Нобелівської премії не буде? Якими були обіцянки Трампа щодо закінчення воєн та до чого вони привели

"Я покладу край війні в Україні, я зупиню хаос на Близькому Сході і не дам початися Третій світовій війні" – такі слова прозвучали від Дональда Трампа 19 січня, за день до його інавгурації, під час виступу перед прихильниками у Вашингтоні. Протягом всієї президентської кампанії 2024 року Дональд Трамп активно просував образ миротворця, який здатен швидко припинити глобальні конфлікти. Його риторика базувалася на особистих зв'язках із лідерами Росії, Ізраїлю, Китаю та арабського світу. Однак реалії другого президентського терміну демонструють істотну розбіжність між обіцянками й діями — війна в Україні триває, конфлікт у Секторі Гази загострився, а США взяли участь у новому етапі ескалації з Іраном.

"Телеграф" зібрав подробиці його заяв на початку президентського терміну та порівняв їх з тим, що насправді зараз відбувається у світі.

Україна: невиконані обіцянки швидкого миру

Трамп обіцяв завершити війну в Україні "за 24 години" після вступу на посаду, покладаючись на особисті стосунки з Володимиром Путіним. У своїй інавгураційній промові 20 січня 2025 року він не згадав Україну жодного разу, натомість заявив:

"Ми будемо вимірювати наш успіх не лише битвами, які ми виграємо, але й війнами, які ми закінчуємо, і, можливо, найважливіше, війнами, в які ми ніколи не вступаємо".

Вже у березні запропоноване перемир'я було відхилене Росією, а жоден з раундів прямих переговорів чи "човникової дипломатії" не виявили достатнього впливу на процес завершення війни в Україні. Щобільше, станом на 23 червня окупаційна армія РФ продовжує наступати по лінію фронту – на Сумщині, Донеччині, Харківщині – і намагається бодай медійно перетнути адміністративний кордон Дніпропетровської області.

Згодом адміністрація Трампа фактично згорнула дипломатичні зусилля, розпустивши міжвідомчу групу з тиску на Кремль. За менше ніж пів року президентського терміну Трамп кілька разів говорив телефоном з очільником Кремля Володимиром Путіним, написав велику кількість грізних постів в TruthSocail із закликами припинити війну та нагадуваннями, що "цього б не сталося, якби я був президентом". Втім, жодних реальних кроків стосовно врегулювання бойових дій на території України так і не сталося – і свідченням цьому слугують щоденні обстріли та атаки на українські мирні міста.

Ізраїль і Газа: "епічне" перемир'я, яке швидко зірвалося

20 січня Трамп заявив, що його місія — "зупинити всі війни" та принести "новий дух єдності" світові. Невдовзі він проголосив досягнення "епічного перемир’я" між Ізраїлем і ХАМАСом, яке, однак, зірвалося менш ніж за три тижні. Ізраїль відновив масовані обстріли, запровадив тримісячну блокаду гуманітарної допомоги, а кількість жертв у Газі перевищила 55 тисяч осіб.

4 лютого 2025 року Трамп запропонував радикальний план — повністю "очистити" Сектор Гази та переселити понад мільйон палестинців до Йорданії й Єгипту, розробивши проєкт забудови зруйнованої території. Він назвав свою візію "Рив’єрою Близького Сходу" під контролем США. План викликав різку критику в арабському світі, а також серед міжнародних правозахисників, які наголосили, що насильницьке переселення заборонене міжнародним правом.

На тлі гуманітарної катастрофи Трамп у травні визнав, що "люди в Газі голодують", але заявив, що США "візьмуть цю ситуацію під контроль", не ставши на заваді новим ізраїльським авіаударам.

Станом на кінець травня 2025 року конфлікт не лише не припинився, а й переріс у масштабну гуманітарну катастрофу. За даними Британського Червоного Хреста, 470 тисяч людей у Газі — тобто 22% населення анклаву — опинилися на межі голоду, а приплив гуманітарної допомоги повністю припинився вже понад 11 тижнів.

