Землі — громадам! Як Брусницька сільрада відвоювала 8 га землі в облради

Гучна кримінальна справа з хабарем у 200 тис. дол. за Брусницьку водолікарню, що тягнеться з 2019 року, цікава не тільки тим, що дозволила прокурорам нарешті реалізувати свої давні обіцянки і притиснути добре відомого українським і румунським митникам буковинського бізнесмена Юрія Кушніра, прізвище якого у своїй тронній промові згадував кожен новопризначений генеральний прокурор разом із присяганнями знищити в країні контрабанду.

Кушніра, який раптом вирішив зайнятися оздоровленням населення, взяли на хабарі тодішньому голові Чернівецької обласної ради Івану Мунтяну за сприяння в передачі в оренду комунального лікувального комплексу на мінеральних водах. А це для них обох злочин, передбачений частиною 4 статті 368, статтею 369 Кримінального кодексу України.

Так от, цей кримінал неочікувано зіграв на позитив у суспільно важливому питанні, далекому від митних і медичних справ. А саме — у відновленні законних прав громад на комунальні землі.

Помилка чи свідоме фальшування державного реєстру?

Майже одночасно в столичних судах вийшли зараз на фінішну пряму два тривалі судові процеси, так чи інакше пов’язані з родовищами лікувальних вод на території буковинського села Брусниця Вижницького району.

Це згадана кримінальна справа №991/361/25 із хабарем у схемі «бізнес — владі» за можливість спрямувати підприємницькі приватні кошти в розбудову санаторію, зруйнованого безгосподарністю його власника — Чернівецької облради. Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і головним підозрюваним у брусницькому хабарі.

А також справа №910/4423/24, де Брусницька сільська рада відвойовує у Чернівецької облради і Мін’юсту 8,58 га цієї водолікарні, створюючи судовий прецедент на користь усіх громад країни.

Як видно з матеріалів слідства, приманкою для підприємця кинути керівництву і депутатам облради кілька сотень тисяч у.о. неправомірної винагороди стала земля водолікарні.

За ринковими цінами, її вартість набагато більша за задокументований Національним антикорупційним бюро хабар. Іван Мунтян запевнив свого друга-бізнесмена, що перегодом той забере ділянки у свою власність. Оскільки, мовляв, вони належать облраді, то депутати зможуть провернути схему їхньої приватизації. До слова, це не єдиний приклад гендлювання облрадою комунальною землею.

Аж тут претензії на територію водолікарні заявила Брусницька сільська рада. Вона подала судовий позов на Чернівецьку обласну раду і державних реєстраторів Мін’юсту з вимогою витребувати всі чотири ділянки на користь своєї громади як єдиного законного їхнього власника і, відповідно, виправити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Адже всі ці роки сільрада послуговувалася офіційним документом (ніким не скасованим, підтверджено в судах), який засвідчував її право землевласності (див. документ 1). Ухвалених на його основі рішень сільради надати окремі санаторні ділянки в оренду ніхто не оскаржував.

Корупційна справа Кушніра—Мунтяна засвітила паралельний витяг із Держреєстру, де власником ділянок значиться якась неіснуюча громада області в особі Чернівецької обласної ради (див. документи 2–3).

Помилка чи свідоме внесення неправдивих даних у документ державної ваги співробітниками Мін’юсту часів Олени Лукаш?

Щоб розібратися в цьому, і позивач, і відповідач просили суд залучити співвідповідачем Міністерство юстиції України в особі його департаменту державної реєстрації, на підставі рішення якого і з’явився запис про право власності на землю за Чернівецькою обласною радою.

Почути позицію Мін’юсту важливо ще й з огляду на те, що справу Лукаш успішно продовжили її наступники. Практика закріплення комунальних земель за обласними радами триває й досі. В усіх областях. Щоправда, випадок одночасної реєстрації земельних ділянок за різними юрособами направду унікальний.

Однак судді поблажливо вирішили не викликати на засідання реєстраторів Мін’юсту і не акцентувати уваги на їхній відповідальності за внесення неправдивих даних до державної системи обліку інформації про права на землю.

Суд надихає громади боротися за своє майно

Брусницька сільрада аргументувала позов вимогами закону України від 06.09.2012 №5245-VI про остаточне розмежування земель державної і комунальної власності, а також положеннями Земельного кодексу і закону про місцеве самоврядування, які визнають суб’єктом права власності на комунальну землю саме територіальну громаду села, селища чи міста.

«Облрадівські» юристи пояснювали свою позицію лише одним: на зазначених ділянках розміщено будівлі, які є власністю облради. Тож, мовляв, і земля належить органу представницької влади обласного рівня.

На це суди першої й апеляційної інстанцій зазначили, що «відповідно до чинного законодавства наявність на земельній ділянці нерухомого майна Чернівецької облради не дає їй права власності на цю ділянку».

Судді також наголосили: «Земельний кодекс України не відносить обласні ради до суб’єктів права комунальної власності на землі, а лише уповноважує їх представляти спільні земельні інтереси територіальних громад, які виникли за наслідками об’єднання громадами на договірних засадах належних їм земельних ділянок комунальної власності (частина 5 статті 83 ЗКУ)». Оскільки жодна громада області не ухвалювала рішення сформувати на ділянках водолікарні спільну часткову власність, то облрада не має до них жодного стосунку.

Отже, суд визнав, що власником більш як 8 га санаторної землі є Брусницька громада в особі своєї сільської ради.

Нещодавно Північний апеляційний господарський суд підтвердив, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 «обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству».

Цей суддівський висновок кардинально змінює досі мовчазну позицію місцевого самоврядування і надихає громади відвойовувати комунальні землі, які є їхнім вагомим активом розвитку.

Заступник начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іван Гринюк радить наслідувати при цьому приклад Брусницької сільради. «Якщо місцеві ради вважають реєстрацію комунальних земель незаконною, нехай ідуть до суду», — пояснює чиновник.

Керівництво Чернівецької обласної ради пропонує свій вихід із ситуації, яким можуть скористатися колеги з інших областей. «На черговій сесії розглянемо проєкт рішення передати Чернівецькій міській громаді зареєстровані за обласною радою комунальні землі. Готові розглянути звернення інших громад», — зазначає голова крайового парламенту Олексій Бойко.

Питання ж відповідальності реєстраторів і самого Мін’юсту за фальсифікацію державної інформаційної системи про нерухоме майно та його власників залишається відкритим.