Які наслідки спрощеного повернення після першої втечі з Сил Оборони

Що було до

У грудні 2022 року нардепи посилили кримінальну відповідальність за військові злочини військовослужбовців, зокрема, за дезертирство й самовільне залишення частини.

Якщо раніше суд міг врахувати пом’якшувальні обставини, то після змін до Кримінального кодексу під час воєнного стану покарання становило від 5 до 10 років тюрми. Цей закон гучно критикували військовослужбовці та правозахисники, серед яких ветеран Масі Найєм, що закликав президента ветувати документ як такий, що обмежує військових у правах і розв’язує руки командирам, щоб карати і шантажувати.

Таку саму думку висловлював у дописі «Пам’ятка СЗЧ» Андрій Писаренко, адвокат, командир мінометної батареї батальйону «Вовки Да Вінчі».

«Ти добровільно став військовим? Тепер держава вважає тебе членом найбільш суспільно небезпечної корпорації. Незалежно яка була бойова обстановка, наскільки нереальним був наказ командира, які були ризики для життя особового складу, який твій попередній бойовий шлях, отримуй зі старту реальний тюремний строк», — зазначав Писаренко.

Згодом військові активно заговорили, що випадків самовільного залишення частини більшає. На це впливали і проблеми в Силах оборони, і третій рік повномасштабної війни та відсутність у влади волі встановити чіткі терміни служби.

Проблема стала масовою, з усіма кримінальними справами судова система просто не справлялася — і в серпні 2024 року військово-політичне керівництво держави і депутати вирішили зняти кримінальну відповідальність за перший факт СЗЧ.

«Восени 2022 року непрофесійними руками поламали чітку структуру кримінального законодавства, щоб усім військовим почали роздавати реальні тюремні строки, незалежно від обставин конкретної події. А коли зрозуміли, що система дала збій, замість скасувати дискримінаційні норми взагалі зняли відповідальність за перший випадок СЗЧ. Це як бензин гасити водою», — міркував Писаренко.

Відтак військові отримали можливість без наслідків повернутися до служби, подавши клопотання в суд. А згодом з’явився і простіший варіант.

Варіанти повернення на службу

Сьогодні для військовослужбовців, які пішли в СЗЧ, є два варіанти повернення — складніший і простіший.

У першому боєць має звернутися з клопотанням до слідчого, прокурора, суду і сказати, що хоче повернутися до своєї чи іншої військової частини.

Щоб суд розглянув звернення, також має бути письмова згода командира військової частини (або його попередньої, або нової).

«Суд розглядає клопотання сторони кримінального провадження про звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку ч. 5 ст. 401 КК України і своєю ухвалою зобов’язує командира військової частини поновити військовослужбовця на військовій службі», — пояснили LB.ua у Спеціалізованій прокуратурі Східного регіону.

Якщо жодна частина не погоджується прийняти військового — на нього чекає кримінальна відповідальність.

Другий, спрощений сценарій чинний з грудня 2024 року і дозволяє повернутися на службу через застосунок «Армія+». Там треба прикріпити рекомендаційний лист від частини, яка готова прийняти військовослужбовця та прибути до Військової служби правопорядку.

Тоді військовослужбовця відправляють у батальйон резерву, де він очікуватиме переведення в обрану ним бригаду. Утім спрощена процедура не звільняє від кримінальної відповідальності за те, що боєць пішов у СЗЧ.

«У цьому випадку питання про звільнення від кримінальної відповідальності буде вирішуватись окремо в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України», — додають у спецпрокуратурі.

Тут є ще один момент — скористатися спрощеним варіантом можуть лише ті, хто пішов у СЗЧ до 10 травня 2025 року. Якщо після — повернутися можна лише через перший варіант, тобто через суд.

Відповідно, на всіх, хто повернувся на службу через Армія+, ще чекає залагодження проблеми кримінальної відповідальності. А таких, схоже, чимало.

Саме це і намагаються вирішити законопроєктом, згаданим Міноборони.

Скільки військовослужбовців повернулися на службу за спрощеним варіантом

Цифрова команда Міноборони не називає кількості повернень через Армія+.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра, у дописі на Facebook згадувала приблизне число рапортів, що вони отримували впродовж лютого.

«З грудня по березень за такою процедурою до Сил оборони повернулися чимало військових. У лютому за день ми могли отримувати до 120 рапортів на повернення», — писала вона.

Також LB.ua направив запит у Військову службу правопорядку, щоб дізнатися, яка загальна кількість тих, хто прийшов за спрощеною процедурою. Відповіді ми не отримали.

Повернення через клопотання до суду

Однієї цифри по всій країні ніхто не називає. У травні Спеціалізована прокуратура Центрального регіону повідомила, що в межах її юрисдикції більш ніж 10,8 тис. військовослужбовців скористалися правом добровільно повернутися. Водночас майже 600 засудили.

На запит LB.ua спецпрокуратура Східного регіону відповіла, що впродовж 2024–2025 років до суду звернулися понад 5,2 тис. військових. Понад 4 тис. з них повернулися, інші 1,2 тис. ще на розгляді. 585 осіб засуджені.

У Південному регіоні нам назвали кількість понад 10,3 тис. військовослужбовців. 109 військових отримали вироки.

