Жінки на чолі розвідок та армій: від MI6 до міноборони Ефіопії

Призначення Блейз Метревелі головою секретної розвідувальної служби Великобританії MI6 років десять-двадцять тому могло б когось здивувати. Але не сьогодні. Жінки все частіше обіймають високі посади у колись «чоловічих» професіях. Коротко про - про те, як жінки стають головними в обороні і спецопераціях.

Блейз Метревелі (MI6, Великобританія)

46-річна британка - етнічна грузинка з третьої хвилі еміграції до Великобританії, її батько Костянтин Метревелі був радіологом у Королівському армійському медичному корпусі. Блейз закінчила Кембриджський університет за спеціальністю «Соціальна антропологія» та почала працювати в MI6 у 1999 році. Тоді до її завдань входила оперативна робота на Близькому Сході та в Європі.

З 2022 року Метревелі очолювала відділу «Q», який відповідає за технології та інновації, і займалася захистом агентів MI6 від біометричного стеження. До цього у біографії нового голови розвідки був епізод тимчасової роботи і в MI5, де вона курирувала роботу відділу контррозвідки проти ворожих держав. За свою роботу торік Блейз Метревелі була нагороджена орденами Святого Михаїла та Святого Георгія.

Це перша жінка, яка очолила MI6 за 116 років історії служби. Тому прем'єр-міністр Сполученого Королівства Кір Стармер назвав призначення Метревелі «історичним». До своїх обов'язків глави MI6 Блейз Метревелі приступить восени.

Даних про сім'ю Блейз дуже мало, відомо тільки, що вона має брата-близнюка Костена Метревелі. А ще вона захоплюється академічним веслуванням і у 2024 році брала участь у гонці ветеранських команд за Кембридж.

Енн Кіст-Батлер (Центр урядового зв'язку GCHQ, Великобританія)

У 2023 році посаду голови Центру урядового зв'язку Великобританії зайняла Енн Кіст-Батлер. Її точний вік невідомий (приблизно 50), вона одружена, має трьох дітей. Кіст-Батлер закінчила Мертон-коледж Оксфордського університету за спеціальністю «Математика» та пішла працювати у сферу національної безпеки, де провела близько 30 років, включаючи роботу в MI5 та тимчасові призначення у GCHQ.

До призначення директором GCHQ Енн Кіст-Батлер була заступником генерального директора MI5, відповідала за оперативну роботу, розслідування та захисні заходи. Саме вона протягом десяти років працювала у приміщенні британського уряду на Уайтхоллі, де допомагала запускати Національну програму кібербезпеки. Також вона очолювала підготовку та реагування MI5 на вторгнення Росії до України.

Як і Блейз Метревелі, Енн Кіст-Батлер – перша жінка-голова служби (в даному випадку GCHQ) за 104 роки історії агентства. Зараз до її завдань як глави «цифрової розвідки» держави входить протидія кіберзагрозам з боку Росії та Китаю та зміцнення кібербезпеки Великобританії.

Тулсі Габбард (Національна розвідка DNI, США)

Габбард змінила на цій посаді Евріл Хейнс, яка очолювала відомство з 2021 року та забрала собі титул першої жінки-глави DNI. 44-річна Тулсі Габбард має солідний послужний список: вона служила в Армії США та залишила її лави у званні підполковника. Брала участь в операціях в Іраку та Кувейті на початку 2000-х і за військові заслуги отримала медаль «За похвальну службу».

Пізніше Габбард навчалася в офіцерській школі Алабамської військової академії, яку закінчила в березні 2007 року з найкращим результатом серед усього випуску, ставши першою жінкою в історії цього вишу, яка досягла такого успіху. Після закінчення навчання у званні другого лейтенанта Тулсі Габбард вступила на службу до 29-ї бригади спецназу Національної гвардії.

Змінила камуфляж на костюм Тулсі Габбард, вже будучи обраною до Конгресу США від її рідних Гаваїв. Балотувалася вона від демократів, а вже в Конгресі перекинулася до республіканців.

