Проросійські пабліки вже напряму розганяють антимобілізаційну хвилю, а обурливий виступ Путіна на ПМЕФ відволікає від російських проблем в економіці. Зведення з інформаційної війни 14-20 червня 2025 р
Протягом тижня тримаються два тренди: обговорення атак по цивільних та світова реакція і очікування на підтримку. В перервах українська спільнота радіє успіхам на фронті. Негатив піднявся через обстріли. Російський сегмент багато уваги приділяє дискредитації українських мобілізаційних процесів.
Хороші новини – атаки на Єлабугу, Волгоград, обмін полоненими, візит В. Зеленського до Австрії, санкції та гроші від Канади, успіхи СОУ, Австралія заборонила російським суднам свої порти, реакція роспропаганди на «Павутину», місцева влада впроваджує енергоефективні технології, відсіч окупанту, гордість за військових.
Погані – демарш Д. Трампа на саміті G7 і непідтримка санкцій; махінації РФ з репатріацією тіл загиблих; обстріли (Сумщина, Запоріжжя, Чернігівщина), зловживання волонтерів, плани В.Путіна на наші території, підтримка Росії В. Орбаном, розмова В. Путіна з Д. Трампом на 50 хвилин.
Неоднозначні – розмова Е.Макрона з Д.Трампом, День батька (сум за померлими), критика влади за призначення Р. Кравченка, Іран провів переговори, колаборанти.
Отже, є обурення через меседжі Д. Трампа, дзвінок В. Путіна до нього, про парад до дня народження політика. «Демарш» В. Орбана з критикою Росії викликає дискусію і недовіру. О. Сирський доповідає про відсіч окупанту на Сумському напрямку. Зменшується надія на підтримку, хоча підтримка світом України ще була в топі минулого тижня. Критикують Бігуса за співпрацю з СБУ, свавілля ТЦК. Висвітлюється конфлікт між 47 ОМБр та Генштабом. Чутки про наступ на північ України з Білорусі під прикриттям навчань «Запад-2025». Чимало сигналів звідусіль, що США згортають військову допомогу. Офіційна російська комунікація висуває чергові вимоги для миру, як-от знищити всю надану партнерами зброю. Ідея щодо посередництва В. Путіна в ізраїльсько-іранському конфлікті сприймається з великим обуренням. Критикують ООН і світ загалом за слабкість. Пишуть про збільшення виробництва зброї Туреччиною (в контексті нібито паніки Москви з цього приводу). Припущення щодо прохання іранської верхівки про притулок в РФ викликає згадки й про інших товаришів В. Путіна, аж до В.Януковича. Негативні підсумки саміту G7 вплинули на очікування від саміту НАТО: його скоротять для «зменшення нудьги» Трампа. Кажуть про панічні настрої окупантів, їхні великі втрати, бої на Сумщині та Новопавлівському напр. Саму РФ атакують дронами.
Обміни полоненими приносять нові хвилі радості. Українці знову дуже радіють черговим етапам обміну полоненими, знову про це пишуть як сторінки, так і люди, знову є зворушливі історії.
Щодо Сумщини вдалося переломити хвилю тривоги. Військова (О. Сирський) та цивільна (В. Зеленський) влади розповідають про досить успішну відсіч окупанту на Сумщині. На цьому тлі обстріли регіону все одно активні, В. Путін нагадує про свої плани захоплення українських земель до кінця року.
Масована атака по Києву стала топнегативом у соцмережах: багато гніву, суму, стеження за реакцією світу. Дуже розлютив цинізм офіційного звіту МО РФ: мовляв, «уражені військові об’єкти». Зрідка помітні заяви В.Кличка та Ю.Ігната про касетні БЧ. Чимало гніву на світ, передусім США: Д.Трамп залишив саміт G7 ні з чим, ухилився від підтримки санкцій проти РФ, «бо вони дорого коштують». Негатив отримують і міжнародні інституції – з прямими закликами взяти до уваги, що Росія свідомо провадить терор проти цивільних, била прямою наводкою по будинку.
Зростає тривога щодо дронових атак Росії. В українських соцмережах продовжує зростати тривога, очікують на нові атаки, які готує Росія. Цитують заяви відомих спікерів про перевагу Росії в дронах (К. Верес), про криваву осінь, яка готується (репер Ярмак), а також цитують заяви зв’язківця «Флеша» про те, що «Росія рознесе країну шахедами», про застосування в шахедах ШІ тощо.
Ці заяви негайно підхоплюються у проросійському сегменті і поширюються як підтвердження потужності Росії і слабкості України, яка ледве тримається. Зокрема, при поширенні заяв Флеша росіяни кажуть, що українська влада в принципі бреше про збиття, а Флеш видав таємницю.
