Івана Купала в 2025 році: дата, традиції, що не можна робити

Свято Івана Купали є стародавнім, язичницьким святом, яке раніше відзначалося на день літнього сонцестояння і символізує єднання людини з природою. З часом, свято Івана Купали прив'язали до церковного календаря, приурочивши його до дня народження Іоанна Хрестителя, яке наразі відзначають за новоюліанським календарем 24 червня.

Коли відзначають Івана Купала в 2025 році?

З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський церковний календар, і тепер всі неперехідні свята із фіксованою датою відзначаються на 13 днів раніше. Тому свято Івана Купала тепер припадає у ніч проти 24 червня – цей день співпадає зі святом Різдва Іоана Предтечі (або Івана Хрестителя). За григоріанським календарем свято припадало у ніч проти 7 липня.

Історія свята Купала

Свято Івана Купала пов'язане з язичницькими віруваннями давніх слов'ян. Купала або Купайло – один з персонажів слов'янської міфології, який за деякими дослідженнями фольклористів не є божеством. Інші ж джерела описують Купайла як бога родючості, кохання, молодості, літа та лікарських рослин. Поклонялися йому саме на день літнього сонцестояння, що характерно було для всіх східних слов'ян і не тільки. Наприклад в Латвії також в цей період святкують свято Ліго і воно має схожий принцип і традиції.

З росповсюдженням християнства, церква підлаштовувала дати язичницьких свят народів під церковні, як це сталося і зі святом Івана Купала. Це спочатку і призвело до так званого феномену двовір'я – коли в країні паралельно існувало два вірування, а потім суміщення церковних та світських традицій. Власне, раніше це свято і називали не інакше як Купала, а от «Івана» додалося вже під впливом впровадження свята Іоана Предтечі.

Свято Івана Купала: традиції та обряди

Цьому святу властиві традиції, що притаманні будь-якому культу поклоніння сонцю та стихіям: стрибки через вогонь, купання у водоймах, вшанування обрядових дерев (у давніх українців це була верба, яку називали Мареною). Її оздоблювали, прикрашали стрічками, квітками а потім спалювали.

У свято Івана Купала готували традиційні страви: квас, кашу, солодкі вареники. Кашею пригощали жебраків, а вже потім їли самі. Все це робилося для залучення добробуту та щастя.

Є версія, що сама назва – Івана Купала походить від слова «купання», адже в цей день обов'язково йшли до водойми, купалися там, щоб очиститися від зла, отримати сили та покращити здоров'я. А ось в ніч перед цим святом було заборонено заходити у воду, бо за повір'ям, русалки можуть потягнути на дно.

Стрибки через ватру

Що характерно, навпроти цього дерева і викладали багаття, через яке стрибали. Так люди вірили в те, що вогонь очищує від нечистої сили, скверни, гріхів, хвороб. Тому через багаття стрибала молодь, зокрема парами, взявшись за руки. Селяни ж проганяли через ці багаття худобу, вірячи, що це допоможе захистити її від хвороб, зробить її плодовитішою і сильнішою. В це ж багаття могли кинути сорочку хворої дитини, вважаючи, що так можна спалити хворобу.

Ворожіння на Івана Купала

Пускання вінків – ще один незмінний обряд, що проводять на Івана Купала. Незаміжні дівчата плели вінки з квітів та трав, робили маленьку воскову свічку в середині, запалювали її і так пускали водами. Вінок мав прибитися до берега. Вважалося, з якого боку він це зробить, з того і прийде наречений. Якщо вінок йшов на дно або зупинявся, отже, дівчині ще ходити в дівках цілий рік.

Пошуки цвіту папороті

Молодики, своєю чергою проводили інший обряд на Івана Купала: шукали цвіт папороті, який за міфологією, цвіте лише один раз на рік. Той, хто знайде цвіт папороті, зможе лікувати будь-які хвороби та розумітиме мову звірів і птахів.

Народні прикмети

• Якщо в цей день дощить, через 5 днів обов’язково буде сонячно.
• Цикади цокотять – на спекотний день.
• Шум верб на вітрі віщує зливу.
• Багато зірок на небі цієї ночі – буде багатий грибний врожай.
• Гроза на Івана Купала передбачає поганий врожай горіхів, більшість з них будуть порожніми.
• Сильна роса обіцяє добрий врожай огірків.
• Посилення аромату польових квітів передбачає дощ.
• Якщо листя папороті закручується вниз – чекайте теплого та сонячного дня.

Що не можна робити на Івана Купала?

• Купатися в річці після заходу сонця. Вважається, що в цей час водяні духи стають особливо активними і можуть затягнути людину на дно.
• Спати в ніч на Івана Купала. Вірили, що той, хто засне в цю ніч, може стати жертвою нечистої сили.
• Давати в борг та не брати нічого в борг. Вважалося, що це може призвести до великих втрат і невдач.
• Не залишати без нагляду вогонь. Багаття повинно горіти всю ніч, адже вважалося, що його полум'я захищає від злих духів.
• Повертатися додому до сходу сонця. Люди вірили, що перебування на природі до самого ранку приносить благополуччя і захист від злих сил.

Чому святкують Івана Купала

Багато етнографів вважають, що коріння всіх цих традицій та прикмет полягає в тому, що наші пращури були переважно землеробами, а отже врожайність для них мала життєве значення і для того, щоб вона була високою, потрібно «задобрити» сили, що на неї впливають: стихії, сонце, богів родючості і виконати багато правил.

Зараз переважно молодь збирається гуляти на Івана Купала в рамках збереження народних традицій, адже тепер усі розуміють, що не потрібно поклонятися сонцю, щоб воно зійшло. Хоча є люди, які досі дотримуються вірувань давніх слов'ян. В Україні свято Купала більш розповсюджене в районах Полісся і менше – в Закарпатській області.

Церква ж в цьому питанні займає чітку і категоричну позицію: Івана Купала – це язичницькі гуляння, які є гріхом і свята цього не визнає. Причому і українська православна церква, і греко-католицька, і інші конфесії наголошують, що свято Івана Купала має сумнівне походження, а етнографи і історики зазначають, що у прадавніх слов'ян практикувалися досить аморальні обряди на Купала. Тому деякі громади міст навіть відмовлялися проводити традиційні гуляння, змістивши акцент на сімейні цінності, як це зробила мерія Івано-Франківська в 2021 році.

Так чи інакше, в день Івана Купала проводиться багато фестивалів, культурних етно-заходів зі святкуванням, стрибками через вогонь, пусканням вінків по воді та іншими заходами.