ТОП 10 дивних фантастичних фільмів та серіалів, яких ви майже напевно не бачили

Ми любимо фантастичне кіно за сміливі ідеї, які допомагають уявити майбутнє Землі та життя на далеких планетах. Але іноді трапляються картини, які виглядають занадто химерними навіть на цьому яскравому тлі. Зібрали для вас ТОП-10 чудових фантастичних фільмів та серіалів, які вийшли за межі жанрових стереотипів, вражаючи незвичними персонажами та світобудовою, але з яких причин пройшли повз увагу відвідувачів.

«Людина з планети Земля» / The Man from Earth

Рік виходу: 2007
Режисер: Річард Шенкман
Рейтинг IMDb: 7,8

Питання «А що як?» займає одне з центральних місць у науковій фантастиці. І якщо поставити його правильно, то може стати основою захопливого сюжету. Цей сюжетний прийом майстерно використали авторський фільм «Людина з планети Земля». Його головний герой, професор Джон Олдмен, переїздить на нове місце роботи та проводить прощальну вечірку для своїх друзів, серед яких є викладачі біології, історії, археології та антропології.

Коли одна з колег зауважує, що він ані трохи не змінився за останні 10 років, Джон пропонує зіграти у незвичну інтелектуальну гру. «Уявімо, — каже він, — що людина з пізнього палеоліту дожила до наших днів. Як би вона могла виглядати?». Спершу гості обговорюють це питання, як гіпотетичний сюжет нового фантастичного оповідання. Але згодом помічають, що господар чомусь говорить про життя довжиною у 14 тисяч років від першої особи.

Практично всі події фільму відбуваються в одній кімнаті, але відірватися від перегляду просто неможливо. І не дивно, адже в основі стрічки лежить сценарій визнаного класика американської фантастики — Джерома Біксбі. У 1953 році він прославився оповіданням «Це гарне життя», яке було включено до Зали слави наукової фантастики та екранізоване в одному з епізодів антології «Сутінкова зона».

«Лексс» / Lexx

Рік виходу: 1997-2002
Режисер: Кріс Боулд
Рейтинг IMDb: 7.3

Лише уявіть собі: збочений робот, охоронець-невдаха, стародавній зомбі-кілер та зваблива суміш німфоманки та ящірки-людожерки вирушають у подорож іншим всесвітом на зорельоті, який є велетенською живою комахою та здатен знищувати цілі планети з легкістю, якій би позаздрила «Зірка Смерті».

Події відбуваються у теократичній державі Ліга 20 тисяч планет, якою керує практично безсмертний диктатор Його Божественна Тінь. Коли тиран старіє, то для нього підшукують нове тіло. А його мозок займає місце у під’єднаному до комп’ютера прозорому контейнері та стає одним з так званих Божественних предків, що зберігають спогади часів свого правління.

Скажете якесь божевілля? Ні, це сюжет канадського фантастичного серіалу, який виходив в ефір чотири сезони, підірвав уяву глядачів та досі має відданих прихильників. До речі в ньому знімалися не аби хто, а зіркові Рутгер Гауер і Малкольм Макдавелл. Останній, нагадаємо, раніше грав Калігулу, але про «Леккс» згадував, як про найдивніший проєкт у своїй довгій кар’єрі.

«Місто загублених дітей» / La cité des enfants perdus

Рік виходу: 1995
Режисер: Жан-П’єр Жене
Рейтинг IMDb: 7.4

Якщо ми заговорили про балакучий мозок у банці, то складно не згадати химерний світ стрічки «Місто загублених дітей». Її зняв режисер улюбленої всіма «Амелі» Жан-П’єр Жене. І виглядає так, що він надихався ретрофутуризмом свого уславленого співвітчизника Жюля Верна.

Фільм переносить нас в альтернативну реальність, де впізнавані елементи химерно поєднуються з екстравагантними, а часом і зовсім божевільними персонажами. Серед них є лиходій вчений, що викрадає дітей, щоб привласнити їхні сни, його помічники-клони, дресовані блохи-вбивці, кіборги-циклопи та стимпанковський мозок в акваріумі, що розмовляє через якусь подобу патефона.

Сюжет фільму досить простий, всі події обертаються навколо пошуків одного з викрадених дітей. Натомість Жене пропонує нам справжній бенкет гіпнотичних візуальних образів, де створені уявою Жана-Поля Готьє костюми є частиною сюрреалістичного світу з латуні, дерева та чудернацьких машин.

«Генетична опера» / Repo! The Genetic Opera

Рік виходу: 2008
Режисер: Даррен Лінн Боусман
Рейтинг IMDb: 6.4

У статті про стрічки, що намагалися уявити собі «майбутній» 2025 рік, ми згадували фільм «Різники» з Джудом Лоу у головній ролі. Ядром цього постапокаліптичного трилера стала ідея про штучні людські органи, які здатні зробити людей практично безсмертними, але натомість роблять їх рабами корпорацій.

