільних" положень, законодавство відтепер також містить пряму заборону на участь у рекламі азартних ігор осіб, молодших за 21 рік, лікарів, військових, волонтерів, діячів культури, акторів кіно та використання їхніх образів. Також заборонено використання торгівельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, та спонсорство (окрім деяких винятків).

І на додачу, надзвичайно цікавою законодавчою зміною стало положення щодо того, хто має визначати вимоги до розповсюдження в медіа реклами азартних ігор, гральних торгівельних марок тощо. Ними наразі є так звані "органи спільного регулювання у сфері медіа" (по суті – галузеві об’єднання), які мають розробити відповідні кодекси та правила.

Після набуття чинності згаданим законом у процес демонстративно і показово жорстко включилася Національна рада з питань телебачення та радіомовлення (саме вона переважно контролює незаконні прояви на рекламному ринку, хоча й лише у сфері "офіційних" медіа, — Ред.). У квітні 2025 року Нацрада виступила з роз’ясненням, з якого можна зрозуміти, що до розробки згаданими органами спільного регулювання кодексів та правил – розповсюдження будь-якої реклами грального бізнесу у медіа є неприпустимим. Ось як, власне, це сформульовано у її офіційному роз’ясненні.

"Таким чином, реклама азартних ігор не може поширюватись суб’єктами у сфері медіа до затвердження органами спільного регулювання у різних сферах медіа (аудіовізуальних, аудіальних, онлайн-, друкованих медіа та платформ спільного доступу до відео) кодексів (правил), що визначатимуть вимоги до розповсюдження в медіа реклами азартних ігор", — зазначено у роз’ясненні Нацради.

Як бачимо, перелік заборон для поширення реклами азартних ігор, введених державою, начебто досить суттєвий. Та насправді усі згадані запобіжники практично нічого не варті. Тому що гральний бізнес навіть у царині офіційної реклами їх елементарно обійшов. Спробуємо пояснити, як саме.

Нелогічний перетік в офіційному сегменті

Як уже згадувалося, до останніх законодавчих обмежень 60% обсягів офіційних рекламних бюджетів гральний бізнес спрямовував на усі рекламні напрямки, окрім інтернету (тобто на телебачення, зовнішню рекламу, радіо тощо). Але відтепер ситуація зміниться. На телебаченні і радіо – було введено нічні ліміти. Зовнішню рекламу взагалі заборонено. А для зареєстрованих медіа – введено застереження щодо аудиторії до 21 року та відповідності кодексам, яких ще не існує (тобто, фактично, також введено заборону). Іншими словами, держава суттєво "зарізала" офіційну рекламу грального бізнесу скрізь, де і так практично без проблем могла його контролювати.

Очевидно, що за таких умов гральний бізнес буде перерозподіляти офіційні рекламні бюджети, розширюючи канали, які лишилися. Адже його потреба впливу на існуючих клієнтів і пошуку нової аудиторії нікуди не зникла. Відтак, найбільш доступним для нього лишається єдиний напрямок – інтернет. А саме ті майданчики, де заборона відчуватиметься найбільш слабко – соцмережі, пошукові системи, онлайн відео-сервіси тощо.

Прогнози ВРК говорять, що у 2025 році ринок інтернет-реклами в Україні зросте на 28%, або майже на 12 млрд гривень. І є підозра, що суттєва частина цих 12 млрд може припасти саме на рекламу азартних ігор.

Чи існують підстави для такої підозри? Безперечно. Тут варто нагадати, що про згадані вище сегменти інтернету в контексті обмежень реклами грального бізнесу говорить новий закон. А говорить він… аж практично нічого. Тому що дозвіл розміщувати рекламу "за умови застосування технічної можливості таких платформ та систем (сервісів) щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року" — є, по суті, індульгенцією офіційно використовувати інтернет (ну, окрім онлайн-медіа) для реклами азартних ігор фактично без будь-яких застережень, окрім вікового таргетування.

Хочеш рекламуватися у Facebook, Instagram, на YouTube? Без проблем, лише вистав формально таргетинг для повнолітніх. А те що цей таргетинг часом не працює і діти регулярно скаржаться на гральну рекламу – то кого це хвилює.

У всій цій історії найсумніше те, що, забезпечивши своїми рішеннями перетоки обсягів офіційної реклами "ігорки" в інтернеті, держава, по суті, нівелювала власну задекларовану мету – зменшити залучення до азартних ігор військових. Ба зробила ще гірше. Адже для них саме інтернет, зокрема соцмережі, є базовим джерелом інформації.

