Детали саммита НАТО, новый кабмин Румынии, Сербия блокирует продажу снарядов ВСУ: новости дня

Насичений тиждень: завтра-післязавтра саміт НАТО, а потім два дні – саміт лідерів ЄС.

Серед тем порядку денного України і ескалація на Близькому Сході.

У ЄС намагаються зберегти санкції проти Росії і затвердити новий пакет, у НАТО обіцяють у фінальному рішенні положення про фінансування ЗСУ.

В Альянсі оголосили РФ головною загрозою і очікують затвердження на саміті зобов’язання щодо збільшення оборонних витрат держав-членів НАТО.

Тим часом Іран не бачить сенсу у переговорах з США і Ізраїлем і завдав удару у відповідь.

Все важливе і цікаве за понеділок, 23 червня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Скорочений саміт НАТО.

Вже завтра-післязавтра у нідерландському місті Гаага проходитиме саміт НАТО.

Кореспонденти "Європейської правди" вже на місці і будуть висвітлювати захід.

Саміт пройде у безпрецедентно скороченому форматі, оскільки в Альянсі намагаються організувати зустріч так, щоб вона задовольнила президента США Дональда Трампа.

Досі невідомо, чи відвідає саміт президент України Володимир Зеленський, який наразі перебуває з візитом у Великій Британії.

Він вже зустрівся з британським королем Чарльзом III, а також провів переговори з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером.

Тема зустрічі – політична та дипломатична координація, розвиток спільних оборонних проєктів та виробництва зброї, а також – санкції проти Росії за війну.

Глава місії України при НАТО Альона Гетьманчук поінформувала, що український президент візьме участь у саміті НАТО, якщо бачитиме цінність рішень цього саміту для безпеки держави.

Хоча на зустрічі буде японський міністр закордонних справ Такеші Івая.

Південна Корея та Австралія, які разом із США та Японією входять до складу індо-тихоокеанської четвірки, також заявили, що їхні лідери не братимуть участі в саміті НАТО.

Натомість, ймовірно окремо відбудеться зустріч за участі міністрів цих країн.

У Вашингтоні підтвердили, що президент США Дональд Трамп відвідає саміт.

Тим часом проросійські хакери атакували урядові сайти Нідерландів перед самітом НАТО.

Щодо України на саміті.

Генсек НАТО Марк Рютте на пресконференції перед самітом НАТО у Гаазі повідомив, що фінальне рішення саміту НАТО у Гаазі матиме норму, що стосується України, включаючи положення про фінансування ЗСУ.

"У рішенні ви побачите важливі висловлювання про Україну, включаючи ті, що пов'яжуть оборонні витрати (які зростуть до 5% ВВП.

– ЄП) до 2035 року – з Україною та з потребою, щоб Україна могла і далі оборонятися", – заявив він, спростовуючи припущення медіа про те, що Україна може лишитися поза межами рішення саміту.

За словами Рютте, НАТО цього року вже виділив на допомогу Україні 35 млрд євро.

Для порівняння, у минулому році Альянс виділив на підтримку України більше 50 млрд євро.

Генеральний секретар НАТО наполягає, що саміт, який відбудеться цього тижня, не змінить норми про незворотність шляху України до вступу в Альянс.

У Нідерландах заявили про необхідність підтримувати Україну "на повну силу".

Фінляндія готує 29-й пакет військової допомоги Україні, а Норвегія вироблятиме надводні дрони в Україні.

Висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас повідомила, що вже має конкретні обіцянки щодо 80% від 2 млн боєприпасів, які мають передати Україні у 2025 році.

Тим часом Сербія, після обурення Росії, призупинила весь експорт боєприпасів.

У НАТО засудили атаки на Україну.

Генсек Альянсу у Гаазі також засудив нещодавні російські атаки проти мирних українських міст.

"Атаки на невинних мирних без жодної військової мети є неприйнятними.

Росія несе за них повну відповідальність", – сказав Рютте.

Він нагадав, що російська агресія є неспровокованою від самого початку.

"Україна повинна мати все, чого вона потребує для захисту своєї території та суверенітету", – заявив генсек НАТО.