У Спецпрокуратурі Києва відмовилися надавати дані, посилаючись на національну безпеку. Про Західний регіон ми не отримали відповіді взагалі.

СЗЧ як переведення

Відколи Рада декриміналізувала перший випадок самовільного залишення частини, декотрі підрозділи заявили, що готові надати рекомендаційний лист і прийняти до себе військових із СЗЧ. Як зазначив один військовий нам у розмові, «це не переведення, це про вийти і зайти нормально».

Відтак СЗЧ стало швидшим способом перейти в іншу бригаду. Хоч і в листопаді Міноборони спростило переміщення через Армія+ (без рапорту на командира), погодження від командування все одно потрібне, якщо переводять з бойової бригади.

Крім того, СЗЧ дало можливість переходити між структурами Сил оборони. Наприклад, зі Збройних сил до Нацгвардії. Щоправда, лише за першим варіантом — за клопотанням на суддю. Армія+ дає можливість перевестися лише між підрозділами ЗСУ, оскільки застосунок досі не вдалося поширити на інші структури Сил оборони.

Про окремі випадки залучення бійців із СЗЧ бригади розповідають у своїх соцмережах. У кожного військового свої причини: хтось не отримував належного лікування; хтось мав конфлікти з командиром, але той його не відпускав; хтось — через проблеми в родині.

Але загальні цифри називають одиниці. Одна з них — 13 бригада оперативного призначення НГУ «Хартія». Станом на кінець травня до неї з інших підрозділів (із ЗСУ включно) після СЗЧ прийшли 150 бійців. 97 % з них, кажуть у бригаді, задоволені рішенням.

Олексій Бик, офіцер Третьої ОШБр, у дописі за січень міркував, що масові СЗЧ підсвітили одразу дві глобальні проблеми в армії. Перша — відсутність гарантованих переведень між підрозділами:

«Держава сама унеможливлює боротьбу із СЗЧ, оскільки сьогодні масовим є явище використання процедури СЗЧ для переведення до іншого підрозділу. Тобто боєць спершу домовляється з іншою в/ч про те, що його туди заберуть, отримує відношення, а потім йде в СЗЧ і проходить процедуру, щоб повернутися в стрій вже в новому підрозділі. Таким чином держава сама одночасно і бореться з СЗЧ, і стимулює його — адже на сьогодні це єдиний гарантований спосіб утекти від дурного командира чи підрозділу».

А друга — проблема мобілізації. «Досить поїхати у будь-який БРез (батальйон резерву. — LB.ua) — і кожному стане зрозуміло, що 80 % присутніх там сезечів взагалі не мали потрапити на військову службу. Бо найбільше там не малодухих, а маргінальних. Алкота, наркомани, бомжі, психопати і т. д. Плюс інваліди, слабаки, боягузи, хронічно хворі, туберкульозні, ВІЛ-інфіковані. Люди, які нікому в армії не потрібні, і для мене немає жодного виправдання для ТЦК, які набирають цих “тигрів” і відправляють у бойові частини, де ці люди потім висять безглуздим баластом, розкладають дисципліну, але створюють ілюзію укомплектованості підрозділу», — писав Бик у січні. Припускаємо, що ситуація відтоді кардинально не змінилася.

Масштаб проблеми і з чим звертаються до Уповноваженої з прав військовослужбовців

Скільки точно військових пішли у СЗЧ, імовірно, не знають навіть в армії. Самі військовослужбовці переконані, що число точно вище від тих десятків тисяч, що лунали в парламенті.

З останнього офіційного — Офіс Генерального прокурора повідомляв, що з січня 2022 року до вересня 2024 року відкрили 59 606 кримінальних проваджень про СЗЧ. Найбільше протягом січня-вересня 2024 року — 35 307.

Ольга Решетилова, уповноважена з прав військовослужбовців, зауважує в коментарі LB.ua, що тема СЗЧ комплексна і дуже непроста.

«З одного боку, до мене звертаються військові, які вважають, що самовільне залишення частини — єдиний з можливих виходів вирішення їхньої ситуації. І тут я включаюся в те, щоб стримати від СЗЧ. Пояснюю, спілкуюся, шукаю способи вирішити питання без таких радикальних методів. І ця медіація часто спрацьовує», — пояснює вона.

З іншого, каже, є ті, хто вже самовільно залишив частину.

«І тут йдеться найперше про супровід — розʼяснення про те, як повернутися у стрій, що для цього потрібно, які документи. У нас була ситуація, коли доволі великий відсоток частин через власну завантаженість затримував передачу документів. Зараз уже такого немає», — розповідає омбудсманка.

Водночас, на її думку, тепер кількість тих, хто йде у СЗЧ, має знизитися, оскільки з 10 травня виключений момент переходу в іншу бригаду через батальйон резерву. Тож військові залишаються на обліку у своїй військовій частині, куди і повертатимуться.

«Так скоротиться великий відсоток військових, які зловживали СЗЧ як способом перейти зі своєї в/ч в іншу. До того ж це розвантажить і БРези, і самі військові частини від підготовки великої купи документів», — переконана Решетилова.

Авторка: Катерина Амеліна

Джерело:  LB.ua