Японія скасувала зустріч високого рівня з США щодо оборони та зовнішньої політики: FT назвала причину

Японія скасувала зустріч високого рівня з США після того, як адміністрація американського президента Дональда Трампа несподівано закликала Токіо витрачати більше коштів на оборону — це викликало гнів у найближчого азійського союзника Вашингтона, повідомляє FT.

Державний секретар США Марко Рубіо і міністр оборони Піт Гегсет мали зустрітися з міністром оборони Японії Геном Накатані та міністром закордонних справ Такеші Івая у Вашингтоні 1 липня на щорічних переговорах з питань безпеки, відомих як формат “два плюс два”.

Але Японія скасувала зустріч після того, як США попросили Токіо збільшити витрати на оборону до 3,5% — що перевищує попередню вимогу в 3%, повідомили FT три джерела.

Нова вимога, яка викликала невдоволення в Токіо, була запропонована останніми тижнями заступником міністра оборони США Елбріджем Колбі — третьою за рангом посадовою особою в Пентагоні.

Напруженість у питаннях безпеки виникла на тлі жорстких торговельних переговорів між союзниками після того, як Трамп у квітні запровадив “взаємні” тарифи проти Японії.

Один високопоставлений японський чиновник розповів, що рішення про скасування зустрічі 1 липня також пов'язане з виборами до верхньої палати парламенту 20 липня, на яких керівна Ліберально-демократична партія, як очікується, втратить місця.

За словами експерта з питань Японії, який раніше працював в уряді США, Крістофера Джонстона, Токіо розглядає зустрічі у форматі “два плюс два” як “дуже пріоритетні”, оскільки вони надають політично цінні можливості продемонструвати силу американсько-японського альянсу. Перенесення зустрічі на період після виборів у Японії свідчить про значне занепокоєння в Токіо станом двосторонніх відносин та їхніми перспективами, вважає Джонстон.

“Японія, схоже, дійшла висновку, що політичний ризик від зустрічі до виборів вищий за потенційну вигоду — досить незвична оцінка, якщо це дійсно так”, - додав він.

Напруга між Вашингтоном і Токіо виникає в той час, коли США чинять тиск на європейських і азійських союзників, вимагаючи збільшення витрат на оборону.

Виступаючи на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” в Сінгапурі минулого місяця, Гегсет закликав азійсько-тихоокеанських союзників наслідувати приклад європейців, які обіцяють збільшити витрати на оборону. Міністр оборони США послався на загрози в регіоні з боку Китаю і Північної Кореї.

“США зараз грають жорстку гру з союзниками в Азійсько-Тихоокеанському регіоні”, - сказав один з представників оборонного відомства.

Колбі — на передовій вимог збільшення витрат на оборону. Під час слухань у Сенаті США в березні його заклики до Токіо збільшити оборонні витрати викликали докір з боку прем'єр-міністра Японії Шігеру Ішіби, який заявив, що його країна сама визначатиме власний бюджет.

“Непослідовний і нереалістичний меседж адміністрації Трампа щодо її очікувань стосовно рівня оборонних витрат союзників в Азії може мати зворотні наслідки й підірвати позиції тих чиновників і експертів, які найбільше підтримують Сполучені Штати в деяких ключових іноземних столицях”, - вважає експерт з питань безпеки в Азії Зак Купер.

Колбі оцінював і деякі інші ініціативи, що викликало занепокоєння серед союзників США. Нещодавно ЗМІ писали, що він проводив аналіз AUKUS —  угоди у сфері безпеки між Штатами, Великою Британією та Австралією, покликаної допомогти Канберрі закупити флот атомних підводних човнів.

Також, за даними FT, Колбі сказав європейським країнам, що ті повинні більше зосередити свої збройні сили на євроатлантичному регіоні та менше на Азійсько-Тихоокеанському. Така позиція ознаменувала відхід від прагнення адміністрації попередника Трампа Джо Байдена залучити європейських союзників до безпеки Азії, щоб надіслати Китаю єдиний сигнал про стримування.

Іншим прикладом зміни позиції є те, що адміністрація Трампа не наполягає, щоб союзники по НАТО згадували про Індо-Тихоокеанський регіон у комюніке на саміті Альянсу, який відбудеться в Гаазі наступного тижня. На саміті 2024 року члени НАТО заявили, що Індо-Тихоокеанський регіон важливий для Альянсу. Але джерела FT, ознайомлені з проєктом комюніке саміту-2025, сказали, що в документі не згадується цей регіон. Байден доклав значних зусиль для захисту риторики щодо Азії, стверджуючи, що європейський та індо-тихоокеанський регіони пов'язані між собою.

Скільки часу залишилося до того, як Китай стане гегемоном в Азії? До яких кроків вдаються США та Європа, щоби стримати агресивні наміри Китаю та жива ідея "Азійського НАТО"? У статті "Нова холодна війна в Азії: чи здатна Європа зберегти нейтралітет і що робити Україні" Сергій Корсунський відповідає на ці запитання, аналізуючи результати саміту "Діалог Шангрі-Ла" в Сінгапурі та їх наслідки для світової політики.