Габбард стала першою жінкою-ветераном бойових дій на посаді DNI. Це викликало суперечки під час розгляду її кандидатури – дама не має досвіду у розвідці, зате є багато суперечливих заяв про симпатії до авторитарних лідерів, є візити до Башара Ассада у Сирію та багато іншого. Що цікаво, у Кремлі до Габбард ставляться більш ніж лояльно, і тому в кулуарах американської політики її називають «улюбленицею росіян». При цьому «улюблениця» керує 18 розвідувальними агентствами США з бюджетом понад $100 млрд.

Маргарита Роблес (міністр оборони Іспанії)

Перша жінка-міністр оборони Іспанії очолює відомство із червня 2018 року. За професією вона суддя, а на новій посаді на її долю випало управління військовими операціями, включаючи створення табору для афганських біженців після падіння Кабула у 2021 році. Має високий рівень підтримки у суспільстві, декларує кібербезпеку та модернізацію іспанської «оборонки».

Як міністр оборони Роблес активно підтримує Україну, координуючи постачання зброї, включаючи танки Leopard у 2024 році. Вона зміцнює позиції Іспанії в НАТО, збільшивши військові витрати до 2% ВВП до 2025 року. У 2021 році організувала прийом афганських біженців на базі Торрехон-де-Ардос.

Роблес також просуває ґендерну рівність в армії та модернізує збройні сили. Незважаючи на успіхи, вона стикалася з критикою за військові контракти з Саудівською Аравією та шпигунський скандал Pegasus.

Юріко Бакес (міністр оборони Люксембургу)

Юріко Бакес – перша жінка-міністр оборони Люксембургу з 2023 року. В армії Люксембургу всього 900 військовослужбовців, і це дозволяє їй також займатися питаннями гендерної рівності та мобільності.

Бакес народилася 1970 року в Японії, в сім'ї люксембурзьких експатріатів. Там і вчилася до переїзду до Лондона. Закінчила Лондонську школу економіки (міжнародні відносини) та Коледж Європи у Брюгге (європейські дослідження). Вільно володіє люксембурзькою, французькою, англійською та японською мовами.

Кар'єра Бакес розпочалася у 1996 році на дипломатичній службі Люксембургу у посольствах у Японії та США, а потім в ООН. Була заступником глави місії в Японії, потім – представником Люксембургу у Єврокомісії. З 2020 по 2023 роки обіймала посаду маршала Великого Герцога, керувала палацовим протоколом. Звідти перейшла на посаду міністра фінансів, а з листопада 2023 року очолила Міністерство оборони і стала першою жінкою на цій посаді.

Як міністр оборони Бакес активно підтримує Україну. Минулого року Люксембург приєднався до чеської ініціативи щодо постачання 800 тис. снарядів для ЗСУ. 2025 року Юріко Бакес збільшила військову допомогу Україні на 50%, виступаючи за «справедливий мир». У березні 2025 року в Києві міністр оборони Люксембургу обговорила з Рустемом Умєровим підтримку української оборонної промисловості та коаліцію дронів.

Аїша Мохаммед Мусса (міністр оборони Ефіопії)

Вона - перша жінка-міністр оборони Ефіопії, обіймала цю посаду двічі: з 2018 по 2020 роки і з 2024-го по сьогодні.

Мусса народилася у 1970-х роках, належить до етнічної групи оромо. Вона мусульманка, часто носить хиджаб. Має ступінь доктора філософії, а до 2018 року була міністром культури та туризму Ефіопії.

У 2018 році прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед призначив Аїшу Мохаммед Мусса міністром оборони в рамках реформи, яка забезпечила ґендерний паритет в уряді. Жінка активно зайнялася реформуванням армії, попутно борючись із корупцією та етнічним фаворитизмом. У 2020 році її звільнили, але у 2024 році вона повернулася на посаду міністра і з потрійною силою продовжила модернізацію Національних сил оборони Ефіопії (ENDF). Також вирішує численні прикордонні конфлікти своєї країни, включаючи суперечку з Суданом.

Призначення Аїші Мохаммед Мусса збіглося із обранням Сахле-Ворк Зевде першою жінкою-президентом країни. Мусса підтримує участь Ефіопії в Африканському союзі, і, незважаючи на критику, її робота знаходить лазівки у непробивному патріархаті ефіопського суспільства.