Чому не варто «забивати» на математику у школі. Пояснення психолога

Споглядаючи за дискусією навколо актуальності вивчення математики, помітив одне хибне уявлення, що математика не потрібна людям творчих професій. Насправді це не так. Якщо ми говоримо про навчання дітей у школі, то на першому плані має бути не практичність знань, а фокус на розвитку дитини. І передусім на розвитку мозку дитини. На цю тему дуже раджу прочитати книжку «Як ми вчимося» Станісласа Деана.

Дитячий і підлітковий вік є сенситивним періодом для формування мозку. Сенситивність у цьому контексті означає наявність певного тимчасового вікна можливостей для розвитку тих чи інших здібностей і навичок. Якщо в цей період не дати дитині потрібного навантаження на мозок, можливість буде втрачено, і надолужити її в дорослому віці буде вкрай важко. Адже цей певний дефіцит уже стане частиною характеру, психіки та самосприйняття. Пропущений або передчасно перерваний період оптимальної стимуляції може призвести до того, що певні когнітивні функції не досягнуть свого повного потенціалу. Такі наслідки може бути важко або навіть неможливо повністю компенсувати на пізніших етапах життя.

Наприклад, початкова школа і початок середньої — надзвичайно важливий період для розвитку здібностей, що формуються через письмо рукою. Це розвиток дрібної моторики і координації, швидше опанування читання, краще засвоєння та запамʼятовування матеріалу, підвищення нейропластичності, вплив на абстрактне та образне мислення, краща здатність до формулювання та висловлювання власних думок і багато іншого

Сенситивний період для математики довший і триває приблизно до 16 років. Саме тому ідея «забити» на математику в школі, а потім в авральному режимі готуватися перед НМТ запрограмована на провал, бо цінний час уже втрачено.

То в чому важливість математики?

1. Математика активізує нейропластичність, приводить до структурних змін у мозку, спостерігається збільшення щільності сірої речовини в ділянках, критично важливих для числових операцій, таких як внутрішньотім'яна борозна.
2. Математика створює умови для розвитку префронтальної кори, що відповідає за планування, прийняття рішень, робочу пам'ять (здатність утримувати та маніпулювати інформацією в короткостроковій перспективі), гальмування нерелевантної інформації, моніторинг помилок і критичне мислення.
3. Припинення вивчення математики у підлітковому віці (зокрема, після 16 років) асоціюється із зниженням рівня гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) у префронтальній корі. ГАМК є основним гальмівним нейромедіатором у мозку дорослих і відіграє критично важливу роль у процесах нейропластичності, навчання, планування, прийняття рішень і формування пам'яті.
4. Вивчення математики формує навичку розвʼязання проблем, системний підхід: ретельно аналізувати задані умови, розбивати складні завдання на менші, більш керовані етапи, виявляти приховані закономірності та робити логічно обґрунтовані висновки.
5. Математика готує дітей до ефективного виконання незнайомих завдань, розвиваючи гнучкість мислення та здатність адаптуватися до нових викликів.
6. Математика є найкращим інструментом для розвитку логічного мислення. Розв'язання математичних завдань неминуче потребує від дітей застосування логіки, аналізу наданої інформації, знаходження взаємозв'язків між різними елементами задачі та оцінки отриманих результатів. Це втілення порядку та чіткої логіки.
7. Завдяки математиці діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, грамотно, чітко та послідовно формулювати свої думки, робити правильні та обґрунтовані логічні висновки. Аналітичне мислення, що відточується під час роботи з математичними структурами, дозволяє розкладати складні явища на простіші компоненти, розуміти їхню внутрішню будову та принципи функціонування.
8. Критичне мислення розвивається через постійну необхідність аналізувати умови задачі, висувати та перевіряти гіпотези, оцінювати достовірність інформації та обґрунтовувати свої рішення, не приймаючи нічого на віру без належних доказів. Це формує звичку до глибокого осмислення інформації та скептичного ставлення до поверхових тверджень.
9. Розв'язання математичних задач, особливо складних і багатоетапних, потребує тривалої та стійкої концентрації уваги, а також здатності не відволікатися на сторонні фактори та думки. Ця здатність до зосередження є надзвичайно важливою для успіху не лише в математиці, а й у будь-якій інтелектуальній діяльності.
10. Математика за своєю суттю є абстрактною наукою. Вона привчає оперувати символами, абстрактними поняттями та структурами, які не завжди мають безпосереднє відображення в конкретних об'єктах реального світу. Це розвиває здатність до абстрактного мислення, узагальнення математичного матеріалу, відділення форми від змісту та оперування формальними логічними конструкціями. Вивчення геометрії як невід'ємної частини математики особливо сприяє розвитку просторового мислення та уяви, тобто здатності уявляти та маніпулювати об'єктами у тривимірному просторі.
11. Математика допомагає у вивченні гуманітарних дисциплін, розвиваючи мислення, уяву, тренуючи пам'ять і здатність структурувати великі обсяги інформації, що є важливим, наприклад, при роботі з текстами чи історичними даними. Навички логічного аналізу, узагальнення, знаходження закономірностей і встановлення причинно-наслідкових зв'язків, які відточуються на математичних задачах, є надзвичайно корисними для глибокого розуміння літературних творів, історичних процесів і соціальних явищ.
12. Геометричні форми, поняття пропорції (включаючи знаменитий золотий перетин), симетрія, перспектива — все це математичні концепції, які є фундаментальними для композиції, гармонії та естетики в живописі, скульптурі, графіці та архітектурі.
13. Існує глибокий і давній зв'язок між математикою та музикою, відомий ще з часів Піфагора. Теорія музики активно використовує математичні поняття для опису та аналізу гармонії, ритму, темпу та структури музичних творів. Висота звуку описується частотою коливань, тривалість нот має чіткі математичні співвідношення, музичний розмір визначає кількість долей у такті, а акорди будуються на основі певних інтервальних співвідношень.
14. Дослідження показують, що існує позитивна кореляція між рівнем математичної освіти та рівнем доходу. Що вищий рівень математичних курсів, які учень успішно завершив, то більша ймовірність здобуття вищої освіти та, відповідно, вищого заробітку в майбутньому. Навіть після врахування інших факторів, таких як загальна успішність чи кількість пройдених курсів з інших предметів, поглиблене вивчення математики (наприклад, алгебри, геометрії, математичного аналізу) демонструє сильніший зв'язок із майбутніми заробітками.

Звичайно, написане вище не означає, що інші предмети не потрібні чи не важливі. Таку саму статтю можна написати чи не з кожного предмета, що вивчається в школі, включно з гуманітарними предметами і фізичним вихованням.

Важливо давати нашим дітям комплексну освіту, що буде розвивати їхній мозок, а не концентруватися на чомусь одному. І математика в школі це не стільки про синуси та їхнє практичне застосовування, скільки про той вплив, який ці умовні синуси справляють на розвиток дітей.