Посол США при НАТО Метью Вітакер перед самітом у Гаазі заявив, що президент Дональд Трамп "розчарований" через російські удари по цивільних об'єктах і великих містах в Україні.

"Я хочу долучитися до багатьох голосів по світу із засудженням ударів по цивільних в Україні і хочу висловити найглибші співчуття рідним загиблих, включаючи громадянина Америки, що загинув під час (одного з) останніх ударів", – зазначив Вітакер.

Утім, виступаючи від імені президента, посол заявив про очікування від "обох сторін".

"Ми закликаємо обидві сторони до стриманості", – сказав дипломат.

Збільшення витрат на оборону.

Генсек НАТО оголосив, що Альянс вважає Росію своєю головною загрозою.

Посол США при НАТО Метью Вітакер очікує за результатами саміту заяви, яка на тлі загрози з боку Росії передбачатиме зобов’язання щодо збільшення оборонних витрат Альянсу.

Зокрема, він згадав у цьому контексті необхідність збільшення видатків на оборону до 5% від ВВП, що, за його словами, є "лише початком".

"Ми збільшуємо витрати через загрозу в тому числі з боку Росії, яка, як ми очікуємо, буде тривалою", – заявив Вітакер.

Марк Рютте заперечив, що Іспанія матиме винятки з цілей оборонних витрат.

Раніше Іспанія публічно виступила проти плану Альянсу збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП і повʼязані з обороною видатки – до 1,5% ВВП.

Бельгія хоче від НАТО "максимальної гнучкості" щодо оборонних витрат, а словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що Братислава сама вирішуватиме темпи збільшення оборонних витрат.

Тим часом Мінфін Німеччини, за даними ЗМІ, заклав 3,5% ВВП оборонних витрат на 2029 рік.

Про санкції ЄС на Росію.

Сьогодні у Брюсселі пройшла Рада Євросоюзу у закордонних справах.

Зустріч міністрів закордонних справ відбулася напередодні саміту лідерів ЄС, який запланований на 26-27 червня.

На порядку денному засідання не лише 18-й пакет санкцій проти Росії, а й продовження усіх схвалених у минулому секторальних економічних санкцій.

Прибувши на засідання глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив журналістам про ще один важкий ракетний удар Росії по українських цивільних об'єктах.

Він наголосив, що "Путін несе війну", тому зараз саме час залучити "всі дипломатичні інструменти", щоб підвищити ціну подальшої російської агресії.

"Настав час використати всі дипломатичні інструменти, щоб змусити Росію до миру, змусити Росію до переговорів.

У них немає причин сідати за стіл переговорів.

Тож, ще раз: санкції, ізоляція, замороження активів", – додав глава МЗС України.

А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, прибувши на зустріч у Брюссель, попередив про те, що загострення подій на Близькому Сході матиме прямий вплив на війну в Україні, зокрема через зростання ціни на нафту.

Зокрема, на тлі зростання ціни на нафту через загострення війни на Близькому Сході лідери ЄС не планують знижувати цінову стелю для російської нафти.

Крім того, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна та Словаччина вирішили не підтримувати план Європейського Союзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії.

"Ми зробили це тому, що Європейський Союз хоче заборонити країнам-членам, включно із Угорщиною і Словаччиною, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили це раніше", – пояснив Сійярто.

Хоча висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас вважає, що ЄС затвердить 18-й пакет санкцій проти РФ до кінця тижня.

Про те, чи вдастся Євросоюзу продовжити уже схвалені санкції проти Росії і затвердити нові, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Тетяни Висоцької Євросоюз між Орбаном і Трампом.

Яких новин чекати Україні щодо санкцій та членства у ЄС.

До речі, як повідомив кореспондентці "Європейської правди" високопосадовець ЄС, лідери держав Євросоюзу на саміті 26-27 червня готуються ухвалити "потужний" документ щодо перемовин про вступ України, який Угорщина навряд чи підпише.

У Брюсселі розраховують на особисту присутність Зеленського на саміті ЄС 26 червня.

Саміт НАТО – Іран.

Генсек НАТО Марк Рютте не згоден з тим, що удари США по Ірану були порушенням міжнародного права.

