Booker витіснили Abrams: Корпус морської піхоти США відмовляється від танків

У березні 2020 року Корпус морської піхоти США (КМП США) оголосив про початок реалізації амбітного десятирічного плану модернізації, в рамках якого Корпус має повернутися до свого морського коріння, а не дублювати сухопутні сили. У рамках цих зусиль КМП США мав намір скоротити загальну кількість піхотних батальйонів з 24 до 21, артилерійських батарей — з 21 до 5 і амфібійних рот — з 6 до 4. Про це у своїй статті, яку переклав Фокус, пише американський журналіст Пітер Сучіу.

Чи не найістотнішим нововведенням стало зняття з озброєння танків. КМП США більше не експлуатуватиме танки, передавши свій парк M1 Abrams армії США. Цим кроком завершилося формування 1-го танкового батальйону КМП США, який був вперше задіяний 1 листопада 1941 року в Кемп-Леджуні, Північна Кароліна, і приєднаний до 1-ї дивізії морської піхоти. Танки з рот A і B брали участь у висадці на Гуадалканал у серпні 1942 року, а 21 серпня вступили в першу серйозну сутичку з противником. Загалом близько 1300 танків, які раніше перебували на озброєнні морської піхоти, були передані в армію або зняті з озброєння. Це ознаменувало кінець епохи броньованих бегемотів і початок нового, маневреного КМП США.

Чи варто КМП США прийняти на озброєння M10 Booker?

Здавалося б, Корпус морської піхоти остаточно відмовився від танків. Але цього тижня підполковник Джон Дж. Дік і підполковник Деніел Д. Філліпс, командир і виконавчий офіцер 3-го легкоброньованого розвідувального батальйону, написали в статті для журналу Task & Purpose, що морпіхам варто по-новому поглянути на M10 Booker.

Лише місяць тому армія США зняла з озброєння M10 Booker, "легкий танк", призначений для підтримки піхотних бригадних бойових груп (IBCT). Це була одна з кількох програм, що підлягають скороченню в рамках Ініціативи з трансформації армії (ATI), яка була оголошена 1 травня 2025 року з метою скорочення витрат і перегляду деяких недавніх програм закупівель.

Розроблений компанією General Dynamics Land Systems (GDLS), M10 Booker офіційно не є танком, але дуже схожий на нього: він озброєний 105-мм гарматою на башті, встановленій на гусеничному шасі, що надає йому зовнішньої схожості з танком. Підполковники Дік і Філліпс побачили в ньому не стільки танк, скільки машину, яка може добре підійти для морської піхоти.

"Морським піхотинцям потрібна платформа для стрільби прямим наведенням, здатна виживати і домінувати в ближньому бою, — пишуть офіцери. — Ми пропонуємо включити M10 Booker до складу майбутніх легких розвідувальних батальйонів". Вони додали, що великокаліберна зброя Booker і її живучість "дозволять нам не відставати від супротивників зі справжньою бронетехнікою". Коротше кажучи, "M10 — це не розкіш, а оперативна необхідність, що долає розрив між маневреністю і міццю, щоб забезпечити морським піхотинцям перемогу під час контакту з противником".

Далі офіцери пояснили, що навіть на мінливих полях битв 21 століття броня продовжуватиме відігравати важливу роль. "Броня залишається актуальною на всіх сучасних полях битв, від України до Індо-Тихоокеанського регіону", — пояснили вони, додавши, що Китай модернізує свої бронетанкові сили, а також розвиває нові технологічні інновації, як-от протидія безпілотникам і зброя спрямованої енергії.

"Ці глобальні тенденції відображають чіткий консенсус, — підсумували автори. — Броня, як і раніше, має значення, якщо вона адаптована до сучасних загроз".

Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) розробила корабель Type 15, який, хоча і не згадується в статті, має можливості, що нагадують Booker. Type 15, призначений для дій на пересіченій місцевості від високих гір біля кордону з Індією до піщаних пляжів — імовірно, для підтримки вторгнення на Тайвань, — озброєний повністю стабілізованою 105-мм нарізною головною гарматою і оснащений дизельним двигуном потужністю 1000 к.с.