Путін знову «бро» для Трампа, та ще 101 причина гніву на США. Про дзвінок російського президента розповідає й його оточення (Ю. Ушаков) і сам Д. Трамп – відзначають цікаву розмову про Іран, анонсують ще цікавішу про Україну (кажуть про «після 22 червня», що виглядає відсилкою до 1941 та натяком на можливе проведення паралелей пропагандою), кажуть і про взаєморозуміння як таке. На цьому тлі новини про уникання зустрічі американського та українського президентів на саміті НАТО для запобігання конфлікту виглядає ще обурливіше для українців, як і про скорочення програми саміту Альянсу, «аби Трамп не нудьгував». Додає злості передача допомоги Україні Ізраїлю. У проросійському сегменті підкреслюють велич і розум Путіна, привітання від якого має таку велику вагу, що Трамп про це окремо розповів. На цьому ж тлі вірально розійшовся пост нобелівської лавреатки О. Матвійчук з меседжем про те, що Україна не вписується в канони «ідеальної жертви», яка мала б просто страждати на очах всього світу, а натомість дає відсіч.
Культурне середовище помітно оплакувало актора Ю. Феліпенка, його вдова потім емоційно порушила тему дерусифікації. Про загибель свого чоловіка на війні розповіла першою його вдова – блогерка К. Мотрич, вона запустила завдяки своєму медійному ресурсу хвилю суму за актором. В день прощання з актором вона ж у київському Театрі на Подолі виголосила вірусну промову, в якій зі сльозами закликала «вбити» в собі все російське, включно з мовою. Це провокує гнів на неї з боку окремих людей, як-от гімнастки В. Нікольченко, яка заявила про «розпалювання конфліктів», і що нібито російськомовних дискримінують.
У проросійських соцмережах – активна підтримка антимобілізаційної теми. Проросійські пабліки, в тому числі з окупованих територій, розповідають про затриманого ТЦК священика УПЦ МП, жартують про Резерв+, який дає варіанти «так» і «звичайно ж» на запитання про бажання служити, цитують й українських військових, коли ті пропонують репресії для ухилянтів. Помітне дуже емоційне рознесення тем «людоловів», поширення ролика про те, як «ТЦК вбив людину в Києві», заклики знищити ТЦК, заяви, що влада вбиває людей. Деякі тексти поширює автор у кількох пабліках. При цьому в умовно проукраїнському сегменті критика ТЦК тримається на сталому рівні.
ПМЕФ та заяви на ньому помітно впливають на українські настрої. В. Путін у своїй промові на Форумі зібрав бінго з найобразливіших для українців меседжів: росіяни з українцями – один нарід; Україна – їхня; Росія починається там, де ступає нога російського солдата; також потрясав ядерною відповіддю на можливу провокацію України, вимагав позаблокового статусу та знищення західної зброї. Заяви про повагу до суверенітету поєднувалися з заявами про плани захопити Суми.
Розповідали й про плани військової співпраці з дружніми країнами, а Д. Пєсков наголосив на стратегічних перевагах РФ, і що країна не зупиниться і не погодиться на перемир'я. Переважно меседжі цитували без коментарів, провійськові українські канали підкреслювали шизофренічний компонент у цих меседжах.
Емоції українців
Гнів присутній в 39,9% постів на тему війни – в основному на Трампа і Путіна.
Тривога – 16,4% – очікують на нові атаки росіян, на розумніші дрони, що обходять РЕБ, можливий наступ з Білорусі (BBC News Україна).
Сум – 15,0% – через активізацію теми звільнення полонених, дописи про пошук зниклих безвісти; також за загиблим, що вистрибнув з авто ТЦК на Київщині, історії загиблих у Києві внаслідок атак.
Радість – 11,8% – привітання з Днем батька, ураження виробництва дронів у Єлабузі, Волгограді; знищення окупантів (Сумщина, Костянтинівка); світова підтримка, зокрема від ЄС, Канада оголошує про санкції проти Росії та про нову допомогу Україні, китайські хакери крадуть воєнні секрети РФ (NYT).
Гордість – 7,0% – пишаються батьками-військовими з нагоди Дня батька, історіями воїнів (як-от В.Стоцький, нове інтерв’ю з Ю.Бутусовим).
Надія – 4,2% – в життєвих постах, також є надія на перемогу та на світову підтримку, зокрема тримається надія на підтримку США, на переговори Трампа і Зеленського, зростає частка молитов у масиві, є надія на переведення рос.активів у Європі до фонду з більшою дохідністю (щоб з відсотків фінансувати Україну).
Вдячність – 2,7% – продовжують пишатися СБУ за «Павутину», подробиці якої регулярно виринають, пишаються укр. розробками.
Втома – 1,7% – вночі під час обстрілів, є раннім ранком, є відео ворожок, які розповідають, що війна втомлює.
Сміх – 1,2% – насмішки над слабкою російською армією та над тим, що Росія втрачає союзника, бо Ізраїль бомбує Іран.
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.