Фізик пропонує нову радикальну теорію вимирання неандертальців

Що могло вбити неандертальців

Неандертальці давно цікавлять наукову спільноту – насамперед через нерозгадану таємницю їхнього зникнення. Нове дослідження, проведене фізиком Агнітом Мухопадхайєм, пропонує несподіване пояснення: неандертальці могли не витримати зсуву магнітних полюсів Землі, а точніше раптового сплеску радіації, який прийшов слідом за цим, повідомляє 24 Канал з посиланням на The Conversation.

Цей зсув, відомий як Лашампська подія, стався близько 41 000 років тому. Він супроводжувався значним ослабленням магнітного поля Землі. За словами дослідника, це могло призвести до підвищення рівня космічного та ультрафіолетового випромінювання, створивши агресивніші умови довкілля. У такому середовищі неандертальці нібито виявилися менш захищеними, а отже – більш вразливими, ніж Homo sapiens.

У своїй гіпотезі Мухопадхай припускає, що перевагу нашому виду дали побутові звички: вони, мовляв, носили тісний одяг, використовували охру як захист від сонця та жили в печерах. Неандертальці ж, на його думку, таких практик майже не мали.

Наука відразу розбиває нову теорію

Але археологічні свідчення малюють складнішу картину. Хоча швейні голки з’явилися пізніше, ніж зникли неандертальці, немає підстав вважати, що ті не мали одягу. Відомо, що вони обробляли шкури – це підтверджують численні скребки й інші знаряддя праці. В умовах холодної Європи без одягу вижити було б просто неможливо, а на знайдених кістках неандертальців немає ознак обмороження. Ймовірно, замість голок вони використовували кістки, а для кріплення – лігатури або інші методи.

Щодо охри, її використання задокументоване не лише серед сапієнсів, а й у неандертальців. Більше того її застосування могло бути не лише декоративним чи ритуальним, а й практичним – наприклад, для захисту від сонця або комах.

До того ж ми знаємо чимало прикладів, коли рештки неандертальців знаходили саме в печерах, тож вони там жили так само, як і Homo sapiens.

Інша теорія має більше шансів

Наразі все виглядає не дуже надійно, а інші припущення є більш імовірними. Одним із вирішальних факторів, за словами інших дослідників, могла бути демографічна перевага Homo sapiens. Їх було більше, тож вони могли не лише переважати чисельно, а й асимілювати неандертальців. Це підтверджує і сучасна генетика: сліди ДНК неандертальців є у багатьох сучасних людей.

Також sapiens мали перевагу в технологіях. Зокрема, вони володіли мисливською зброєю дальнього бою, якої неандертальцям, ймовірно, бракувало. Це забезпечувало краще полювання та ширший вибір територій.

Таким чином вони могли просто "розчинитися" в нашому виді, даючи змішане потомство, яке було більше Homo sapiens, ніж неандертальцями.

Радіаційна гіпотеза не витримує перевірки

Попри сміливість ідеї, гіпотеза Мухопадхая викликає сумніви. Археологічні дані не вказують на різкий демографічний спад саме в період Лашампської події. Якби сонячна радіація була вирішальним чинником, вона мала б вплинути і на ті популяції Homo sapiens, які не мали тісного одягу чи не мешкали в печерах – наприклад, у теплих регіонах Африки. Але цього не сталося.

Крім того, неандертальці вже пережили схожі геомагнітні події в минулому, наприклад Блейківську подію близько 120 000 років тому. Вони були адаптованими до суворих умов, використовували складні знаряддя, заселяли великі території і мали культурні практики, які більше наближали їх до Homo sapiens, ніж відрізняли.

Тому, попри інноваційність підходу, гіпотеза про згубну дію сонячної радіації залишається спірною й недостатньо обґрунтованою.