Електоральна група ухилянтів існує, і вона буде мати свій голос, - політологи про майбутні вибори

Тема мобілізації - у чомусь болюча, у чомусь спірна, у чомусь провокаційна. І одна з найважливіших в умовах війни. Тож не дивно, що її все частіше у своїй риториці використовують українські політики. Причому останнім часом звучать не лише заклики до того, як покращити умови мобілізації чи роботу ТЦК, а все більше критикують систему та працівників терцентрів. Більш того, деякі політики називають примусову мобілізацію «загрозою для суспільства», чим, звичайно, приваблюють ту частину суспільства, яка правдами і неправдами намагається уникнути служби у війську.

Як тема мобілізації може бути розіграна перед можливими виборами в Україні - Коротко про розповіли фахівець у виборчих процесах та голова Комітету виборців України, доктор історичних наук Олексій Кошель та директор Центра прикладних політичних досліджень «Пента» і політолог Володимир Фесенко 

Олексій Кошель: За критикою мобілізації стоять або російські гроші, або відсутність реформи ТЦК

- Останнім часом в українському політикумі з’явився новий тренд – критика мобілізації. Підсанкційний Олексій Арестович з-за кордону дає поради, як чинити опір ТЦК, нардеп Олексій Гончаренко з «Євросолідарності» взагалі вимагає заборонити ТЦК і перейти на добровільний рекрутинг. Вибори в країні раніше чи пізніше будуть, і наскільки тема мобілізації стане вагомою на них?

- Критику мобілізації я б розглядав у двох частинах. Перша – це Арестович та «товариші», які ховаються за кордоном. Зрозуміло, що їм потрібно за щось жити, і, очевидно, вони не гидують російськими грошима. Тому оцю кампанію – «арестовичі», «шарії» і багато-багато інших - я б розглядав виключно в контексті російської пропаганди і російських впливів. Все ж Москва не шкодує фінансів на те, щоб дестабілізувати ситуацію всередині України.

Друге питання – це акуратна, обережна критика мобілізації і роботи ТЦК з боку окремих українських політиків. І тут варто розглядати цю тему в двох аспектах. Перший  – це намагання заробити для себе політичні бали, тому що кількість тих чоловіків, які ховаються в квартирах і будинках, є досить великою. І вони плюс члени їх сімей чутливі до мобілізації. Так, така електоральна група існує.

- Але проблема з роботою ТЦК, яка не завжди вписується в рамки закону, існує… Днями їхав у таксі, і водій доводив, що в демократичній країні не можуть так "бусифікувати" людей.

- Зараз, дійсно, є багато питань стосовно неспроможності влади провести реформу ТЦК. Ця структура до сих пір підпорядковується Сухопутним військам, що саме по собі є доволі дивним, я б навіть сказав - абсурдним. Вони мали б підпорядковуватись незалежному органу.

Але якщо у нас навіть немає можливості під час війни провести повноцінну реформу, потрібно закласти в основу кілька принципів. Принцип перший – це те, що в ТЦК не повинно бути жодного чоловіка призивного віку і жодного військовозобов'язаного. Там мали б працювати виключно або військові, які отримали поранення і не можуть виконувати свої обов'язки на фронті, або фахові юристи, які могли б на достатньо високому рівні виконувати роботу в ТЦК.

В Європі ухилянтів набагато більше, ніж в Україні

- Чи можна сказати, що Україна зараз поділена на, скажімо так, «партію патріотів» і «партію ухилянтів»? І кого зараз реально більше?

- Я б не став робити саме такий жорсткий поділ на «патріотів» і «ухилянтів». Просто в умовах війни логіка тих чи інших дій, симпатії та антипатії - інша. Я б, наприклад, виокремив би третю групу, яка є патріотами, яка готова допомагати фронту не тільки морально, але і матеріально. Але коли йдеться про збройний захист, про мобілізацію, вони говорять, що «мене це не стосується».

Я б не став говорити про щось особливе, тому що інколи, коли я читаю окремі матеріали на цю тему, у мене взагалі складається враження, що намагаються очорнити українців.

- Але ухилянти існують, і виборчі права у них є. Наскільки це загрозливо для України?

- Я думаю, що в нас є підстава говорити про те, що ця проблема не є масовою на сьогодні.

- До речі, а в світі як зараз з темою патріотизму?

- Якщо ми подивимося на статистику в Польщі, Німеччині в питанні готовності захищати державу, то побачимо набагато гірші цифри, ніж у нас. Більшість поляків, німців, французів також не хочуть воювати і будуть тікати від цього. Знову ж таки, практика воєн, зокрема Першої та Другої світових, свідчить, що дезертирство в Європі було просто масовим.

Ремарка Коротко про

Polskie Radio-24 в травні цього року привело дані соцопитування компанії IBRiS, яке свідчить, що лише 21% поляків готові захищати свою країну зі зброєю. А видання Focus у березні цього року написало, що 57% німців взагалі не готові захищати свою країну у разі нападу.

У новому парламенті буде дуже багато військових, а це поразка ухилянтів

- З іншого боку, зараз багато експертів прогнозують, що в новому парламенті буде дуже багатого військових – Залужний, Малюк, Буданов, Драпатий, "Мадяр". Тобто «партія патріотів» збереже свій вплив?

- Довіра до військових - понад 90%. Тому цілком природно, що приблизно половина парламенту - це будуть вихідці з військового середовища.

- Як це вплине на українську політику загалом? Бо успішний генерал - це одне, а успішний політик – зовсім інше.

- Я розумію, що багато хто розпочав вже політичні ігри, але в середовищі українських військовослужбовців знайдеться кілька сотень чудових фахівців - і менеджерів, і юристів, які зможуть показувати досить високу якість законодавчої роботи.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Володимир Фесенко: На виборах буде актуальною тема демобілізації

Політолог вважає, що зараз на цій темі спекулюють ті, хто хоче підживити свій рейтинг. Але тема мобілізації часом зійде нанівець.

- У цьому році виборів в Україні точно не буде. А потім на виборах будуть «грати» ті фактори, які будуть актуальні на той момент. Коли настане стійке перемир’я, лише тоді можна буде говорити про вибори, і тоді будуть інші актуальні теми. І тоді фактор мобілізації втратить свою значимість. Тоді більш актуальною темою вже стане демобілізація.

Її потрібно буде проводити поетапно. Але деякі політичні сили будуть експлуатувати і хайпувати тему тотальної демобілізаціїї для всіх, що є неможливим.

Але навіть зараз електоральна група «ухилянтів» досить розмита і не може мати великого впливу на результат будь-яких виборів. Це в них не політичний, а екзистенційний інтерес.

Ці люди не пов’язують свій намір ухилитися від армії з політикою: як «відкосити» від армії, як виїхати з країни та ін. І ці свої інтереси люди не пов’язують з політикою.

Іншою хайповою темою виборів може стати тема російської мови. Наприклад, на ній буде наголошувати Росія під час мирних переговорів, і ті українські виборці, які хочуть миру любою ціною, будуть погоджуватися на вимоги Москви, - вважає експерт.