Як Єврокомісія дозволяє Кремлю заробити ще 30 мільярдів євро на газі до 2028 року

17 червня Європейська Комісія нарешті представила свою довгоочікувану законодавчу пропозицію щодо поступового припинення імпорту викопного палива з Росії. Цей Регламент мав стати переломним моментом — сміливим законодавчим актом, що припинить надсилати мільярди євро до Кремля, поки українські міста бомбардують. Натомість ми отримали від Єврокомісії ретельно сформульований документ, який все ще дозволяє Путіну заробити до 30 мільярдів євро на експорті газу до Європи в період до 2028 року.

Створення правової бази для поетапної відмови від російського газу — це, безумовно, крок у правильному напрямку, але якщо згортання імпорту затягнеться ще на два роки, то початкова мета може бути втрачена. Єврокомісія включила деякі перспективні елементи, зокрема, щодо відстеження походження газу та уникнення необхідності одностайності при голосуванні в Раді ЄС, але серйозні недоліки залишаються.

Тривалий перехідний період для заборони на імпорт ризикує зберегти залежність ЄС від російських енергетичних потоків протягом наступних кількох років — критичного періоду у протистоянні з Кремлем, на шкоду європейській безпеці, моральному авторитету та виживанню України.

Поточні терміни, викладені в цьому законопроєкті, все ще дають "Газпрому", "Новатеку" та їхнім поплічникам у Європі 2,5 роки пільгового періоду, щоб продовжувати отримувати прибутки.

Тактичний успіх: прозорість та простежуваність імпорту газу

Нова законодавча пропозиція включає деякі розумні елементи. Завдяки тиску громадянського суспільства та експертним висновкам аналітиків Центру вивчення демократії (CSD) і Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) до статті 7 було внесено важливе положення: весь газ, що надходить до ЄС з третіх країн — особливо з Туреччини — вважатиметься російським, якщо не буде доведено протилежне.

Те ж саме стосується і європейських терміналів СПГ — для всіх вантажів СПГ, що прибувають, необхідно зазначати порти початкового завантаження. Це велика перемога. Вона зруйнує схеми, які використовував "Газпром" для відмивання свого газу через турецьких та європейських посередників, а "Новатек" не зможе приховувати походження свого СПГ через перевалку між суднами.

Комісія також спритно уникає пастки одностайного голосування в Раді ЄС, формулюючи законодавчу пропозицію як внутрішній ринковий захід. Це означає, що ставленики Кремля в ЄС, такі як Віктор Орбан і Роберт Фіцо, не зможуть його заблокувати — ще один тактичний успіх.

Але ці переваги затьмарюються найбільшим недоліком Регламенту: він дає "Газпрому" і "Новатеку" великий ресурс часу і грошей.

Зворотний відлік для Кремля, але мільярди все ще течуть

Згідно з проєктом, заборона на спотові закупівлі російського газу набуде чинності лише в січні 2026 року. Це абсурд. Ці закупівлі обмежені в обсягах і можуть бути заміщені миттєво іншими постачальниками СПГ на світовому ринку. Немає жодних підстав дозволяти ще пів року прибуткового бізнесу з агресором. Цей пільговий період на спотовому ринку є нічим іншим, як подарунком Росії.

Що ще гірше, довгострокові контракти з "Газпромом" на постачання газу трубопроводами та з "Новатеком" на морські поставки СПГ можуть тривати до початку 2028 року. За перші чотири місяці 2025 року країни-члени ЄС імпортували російський газ на суму понад 5 мільярдів євро, що на 17% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Скраплений природний газ з арктичного проєкту "Ямал" становить близько 2/3 цього обсягу.

За оцінками CSD, до 75% поточного імпорту російського газу до ЄС припадає на такі довгострокові контракти, а це означає, що десятки мільярдів євро продовжуватимуть надходити до Росії, фактично фінансуючи війну проти України.

Якщо припустити, що імпорт продовжиться за нинішніми темпами і цінами, країни-члени ЄС можуть відправити Росії понад 30 мільярдів євро за імпорт газу до того, як повна заборона набуде чинності. У записці Комісії, що супроводжує запропонований Регламент, міститься оцінка в 15 мільярдів євро на рік для СПГ та трубопровідного газу, що імпортується через Туреччину. Додаткові суми можуть надійти від імпорту російської сирої нафти, якщо Угорщині та Словаччині буде дозволено продовжувати отримувати від нього прибутки.

