Дивіться, північнокореєць!: у Китаї стали популярними екскурсії до кордонів "імперії" Кім Чен Ина

Екскурсії проводяться на річці Ялуцзян, де за 50 юанів (близько 300 грн) можна на катері максимально близько наблизитися до максимально ізольованої Північної Кореї, де безроздільно править Кім Чен Ин. Журналіст швейцарського видання NZZ долучився до китайських туристів і розповів, що побачив.

За його словами, коли туристичний катер наближається до південного берега річки Ялу, він сповільнює хід, а серед туристів починається метушня: вони дістають біноклі, камери та мобільні телефони й оглядають берег на північнокорейському боці.

"Там хтось є... дивіться!", — схвильовано кричить чоловік, вказуючи на виснажену фігуру на набережній на протилежному березі. Тепер китайські туристи всі дивляться в одному напрямку, бо вони знайшли те, чого чекали: північнокорейця.

Чоловік одягнений у чорний робочий одяг і жовту каску і він зайнятий роботою, за ним височіє безлюдний дванадцятиповерховий житловий будинок. І туристи щасливі, що їхні 50 юанів окупилися і їм вдалося побачити жителя сусідньої країни.

Кордон між Китаєм і Північною Кореєю, що ретельно охороняється, є однією з найважливіших туристичних визначних пам'яток на північному сході КНР. У травні починається пік активності.

Туристи висаджуються на набережній міста Даньдун, де через річку Ялуцзян перекинуто міст китайсько-корейської дружби. Вони фотографуються на тлі пустельного силуету протилежного берега, з торговельними центрами і хмарочосами процвітаючого міста Даньдун у КНР. Торговці пропонують традиційні корейські костюми, магніти і спиртне, розлите в пляшки у формі ручних гранат і ракет.

Багато що з того, що виставлено на набережній у Даньдуні, насправді було контрабандою ввезено з Північної Кореї. Наплив туристів, природно, порушує питання, що саме робить кордон настільки привабливим. На протилежному боці річки Ялуцзян практично нема на що дивитися, крім кількох порожніх будинків і берега річки.

Деякі китайці, схоже, хочуть упевнитися, що вони точно живуть краще, ніж північнокорейці.

"Я знаю, що люди по той бік бідні, але мені їх не шкода. Кожна країна робить свій власний вибір і слідує своєму власному шляху розвитку", — каже Лі Мей, молода жінка, яка привезла помилуватися на КНДР своїх друзів.

Крім цього в Даньдуні можна подивитися на північнокорейців ще ближче. Деякі працюють у місцевих ресторанах, отримавши дозвіл на роботу у себе вдома.

До них суворі правила: У всіх офіціанток з КНДР однакова струнка фігура і миловидна зовнішність, всі носять однакові мініспідниці, обтислі блузки і шльопанці.

"Щоб вони не могли втекти", — жартують китайці.

Офіціанткам заборонено розмовляти з гостями; будь-яким контактам із китайським населенням слід запобігати. Тому північнокорейським жінкам не дозволяється вільно пересуватися містом. Їх розміщують у спеціальних гуртожитках. Південнокорейський аналітичний центр підрахував, що Пхеньян заробляє 2,3 мільярда доларів на рік на цих жінках.

Офіціантки отримують лише 1000 юанів (близько 6000 грн). У Північній Кореї середня місячна зарплата становить трохи менше 150 грн.

Також багато рибних фабрик у регіоні Даньдун на кшталт Jinhui Foodstuff Seafood використовують дешеву робочу силу з Північної Кореї. Офіційний Китай заперечує використання робітників з бідної сусідньої країни. На фабрику вхід заборонений і фотографувати теж не можна.

Незважаючи на втручання ООН і правозахисних організацій, бізнес із північнокорейськими робітниками триває. У китайській соцмережі Douyin брокери пропонують робітників із КНДР. Один брокер обіцяє "великий запас людських ресурсів для текстильних та електронних фабрик".

Журналіст зв'язався з посередником, який пояснив, що очікує на 2000 робітників з Північної Кореї в липні і серпні, "майже всі вони жінки". Він додав, що жінки були ретельно відібрані, у більшості є університетська освіта.

Фіналом екскурсії для китайців зазвичай є прогулянка шосе 331 уздовж річки Ялуцзян і милування масивним залізним парканом, увінчаним колючим дротом, що має присікати спроби північнокорейців втекти від Кім Чен Ина.

Нагадаємо, у Росії також заявили, що скоро у них з'являться північнокорейські робітники. Секретар Радбезу РФ, колишній міністр оборони і колишній глава МНС Сергій Шойгу домовився про тисячі військових саперів і будівельників.

Також Північна Корея розглядає можливість відправки в Російську Федерацію людей для роботи на заводі з виробництва безпілотників, розташованому в особливій економічній зоні "Алабуга" в Татарстані.