Чи можливий діалог між митницею, бізнесом і громадськістю

Успішна митна політика — це не лише про тарифи, процедури й контроль. Це також про взаєморозуміння між регулятором, бізнесом і громадськістю. На жаль, наразі діалог між цими трьома нагадує розмову трьома різними мовами без перекладача.

Інститут аналітики та адвокації у партнерстві з ГО «Технології прогресу» проаналізували бар'єри у цій тристоронній взаємодії та запропонували шляхи до їхнього усунення. Далі — найважливіші висновки та аналітичний погляд на перспективи покращення діалогу в митній сфері.

Мовчання партнерів

Попри формальну відкритість, механізми комунікації між митницею, бізнесом і громадськістю на диво слабкі. Почати хоча б з Громадської ради при Держмитслужбі. Орган, покликаний представляти інтереси суспільства, м’яко кажучи, неефективний. Чинний її склад не змінювався вже чотири роки. Прозорість роботи низька, бо реакції митниці на пропозиції консультативно-дорадчого органу не публікуються належним чином. А головне, самі консультації часто зводяться до інформування, а не до практичних роз’яснень чи реального врахування позиції бізнесу та громадськості.

Особливе занепокоєння викликає обмежене представництво малого та середнього бізнесу (МСБ). Він не має змоги брати участь у формуванні митної політики, що створює асиметрію інтересів на користь великих гравців, які мають ресурси для адвокації своїх позицій.

Згідно з результатами опитування:

• лише 22% представників бізнесу вважають, що можуть впливати на митну політику;
• натомість 45% громадських активістів вірять у здатність долучитися до змін.

Це свідчить не лише про слабку залученість бізнесу, а й про втрату мотивації з боку підприємців брати участь у процесах, в які вони не вірять.

У межах дослідження ми провели опитування представників бізнесу та громадських організацій, аби з’ясувати їхню оцінку взаємодії з Держмитслужбою: наскільки ефективною є координація, наскільки доступною та своєчасною є інформація, а також як працюють консультаційні механізми щодо нормативно-правових актів.

З допомогою інфографіки можна продемонструвати розходження у сприйнятті різних аспектів координації, використовуючи нейтральну оцінку — трійку:

• у всіх представлених параметрах громадськість краще сприймає роботу Держмитслужби, аніж бізнес, який тісніше взаємодіє з митними органами;
• ефективність проведення консультацій при підготовці правових актів отримала найменше схвалення від бізнесу — близько -0,6 (тобто 2,4 бала), тоді як громадськість оцінює цей аспект вище;
• бізнес більш негативно відгукується про ефективність координації, роботу дорадчих органів, канали комунікації, натомість громадськість щодо цих аспектів кращої думки;
• роботу дорадчих органів оцінено не найгірше, але однаково нижче нейтрального рівня. Бізнес поставив цьому аспекту 2,8 бала, а громадськість — 3,0, тобто на межі нейтральності. Це може вказувати на низьку обізнаність МСБ про діяльність таких органів або скептицизм щодо реального впливу рад на ухвалення рішень.

Причини розбіжностей — у різних ролях. Бізнес — практичний гравець, який оцінює насамперед результат: чи врахували, чи полегшили роботу, чи дали відповідь. Громадськість, натомість, більше зосереджена на процесах — моніторингу, просвітництва та адвокації, а вища толерантність до процедурної невизначеності є частиною їхньої діяльності.

Що робити, очевидно: розширювати консультації з бізнесом, відкрити інформаційні канали та створити інструменти зворотного зв’язку, доступні для всіх зацікавлених, працювати над результативністю та пізнаваністю дорадчих структур.

Нереалізований потенціал Громадської ради

Дійсно, Громадська рада потенціально є важливою складовою у трикутнику митної взаємодії. Адже, крім громадського контролю за роботою митниці, вона може подавати пропозиції до нормативних актів і бути інформаційним хабом для бізнесу та громадян. Проте всі ці функції працюють лише частково з низки причин.

По-перше, через застарілу нормативну базу (постанова КМУ №996).

Діяльність Громадської ради регламентується постановою, яка не враховує сучасних умов, зокрема повномасштабної війни, цифровізації та потреби в прозорості. Внесені на час воєнного стану зміни дозволяють не публікувати документів, що суперечить самій ідеї громадського нагляду. От і маємо закритість і зниження довіри до органу, який мав би бути публічним і підзвітним.