Послання є холодним: Європа не поспішає скорочувати газові доходи Кремля — навіть коли вона точно знає, куди йдуть ці гроші.

Лазівки для імпорту нафти залишаються відкритими

Така ж цинічна логіка застосовується і до російської нафти. Центральноєвропейськими країнам, таким як Угорщина і Словаччина, як і раніше буде дозволено імпортувати російську нафту трубопроводом "Дружба" під розпливчастими виключеннями з міркувань "енергетичної безпеки". Ці винятки є невиправданими. CREA та CSD показали, що російську нафту можна легко замінити за рахунок поставок з Адріатичного моря через Італію та Хорватію.

Але Єврокомісія вирішила знов загравати з тими самими урядами, які протягом останніх двох років підривали єдність ЄС.

Ще однією прогалиною в пропозиції є правозастосування. Проєкт регламенту вимагає від національних митних органів перевіряти походження газу, що надходить на ринок ЄС, але ми знаємо, що деякі держави-члени не можуть або не хочуть робити це належним чином. Без незалежного нагляду з боку ЄС з боку Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF) або Європейської прокуратури (EPPO) є ризик зіткнутися з новою хвилею шахрайства з документами та корупції.

Допоки для газу можна приписувати інше походження та змінювати маршрути на папері, російський газ продовжуватиме надходити до Європи через чорні ходи.

Є простий спосіб зупинити це: зробити російський газ економічно токсичним. Цього можна досягти за допомогою податку на різницю в ціні між дешевим російським газом і цінами на газових хабах ЄС. Це ліквідує арбітражні прибутки, на які покладаються європейські газові трейдери, і стимулюватиме дострокове розірвання контрактів з "Газпромом" і "Новатеком".

Проте Комісія проігнорувала цю ідею. Замість того, щоб створити фінансовий тиск, вони дають трейдерам всі підстави ще кілька років вичавлювати приватні прибутки ще кілька років, незважаючи на те, скільки життів буде втрачено в Україні.

Пропозиція також запроваджує так звані національні плани відмови від російських енергоносіїв, що дозволяє кожній країні-члену ЄС визначати власний шлях і темпи скорочення російського імпорту. Це подарунок професійним обструкціоністам. Такі країни, як Угорщина, Австрія та Болгарія, використовуватимуть ці плани як юридичне прикриття, щоб затримати, розмити та зірвати процес відмови ЄС від російського палива..

Ми вже бачили цю тактику раніше. Комісія пропонує амбітні цілі, а деякі держави-члени роками прикриваються "технічними обмеженнями" та "міркуваннями безпеки постачання". Цього разу ціна затримки вимірюється життями, втраченими на полі бою, і зруйнованими ракетами та безпілотниками містами в Україні.

Європа повинна вирішити чи вона фінансуватиме війну

Законодавча пропозиція Єврокомісії є початком, але вона не є надійною стратегією для припинення ролі Європи у фінансуванні російських воєнних злочинів. У нинішньому вигляді вона є юридичним фіговим листком для продовження бізнесу з економічними руками Кремля — "Газпромом" і "Новатеком" — під ілюзією згортання імпорту.

Щоб виправити це, варто наполегливо вимагати від Європейського Парламенту та далекоглядних держав-членів:

• Заборонити імпорт російського газу через спотові ринки негайно, а не в 2026 році.
• Запровадити податок на російський газ, щоб усунути різницю в цінах та знищити його прибутковість.
• Припинити дію довгострокових контрактів до 2026, а не до 2028 року.
• Ввести мандат на правозастосування на рівні ЄС з реальними інспекційними повноваженнями.
• Відмовитися від національних планів згортання імпорту, якщо вони не передбачають чітких термінів та штрафів за їх недотримання.

ЄС має припинити вдавати, що може ефективно підтримати Україну у війні на знищення, фінансуючи воєнну спроможність Путіна. Не може бути ні зеленого переходу, ні справжньої енергетичної безпеки, ні миру в Європі, доки російський газ надходить до ЄС, а євро — до Кремля.