Кількість загиблих перевищила 52 тисячі осіб, ще щонайменше 118 тисяч поранено. За цей час 90% населення змушені були покинути свої домівки, система охорони здоров’я перебуває в стані колапсу, а 70% критичної водної інфраструктури зруйновано. Через повну відсутність гуманітарного доступу, медичних постачань і питної води, загроза масового голоду та поширення епідемій набула безпрецедентного характеру.

Іран: від дипломата до воєнного союзника

У лютому 2025 року Дональд Трамп заявив, що США хочуть укласти нову "ядерну угоду" з Іраном, яка б запобігла створенню ним зброї масового ураження. У дописі на Truth Social він наголосив: "Я хочу, щоб Іран був великою та успішною країною, але такою, яка не може мати ядерної зброї", додавши, що чутки про підготовку Вашингтона та Ізраїлю до повного знищення Ірану "сильно перебільшені".

За словами Трампа, його баченням була мирна угода, яка дозволить Тегерану "рости та процвітати". Він запропонував "велике свято на Близькому Сході" після укладення домовленостей. Проте верховний лідер Ірану Алі Хаменеї відповів жорстко: "З таким урядом не повинно бути жодних переговорів", — йдеться у заяві, оприлюдненій Financial Times. Він вважає нові перемовини "ні мудрими, ні гідними", зважаючи на негативний досвід від угоди 2015 року, з якої США вийшли у 2018-му.

Після низки раундів невдалих переговорів, які все ж відбулися, хоча й не були фактично результативними, та ізраїльських ударів по іранських об'єктах у червні 2025 року позиція США стала радикальнішою. Спочатку Трамп утримувався від участі, але згодом схвалив авіаудари B-2 по об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані. Він назвав удари "вражаючим успіхом" і закликав Іран капітулювати.

Цей конфлікт вже спричинив зростання цін на нафту, падіння бірж і часткове закриття авіапростору на Близькому Сході. Аналітики попереджають: у разі блокади Ормузької протоки ціна на нафту може перевищити 100 доларів за барель, що загрожує світовій економіці новою хвилею інфляції.

За даними аналітиків, Brent подорожчала на майже 7 % за день після перших ударів Ізраїлю, досягнувши 74,60 долара за барель. Протока Хормуз, якою проходить третина світового обсягу морської нафти (близько 21 млн барелів на день), потенційно може бути заблокована Іраном, що призведе до глобального енергетичного дефіциту. JPMorgan у своєму аналізі назвала ймовірність такого сценарію високою, прогнозуючи зростання цін на нафту до 120–130 доларів.

Ситуація вже позначилася на фондових ринках. Індекси S&P 500 і Nasdaq впали на 1,1 % і 1,3 % відповідно, а єгипетський EGX 30 втратив 7,7 %. У Тель-Авіві зниження становило 1,5 %. Тим часом зросли акції оборонних компаній і ціна золота — до 3426 доларів за унцію, що близько до рекордного рівня.

Ускладнюється також ситуація в авіації: припинені рейси до Ірану, Іраку, Лівану, Ізраїлю та Йорданії. Якщо конфлікт затягнеться, аналітики очікують нової хвилі інфляції, що ускладнить політику центральних банків. Зокрема, у США Федеральна резервна система відклала зниження облікової ставки через геополітичні ризики й тарифну політику адміністрації Трампа.

Попри заяви Дональда Трампа про намір стати миротворцем, його перші пів року на посаді супроводжуються ескалацією одразу кількох міжнародних конфліктів. Війна в Україні не завершена, Сектор Гази охоплений гуманітарною катастрофою, а дипломатія з Іраном завершилась американськими авіаударами. Обіцянки зупинити війни й уникнути третьої світової залишаються нереалізованими — натомість світова стабільність похитнулась, а ризики глобальної економічної кризи зростають.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що президент США Дональд Трамп відреагував на заяву колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який написав, що "деякі країни вже готові передати Ірану свій ядерний арсенал".