"Тепер у морської піхоти є шанс розглянути M10 Booker під іншим кутом, оцінивши його експедиційну застосовність, можливість ведення вогню прямим наведенням та інтеграцію з резервними силами. Можливо, Booker не особливо актуальний для армії, але саме він потрібен морській піхоті відповідно до доктрини розвідки і маневру, що розвивається", — стверджують Дік і Філліпс.

У танка Booker є і недоліки

У редакційній статті журналу Task & Purpose названо і причини, через які програму спочатку скасували. Офіцери морської піхоти визнають, що на борту Boeing C-17 Globemaster III можна перевозити тільки один M10 Booker, хоча початковий план передбачав створення легкого танка, який можна було б доставляти повітрям, або можливість перевезення на C-17 двох танків.

Автори також стверджують, що M10 "працює на економічному дизельному двигуні і менш вимогливий до обслуговування, ніж традиційний основний бойовий танк". Частиною обґрунтування відмови Корпусу морської піхоти від M1 Abrams були його висока витрата пального і проблеми з обслуговуванням. Офіцери також припустили, що M10 може "знайти баланс між живучістю і мобільністю".

Крім того, командири морської піхоти наголосили, що відомству необхідно буде розв'язати питання з формулюванням "Право на ремонт" у контракті, яке закликало армію вдаватися до послуг компанії GDLS для вирішення будь-яких проблем із технічним обслуговуванням. Це формулювання викликає серйозні розбіжності у законодавців, і морським піхотинцям необхідно забезпечити, щоб M10 була потрібна мінімальна підтримка з боку GDLS.

"Контракти також мають включати експедиційні ремонтні комплекти, файли для 3D-друку та індивідуальні пакети логістики. В умовах протистояння підтримка бронетанкових платформ дуже важлива", — додають автори.

Танк Booker уже перебуває в обмеженому виробництві

Можливо, найзначніша перевага M10 Booker полягає в тому, що він уже перебуває в початковому виробництві (Low Rate Initial Production, LRIP) і може бути швидко доведений до повного виробництва (Full Rate Production, FRP) — або переоцінений морською піхотою без багаторічних пропозицій, польових випробувань і оцінювань. Керівництво Корпусу морської піхоти зможе визначити, чи підходить йому ця машина і що в ній потрібно виправити, і використовувати M10 як відправну точку, а не починати з нуля розробку абсолютно нової платформи, на яку можуть піти роки. У Китаю з'явився Type 15, і якщо КМП США зіткнеться з НВАК у бою в Тихому океані, можливо, Дік і Філліпс мають рацію в тому, що відповідна зброя для такого протистояння вже є. З деякими модифікаціями, придатними для КМП США, Booker може стати незамінною платформою.

"Інтеграція M10 Booker до легкоброньованого розвідувального/мобільного розвідувального батальйону — це не просто вибір платформи, а поворот у доктрині, що відновлює баланс у структурі сил і повертає бойовий авторитет морській розвідці в просторі Експедиційних сил морської піхоти", — продовжують офіцери.

Однак є один момент, на який офіцери не звернули уваги. Чи захочуть морські піхотинці експлуатувати машину, названу на честь двох солдатів армії США, один з яких навіть нагороджений медаллю "За відвагу"? Втім, це легко виправити. Армія збереже невелику кількість машин під назвою Booker, а версія для КМП США може стати M10 Basilone, на честь сержанта-кулеметника КМП США Джона Базілоне, який отримав Медаль Пошани за героїзм під час битви за Гуадалканал під час Другої світової війни.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану. За свою двадцятирічну журналістську кар'єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і веб-сайтів, опублікувавши понад 3200 матеріалів. Регулярно пише про військову техніку, історію вогнепальної зброї, кібербезпеку, політику і міжнародні відносини. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Ви можете стежити за ним у Twitter: @PeterSuciu. Напишіть автору електронною поштою: [email protected].