Чому "необмежений" людський ресурс росіян - не головне у війні

Росіяни суттєво просунулися в питаннях ВПК, врахували помилки і масштабують виробництво. Крім того, росіяни масштабують багато наших рішень і застосовують те, що придумала Україна. Вони – не дурні, зокрема, розуміють значення дронів, мають ресурси, щоб їх створювати, і активно працюють у цьому напрямку.

Для наступу у Росії людський ресурс є. Для повільного і в'язкого наступу. Якби зберігалася висока ціна на нафту, як за попередньої американської адміністрації, то у війні Росія б вигравала, тому що у неї був би ресурс, який би поступово просувався, були б гроші, щоб купувати контрактників, заплатити тому самому Кім Чен Ину та іншим. Такого ресурсу в Росії явно більше.

Військове планування завжди виходить із найгірших варіантів. От і ми повинні виходити з того, що ресурсів у Росії багато, умовно кажучи, ресурси не обмежені, і вибудовувати свою стратегію оборони відповідно до цього. Наше завдання – підірвати російську економіку. Адже якщо Україна, наприклад, паралізує залізничний транспорт, то наявність у РФ необмеженого ресурсу вже не буде відігравати великої ролі, оскільки вона не зможе вчасно підвезти солдатів і озброєння на поле бою. Ну і що, що в Росії є ресурси, якщо немає можливості їх підвезення?

Згадайте історію Другої світової війни. Коли американці і британці почали системно бомбити Німеччину, вони дійшли висновку, що просто бомбити міста і промислові підприємства не раціонально. Хоча, здавалося б, у американців начебто необмежений ресурс на той час був. Але вони вирішили, що ресурс має використовуватися більш раціонально. Для цього американці визначили головні точки, які могли обламати Німеччину – заводи з виробництва підшипників і синтетичного палива, і сконцентрувалися саме на них. У результаті в німців ще був людський і навіть технічний ресурс (вони виробили зброї під бомбардуваннями навіть більше, ніж у 1943 році), але проблема була в тому, що палива вже не було. Так, наприклад, зробили німці гарний літак, але бензину, щоб доставити його на поле бою, вже не було, не кажучи вже про те, що не було палива для того, щоб він міг злетіти. Плюс уже не було пілотів.

Необмежений ресурс, якщо його розділити на частини і вибити з нього ключові "вузькі" місця, не грає ролі.

Інший приклад – лютий 1917 року, революція. Адже все починалося з хлібних бунтів у столиці. Але – в тодішній Росії на той момент не було проблем із хлібом, натомість була проблема з підвезенням цього хліба до столиці. Чому? Тому що було недостатньо залізниць, а ті, що були, – забезпечували насамперед військові вантажі, цивільні ж вантажі йшли в другу чергу. Відповідно, просто не було можливості вчасно підвезти хліб. Детонатор спрацював, і ситуація вибухнула. Чим закінчилося – ми знаємо.

Загалом, те, що у Росії є ресурс, ми розуміємо. Наше завдання – знайти слабку точку, удар по якій перетворить цей ресурс з активу на пасив.

Тарас Загородній, спеціально для Главреда