Тим більшим сюрпризом для мене виявилось те, що є ще один фільм з подібним сюжетом, де один з головних героїв є так званим «репоменом» — колектором, який конфіскує в боржників штучні органи. І якщо «Різників» можна уявити таким собі домашнім хлопчиком, що лише намагається виглядати крутим хлопцем, то «Генетична опера» — це їхній відбитий на всю голову брат-неформал.

Перед нами, м’яко кажучи, досить незвичне поєднання біопанку, казки про Попелюшку та альтернативного мюзиклу, де лунають композиції в жанрах індастріал, панк і готик. Керуючись правилом не розповідати, а показувати, усю передумову стрічки нам демонструють через мальописи, а одні з головних ролей в ній виконують відома оперна співачка Сара Брайтман і світська левиця Періс Хілтон.

Критики намагаються пояснити події на екрані через суміш насильства «Пили», готичного світу «Ворона» та співів з «Шоу жахів Рокі Горора». А ми пропонуємо підійти до перегляду з обережністю: для когось цей сатиричний балаган майже напевно стане приємним відкриттям, а в інших може викликати стійке неприйняття.

«Хроніки Веспер» / Vesper

Рік виходу: 2022
Режисер: Крістіна Буозіте
Рейтинг IMDb: 6.0

У «Хроніках Веспер» наслідки генетичних експериментів привели людство на межу апокаліпсиса. Дослідні зразки з генетичних лабораторій вирвалися назовні та стали причиною вимирання більшості тварин і їстівних рослин. Після цього найбагатші люди заховалися за міцними стінами міст-цитаделей, а решта намагаються якось виживати на безплідних пустках.

З «Генетичною оперою» стрічку поєднує цинізм, з яким корпорації наживаються на загальному горі. Після катастрофи найдорожчим товаром у світі стало якісне насіння. Але вчені з цитаделей змінили генетичний код рослин так, щоб вони давали врожай лише один раз, після чого насіння потрібно купляти знову. Вивести нові сорти рослин, щоб подолати голод, намагається юна дослідниця Веспер, яку всюди супроводжує дрон зі свідомістю її паралізованого батька. Але зробити це у світі, де насіння стало джерелом влади, зовсім непросто.

«Хроніки» вражають поєднанням здавалося б несумісних світів: злиденних сільських халуп, де животіють фермери, та футуристичних цитаделей з їхніми схожими на медуз літальними апаратами та блискучими сферами хмарочосів. Авторам також вдалося створити реалістичний сеттінг. З одного боку в ньому є низка дивовижних істот, а з іншого — безліч дрібних деталей, що змушують повірити у події на екрані.

«Любов і монстри» / Love and Monsters

Рік виходу: 2020
Режисер: Майкл Метьюз
Рейтинг IMDb: 6.9

Якщо ви подивилися другий сезон серіалу «Останні з нас» і з нетерпінням чекаєте на другу частину пригод Люсі зі «Сховища 33», то вас напевно зацікавить постапокаліптична комедія «Любов і монстри». Реліз фільму у 2020 році пройшов непоміченим на тлі карантину, але він може запропонувати шанувальникам виживання серед монстрів декілька незвичних сюжетних ходів.

Іронічно, що героя тут як і в серіалі HBO теж звуть Джоел. Та всупереч всім жанровим канонам він не досвічений виживальник, а простий мешканець сховища, що на додачу відразу ціпеніє, побачивши загрозу. Через це шанси хлопця вціліти на поверхні серед хробаків-мутантів і велетенських сороконіжок наближаються до нуля.

Але чого не зробиш заради кохання? Щоб зустрітися з дівчиною своєї мрії, Джоел вирушає у практично самовбивчу подорож довжиною 140 кілометрів, під час якої долає власні страхи та знаходить нових друзів. Деякі з цих другорядних персонажів, наприклад останній на планеті робот Mav1s, приємно дивують і змушують шкодувати, що ми не побачимо продовження стрічки.

«Аніара» / Aniara

Рік виходу: 2018
Режисер: Пелла Когерман
Рейтинг IMDb: 6.3

В серіалах на кшталт «Зоряного шляху» аварія за десятки та навіть сотні світлових років від Землі не є чимось надто критичним. Адже поруч за щасливим збігом завжди є планета з необхідними ресурсами. А рятувальна експедиція зазвичай прилітає швидше, ніж герої встигнуть зробити декілька реплік.

Усвідомити справжні масштаби космосу та місце в ньому людини намагається шведська фантастична стрічка «Аніара». Її героїня працює оператором ШІ на борту космічного лайнера, який перевозить колоністів з Землі. Через аварійну ситуацію корабель сильно збивається з курсу.