Суцільно сліпі зони

А тепер про найважливіше. Усі гучні кроки держави щодо обмеження реклами грального бізнесу, усі положення законів, указів президента та рішень РНБО – абсолютно не працюють, коли справа стосується інтернет-напрямків, на які держава взагалі не має впливу. Мова про цілу низку так званих "сірих" та "чорних" рекламних майданчиків, які вже опанував і продовжує опановувати гральний бізнес.

Реклама на таких майданчиках розповсюджується, зазвичай, без жодного дотримання обмежувальних вимог (без обов’язкового і передбаченого законом попередження про шкоду гри, без зазначення номера ліцензії, із забороненою законодавством обіцянкою бонусів тощо). Причому рекламуються таким чином не лише відверто незаконні гральні "помийки", але і офіційно ліцензовані в Україні онлайн-казино.

Нерідко буває, що наче на зло контролюючим українським органам, ліцензоване онлайн-казино може одночасно "крутити" свою рекламу на офіційних майданчиках з дотриманням необхідних застережень та у недосяжних для держави інтернет-сегментах без них.

Нижче – один із прикладів такої ситуації. Ліворуч – скриншот публічної сторінки ліцензованого українського казино 777 в Instagram, де помітно обов’язкове попередження про шкоду гри. Праворуч – скриншот відеореклами цього ж казино на піратському відеосайті, де таким попередженням і не пахне.

Тепер дещо детальніше, про які саме майданчики загалом йде мова. Наведемо кілька найбільш показових прикладів.

По-перше, це телеграм-канали на кшталт відомим усім українцям "Трухи", "Інсайдера", "Чому тривога" та інших, де на піку (а це зазвичай години повітряної тривоги) одночасно можуть сидіти сотні тисяч відвідувачів.

11-річна дочка автора цього тексту не раз запитувала, чи не соромно, бува, власникам цих каналів публікувати "заманухи" з рекламою казино відразу після повідомлень, що люди загинули від ударів ракет чи "шахедів". Доводиться пояснювати, що ні, тим дядям зовсім не соромно. Адже ці канали були створені ними передовсім саме для заробітку на такій рекламі.

Проблема з "Телеграмом" насправді виходить далеко за межі незаконної реклами грального бізнесу. Заснований та контрольований росіянами він, на думку багатьох фахівців, становить загрозу загалом для безпеки держави. Періодично виникають ідеї заборонити його в Україні, як от минулого року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення висловила сподівання, що, цитуємо, "невдовзі Телеграм буде повністю заблокований в Україні, як свого часу було заблоковано "Одноклассники", "ВКонтакте" та всі сервіси компаній ЯНДЕКС та Мейл.ру".

Та сьогодні ми бачимо, що ситуація розвивається рівно навпаки – месенджер і окремі інформаційні канали у ньому набувають все більшої популярності в українському суспільстві. Забезпечуючи, окрім іншого, топову аудиторію для реклами грального бізнесу.

По-друге, це різноманітні нелегальні відеосервіси, наприклад піратські онлайн-кінотеатри з сумнівним юридичним статусом (ЮА-Кіно, ЮА-Серіал тощо). На цих майданчиках як відкручується сотнями тисяч показів банерна реклама, так і обов’язкова відеореклама перед кожним показом фільму. Нижче приклад такої реклами – без жодних попереджень – від казино "Вегас".

Проблема з такими відеосервісами у тому, що маючи сервери за кордоном, вони, фактично, перебувають поза юрисдикцією України. Методи блокування інтернет-адрес у таких випадках не працює, власники ресурсів просто міняють доменні імена.

Попри піратський статус, популярність таких сервісів серед українців перебуває на найвищому рівні (згаданий ЮА-Кіно свого часу перебував у десятці найвідвідуваніших українцями сайтів). Ще б пак, грошей на розвиток та позиціювання в інтернеті у них вистачає, адже їх забезпечує, у першу чергу, все та ж сама нелегальна реклама грального бізнесу.

Третій сегмент – це реклама у різноманітних android- та iOS- додатках, які українці встановлюють із популярних онлайн-магазинів. Сьогодні практично жодна мобільна гра чи програма, що використовує інтернет, не обходиться без такої примусової реклами, серед якої нерідко трапляється реклама онлайн-казино.

Тут проблема з відсутністю наведених на рівні української держави робочих контактів із власниками таких магазинів, які могли б сприяти обмеженню реклами "ігорки".

Четвертий сегмент – це взагалі усе різноманіття популярних серед українців закордонних сайтів, включно з порносайтами, де при заході з українських IP-адрес відкручується географічно таргетована реклама, і чомусь найчастіше саме онлайн-казино. Що з цим робити – велике питання. Хіба працювати в індивідуальному порядку з кожним таким сайтом окремо.