Прем’єр Норвегії раніше заявив, що американська атака на іранські ядерні об'єкти є порушенням міжнародного права.

Рютте каже, що його найбільшим страхом є можливість володіння і застосування Іраном ядерної зброї.

В ніч на неділю армія США завдала ударів по трьох ключових іранських ядерних об'єктах.

Американський президент Дональд Трамп після цього закликав Тегеран утриматися від дій у відповідь і врегулювати розбіжності, що залишилися, шляхом переговорів.

Віцепрезидент Сполучених Штатів Джей Ді Венс у неділю запевнив, що США воюють не з Іраном, а з його ядерною програмою і що Вашингтон "не хоче зміни режиму".

Хоча вже сьогодні президент Дональд Трамп натякнув, що не проти зміни режиму в Ірані.

Відповідь Ірана.

Іран вважає переговори з Вашингтоном та Тель-Авівом марними після того, як Сполучені Штати вдарили по іранських ядерних об’єктах.

А сьогодні ввечері Іран завдав удару у відповідь по американських військових об’єктах на Близькому Сході.

Як повідомив телеканал CNN, США відстежують ракети, випущені Іраном по базах у Катарі та Іраку.

Крім того, в неділю іранський парламент схвалив рішення про закриття Ормузької протоки – важливого проходу для поставок нафти з країн Перської затоки.

Остаточне рішення залишається за верховним лідером аятолою Алі Хаменеї.

"Це щось надзвичайно небезпечне і небажане для всіх", – прокоментувала можливе закриття Ормузької протоки висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Глава МЗС Британії заявив, що закриття Іраном Ормузької протоки буде катастрофічною помилкою.

В Ізраїлі кажуть, що Іран вивіз 400 кг збагаченого урану до ударів США.

Китай заявляє, що атака на Іран підірвала авторитет Сполучених Штатів, а Путін бідкається через "неспровоковану агресію" проти Тегерана.

А ще Дональд Трамп сьогодні пожурив заступника голови Ради безпеки Росії Дмитрія Медведєва через його заяви про Іран.

У свіжому дописі на Truth Social Трамп риторично запитує, чи справді експрезидент Росії "недбало вжив оте саме слово (ядерка!) і сказав, що він та інші країни постачатимуть Ірану ядерні боєголовки".

"Він справді це сказав, чи це лише плід моєї уяви? Якщо він це сказав і це підтвердиться, будь ласка, негайно повідомте мене.

Такими словами не можна недбало розкидатись.

Мабуть, саме тому Путін – "БОС", – продовжив він.

Європа і Близький Схід.

Ескалація на Близькому Сході – одна з тем порядку денного і у Європі.

Лідери Німеччини, Франції та Великої Британії в неділю закликали Іран не вживати жодних дій, які могли б ще більше дестабілізувати ситуацію в регіоні після ударів США по іранських ядерних об'єктах.

У спільній заяві Фрідріх Мерц, Емманюель Макрон і Кір Стармер підкреслили, що завжди чітко заявляли: Іран ніколи не може мати ядерної зброї, і більше не може становити загрозу регіональній безпеці.

"Ми закликаємо Іран взяти участь у переговорах, що призведуть до угоди, яка вирішить усі питання, пов'язані з його ядерною програмою", – заявили Мерц, Макрон та Стармер.

А міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Іран повинен вступити у прямі переговори зі США, якщо хоче завершення конфлікту.

Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес заявив, що закликатиме Європейську раду схвалити негайну призупинку дії угоди, яка регулює відносини між ЄС та Ізраїлем, через "порушення прав людини", що вчиняються цією країною в секторі Гази.

Італія проти призупинення дії Угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем.

Новий уряд Румунії.

Парламент Румунії затвердив уряд на чолі з проєвропейським премʼєром.

Про те, як Румунія поступово виходить із потужної політичної кризи, читайте в статті Сергія Герасимчука і Ростислава Клімова з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Румунія робить крок від прірви: як перемога над ультраправими змінює сусідку України.

Решта новин.

Більшість жителів Словаччини не підтримують ідею Фіцо щодо нейтралітету.

У Польщі прокоментували заяву СБУ про спробу замаху на Зеленського у Жешуві.