Попервах капітан заспокоює пасажирів, що це лише подовжить подорож на пару років. Але згодом стає зрозуміло, що проблема значно серйозніша. І тепер перед кожною людиною на борту постають екзистенційні питання: що робити, коли всі твої колишні цілі та прагнення враз втратили сенс, і заради чого жити, коли вже не залишається надії?

«На висоті» / High Life

Рік виходу: 2018
Режисер: Клер Дені
Рейтинг IMDb: 5.7

Французька артхаусна режисерка Клер Дені зняла дивну фантастику, яка ніби продовжує оповідь «Аніари» про самотність, безвихідь і насильство в непроглядній темряві далекого космосу. Історія починається зі сцени, де астронавт Монте (Роберт Паттінсон) ремонтує зовнішню обшивку космічного корабля одночасно спілкуючись по радіо зі своєю єдиною супутницею — маленькою дівчинкою на ім’я Віллоу. Більше на борту нікого немає, крім мертвих тіл, якими заповнений вантажний відсік.

Далі автори розкривають обставини, що призвели до цієї жахливої ​​ситуації. Виявляється, що команда зорельота складалася з восьми колишніх в’язнів. Усі вони включно з капітаном і лікаркою Дібс (Жульєт Бінош) пішли на угоду, погодившись замінити свої смертні вироки на суїцидальну місію до найближчої чорної діри — гіпотетичного джерела відновлюваної енергії для охопленого кризою людства.

При цьому навіть серед зірок корабель продовжував залишатися тюрмою та міг просто вбити екіпаж, якщо центральний комп’ютер не отримає щоденного звіту про виконання програми досліджень. Їхньою частиною були жахливі репродуктивні експерименти, внаслідок яких у героя народилася дочка, а сам він опинився перед дилемою: чи є такі табу, через які не можна переступити заради продовження життя?

«Анігіляція» / Annihilation

Рік виходу: 2018
Режисер: Алекс Ґарленд
Рейтинг IMDb: 6.8

В контексті нашої теми варто згадати, що в англомовній фантастиці давно існує піджанр Weird fiction, чи в перекладі «дивна фантастика». Одним з його засновників вважають Говарда Лавкрафта, а серед сучасних представників найчастіше називають Джеффа Вандермеєра, Чайну М’євіля, Аластера Рейнольдса та інших. Чіткого визначення цього літературного напрямку немає, але серед його загальних рис відмічають незвичність і подекуди гротескність створених світів, невідповідність жанровим кліше та еклектичне поєднання фантастики, фентезі та горору.

У 2018 році режисер популярних фантастичних фільмів «Суддя Дредд 3D» і Ex Machina Алекс Ґарленд екранізував один з «дивних» романів Джеффа Вандермеєра під назвою «Анігіляція», який є частиною тетралогії «Південний проміжок». В центрі сюжету загадковий феномен «Мерехтіння», який виник після падіння в національному парку «Блеквотер» метеорита. Навколо епіцентру події виникла аномальна зона, де рослини, тварини та навіть фізичні закони нашого світу зазнають несподіваних змін. Головна героїня фільму, біолог Ліна, приєднується до експедиції в зону, щоб дізнатися, що там сталося з її чоловіком.

«Місто і місто» / The City and the City

Рік виходу: 2018
Режисер: Том Шенкленд
Рейтинг IMDb: 6.3

Після прочитання роману Чайні М’євіля «Посольське місто», я зловів себе на думку, що його абстрактні ідеї настільки дивні, що їх складно переказати та, мабуть, взагалі неможливо екранізувати. Втім смілівці все ж знайшлися. Режисер Том Шенкленд наважився перенести на екран інший твір М’євіля, детективно-фантастичний роман «Місто та Місто», який став основою одноменного мінісеріалу.

Події шоу проводяться в унікальних містах-близнюках Бейджел і Уль-Кома. Загадковим чином вони займають одне і те ж місце в просторі. Та це не інші виміри чи щось подібне. Натомість вони розташовані поруч, а іноді навіть складають одне на одному. Є місце, де ліва сторона дороги знаходиться в Бейджелі, а справа — в Уль-Комі. При цьому житті сусідів абсолютно різне: Бейджел нагадує обшарпане східноєвропейське місто 80-х років, а надсучасна Уль-Кома виявляє скло хмарочосів та цифровою рекламою.

Мешканці з народження навчаються не бачити іншого міста. Але коли поліція Бейджела знаходить мертву дівчину з Уль-Комі, детективи змушені зв’язуватися з родичами потерпілої та розібратися у швидкоплетінні таємниці, що оточують міста-близнюки. Впоратися з ідеями М’євіля виділяють далеко не всі глядачі, тому рейтинг серіалу на IMDb не дуже високий. Але можливо для вас він стане поштовим, щоб почати знайомство з «новими дивними» фантастами.