Ну і п’ятий сегмент – це окремі сторінки та акаунти у соцмережах, переважно неофіційні, де "ігорка" рекламується, обходячи чинні правила самих цих соцмереж.

Як це працює? Візьмемо, наприклад, онлайн-казино "Горила", яке відносно нещодавно з’явилося на теренах України і навіть отримало офіційну ліцензію у колишнього регулятора КРАІЛ. Спосіб рекламуватися воно придумало геніальний – на популярності створеної президентом Володимиром Зеленським передачі "Ліга сміху" та матчах українських спортивних команд.

Отже, беруться цікаві нарізки із "Ліги сміху" і оформлюються у вигляді ФБ-відео чи рилзів Instagram. Створюється "лівий" акаунт, який при цьому називається максимально схоже на офіційну назву (у прикладі нижче – ligacmixu.ua). Потім від імені цього акаунту запускаються згадані рилзи, кожен з яких містить впізнаваний логотип онлайн-казино – зображення "горили", зазвичай із закликом зіграти чи промокодом (зауважимо, що згідно з законодавством – заборонено "розміщення зображення або згадування азартних ігор, торгівельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор").

У результаті така реклама казино (а це саме реклама, адже зрозуміло, що фрагменти з гумористичної передачі лише антураж до неї) набирає сотні тисяч переглядів. Так само відбувається і з нарізками футбольних матчів.

Чи може держава щось протиставити незаконній рекламі онлайн-казино – що говорять експерти

Про те, якими сьогодні є справи з протидією розповсюдження незаконної реклами грального бізнесу "Телеграф" поговорив зі старшою юристкою Лабораторії цифрової безпеки Тетяною Авдєєвою та адвокатом практики безпеки бізнесу юридичної компанії Juscutum Артемом Козарєм.

За словами Тетяни Авдєєвої, наразі порушення у сфері реклами грального бізнесу, і, відповідно, притягнення до відповідальності за це, варто розглядати з кількох різних сторін. По-перше, це порушення які стосуються саме розповсюдження або розміщення реклами. Тут відповідальність лежить на майданчиках, вичерпний перелік яких перерахований у новому законі (згадані вище 7 "дозвільних" позицій. — Ред.).

Щодо частини з них, а саме зареєстрованих згідно із законом суб’єктів медіа, регулятором є Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, яка і має право застосовувати відповідні санкції у випадку виявлення порушень.

"Щодо таких суб’єктів заходи реагування, відповідно до закону України про медіа, варіюються від припису, який по факту є попередженням і вимогою виправити порушення, до накладення штрафів", — зазначає Авдєєва.

Водночас, за її словами, тут серйозною проблемою є обмеження ресурсів самої Нацради.

"У регулятора не вистачає фінансування і не вистачає штату, аби проводити постійний моніторинг. Ну не може Нацрада просто сісти та 24/7 перелопачувати усі медіа на предмет того, чи є в них реклама азартних ігор. Звичайно, якщо приходять прямі скарги, то регулятор буде реагувати. А якщо скарг немає, то, як кажуть, "маємо те, що маємо" сьогодні", — зазначає Авдєєва.

З іншою частиною майданчиків (до яких відносяться платформи спільного доступу до інформації та відео – Facebook, YouTube, Instagram, X, Telegram тощо, а також пошукові системи та магазини застосунків) ситуація ще складніша.

"Головне питання в тому, що ці платформи, які є власністю технологічних гігантів, не підпадають під юрисдикцію України й просто не зобов'язані виконувати українське законодавство. Відповідно, притягнути самі платформи за те, що вони не забезпечують механізми, аби реклама грального бізнесу не потрапляла, наприклад, на аудиторію до 18 років, дуже складно. В контексті ж акаунтів – це також складно, оскільки не завжди можна з'ясувати, хто є їх власниками. Багато платформ і особливо, якщо ми говоримо про Telegram, взагалі відмовляються співпрацювати з українськими органами влади у цьому напрямку. Ця проблема набуває особливо критичного значення, враховуючи, що сьогодні більшість інформації на фронті споживається з соцмереж, а отже реклама грального бізнесу регулярно потрапляє на очі нашим військовим", — пояснює суть проблеми експертка.

Інша сторона, з якої можна розглядати порушення у сфері реклами азартних ігор, за словами Тетяни Авдєєвої, стосується відповідальності замовників реклами, тобто, власне, суб’єктів грального бізнесу, тих же онлайн-казино.

