Чи "скасує" Орбан санкції проти РФ і чи очікувати прогресу у переговорах про вступ в ЄС

Сьогодні у Брюсселі, напередодні саміту лідерів Євросоюзу, проходить Рада ЄС у закордонних справах.

На порядку денному засідання не лише 18-й пакет санкцій проти Росії, а й продовження усіх схвалених у минулому секторальних економічних санкцій.

Про те, чи вдастся Євросоюзу продовжити уже схвалені санкції проти Росії і затвердити нові, а також чи очікувати прогресу Україні у питанні відкриття переговорних кластерів, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Тетяни Висоцької Євросоюз між Орбаном і Трампом.

Яких новин чекати Україні щодо санкцій та членства у ЄС.

Як відомо, кожні шість місяців держави Європейського Союзу мають одноголосно продовжувати вже діючі санкції проти Росії.

Щоразу на кону – "мегапакет", куди входять і ті санкції, що діяли до 2014 року, і запроваджені вже після повномасштабного вторгнення.

Наступний крайній термін для цього рішення – 31 липня 2025 року, тож на перший погляд, ситуація не "горить", лишається ще понад місяць.

Але в ЄС налаштовані домовитися з прем’єром Угорщини Віктором Орбаном наперед.

Що ж дає оптимізм про те, що Віктор Орбан не заветує санкції "намертво"?.

Основу оптимізму Брюсселя формують… сподівання на США.

У цьому у розмовах з "Євро.

Правдою" зізнавалися дипломати з різних держав ЄС.

За їхніми словами, щодо санкцій адміністрація Трампа і брюссельські посадовці є мало не однодумцями: на обох берегах океану вважають, що їх треба продовжувати і посилювати, бо це – аргумент в перемовинах з Кремлем (ті самі "карти", про які завжди говорить Трамп).

Та якщо стосовно продовження існуючих секторальних санкцій є ґрунт для оптимізму, то запровадження нових стикнулося з додатковою перепоною – Словаччиною.

Утім, у тому, що Братиславу вдасться "умиротворити" і 18-й пакет точно затвердять – не було сумніву в жодного зі співрозмовників "Євро.

Про складові 18-го пакета санкцій "Євро.

Правда" повідомляла: це будуть санкції проти російських банків та навіть банків третіх країн, нові заходи проти російського тіньового флоту, повна заборона на будь-який розвиток проєктів "Північних потоків", заборона на експорт в ЄС нафтопродуктів, виготовлених з російської сировини, нові експортні обмеження для російських компаній в різних галузях (машини, метали, пластмаси, хімікати) тощо.

Водночас існує один-єдиний елемент тиску на РФ, від якого Євросоюз відмовився – цінової стелі для російської нафти.

Це питання не отримало підтримки США на саміті G7.

Крім того, у Брюсселі вважають, що на тлі зростання ціни на нафту через загострення війни на Близькому Сході поточна цінова стеля стає цілком адекватною.

А ще на саміті ЄС Україна сподівається отримати "позитивний сигнал" – заяву 26 лідерів (тобто усіх, крім Угорщини) про те, що Київ готовий до відкриття першого кластера "Основи" у перемовинах про вступ до Євросоюзу.

Але ця політична заява не потягне жодних юридичних змін.

А ось щодо перспектив відділення Молдови від України на шляху до ЄС та початку переговорів з нею окремо без заблокованої Орбаном України – Київ отримує позитивні сигнали від Брюсселя.

Станом на червень 2025 року це питання зняте з активних обговорень, і тим більше жодного рішення про це не буде на саміті.

Так чи інакше, у Брюсселі готуються до того, що Орбан не відмовиться від вето щодо руху України до ЄС.

І якщо це стане реальністю, то ЄС шукатиме компенсатори.

У цьому разі заохочувальним "планом Б" для України європейці бачать поступову інтеграцію України до єдиного ринку Євросоюзу, яка буде відбуватися без уваги до того, чи відкритий якийсь кластер у перемовинах.