Епоха людини офіційно не визнана, але вчені точно знають коли вона почалась

Епоха людини: офіційно не існує, але наука вже знає, коли вона почалась

Антропоцен — це термін, який все частіше з’являється в наукових працях, ЗМІ та громадських обговореннях. Він описує період у геологічній історії Землі, коли людська діяльність стала головною рушійною силою змін у кліматі, біосфері, хімічному складі атмосфери та навіть у самих геологічних відкладах. Попри це, антропоцен офіційно не є частиною геохронологічної шкали Міжнародної комісії зі стратиграфії. Але наука вже має чітке уявлення про те, коли саме почалась епоха людини.

Що таке антропоцен і чому він важливий?

Термін “антропоцен” (від грецького “ἄνθρωπος” — людина і “καινός” — новий) запропонував у 2000 році нобелівський лауреат з хімії Пауль Крутцен. Він та інші вчені зауважили, що людська діяльність набула таких масштабів, що стала геологічною силою: змінює хімічний склад атмосфери, викликає вимирання видів, впливає на колообіг вуглецю, азоту та води.

Цей період — якісно новий стан планети, у якому:

• зросла концентрація CO₂ та CH₄ до рівнів, небачених за останні 800 000 років;
• відбулося масове знищення природних екосистем;
• виникла глобальна “пластикова стратиграфія”;
• фіксується радіоактивний слід від ядерних випробувань.

Коли почався антропоцен?

Питання про дату початку антропоцену є ключовим для його визнання як геологічної епохи. Пропонувалися різні точки відліку:

• Аграрна революція (~10 000 років тому) — перехід від мисливства до землеробства;
• Індустріальна революція (кінець XVIII ст.) — перші викиди вуглецю у промислових масштабах;
• “Великий прискорення” (~1950 рік) — різке зростання населення, урбанізації, споживання енергії;
• Ядерна епоха (1945–1952) — слід від ядерних вибухів у вигляді радіоактивних ізотопів.

У 2023 році робоча група з антропоцену (AWG) офіційно запропонувала початком антропоцену вважати середину XX століття, а саме — 1950 рік, з точки зору радіонуклідного маркера (ізотопу плутонію-239) у донних відкладах озер і океанів.

Де зберігається доказ?

Щоб визнати нову епоху, геологи мають знайти “золотий шпиль” (Golden Spike) — чітку точку у геологічному розрізі, яка фіксує глобальну зміну. Таку точку було обрано в озері Кроу (Crawford Lake) в Канаді. Там донні шари відкладаються рік за роком і містять ізотопи, мікропластик, вуглецеві залишки, сліди добрив — усе, що свідчить про людський вплив.

Чому антропоцен ще не визнаний офіційно?

У 2024 році міжнародна комісія з стратиграфії провела голосування щодо офіційного додавання антропоцену до геохронологічної шкали. Пропозиція була відхилена через низку причин:

• брак консенсусу серед геологів (частина вважає, що 70 років — це замало для стратиграфічного інтервалу);
• сумніви щодо глобальності маркерів — більшість доказів походить з Північної півкулі;
• політичний і філософський характер терміну — він виходить за межі класичної стратиграфії.

Чому це все має значення?

Навіть якщо антропоцен не внесено до офіційного геологічного календаря, його наслідки — реальні. Ми вже живемо в епосі, де:

• клімат змінюється швидше, ніж будь-коли у відомій історії;
• глобальне біорізноманіття зменшується;
• технологічні та хімічні сліди людства накопичуються у ґрунтах, воді, повітрі;
• планета переходить до нового геофізичного режиму.

Визнання антропоцену — це не лише наукове питання, а й етичне, екологічне, політичне. Це спроба зафіксувати, що людство стало геологічним чинником, здатним змінити долю всієї біосфери.

Висновок

Попри те, що антропоцен офіційно не затверджений, наукові дані чітко вказують: епоха людини почалась у середині ХХ століття. Ми залишили слід, який буде видно в геологічних шарах ще мільйони років. Тепер питання стоїть інакше: якою буде наступна епоха? І чи зуміє людство зробити її тривалою та стабільною — не для себе, а для всієї планети.