Регулятором щодо цієї сфери є новостворене агентство ПлейСіті, і саме на нього покладені обов’язки відстежувати порушення у тому числі і в рекламній сфері.

"Частина друга статті 22-прим (Закону "Про рекламу". — Ред). встановлює обмеження щодо змісту реклами, за який несуть відповідальність вже замовники. Наприклад, рекламу заборонено спрямовувати на верстви населення, або заборонена участь у ній військовослужбовців. Отже, якщо будуть виявлені такі змістові порушення, відповідальність за них нестиме замовник, тобто гральний бізнес. І тоді ПлейСіті зможе притягати їх до відповідальності – штрафувати, чи аж до позбавлення ліцензії… Встановити порушення, тобто факт замовлення на розміщення такої реклами, можна буде, наприклад, через аналіз рекламних договорів, або через податкову, шляхом відстеження транзакцій на замовлення рекламних послуг", — вважає Авдєєва.

Загалом, на думку експерта, ефективними у контексті протидії незаконній діяльності онлайн-казино, у тому числі їхній рекламі, можуть стати хіба кримінальні справи та санкційний механізм на рівні РНБО, як це вже відбувалося щодо низки суб’єктів грального ринку.

Реально обмежити подібну діяльність можна лише або шляхом введення відповідних рішень з боку Ради нацбезпеки та оборони, або кримінальними справами, в рамках яких Загалом же проблема поширення незаконної реклами грального бізнесу, зокрема в інтернеті, говорить експертка, потребує комплексних рішень.

"В Україні наразі розробляється регулювання платформ спільного доступу, яке має стати аналогом Акту про цифрові послуги ЄС, і яке дозволить хоча б якось врегулювати цей сегмент цифрового простору. Після цього можна буде в цілому говорити про механізми відстеження, регулювання і притягнення до відповідальності за порушення. Це дуже велика і комплексна реформа, але це точно не швидке рішення", — вважає старша юристка Лабораторії цифрової безпеки.

Своєю чергою адвокат практики безпеки бізнесу юридичної компанії Juscutum Артем Козарь вважає, що до повноцінного запуску нового регулятора у сфері грального бізнесу Плей Сіті про те, яку відповідальність нестимуть за свою незаконну рекламу саме онлайн казино, говорити зарано.

"Поки можливості та повноваження новоствореного регулятора до кінця не зрозумілі. І тому не зрозуміло, як буде працювати механізм притягнення до відповідальності порушників зі сфери грального бізнесу за незаконну рекламу, зокрема у контексті можливості накладення штрафів, відкликання ліцензій тощо", — говорить експерт.

Водночас, вважає Козарь, штрафний механізм, яким буде наділений новий регулятор, навряд чи стане ефективним у покаранні онлайн-казино за незаконну рекламу.

"На мою думку, прибрати рекламу казино з телеграм-каналів чи онлайн- кінотеатрів шляхом штрафування не вийде. Для них це насправді копійки. Подивіться, скільки щодня "прокручують" найняті казино інфлюенсери під час своєї показової гри. За один стрім, який транслюється на Твічі чи іншій стрімінговій платформі (ці стріми, до речі, також викликають неабиякі питання щодо їх законності), такий блогер може заробити 10 чи 20 мільйонів гривень. А таких стрімів щомісяця декілька. І от уявіть, що якщо казино готове викласти лише на одного блогера близько 50-60 мільйонів, то що йому той штраф у 600 мінімальних зарплат (4,8 млн грн. — Ред.)", — пояснює юрист.

Загалом, на думку експерта, ефективними у контексті протидії незаконній діяльності онлайн-казино, у тому числі їхній рекламі, можуть стати хіба кримінальні справи та санкційний механізм на рівні РНБО, як це вже відбувалося щодо низки суб’єктів грального ринку.

"Реально обмежити подібну діяльність можна лише або шляхом введення відповідних рішень з боку Ради нацбезпеки та оборони, або кримінальними справами, в рамках яких арештовувати рахунки, аби казино не могли проводити операції", — вважає Артем Козарь.

Як бачимо, станом на сьогодні розв'язання проблеми незаконної реклами онлайн-казино фактично зайшло в глухий кут. Держава сама зробила все, аби "перелити" рекламні об’єми грального бізнесу в ту сферу, в якій абсолютно позбавлена важелів впливу. Так сталося і тому, що, схоже, ніхто ґрунтовно не вивчав специфіку рекламування грального бізнесу.

Можливо, ситуацію якогось виправить початок роботи ПлейСіті, керівник якого обіцяє "впровадити інструменти контролю за ринком та боротьби з нелегальними казино". Чи вийде щось хоча б у цієї інституції – покаже час.