По-друге, через відсутність публічного зворотного зв’язку.

Держмитслужба має реагувати на рішення Громадської ради. Однак на офіційному сайті немає інформації, які пропозиції були враховані, а які ні і чому. Зазвичай відповіді надсилаються поштою або озвучуються на засіданні — без публічного доступу. Тож неможливо оцінити результативність рішень або реальний вплив ради.

По-третє, через відсутність ротації складу ради.

Чинний склад Громадської ради не оновлювався понад чотири роки, попри передбачену ротаційність. Тож зниження динаміки та ініціативності не дивує.

По-четверте, через відсутність представництва малого бізнесу.

Малі та середні підприємства не можуть бути членами ради без створення ГО, а типове положення не виокремлює МСБ як окремого суб’єкта в роботі органу. Виходить, що один із головних користувачів митних сервісів — малий і середній бізнес — фактично позбавлений прямого впливу на політику.

По-п’яте, через недостатню прозорість.

Кількість опублікованих протоколів і звітів Громадської ради за минулі роки не відповідала реальній кількості проведених засідань, а звітам подекуди бракує конкретики щодо результатів.

На практиці Громадська рада не може виконувати належним чином ні функцій контролю, ні функцій представництва. Її діяльність потребує негайної інституційної реформи, перегляду правового статусу, впорядкування процедур та оновлення складу.

Ці проблеми не технічні, а системні, адже прояви проблем з Громадською радою при Держмитслужбі є ширшими та можуть стосуватися кожної громадської ради в Україні. Їхнє розв’язання стане важливим кроком до відновлення довіри, у тому числі до митної політики в Україні.

Що слід змінити

Для вирішення проблем у сфері митного регулювання насамперед пропонується створити цифрову платформу з митних роз'яснень. Така онлайн-система містила б пояснення до норм митного законодавства з можливістю подати звернення, отримати консультації у режимі реального часу та відстежити статус запитів. Необхідність цього рішення зумовлено тим, що 61% бізнесу вказує на брак доступної консультаційної підтримки, що призводить до правової невизначеності та змушує звертатися до посередників. Для реалізації потрібно розробити платформу за зразком «ЗІР» Державної податкової служби та розширити компетенцію HelpDesk на ширше коло питань.

Другим важливим кроком є оновлення постанови КМУ №996, що передбачає відновлення обов'язковості публікації документів Громадської ради навіть у воєнний час і надання їй дорадчого голосу у кадрових процесах. Ради повинні функціонувати як відкриті майданчики для участі громадськості у формуванні політики, а не як закриті клуби. Це потребує вилучення обмежень щодо оприлюднення та закріплення прав на участь у конкурсах, атестаціях і оцінюванні ефективності органу.

Третьою складовою реформи є запровадження прозорого реагування на рішення Громадської ради. Міністерство фінансів і Держмитслужба мають надавати письмові публічні відповіді на пропозиції ради впродовж десяти робочих днів. Без такого зворотного зв'язку неможливо оцінити ефективність і результативність рішень дорадчого органу. Для цього необхідно внести зміни до положень про ці органи та запровадити відкриту публікацію відповідей.

Покращення звітності ради передбачає, що щорічні плани та звіти мали б містити приклади досягнутих результатів, зокрема з розв’язаними проблемами бізнесу. Наразі у звітах бракує конкретики, що знижує їхню інформативність і довіру до процесу. Потрібно оформлювати звіти з фокусом на результат, додаючи аналітику врахованих і відхилених пропозицій.

Останнім, але не менш важливим кроком є включення малого та середнього бізнесу до координації через проведення консультацій і створення окремих механізмів участі — підкомітетів або окремих рад. МСБ наразі не має прямого доступу до Громадської ради, хоча саме ці підприємці складають основу зовнішньоекономічної діяльності. Необхідно надати МСБ можливість прямого представництва в дорадчих органах.

Митна система України — це не лише про контроль, а й про сервіс, підтримку торгівлі та прозорість. Її модернізація має відбуватися не лише технічно, а й організаційно — через залучення всіх зацікавлених сторін. А отже, це про діалог, у якому кожен має голос, а не просто присутність. Побудова ефективної взаємодії між митницею, бізнесом і громадськістю — не просто демократична норма. Це — ключ до зменшення корупції, покращення бізнес-клімату і, зрештою, зміцнення економіки.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут аналітики та адвокації» та ГО «Технології прогресу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.