/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fb3f2f2b5430d2b67695a709848480961.jpg)
Бомбардування Москви, Сталін і жахи концтаборів: як жінка-воєнкор змогла зробити історичні кадри
На жаль, її ім'я знає не так багато людей, проте більшість точно бачила результати її роботи – неймовірні фото Другої світової війни. Про це пише 24 Канал із посиланням на NV.
Незламна Меггі
Після початку Другої світової для Маргарет вибили акредитацію від Збройних сил США. Можна тільки здогадуватись наскільки це було складно, адже військові не хотіли наражати жінку на небезпеку і відверто сумнівались у тому, що у неї вийде вдало ловити кадри війни.
Проте її редактор ні на хвилину не сумнівалась, що відправити у гарячі точки потрібно саме Меггі. Ще в редакції її почали називати "незламною" і недарма: вона мала гострий розум та вміла робити такі кадри, які не потребували пояснень.
Я навряд чи розумію, що роблю, допоки не видрукую власні фотографії,
– говорила вона.
До початку кар'єри журналістки жінка вже мала власну фотостудію та спеціалізувалась на архітектурній фотографії. Вона пояснювала, що пройшла курси, а потім їй "просто щастило" і людям подобались її фотографії.
Однак це було не просто везіння. Маргарет "відчувала" кадр і цим неодноразово дивувала колег. Вона фотографувала радянську промисловість, була в Ужгороді та знимкувала стихійні лиха в США.
Жінка і війна
Спочатку Маргарет відрядили до Європи, проте у 1941 році її відправили у СРСР, адже сумнівів щодо вторгнення Німеччини вже не було. Саме так вона стала єдиним фотографом, який зафіксував бомбардування Москви. Вона також зробила такий впізнаваний кадр Сталіна із тих днів, фотографувала повітряні нальоти та повернулась до США із унікальними кадрами.
Фотографія бомбардування Москви Маргарет Бурк-Вайт / Фото LIFE
Після того, як її країна вступила у війну, вона попросила про ще одне відрядження. Саме тоді їй розробили унікальну форму, як для жінки-воєнного кореспондента. Вона була єдиною фахівчинею у цій галузі.
У 1945 році вона дісталась із армією до Німеччини та прибула у концтабір Бухенвальд через 2 години після того, як його залишили нацисти.
Фото кореспондентки з Бухенвальда / Фото LIFE
За життя вона зробила неймовірний внесок у розвиток фотографії та неабияк вплинула на сприйняття жінки у суспільстві. Навіть після війни вона не могла довго перебувати на одному місці та завжди їхала туди, де відбувались страшні речі, які потрібно було документувати.
Вона продовжувала працювати, попри те, що у 49 років їй діагностували хворобу Паркінсона.
До речі, відомо також про іншу жінку, яка точно руйнувала стереотипи.Маргарет-Енн Балклі прикидалась чоловіком, взявши ім'я Джеймс Баррі, щоб здобути освіту і стати хірургинею, проводячи один із перших успішних кесаревих розтинів.