Чому Трамп так і не ухвалив рішення щодо ударів по Ірану і які наслідки це має для України

Чи вступлять Сполучені Штати у війну між Ізраїлем та Іраном? Станом на зараз видається, що остаточної відповіді на це питання не мають навіть у США.

Вашингтон якщо і не планує долучитись до ізраїльських ударів по Ірану, то принаймні готується до такого розвитку подій.

Нинішня невизначена ситуація позначилась на тому, наскільки активно у США готові й далі докладати зусиль на треку російської агресії проти України.

Про дилеми перед адміністрацією Трампа у звʼязку з нинішньою ескалацією на Близькому Сході та її наслідки для Європи та України читайте в статті журналістка "Європейської правди" Олега Павлюка "Ніхто не знає, що я хочу зробити": як Трамп готує рішення про війну США з Іраном.

Далі – стислий її виклад.

Ізраїльсько-іранське протистояння спричинило розкол в адміністрації президента США Дональда Трампа.

Цілком публічно президент США відмежувався від директорки Національної розвідки Тулсі Габбард, яка під час свідчень у Сенаті в березні наголошувала, що Іран не наблизився до створення ядерної бомби.

Так само випав із процесу ухвалення рішень щодо Ірану глава Пентагону Піт Гегсет, позиції якого в адміністрації були й без того підірвані скандалом із листуванням у Signal про військові удари по хуситах у Ємені.

І Габбард, і Гегсет є противниками активної військової присутності та втручання США за кордоном – власне, як і Трамп.

Але останній принаймні не виключає вступу у війну на боці Ізраїлю.

"Я можу це зробити, а можу і не зробити.

Ніхто не знає, що я хочу зробити", – заявив Дональд Трамп у середу 18 червня.

Одним із публічних проявів цього стали повідомлення про перекидання Штатами на Близький Схід тисяч компонентів засобів протидії дронам, які призначались для України – що за кілька днів до ізраїльських ударів публічно підтвердив і президент Володимир Зеленський.

Уже цей крок вказує на те, що США готуються якщо не до вступу у війну проти Ірану, то до потенційного розширення війни, яке неминуче зачепить американські військові обʼєкти на Близькому Сході.

Іншим індикатором є незвичне рішення американської влади оголосити евакуацію своїх громадян з Ізраїлю та призупинити польоти до кількох країн Близького Сходу.

Зрештою, є ще й третій фактор: тиск Ізраїлю та його прихильників на Капітолійському пагорбі.

Вони напевно переконують, що обмежена американська операція може ліквідувати ядерний потенціал Ірану та режим аятол.

Нині ж можна виходити з припущення, що адміністрація Трампа якщо й вирішить вступити у війну, то відтягуватиме до останнього – і робитиме ставку на переговори.

Але жодних ознак того, що Іран готовий піти США на поступки чи прийняти будь-яку американську пропозицію щодо іранської ядерної програми досі немає.

То на що тоді може розраховувати адміністрація Трампа?.

США очевидно вважають, що ізраїльські удари зроблять Іран більш "договороздатним", а також зможуть "продати" Тегерану на переговорах припинення ударів і вплив на Ізраїль.

А ще Трамп, вочевидь, спробує залучити європейську сторону до тиску на Іран.

Ескалація на Близькому Сході відвертає увагу від України.

Президент США вирішив зосереджувати свої зусилля на тому конфлікті, який вважає легшим у вирішенні та "вигіднішим".

Тобто – на ядерній програмі Ірану.

У таких умовах Україні залишається покладатися саме на європейських союзників.

Тим часом "два тижні", які Дональд Трамп востаннє давав Путіну, аби перевірити, чи не обманює той його щодо бажання завершити війну проти України, вже незабаром добігають кінця.

Докладніше – в матеріалі Олега Павлюка "Ніхто не знає, що я хочу зробити": як Трамп готує рішення про війну США з Іраном.