Європа має вп'ятеро збільшити витрати на оборону для забезпечення стримування Росії

Попри мільярдні видатки, Європа мала б витрачати в рази більше на зміцнення своєї військової потужності, аби досягти паритету з Росією, та ширше використовувати український досвід.

Такого висновку дійшли експерти Кільського інституту світової економіки та аналітичного економічного центру Bruegel, передає Укрінформ.

«Сьогоднішня ситуація викликає ще більше занепокоєння, якщо Європа прагне бути готовою до війни до 2030 року», - йдеться у дослідженні під назвою «Готові до війни до 2030 року? Європейські зусилля з переозброєння проти Росії».

У ньому пояснюється, що, по-перше, Росія продовжує перевершувати чотири європейські країни за виробництвом багатьох систем озброєння. Тож «виробництво має збільшитися приблизно в п'ять разів, щоб рішуче схилити чашу терезів на користь Європи». Закупівлі необхідно прискорити та здійснити на ранніх етапах.

По-друге, трансатлантична напруженість послаблює силу гарантій безпеки США. Європа надто залежить від СШАне лише щодо військ, які можуть бути швидко розгорнуті, але й щодо стратегічних ресурсів. Хоча загальний імпорт зброї до США не є надмірним, залежність від американських систем у критично важливих сучасних можливостях залишається проблемою.

По-третє, військова стратегія та технології швидко розвиваються. Військові планувальники повинні модернізувати зброю та стратегію, одночасно масштабуючи існуючі та ефективні системи, що є серйозною проблемою для часто повільних та бюрократичних структур закупівель. Інвестиції в європейські технології є важливими для модернізації. Європейська зброя, як правило, дорога через низькі обсяги виробництва на фрагментованому ринку; зосередження на економічній ефективності є життєво важливим для забезпечення достатності та фінансової стійкості запланованих оборонних витрат ЄС у розмірі 800 мільярдів євро.

У дослідженні зазначається, що, хоча європейські країни інвестують набагато більше у свою оборону, ніж три роки тому, однак таке збільшення витрат не обов'язково призведе до покращення військового потенціалу, якого прагне досягти Європа до 2030 року.

Згідно з документом, європейське виробництво артилерійських снарядів та гаубиць значно зросло, і на сьогодні майже відповідає вимогам для надійного, автономного стримування Росії. Наразі виробляються мільйони артилерійських снарядів, різні європейські фірми щорічно виробляють понад 400 гаубиць, що є значним збільшенням порівняно зі 168 у 2022 році. Однак виробництво танків, бойових машин піхоти, ракет та бойових літаків залишається значно нижчим за необхідний рівень, підрахували автори. Вони оцінюють, що «виробництво танків та машин піхоти має збільшитися до шести разів, щоб відповідати темпам переозброєння Росії». Аналогічно, європейські потужності з виробництва ракет повинні терміново розширитися, щоб посилити можливості стримування.

«Попри різке збільшення витрат на оборону, зусилля Європи щодо переозброєння можуть зазнати невдачі, якщо інтеграція оборонного ринку на всьому континенті не прогресуватиме», — сказав автор дослідження Гунтрам Вольф. За його словами, розміщення спільних замовлень на вибрані системи озброєння у найефективніших постачальників у Європі призведе до зниження цін. Великі колективні замовлення не лише знижують собівартість одиниці продукції завдяки ефекту масштабу, але й стимулюють конкуренцію, відкриваючи національні ринки, що призводить до подальшої економії.

Окрім спільних закупівель, переконані автори, для досягнення оборонних цілей Європи важлива більша увага до інновацій.

«Планування озброєнь тепер має більше зосередитися на нових технологіях, які довели свою ефективність в Україні», — зауважив Вольф. Простого розширення виробництва дронів або безпілотних апаратів буде недостатньо, додав він. Європі також необхідно розробити власну інфраструктуру хмарних обчислень та можливості штучного інтелекту.

Тим часом фінансування оборонних досліджень і розробок у Європі також має суттєво збільшитися. Наразі європейські країни щорічно інвестують близько 13 мільярдів євро — невелика частина суми в 145 мільярдів доларів, витрачених Сполученими Штатами.

«Це призводить до того, що Європа відстає від США, Китаю та Росії в таких галузях, як безпілотники, ракетні системи та цифрова війна», – попередив професор Вольф.

Створення європейського агентства з інновацій за зразком американського DARPA може допомогти подолати цей розрив. Метою буде забезпечити оборонним стартапам рівний доступ до контрактів, як і вже існуючим гравцям, що сприятиме швидшому впровадженню передових військових систем в експлуатацію.

Дослідження засноване на даних Kiel Military Procurement Tracker, який систематично відстежує російське військове виробництво разом із військовими замовленнями з Німеччини, Великої Британії, Польщі та Франції за період з 2020 по 2025 рік. Звіт містить обширні дані, пов'язані з військовою діяльністю, включаючи дані про рівень виробництва, чисельність робочої сили та імпорт.